Рішення

від 12.03.2024 по справі 910/19448/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2024Справа № 910/19448/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/19448/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Інноваційних рішень»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2023 року до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 20.12.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Інноваційних рішень» (відповідач) про стягнення 59 664,79 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 79 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду № ВІ270721 від 27.07.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/19448/23, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут Інноваційних рішень» за адресою: 03035, м. Київ, вул. Л.Толстого, 63, оф. 201, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» - 16.02.2024 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, керуючись приписами Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі № 910/19448/23 від 10.01.2024 року є 16.02.2024 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 04.03.2024 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут Інноваційних рішень» (надалі - відповідач, підрядник) укладено договір підряду № ВІ270721 (надалі - договір), відповідно до п. 2.1. якого підрядник зобов`язується своїми або залученими силами і засобами, з власних матеріалів виконати - комплекс робіт з улаштування трубної каналізації зовнішніх слабоструменевих мереж на об`єкті, згідно проектної документації переданої замовником підряднику одночасно з підписанням даного договору, чинних будівельних норм і правил, умов договору, та в обумовлений договором строк передати виконані роботи замовнику, склад та обсяг яких, визначено у договірній ціні (додаток №1 до цього договору), а замовник зобов`язується забезпечити своєчасне приймання виконаних підрядником робіт та їх оплату.

Згідно з п. 3.1. договору договірна ціна робіт визначена в твердому кошторисі (додаток № 1 до цього договору), складається із вартості робіт і матеріалів, і становить 185 153,04 грн.

В п. 4.1. договору визначено строки виконання робіт. Початок виконання: на наступний день після перерахування авансового платежу (п. 4.1.1.); закінчення виконання: через 60 (шістдесят) календарних днів після перерахування авансового платежу (п. 4.1.2.).

Відповідно до п. 5.1. договору після підписання цього договору замовник перераховує підряднику авансовий платіж в розмірі 50 032,00 грн.

Згідно з п. 7.1. договору після закінчення виконання робіт підрядник передає замовнику протягом одного робочого дня акти виконаних робіт та довідки форми КБ-3.

За умовами п. 7.3. договору замовник протягом 10 (десяти) робочих днів перевіряє виконання підрядником умов договору і приймає роботи шляхом підписання акту виконаних робіт та довідку КБ-3 або відмовляє у прийомі робіт з наданням обґрунтованої відмови з переліком виявлених недоліків. На вимогу замовника підрядник зобов`язаний надати підтвердження використання сум отриманих авансових платежів.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору (п. 12.1. договору).

На виконання умов договору, позивачем перераховано на користь відповідача авансовий платіж в розмірі 59 664,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8934_9301В/264 від 03.09.2021 року.

Водночас, відповідач у встановлений договором строк взяті на себе зобов`язання не виконав, до виконання робіт не приступив, у зв`язку з чим, керуючись ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, 03.11.2023 року позивач достроково відмовився від договору, про що було направлено відповідачеві повідомлення № 124 від 27.10.2023 року з вимогою повернути авансовий платіж у розмірі 59 664,79 грн. в строк до 16.11.2023 року.

Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За приписами статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У пункті 4.1.2. договору сторони погодили строки виконання робіт - через 60 (шістдесят) календарних днів після перерахування авансового платежу.

Оскільки позивачем аванс у сумі 59 664,79 грн. було перераховано 03.09.2021 року, суд дійшов висновку про те, що останнім/кінцевим днем виконання робіт є 02.11.2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Судом встановлено, що 03.11.2023 року позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення № 124 від 27.10.2023 року про дострокове припинення договору підряду № ВІ270721 від 27.07.2021 року з 13.11.2023 року та повернення авансового платежу в сумі 59 664,79 грн. в строк до 16.11.2023 року.

Однак, ця вимога залишена відповідачем без задоволення.

У зв`язку з розірванням договору ТОВ "Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД" звернулося до суду з позовною вимогою про повернення авансового платежу за договором як безпідставно набутого майна з підстав, передбачених ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Положеннями частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17.

З огляду на викладене та враховуючи, що положення частини четвертої статті 849 Цивільного кодексу України не визначають умов повернення виконаного замовником за договором підряду, відмова замовника від договору підряду відповідно до положень частини 4 вказаної статті є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 вказаного Кодексу.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 року у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 року у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 року у справі № 910/21154/17, від 25.02.2021 року у справі № 904/7804/16.

Отже, враховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо виконання робіт, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД», що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення сплачених коштів у розмірі 59 664,79 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Інноваційних рішень» (ідентифікаційний код 42625270, адреса: 03035, м. Київ, вул. Л.Толстого, 63, оф. 201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» (ідентифікаційний код 43444305, адреса: 01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 8) грошові кошти: авансовий платіж - 59 664,79 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 79 копійок) та судовий збір - 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12.03.2024р.

Суддя О.В. Котков