Постанова

від 28.02.2024 по справі 910/9435/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа№ 910/9435/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Дорофєєв Д.О.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-БУД"

на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2023 (повний текст складено 05.10.2023)

у справі № 910/9435/23 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-БУД"

про стягнення 2 342 432,86 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-БУД" про стягнення 2 342 432,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору на виконання буровибухових робіт № 20 від 06.08.2019 в частині оплати наданих послуг у розмірі 1 463 018, 88 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9435/23 стягнуто з відповідача на користь позивача основну суму заборгованості у розмірі 1 463 018 грн 88 коп.; 3 % річних у розмірі 61 431 грн 65 коп.; інфляційні втрати у розмірі 331 570 грн 98 коп.; пеню у розмірі 486 411 грн 35 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 35 136 грн 49 коп.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі № 910/9435/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-БУД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 33 000 грн 00 коп.

Додаткове рішення обґрунтовано тим, що сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При цьому судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не подавалось.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів. Позиції інших учасників справи.

Не погоджуючись з додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9435/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-БУД" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду, як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права (ст.ст. 126, 129 ГПК України), ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що позивачем не доведений факт надання адвокатом правничої допомоги, що полягає у представництві його інтересів в порядку, передбаченому ГПК України, та розміру гонорару адвоката.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., Демидова А.М., Євсіков О.О.) за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-БУД" поновлено строк на апеляційне оскарження додаткового рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2023, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9435/23 за вказаною апеляційною скаргою та призначено її до розгляду на 31.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., Демидова А.М., Євсіков О.О.) розгляд справи №910/9435/23 відкладено на 14.02.2024.

У зв`язку з відпусткою судді Євсікова О.О. за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/617/24 від 13.02.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи №910/9435/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Демидова А. М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 справу прийнято колегією суддів у визначеному складі до свого провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., Демидова А.М., Владимиренко С.В.) розгляд справи № 910/9435/23 відкладено на 28.02.2024.

Присутній у судовому засіданні 28.02.2024 представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 28.02.2024 не забезпечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 33 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Як встановлено місцевим судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі Договору-доручення про надання правової допомоги від 01.12.2022, який був укладений між Адвокатом Дорофєєвим Дмитром Олександровичем (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №1169 від 19.12.2015 року) (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром" в особі генерального директора Соколовського Володимира Олеговича (Клієнт).

Згідно до п.1.1. предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів у справі по стягненню заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром".

Відповідно до п.п.2.1.2. Договору, Адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси Клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції, апеляційних судах загальної юрисдикції та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ, здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2024 року (п.п. 3.1. договору)

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що гонорар адвоката за послуги визначені у п.п.2.1.2. цього договору складає розмір відшкодованих юридичних витрат судом, але не менше 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень та має бути сплачений Клієнтом протягом 10-ти банківських днів з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Клієнта на підстав виданого судом виконавчого документу про стягнення заборгованості, добровільного виконання Рішення суду боржником або добровільної сплати заборгованості боржника (ТОВ "УКРПРОМ-БУД").

Відповідно до Акта про надання юридичних послуг (до Договору-доручення про надання правової допомоги від 01 грудня 2022 року) від 19.09.2023 Адвокат надав Клієнту юридичні послуги у справі №910/9435/23 про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-БУД", а саме:

- консультація (опитування) клієнта щодо фактичних обставин справи (вартість 1 500,00 грн);

- опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, а також збір, вивчення та аналіз документів, на підставі яких позивач обґрунтовує свої вимоги (вартість 1 500,00 грн);

- розрахунок річних, втрат від інфляції та пені (вартість 18 000,00 грн);

- підготовка позовної заяви (вартість 1 500,00 грн);

- участь у судових засіданнях (вартість 1 500,00 грн).

Таким чином, загальний розмір винагороди за Договором-доручення про надання правової допомоги від 01.12.2022 склав 33 000,00 грн.

Частиною 4-5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом першої інстанції враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не подавалось.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви позивача, з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 33 000,00 грн.

Отже, доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати.

Оскільки апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не є об`єктом справляння судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-БУД" залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/9435/23 залишити без змін та поновити його дію.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 11.03.2024 (у зв`язку з перебуванням колегії суддів у відпустці з 04.03.2024 по 08.03.2024).

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко