Рішення

від 12.03.2024 по справі 904/6795/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6795/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Виконуючого обов`язки керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області, 50029, м.Кривий Ріг, вул.Захисників Азовсталі, буд.3, код ЄДРПОУ 02909938

до відповідача-1: Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, 53001, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Глеюватка, вул.Шевченка, 65, код ЄДРПОУ 04339824

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "КРАСНИЙ ЗАБОЙЩИК", 53010, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Червоне, вул.Гагаріна, 16, код ЄДРПОУ 30659929

про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради

Представники:

від прокуратури: Карпенко Оксана Іванівна, посвідчення № 069938 від 01.03.2023р., прокурор

від відповідача-1: Тимань Сергій Миколайович

від відповідача-2: Рисін Олександр Олександрович

СУТЬ СПОРУ:

Виконуючий обов`язки керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "КРАСНИЙ ЗАБОЙЩИК", в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021 №654-VІІІ /VІІІ «Про надання дозволу ТОВ «Агрофірма «Красний Забойщик» на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення (розміщення будівлі контори) на території Глеюватської сільської ради в межах с. Червоне»;

- визнати незаконним та скасувати рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 17.03.2023 № 1669-ХІХ/VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Красний Забойщик»;

- стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA 228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938) понесені судові витрати.

Також Прокуратура просить суд залучити у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . Клопотання позивача про залучення третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду ніяк не впливає на її права та обов`язки, про що було винесено протокольну ухвалу суду 22.02.2024р.

04.01.2024р. до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі та просить суд прийняти рішення на розсуд суду, відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 28.12.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

16.01.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач-2 в своєму відзиві заперечує щодо позову, вважає його таким, що не підлягає розгляду справи в порядку господарського судочинства, а тому просить закрити провадження по даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України. Заперечує проти клопотання Виконуючого обов`язків керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 , дане заперечення обґрунтоване тим, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справу та зазначається на які права та обов`язки може вплинути рішення суду. Клопотання відповідача-2 про закриття провадження у справі № 904/6795/23, не підлягає задоволенню, оскільки цей спір повинен розглядатися в порядку господарського судочинства. Предметом спору є визнання незаконних рішень сільської ради, що є оспорюванням цивільного речового права, про що було винесено протокольну ухвалу суду 22.02.2024р.

22.01.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла відповідь на відзив. Прокурор зазначає, що відзив було подано з порушенням, а саме відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 01.01.2024р., посилаючись також на оприлюднення ухвали в Єдиному реєстрі судових рішень 01.01.2024р., однак доказів отримання цієї ухвали саме 01.01.2024р. суду не надано, обґрунтовує відсутність підстав для закриття провадження у справі та просить справу вирішити за наявними матеріалами.

26.01.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли заперечення (на відповідь на відзив). Відповідач-2 заперечує проти аргументів наведених в відповіді на відзив та зазначає, що позивач знову не зазначив на стороні якого саме відповідача треба залучити ОСОБА_1 в якості третьої особи без самостійних вимог.

05.02.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів, а саме:

- копія наказу № 691к від 15.03.2021р.;

- запит до Глеюватської сільської ради від 27.03.2023р. № 04/58-2153ВИХ-23;

- відповідь з Глеюватської сільської ради № 9/02-23 від 05.04.2023р.;

- копія рішення Глеюватської сільської ради від 28.09.2021р. № 654 -VII/VIII;

- копія рішення Глеюватської сільської ради від 17.03.2023р. № 1669 - XIX/VIII;

- докази відправлення даного клопотання з додатками учасникам справи через підсистему "Електронний суд", які сформовано автоматично системою перед його надсиланням до суду.

06.02.2024р. в судове засідання з`явився представник прокуратури та відповідача-2. Представник відповідача-1 в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 06.02.2024р. відкладено підготовче засідання по справі на 22.02.2024р.

В судове засідання з`явились представники прокуратури, відповідачів-1 та 2.

Ухвалою суду від 22.02.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.2024р.

12.03.2024р. до суду від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення у справі. В своїх поясненнях відповідача-2 зазначає, що оскільки дане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, дозвіл на розробку проекту землеустрою був наданий Рішенням від 28.09.2021 та затверджений Рішенням від 17.03.2023, то відповідно до положень ч. 8 ст. 186 ЗК України підставою для відмові у погодження та затвердженні проекту землеустрою могло бути тільки невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації, а відповідно до положень ч 2 ст. 134 ЗК України дана земельна ділянка не могла бути передана в оренду будь-якій іншій особі, ніж відповідач-2, оскільки на даній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, який належить на праві власності тільки відповідачу-2.

В судове засідання з`явились представники Прокуратури, відповідачів-1 та 2.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого в порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції".

В позовній заяві прокурор зазначає, що постановою суду Криворізького районного суду Дніпропетровській області від 03.02.2023р. у справі № 177/99/23 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , депутата Глеюватської сільської ради VIII скликання визнано винуватою за ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП.

Так, 28.09.2021р. в приміщенні Глеюватської сільської ради за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Глеюватка, вул. Шевченка, буд. 65 А, під час пленарного засідання 8 сесії Глеюватської сільської ради VIII скликання, в ході якого під номером 49 порядку денного розглядалося питання "Про надання дозволу ТОВ "Агрофірма "Красний Забойщик" на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення (розміщення будівлі контори) в межах с. Червоне", після виступу доповідача та поставлення на голосування даного питання, ОСОБА_1 публічно не повідомила колегіальний орган в особі Глеюватської сільської ради про наявний у неї реальний конфлікт інтересів та взяла участь в розгляді даного питання, голосуванні та проголосувала «за», вчинивши дії в умовах реального конфлікту інтересів. За результатами голосування прийнято рішення Глеюватської сільської ради VIII скликання № 654 від 28.09.2021р. "Про надання дозволу ТОВ "Агрофірма "Красний Забойщик" на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення (розміщення будівлі контори) в межах с. Червоне", в якому ОСОБА_1 працює на посаді головного спеціаліста.

В подальшому, як наслідок попереднього рішення, прийнято рішення Глеюватської сільської ради від 17.03.2023р. № 1669-XIX/VIII, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1221887000:04:001:0006 площею 0,0632 га та надано в оренду ТОВ "Агрофірма "Красний Забойщик" строком на 10 років вказану земельну ділянку за рахунок земель комунальної власності для іншого сільськогосподарського призначення (розміщення будівлі контори).

Згідно з частиною першою статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Оскільки, рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021р. № 654-VІІІ /VІІІ "Про надання дозволу ТОВ "Агрофірма "Красний Забойщик" на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення (розміщення будівлі контори) в межах с. Червоне" прийнято внаслідок вчинення депутатом Глеюватської сільської ради ОСОБА_1 корупційних адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, у зв`язку із невиконанням останньою покладеного ст.ст. 28, 35-1 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язання щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваного рішення, що встановлено постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2023р. у справі № 177/99/23, яка не оскаржувалася та набрала законної сили 14.02.2023р., таке рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню відповідно до вимог ст. 67 Закону України "Про запобігання корупції".

Крім того, як наслідок попереднього рішення ради, Глеюватською сільською радою прийнято рішення № 1669-ХІХ/VIII від 17.03.2023р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик", яким вирішено затвердити проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" кадастровий номер 1221887000:04:001:0006 площею 0,0632 га для іншого сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 16а, с. Червоне, Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області; надати в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" вказану земельну ділянку строком на 10 років за рахунок земель комунальної власності для іншого сільськогосподарського призначення (розміщення будівлі контори).

Рішення ради № 1669-ХІХ/VIII від 17.03.2023р. знаходиться у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із рішенням № 654-VІІІ /VІІІ від 28.09.2021р. прийнятого внаслідок вчинення депутатом Глеюватської сільської ради Болсуновською О.В. дій в умовах реального конфлікту інтересів тому також підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

З огляду на викладене вище, прокурор просить суд визнати незаконними та скасувати вищевказані рішення сільської ради, оскільки ці рішення не скасовані на теперішній час та є діючими.

Відповідач заперечує щодо позовних вимог, оскільки на його думку формальний підхід позивача про нібито порушення прав Глеюватської сільської об`єднаної територіальної громади оскаржуваними рішеннями відповідача-1 в зазначений прокурором спосіб не призведе до поновлення цих прав, а навпаки, може призвести до порушення цих прав через не передачу даної земельної ділянки в оренду відповідачу-2 з урахуванням того, що відповідно до положень ч. 2 ст. 134 ЗК України, відповідач-1 не може використовувати дану земельну ділянку інакше, ніж, як передати її в оренду відповідачу-2.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні" посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про запобігання корупції".

Згідно з ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в цілому передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У статті 45 названого Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори. Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

Згідно з частиною 12 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Статтею 49 вказаного Закону передбачено, що повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Частиною десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У статті 59-1 цього Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Закон України "Про запобігання корупції" визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.

У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються: потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 3 Закону України "Про запобігання корупції" визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно з підпунктами "б", "в" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Статтею 35-1 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Разом з цим, у частині другій статті 35-1 Закону України "Про запобігання корупції" зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до пункту 1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 № 839 (діяли на час прийняття рішення) ".... депутат сільської ради в силу приписів статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якщо розгляд, підготовка чи прийняття рішення радою з певного питання утворює конфлікт інтересів у такого депутата, зобов`язаний самостійно публічно оголосити про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Контроль за дотриманням цих вимог, надання консультацій та роз`яснень покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою". Аналогічна норма міститься у п. 6.6.1 Методичних рекомендацій НАЗК від 02.04.2021 № 5 щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019р. у справі №442/730/17 назвала помилковими висновки судів попередніх інстанцій, щодо відсутності підстав для скасування прийнятого рішення, де голос особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не був вирішальним та не вплинув на правомірність прийняття цього рішення, а також, що чинним законодавством не передбачено необхідності безумовного скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересів.

Отже, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним, є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом. Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової Палати Касаційного цивільного суду від 06.06.2018р. у справі № 459/2673/16 у подібних правовідносинах, оскільки у ньому міститься помилковий висновок, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу, а лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу. Аналогічна позиція Верховного Суду відображена й у постанові від 16.10.2019р. у справі № 445/2346/16-ц.

Крім того, Верховний Суд у постанові суду від 31.10.2018р. у справі № 810/2500/16 звертає увагу на помилковість висновку, що стаття 67 Закону України "Про запобігання корупції" не містить імперативного припису про обов`язковість визнання незаконним та скасування такого рішення, оскільки, альтернатива у вказаній статті зазначена, виключно, щодо вибору способу оскарження рішення прийнятого за наявності конфлікту інтересів (скасування органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, чи визнання незаконними рішень в судовому порядку), і не передбачає іншої компетенції суду, ніж визнання такого рішення незаконним, у порядку, встановленим процесуальним законом. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.09.2018р. в справах № 237/2574/17, № 237/2242/17.

Оскільки, рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021р. № 654-VІІІ /VІІІ "Про надання дозволу ТОВ "Агрофірма "Красний Забойщик" на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення (розміщення будівлі контори) в межах с. Червоне» прийнято внаслідок вчинення депутатом Глеюватської сільської ради Болсуновською О.В. корупційних адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, у зв`язку із невиконанням останньою покладеного ст.ст. 28, 35-1 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язання щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваного рішення, що встановлено постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2023р. у справі № 177/99/23, яка не оскаржувалася та набрала законної сили 14.02.2023р., таке рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню відповідно до вимог ст. 67 Закону України "Про запобігання корупції".

Крім того, як наслідок попереднього рішення ради, Глеюватською сільською радою прийнято рішення № 1669-ХІХ/VIII від 17.03.2023р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик", яким вирішено затвердити проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" кадастровий номер 1221887000:04:001:0006 площею 0,0632 га для іншого сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 16а, с. Червоне, Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області; надати в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" вказану земельну ділянку строком на 10 років за рахунок земель комунальної власності для іншого сільськогосподарського призначення (розміщення будівлі контори).

Рішення ради № 1669-ХІХ/VIII від 17.03.2023р. знаходиться у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із рішенням № 654-VІІІ /VІІІ від 28.09.2021р., прийнятого внаслідок вчинення депутатом Глеюватської сільської ради Болсуновською О.В. дій в умовах реального конфлікту інтересів тому також підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Разом з тим, судом встановлено, що до цього часу прийняті рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021р. № 654-VІІІ /VІІІ та рішення № 1669-ХІХ/VIII від 17.03.2023р. органом або посадовою особою, уповноваженою на скасування відповідних рішень - Глеюватською сільською радою не скасовані та є чинними, з відповідним позовом орган місцевого самоврядування до суду не звертався.

Щодо представництва прокуратури, суд зазначає наступне.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).

Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.

В постанові від 24.04.2019р. по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:

- "18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005р., заява № 61517/00, пункт 27).

- 19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009р., заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

- 20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003р. №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

Прокурор зазначає, що в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлялись на адресу Глеюватської сільської ради запити за №04/58-2153ВИХ-23 від 27.03.2023р., №04/58-3067ВИХ-23 від 26.04.2023р. №04/58-4841ВИХ-23 від 30.06.2023р., №04/58-6410ВИХ-23 від 04.09.2023р., №04/58-8518ВИХ-23 від 14.11.2023р. щодо встановлених порушень інтересів держави, надання копій документів, на підставі яких прийнято спірні рішення сільської ради, вжиття законодавчо визначених заходів із захисту інтересів держави у даних правовідносинах, причин їх невжиття та намірів реалізувати згадані повноваження.

На вказані запити, Глеюватською сільською радою листом № 9/0/2-23 від 05.04.2023р. надано копії запитуваних документів та листами №167/0/2-23 від 28.04.2023р., №667/0/2-23 від 05.07.2023р., № 1300/0/2-23 від 09.10.2023р., № 1593/0/2-23 від 16.11.2023р. зазначено, що Глеюватською сільською радою заходи з визнання незаконним, скасування рішень № 654-VІІI/VIII від 28.09.2021р. та № 1669-ХІХ/VIII від 17.03.2023р. не вживались.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Варто зазначити, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021р. по справі №923/833/20, від 20.07.2021р. у справі № 908/2153/20.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996р. у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Крім того, є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Отже, позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту інтересів держави, територіальної громади та суспільства, оскільки лише прокуратура є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість звернутися до суду з даним позовом в інтересах держави з метою реального відновлення її порушених прав та інтересів, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку щодо витребування та фактичне відновлення права власності територіальної громади на земельну ділянку.

Таким чином, оскільки у даній справі Глеюватська сільська рада є відповідачем, рішення якого оскаржується через недотримання вимог законодавства стосовно передачі земельної ділянки у користування для іншого сільськогосподарського призначення (розміщення будівлі контори), що у даному випадку свідчить про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим прокурор має підстави для представництва інтересів держави у цій справі як самостійний позивач.

Аналогічні правові позиції викладені і у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020р. у справі №698/119/18.

Отже, прокурором належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

На виконання ст.23 Закону України "Про прокуратуру" Криворізькою північною окружною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, повідомленням №04/58-9678ВИХ-23 від 21.12.2023р. повідомлено Глеюватську сільську раду Криворізького району Дніпропетровської області про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України стягнути з відповідача-1 судовий збір в розмірі 2 147,20грн. та з відповідача-2 судовий збір в розмірі 2 147,20грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021 №654-VІІІ /VІІІ «Про надання дозволу ТОВ «Агрофірма «Красний Забойщик» на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення (розміщення будівлі контори) на території Глеюватської сільської ради в межах с. Червоне».

Визнати незаконним та скасувати рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 17.03.2023 № 1669-ХІХ/VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Красний Забойщик».

Стягнути з Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (53001, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Глеюватка, вул.Шевченка, 65, код ЄДРПОУ 04339824) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA 228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ 02909938) судовий збір в розмірі 2 147,20грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "КРАСНИЙ ЗАБОЙЩИК" (53010, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Червоне, вул.Гагаріна, 16, код ЄДРПОУ 30659929) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA 228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ 02909938) судовий збір в розмірі 2 147,20грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.03.2024

Суддя С.П. Панна