Ухвала

від 06.03.2024 по справі 907/1178/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвалА

"06" березня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/1178/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши клопотання представника Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області б/н від 01.03.2024 (вх. №02.3.1-02/1636/24 від 01.03.2024) у справі №907/1178/23 за позовом Керівника Тячівської окружної прокуратури, м. Тячів Закарпатської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, м. Київ до відповідача 1 Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області, до відповідача 2 Приватного підприємства Стік, м. Ужгород Закарпатської області про визнання недійсним Договору на закупівлю робіт: Капітальний ремонт вул. Лазівська в с. Руське Поле Тячівського району. Коригування №109 від 12.06.2023, укладеного між Тячівською міською радою Закарпатської області та Приватним підприємством Стік,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2024 відкрито провадження у справі №907/1178/23 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.03.2024. Явку уповноважених представників учасників процесу у підготовче засідання визнано обов`язковою.

Представник відповідача 1 Тячівської міської ради Закарпатської області через підсистему Електронний суд подав клопотання б/н від 01.03.2024 (вх. №02.3.1-02/1636/24 від 01.03.2024) про розгляд справи за відсутності відповідача 1.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для його повернення заявнику з огляду на наступне.

На підставі ч. 1 ст. 170 ГПК України, будь яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником (ч. 2 ст. 170 ГПК України).

За змістом ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Так, частиною 3 статті 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У порядку самопредставництва юридичну особу незалежно від порядку її створення відповідно до її компетенції може представляти за посадою її керівник або інша уповноважена особа, повноваження якої підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 вказаного Кодексу.

Отже наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як у порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.

В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Разом з тим, положеннями ст. 56 Господарського процесуального кодексу України розмежовано такі юридичні категорії, як самопредставництво і представництво.

За загальним правилом цивільного законодавства, самопредставництво це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності). Відповідно, особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/23346/16, від 02.07.2020 у справі №901/39/20 та постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №922/2246/19.

Втім, виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва. Також виключно довіреність, за відсутності в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про те, що відповідна особа має статус адвоката і такого документа не було нею надано суду, не може належним чином підтверджувати її повноваження на здійснення представництва.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №924/440/19.

У даному контексті суд відзначає, що представником відповідача 1 до поданого суду клопотання не долучено будь-яких належних документів, які дозволяють встановити обсяг його повноважень на представництво Тячівської міської ради Закарпатської області в порядку самопредставництва, зокрема, статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо.

Натомість, долучений представником відповідача 1 витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, сформований за допомогою підсистеми Електронний суд, містить лише відомості про керівника Тячівської міської ради Закарпатської області Ковача І.І.; будь-які інші особи, уповноважені діяти від імені органу місцевого самоврядування (в тому числі підписант Дьолог Я.В.), в такому не зазначені.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що клопотання про розгляд даної справи за відсутності представника відповідача 1 підписане особою, яка у встановленому процесуальним законом порядку не підтвердила наявності в неї повноважень на представництво інтересів відповідача 1 в суді шляхом, зокрема, підписання від його імені заяв із процесуальних питань.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, із урахуванням того, що клопотання представника Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області б/н від 01.03.2024 (вх. №02.3.1-02/1636/24 від 01.03.2024) подане особою, повноваження якої не підтверджені у встановленому законом порядку, таке підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Керуючись ст. 170, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути Тячівській міській раді Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області клопотання б/н від 01.03.2024 (вх. №02.3.1-02/1636/24 від 01.03.2024) на 1 аркуші з додатками на 4 аркушах.

2. Ухвала господарського суду набирає законної сили на підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Ухвалу надіслати заявнику.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 12.03.2024.

Суддя Пригара Л.І.