Ухвала

від 12.03.2024 по справі 904/6505/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розгляд заяви про відвід судді

12.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6505/23

за позовом ОСОБА_1 , смт. Слобожанське Дніпропетровської області

до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі", смт. Слобожанське Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

про припинення юридичної особи

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі", в якому просить суд припинити юридичну особу Асоціацію «Власників житлових будинків «Золоті ключі» з причини здійснення нею фіктивної корпоративної і фінансово-господарської діяльності, прикриваючись ЗУ «Про ОСББ» за відсутності матеріально-правових і організаційно-правових підстав, в т.ч. на підставі Корпоративних (установчих) документів Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі», що мають ознаки недійсних документів, а саме:

- протокол установчих зборів від 25.04.2009, Статут Асоціації від 04.06.2009, протокол Загальних зборів від 03.12.2017, Статут Асоціації (нова редакція) від 31.03.2018, протокол загальних зборів співвласників Асоціації від 31.03.2018, баланси і річні фінансові звіти Асоціації за період 2009 - 2023 року та Реєстраційний документ ЄДРПОУ стосовно юридичної особи Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 позовну заяву залишено без руху.

21.12.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

16.01.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

16.01.2023 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 17.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07.02.2024.

06.02.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, а саме: ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" (код ЄДРПОУ 32475980) та Слобожанську селищну раду (код ЄДРПОУ 40198703) на стороні позивача.

Ухвалою суду від 07.02.2024 відмовлено у клопотанні ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" (код ЄДРПОУ 32475980) на стороні відповідача та Слобожанську селищну раду (код ЄДРПОУ 40198703) на стороні позивача. Відкладено розгляд клопотання про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача до визначення ОСОБА_1 процесуального статусу ОСОБА_2 . Відкладено підготовче засідання до 04.03.2024.

23.02.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід секретаря судового засідання Бублича А.В.

Ухвалою суду від 26.02.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 23.02.2024 (вх. № 9131/24 від 23.02.2024) про відвід секретаря судового засідання Бублича А.В. від участі в справі № 904/6505/23 відмовлено.

26.02.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описок в ухвалі від 07.02.2024.

29.02.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ ОСОБА_2 у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

01.03.2024 від Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

01.03.2024 від Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

04.03.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання № 7, № 8 про встановлення фактичних обставин та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" (код ЄДРПОУ 32475980) на стороні позивача.

Ухвалою суду від 04.03.2024 заяву ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі суду від 07.02.2024 задоволено частково. Виправлено описку, допущену в тексті ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі № 904/6505/23. Викладено тридцять четвертий абзац мотивувальної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі № 904/6505/23 в наступній редакції: "В судове засідання 07.02.2024 з`явився позивач.". В іншій частині заяви про виправлення описок ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою суду від 04.03.2024 підготовче засідання відкладено в межах розумного строку до 01.04.2024 о 12:00. Визнано поважними причини Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" пропуску строку на подання відзиву. Зобов`язано представника відповідача Курячого А.М. надати в судове засідання оригінали медичних довідок. Заяву ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ). Зобов`язано позивача надіслати на адресу ОСОБА_2 копію позовної заяви з додатками. Докази надсилання надати до суду. Зобов`язано відповідача надіслати на адресу ОСОБА_2 копію відзиву на позовну заяву з додатками. Докази надсилання надати до суду. Запропоновано ОСОБА_2 надати суду письмові пояснення з приводу обставин, викладених у позовній заяві. Встановлено позивачу строк до 29.03.2024 (включно) для подання суду: відповіді на відзив на позов та доказів направлення відповіді на відзив відповідачу. Встановлено відповідачу строк протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде): заперечень на відповідь на відзив та доказів направлення заперечень на відповідь на відзив позивачу.

07.03.2024 (через систему "Електронний суд вх. 969/24 та засобами електронного зв`язку вх. 11477/24) від ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/6505/23 на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 ГПКУ в порядку абз. 2 ч. 3 ст.38, ч. 3 ст. 39 ГПКУ.

Ухвалою суду від 08.03.2024 заяву ОСОБА_2 про відвід судді Ярошенко В.І. від 07.03.2024 у справі № 904/6505/23 повернуто заявнику без розгляду.

Через систему "Електронний суд" від 10.03.2024 від ОСОБА_1 надійшли заява про відвід судді від 10.03.2024 про відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/6505/23 на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 ГПКУ в порядку абз. 2 ч. 3 ст. 38, ч. 3 ст. 39 ГПКУ та доповнення до заяви про відвід судді.

Позивач посилається на наступні обставини:

- суддею Ярошенко В.І. на неповно з`ясовані фактичні обставини і підстави подання позову, проявила необ`єктивність щодо визначення характеру спірних відносин у справі, оскільки упереджено визначила, що позов поданий у корпоративному спорі, що виник, на думку судді Ярошенко В.І., з корпоративних відносин, в той момент як відповідне не відповідає фактичним підставам подання позову, який поданий як матеріально-правовий спір між: громадянином позивач, третя особа на стороні позивача і юридичною особою відповідачем, тому даний спір не є корпоративним спором, але який виник з корпоративних відносин в наслідок фіктивної корпоративної і фінансово-господарської діяльності юридичної особи Асоціації, що заподіяла шкоду майновим і немайновим правам громадян: позивачу і третій особі, які не є учасниками юридичної особи Асоціації;

- суддею Ярошенко В.І. на неповно з`ясованих фактичних обставинах і підставах подання позову проявила упередження щодо визначення характеру спірних відносин у справі, оскільки упереджено визначила що позов не стосується фінансово-господарської діяльності відповідача;

- суддею Ярошенко В.І. наведено недостовірну інформацію про те, що Загальними зборами Асоціації від 31.03.2018 протоколом № 1 було затверджено Статут Асоціації «Власиків житлових будинків «Золоті ключі», що свідчить про упередженість судді, яка безпідставно вважає незатверджений документ з назвою Статут Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» від 04.06.2009 таким, що затверджений Загальними зборами Асоціації від 31.03.2018 протоколом № 1;

- суддею Ярошенко В.І. встановлено, що:

* корпоративний документ Статут Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" затвердженого Загальними зборами Асоціації від 31.03.2018 протоколом № 1, підлягає правозастосуванню судом, оскільки на думку судді існує і є нормативним корпоративним актом, що складений, підписаний, затверджений та зареєстрований законно та відповідає Закону;

* Асоціація створена відповідно до Закону, і тому даний факт як такий що відповідає закону, на думку судді Ярошенко В.І., підлягає правозастосуванню судом у справі № 904/6505/23, як нормативний корпоративний акт, встановлений Судом законним,;

* ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є членами юридичної особи Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі".

Вищезазначене на думку позивача унеможливлює об`єктивний і неупереджений, повний і всебічний розгляд справи суддею Ярошенко В.І.

- суддею Ярошенко В.І. за відсутності доказів поважності причин, які б свідчили про об`єктивні обставини, на які відповідач не міг вплинути та які унеможливили чи перешкодили з об`єктивних причин подати відзив в строк, встановлений судом відповідно до Закону, безпідставно визнала причини пропуску строків подання відзиву поважними, що свідчить про упередженість, необ`єктивність та не збереження суддею Ярошенко В.І. безсторонності у судовому процесі по справі № 904/6505/23.

Також, на думку позивача, суддя Ярошенко В.І. порушила судові процедури на етапі підготовчого провадження та здійснювала з`ясування обставин та їх встановлення, які заперечуються в позові, не у судовому засіданні по суті за участю учасників справи на етапі з`ясування обставин і дослідження доказів, як то передбачено процесуальним Законом ст.ст. 208-217 ГПКУ, а у підготовчому засіданні, що суперечить як завданню судового засідання по суті, так і завданню підготовчого провадження.

Розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід судді суд зазначає наступне.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно положень ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За приписами частини 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Порядок визначення складу господарського суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу (з урахуванням пункту 17.4 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд зазначає, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд наголошує, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим давали б підстави сумніватися в його неупередженості. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

У рішенні в справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Як визначено статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

В контексті вищезазначеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вказано, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є:

1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Разом з цим суд наголошує, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Одночасно, застосовуючи при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Приписами п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно частин 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

Наразі, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами тощо.

При цьому, наявності будь - яких підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді, не встановлено, зі змісту поданої позивачем заяви б/н від 10.03.2024 про відвід судді не можливо дійти висновків про наявність будь - яких, окрім суб`єктивних, підстав для відводу, що свідчить про бажання заявника лише відвести від розгляду суддю з особистих мотивів. З дій судді в даній справі не простежується жодної залежності чи взаємозв`язку, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ`єктивність судді, якому заявлено відвід.

Суд наголошує, що дії суду, що сприяють встановленню істини у справі, в жодному разі не повинні сприйматися як дії щодо захисту однієї зі сторін процесу, позаяк судом мають вживатися заходи для повного та всебічного розгляду справи, встановлення об`єктивної істини, фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та з метою виконання завдань господарського судочинства. Відтак, враховуючи також приписи п. 4 ст. 74 ГПК України щодо можливості збирання доказів судом за наявності сумнівів у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, та процесуальну поведінку відповідача під час розгляду справи, в тому числі щодо надання доказів, безпідставним є посилання відповідача в заяві про відвід судді на збирання суддею доказів у справі.

Окрім цього суд зазначає, що нормами чинного законодавства визначено засади та окремі механізми реалізації прав всіх учасників судового процесу, в тому числі, забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, що може бути реалізовано у передбаченому чинним господарським процесуальним законодавством порядку у разі непогодження з процесуальними рішеннями судді.

Наразі, оцінка дій суду при прийнятті рішень по справі відноситься до компетенції вищестоящих судів, і не може бути здійснена суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України для розгляду заяви про відвід.

З огляду на викладене, посилання заявника на упередженість судді та необ`єктивність під час розгляду справи № 904/6505/23 суд розцінює як безпідставні.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оскільки обставини, на які посилається позивач, не є такими, що передбачені ст.ст. 35 ГПК України в якості підстав для відводу судді, а інших обставин, які б дійсно викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не виявлено, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи, що суд визнав заявлений відвід необґрунтованим та судове засідання по цій справі призначено на 01.04.2024, питання про відвід має вирішатись суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Також, господарський суд зазначає, що згідно із статтею 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Керуючись ст.ст. 35, 38-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати заявлений ОСОБА_1 відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/6505/23 необґрунтованим.

2. Вирішення питання про відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/6505/23 передати на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст. 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 ГПК України та не підлягає оскарженню відповідно до ст. 254-257 ГПК України.

Суддя В.І. Ярошенко