Ухвала

від 12.03.2024 по справі 127/5407/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/5407/24

Провадження № 2/127/619/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши матеріали заяви Фермерського господарства «Нива» Ковальчука Леоніда Яковича про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник Фермерського господарства «Нива» Ковальчука Леоніда Яковича звернулося до суду з заявою про забезпечення позову.

У вище вказаній заяві просять суд: накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить відповідачеві ОСОБА_1 , проживаючій по АДРЕСА_1 , на праві власності, шляхом заборони на його відчуження.

Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку, що вказана заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.

Учасники справи на розгляд заяви не викликались.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

- захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

- ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

- пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

- інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Однак заявник у своїй заяві не зазначив, на яке саме майно відповідача слід накласти арешт, що позбавляє суд можливості перевірити співмірність заходу забезпечення позову з його ціною.

Згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що заявником не дотримані вимоги до заяви, вказана заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 149, 150-153, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Фермерського господарства «Нива» Ковальчука Леоніда Яковича про забезпечення позову повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою заявою після усунення умов, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: