Вирок

від 12.03.2024 по справі 458/196/24

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 458/196/24

1-кп/458/44/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

представника потерпілої особи ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з угодою про примирення від 26.02.2024 в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141340000027 від 08.02.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Верхній Турів Турківського району Львівської області, який зареєстрований проживає у АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 вперіод часу із 14.00 до 15.00 год. 08.02.2024 року з метою незаконної порубки лісу, будучи в лісовому масиві обходу № 3 кварталу № 22 виділ № 19 Надсянського лісництва Турківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», територія якого відноситься до регіонального ландшафтного парку «Надсянський», що відноситься до природно-заповідного фонду, яка знаходиться на території Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів, умисно, з корисливих мотивів, з використанням бензопили марки "STIHL MS 180" самовільно зрізав, шляхом відділення стовбура від кореня, одне сухостійне дерево породи «Смерека» загальною кубомасою 0,88 метрів кубічних, чим завдав шкоду інтересам держави розміром 77 301,96 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 246 КК України - незаконну порубку дерева на території природно-заповідного фонду.

26.02.2024 між представником потерпілої особи - Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 на підставі ст. 468, 469, 471, 473, 476 КПК України було укладено угоду про примирення, за умовами якої підозрюваний ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вказаному в угоді діянні. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 246 КК України у виді штрафу в розмірі тисячі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн. При цьому, сторонам угоди роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину за ч. 3 ст. 246 КК України при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі. Просив затвердити угоду про примирення з представником потерпілої особи від 26.02.2024, яка укладена ним добровільно, без примусу, і призначити погоджене покарання в угоді про примирення у виді штрафу в розмірі 25 500 грн, який обов`язково сплатить. Пояснив, що повністю відшкодував завдану ним шкоду в розмірі 77 301,96 грн, щиро розкаявся у вчиненому, зробив правильні для себе висновки, готовий нести покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення йому зрозумілі.

Представник потерпілої особи - Боринської селищної ради Самбірського району Львівськох області ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити укладену з обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про примирення, призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 25 500 грн, що вважає буде достатнім покаранням обвинуваченому за вчинене. Вказала, що обвинувачений повністю відшкодував завдані збитки в розмірі 77 301,96 грн.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що не вбачає підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, така відповідає вимогам КПК та КК України.

Розглядаючи у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 1, 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Суд встановив, що дії, які інкримінуються ОСОБА_4 дійсно мали місце та були вчинені ним, тобто він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, яке згідно з положеннями ст.12КК України є нетяжким злочином.

Також суд встановив, що обвинувачений цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України та наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст. 476 КПК України. Представник потерпілої особи цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Водночас, суд достовірно пересвічився, що укладення угоди між обвинуваченим та представником потерпілої особи є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови укладеної угоди від 26.02.2024 не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, зокрема, таке покарання визначено в межах, встановлених санкцією ч. 3 ст. 246 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, з урахуванням виду кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України, особи винного, обставин, що пом`якшують, обтяжують покарання.

Угода укладена на добровільних засадах, обвинувачений в змозі виконати взяті на себе зобов`язання та є винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між обвинуваченим ОСОБА_4 та представником потерпілої особи - Боринської селищної ради Самбірського району Львівськох області ОСОБА_5 відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства, а тому така угода може бути затверджена судом.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 246 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, яке знайшло прояв у тому, що обвинувачений негативно оцінює свою зловинну поведінку, розкаявся у вчиненому, готовий нести покарання; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що виразилось в тому, що обвинувачений добровільно видав знаряддя вчинення злочину, на досудовому слідстві давав визнавальні показання; добровільне відшкодування завданого збитку в розмірі 77 301,96 грн., що підтверджено квитанціями від 15.02.2024 та від 21.02.2024.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ч. 1 ст. 67 КК України суд не встановив.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не знаходиться, не працює, одружений.

Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, у виді штрафу в розмірі тисячі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної 26.02.2024 між обвинуваченим та представником потерпілої особи та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 13.02.2024 на: лісопродукцію у вигляді стовбура дерева породи «Смерека»; металеву сокиру із дерев`яноюручкою довжиноюприблизно 60см;господарську сумкучорного кольору,в якійзнаходяться двіпластмасові пляшки,в однійз якихзнаходиться рідиначервоного кольоруіз різкимспецифічним запахомбензини тав другійпляшці -рідина густоїконсистенції,подібна наредукторне маслодо бензопили - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, а саме: лісопродукцію у вигляді стовбура деревапороди «Смерека»-конфіскувати; металеву сокиру із дерев`яною ручкою довжиною приблизно 60 см, господарську сумку чорного кольору, в якій знаходяться дві пластмасові пляшки, в одній з яких знаходиться рідина червоного кольору із різким специфічним запахом бензини та в другій пляшці - рідина густої консистенції, подібна на редукторне масло до бензопили - знищити.

Щодо бензопилимарки «Штіль»в корпусіоранжевого табілого кольорівз шиноюта ланцом і на яку ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 13.02.2024 накладено арешт, то суд зазначає таке.

Згідно з ч. 9ст. 100 КПК Українипитання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 10ст. 100 КПК Українизастосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) майна знав про їх незаконне використання.

Згідно з ч. 1ст. 96-1 КК Україниспеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено, зокрема, основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2ст. 96-1 КК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 96-2 КК Україниспеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Беручи доувагите,що обвинуваченийнезаконно використавбензопилу якзнаряддя вчиненнязлочину,злочин скоєноумисно,тому відповіднодо вимосгст.96-1,96-2КК України,необхідно застосуватиспеціальну конфіскаціюбензопилимарки «Штіль» в корпусі оранжевого та білого кольорів з шиною та ланцом.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4ст. 174 КПК України).

Оскільки суд вже дійшов висновку про спеціальну конфіскацію бензопили на користь держави, тому арешт накладений на неї скасуванню не підлягає.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальних витрат у справі не має.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст. 96-1, 96-2 КК України, ч. 9,10ст.100, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення між представником потерпілої особи - Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 , яка укладена 26.02.2024 в м. Турка.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 246 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тисячі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіТурківського районногосуду Львівськоїобласті від 13.02.2024 на: лісопродукцію у вигляді стовбура дерева породи «Смерека»; металеву сокиру із дерев`яноюручкою довжиноюприблизно 60см;господарську сумкучорного кольору,в якійзнаходяться двіпластмасові пляшки,в однійз якихзнаходиться рідиначервоного кольоруіз різкимспецифічним запахомбензини тав другійпляшці -рідина густоїконсистенції,подібна наредукторне маслодо бензопили - скасувати.

Речові докази:

- лісопродукцію у вигляді стовбура дерева породи «Смерека» - конфіскувати;

- металеву сокиру із дерев`яноюручкою довжиноюприблизно 60см;господарську сумкучорного кольору,в якійзнаходяться двіпластмасові пляшки,в однійз якихзнаходиться рідиначервоного кольоруіз різкимспецифічним запахомбензини тав другійпляшці -рідина густоїконсистенції,подібна наредукторне маслодо бензопили - конфіскувати.

Застосувати спеціальну конфіскацію однієї бензопили марки «Штіль»в корпусіоранжевого табілого кольорівз шиноюта ланцом на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Турківського районногосуду Львівськоїобласті від 13.02.2024 на одну бензопилу марки «Штіль»в корпусіоранжевого табілого кольорівз шиноюта ланцом - залишити без змін.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок судуна підставіугоди пропримирення міжпотерпілим тапідозрюваним,обвинуваченим можебути оскарженийв апеляційномупорядку:1)обвинуваченим,його захисником,законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 12.03.2024.

Суддя ОСОБА_1