Рішення

від 12.03.2024 по справі 910/19835/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2024Справа № 910/19835/23за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Харчовик-4"

про стягнення 132 476,44 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Харчовик-4" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №03718/4-04 на послуги водопостачання та водовідведення від 13.02.2004, яка складається з 117 183,03 грн - суми основного боргу, 6 950,49 грн - інфляційних втрат, 2 483,77 грн - 3% річних та 5 859,15 грн - штрафу.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 27.12.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження сторін.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600074110450, ухвала суду від 27.12.2023 була вручена представнику відповідача Семенюк.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.02.2004 між ВАТ "АК "Київводоканал" (постачальник) та ЖБК "Харчовик-4" (абонент) було укладено договір №03718/4-04 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65.

Відповідно до п. 3.1 договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об`ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватися один раз на квартал.

Згідно п. 3.3 договору, кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

У відповідності до п. 2.5 договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника - з обґрунтовуючими документам для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п. 7.1 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним у період з 01.08.2022 по 31.01.2023 належним чином виконано свої зобов`язання за договором з надання відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення, у той час як відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати отриманих послуг, у зв`язку із чим наявні підстави для стягнення з останнього заборгованості за договором у розмірі 117 183,03 грн, інфляційних втрат у розмірі 6 950,49 грн, 3% річних у розмірі 2 483,77 грн та штрафу у розмірі 5 859,15 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договорів за правовою природою є договором надання послуг водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Оскільки предметом спірного договору є надання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення відповідачу, то сторони, разом з умовами договору також зобов`язані виконувати і вимоги спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини особи, що надає послуги з водовідведення та особи, що користується послугами з водовідведення.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994 втратили чинність 18.10.2008 у зв`язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, відповідно до п. 1.1 яких, останні є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

На підтвердження надання послуг та їх обсягу за договором позивачем до позову долучені: акти про зняття показань з приладу обліку за серпень 2022 року №353.14 та №353.41 (підписані представниками сторін); акти обстеження та зняття показань з вузла обліку №4-353-41, №4-353-14 за грудень 2022 року та січень 2023 року (підписані представниками сторін); фотографії лічильників; розпорядження на реєстрацію чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р; наряд-завдання на технічне обслуговування вузлів обліку води №690 від 20.12.2021; розрахунки (основні нарахування, перерахунки) обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, водовідведення атмосферних опадів та додаткових послуг на об`єктах споживача за період з серпня 2022 року по січень 2023 року.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача щодо кількості або вартості отриманих послуг за договором та у встановлений договором строк не направлено свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння (як це передбачено п. 3.5 договору), а тому надані послуги вважаються прийнятими відповідачем без заперечень та зауважень у повному обсязі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача, який отримував послуги з водопостачання та водовідведення у період з серпня 2022 року по січень 2023 року та споживав їх, виник прямий обов`язок з оплати за фактичне користування наданими послугами у відповідний місяць, в якому послуги з водопостачання та водовідведення були надані та спожиті відповідачем.

Так, за розрахунками позивача, правильність здійснення яких відповідачем не заперечувалася, у період з серпня 2022 року по січень 2023 року ним було надано Житлово-будівельному кооперативу "Харчовик-4" послуги загальною вартістю 117 183,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

При цьому, суд вважає за необхідне керуватись п. 3.4 договору, оскільки ненадання рахунку (розрахункового документу) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар (постанови Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №920/1343/21, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 та інші). А отже, сторонами у п. 3.4 договору було погоджено строк/терміну оплати відповідачем наданих йому послуг.

З огляду на те, що у спірний період відповідач фактично споживав житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснювати оплату за спожиті послуги не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяця, тож починаючи з 06 числа кожного місяця наступного за розрахунковим відбувалося прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи підтверджуються наявність у відповідача заборгованості у заявленому розмірі, а відтак вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 117 183,03 грн підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 6 950,49 грн - інфляційних втрат, 2 483,77 грн - 3% річних та 5 859,15 грн - штрафу.

Відповідно до п. 4.1 договору, за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 5 відсотків від несплаченої суми.

Зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитих у період з серпня 2022 року по січень 2023 року послуг, у той час як на момент звернення позивача із позовом до суду встановлені законодавством обмеження щодо нарахування передбаченого п. 4.1 договору штрафу за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги припинили свою дію, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% від суми боргу, що становить 5 859,15 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням визначених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з оплати послуг (тобто, з 06 числа наступного за звітним місяця) та визначеної позивачем кінцевої дати нарахування - 31.07.2023, прийшов до висновку, що правомірним буде стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 6 950,49 грн та 3 % річних у розмірі 2 415,83 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Харчовик-4" (2183, м. Київ, вул. Генерала Ватутіна, буд. 26, код ЄДРПОУ - 22908711) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, код ЄДРПОУ - 03327664) 117 183 (сто сімнадцять тисяч сто вісімдесят три) грн 03 коп. - суми основного боргу, 6 950 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 49 коп. - інфляційних втрат, 2 415 (дві тисячі чотириста п`ятнадцять) грн 83 коп. - 3% річних, 5 859 (п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 15 коп. - штрафу та 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн 62 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна