Ухвала

від 11.03.2024 по справі 922/3884/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.03.2024Справа № 922/3884/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 922/3884/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс"</a>;

до Державної казначейської служби України;

про стягнення 412 823,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс"</a> звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради, Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якій просить стягнути з Державного бюджету України на його користь 291 646,01 грн безпідставно отриманих коштів, 102 647,33 грн інфляційних втрат, 18 530,00 грн 3% річних.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 по справі №520/12040/2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс"</a>, визнано протиправною та скасовано постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.02.2020 №10/494/0/250-20-П, №9/493/0/250-20-П та стягнуто на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 972,79 грн.

В свою чергу, заявами №71 від 16.07.2021, №74 від 16.07.2021 позивач вимагав від Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради повернути сплачені грошові кошти. У відповідь на які останні листами №914/0/250-21 від 27.08.2021, №798/0/250-21 від 03.08.2021, №103954 від 18.08.2021 відмовили у поверненні грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2023 у справі № 922/3884/23 постановлено зазначену позовну заяву направити за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс"</a> залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.10.2023 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 02.10.2023.

В уточненнях до позовної заяви позивач просить ціною позову вважати 412 823,34 грн, а позовні вимоги вважати викладеними в наступній редакції: стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс"</a> грошові кошти в сумі 412 823,34 грн, з яких 291 646,01 грн безпідставно отриманих коштів, 102 647,33 грн інфляційних втрат, 18 530,00 грн 3% річних. Також позивачем остаточно визначено відповідачем у справі лише Державну казначейську службу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

10.11.2023 до господарського суду від Державної казначейської служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що безпідставно накладений на позивача штраф належить до доходів місцевого бюджету міста Харкова та є власністю територіальної громади міста Харкова, не зараховувались до Державного бюджету та не можуть бути стягнуті з відповідача. Також стягнуті в рамках виконавчих проваджень кошти не є надходженнями до Державного бюджету, а є власними надходженнями органу ДВС.

До господарського суду 07.03.2024 від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради надійшла заява про вступ у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Вказана заява обґрунтована тим, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради не погодившись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №520/12040/2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 подала касаційну скаргу, за наслідком розгляду якої постановою Верховного Суду від 28.02.2024 касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі №520/12040/2020 скасовано, направлено справу № 520/12040/2020 на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 25.06.2019 у справі №910/17792/17, підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Підставою участі третіх осіб у справі є їх юридична заінтересованість, яка ґрунтується на матеріально-правових відносинах з однією із сторін даної цивільної справи.

Матеріальною підставою залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі. Судове рішення може вплинути на права або обов`язки третьої особи, якщо між цією третьою особою і стороною, на боці якої вона бере участь у справі, існують певні правовідносини (права і обов`язки), які за наслідками вирішення справи можуть змінитися або припинитися, або якщо на підставі рішення суду між стороною і третьою особою виникнуть нові правовідносини (права і обов`язки).

Враховуючи наведене, з метою захисту прав та законних інтересів учасників процесу та інших осіб, з огляду на характер позовних вимог та спірних правовідносин, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі № 922/3884/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Крім того суд вказує, що як вбачається зі змісту п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясувати, як справа, що розглядається даним судом, є пов`язаною із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Поряд із цим сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 910/15293/19, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупиняється. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Суд наголошує, що метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи не спрямоване на затягування процесу розгляду справи, а його метою є саме виявлення обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупиняється.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

Як слідує з усталеної практики Європейського суду з прав людини, за умови конкуренції у судовій практиці двох принципів вимог процесуального законодавства, а саме, дотримання змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи, суд має зберегти баланс забезпечення справедливого публічного розгляду справи та дотримання розумного строку.

Так, у своїй діяльності суд виходить з того, що бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії, заява №104/1995/610/698, п. 30). Застосовуючи зазначений підхід, Верховний Суд у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі №134/18/13-ц, виходив також з того, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" №54111/07); справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (рішення "Mirolubovs and Others v. Latvia", №798/05, №103).

Суд звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

В свою чергу, зупинення провадження з урахуванням обставин цієї справи та особливостей правового регулювання спірних правовідносин відповідає та водночас сприяє реалізації принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності подальшого звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту та перегляду рішення суду в апеляційній інстанції з урахуванням рішення суду в адміністративній справі про оскарження нормативно - правового акту в частині.

Проте, господарський суд в межах даної справи позбавлений об`єктивної можливості оцінити постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.02.2020 №10/494/0/250-20-П, №9/493/0/250-20-П та прийти до висновку про їх протиправність, а отже належна правова оцінка доводів ТОВ "Харківбудсервіс" потребує вчинення судом процесуальних дій та розгляду по суті заявлених вимог у адміністративній справі № 520/12040/2020.

Таким чином суд, враховуючи характер позовних вимог та спірних правовідносин, а також враховуючи той факт, що постановою Верховного Суду від 28.02.2024 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі №520/12040/2020 скасовано, направлено справу № 520/12040/2020 на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду, суд приходить до висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 520/12040/2020 та набрання рішенням Харківського окружного адміністративного суду законної сили у вказаній справі.

Керуючись статтями 50, 227, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Павлівський, 4).

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс"</a> направити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами, про що необхідно надати господарському суду відповідні докази.

3. Зупинити провадження у справі № 922/3884/23 до набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/12040/2020.

4. Зобов`язати учасників справи письмово повідомити господарський суд про наслідки розгляду справи № 520/12040/2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Мандриченко