Рішення

від 12.03.2024 по справі 910/19017/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2024Справа № 910/19017/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Депс ЮА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітсфера"

про стягнення 701852,45 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Депс ЮА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітсфера" про стягнення 701852,45 грн., у тому числі: 452744,54 грн боргу за договором поставки №200323 від 20.03.2023; 8335,46 грн 3% річних; 2631,01 грн інфляційних втрат; 101414,78 грн пені, 31692,12 грн штрафу; 105034,54 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №200323 від 20.03.2023, в частині здійснення відповідачем поставки товару на суму 452744,54 грн за який позивачем було сплачено відповідачу попередню оплату на вказану суму. Враховуючи те, що відповідач не поставив позивачу товар на суму 452744,54 грн та не повернув йому кошти у сумі 452744,54 грн, позивач, посилаючись на п. 7.7 договору, просить стягнути з відповідача 452744,54 грн. боргу, згідно зі ст. 625 ЦК України 8335,46 грн 3% річних та 2631,01 грн інфляційних втрат, а також 101414,78 грн пені та 31692,12 грн штрафу відповідно до п. 7.3 договору. Крім того, відповідачем не було виконано обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, складаних за результатами проведених позивачем оплат, що призвело до позбавлення позивача можливості віднесення сплачених у складі вартості товарів суми ПДВ до податкового кредиту в розмірі 105034,54 грн, внаслідок чого позивач поніс збитки у вказаній сумі, які він просить стягнути.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Про стан розгляду справи № 910/19017/23 сторони були повідомлені відповідно до приписів ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

20.03.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Депс ЮА" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітсфера" (постачальник) укладено договір поставки №200323, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується здійснювати поставки будівельних матеріалів, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його.

Найменування товару, його ціна, кількість та загальна вартість визначаються у рахунках постачальника, які за згодою сторін виконують функції специфікацій, та у видаткових накладних (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.4 договору встановлено, що товар повинен бути поставлений протягом 14 календарних днів від дня здійснення попередньої оплати.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата здійснюється на умовах 100% передоплати.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000163 від 23.03.2023 на суму 452744,54 грн, у тому числі ПДВ 75457,42 грн.

04.04.2023 позивач здійснив 100% попередньої оплати за вказаним вище рахунком, що підтверджується платіжним дорученням №8778 від 04.04.2023.

Таким чином, відповідно до п. 2.4 договору останнім днем виконання зобов`язання з поставки товару є 18.04.2023.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не поставив товар вартістю 452744,54 грн, за який позивачем здійснено 100% попередньої оплати.

Відповідно до п. 7.7 договору у випадку порушення постачальником строку поставки Товару Покупець має право відмовитися від отримання Товару строк поставки якого порушено та вимагати повернення коштів, сплачених в рахунок попередньої оплати. Постачальник зобов`язується повернути кошти протягом 3 робочих днів після отримання відповідної вимоги від Покупця.

Позивач у позові зазначає, що направив відповідачеві вимогу №114/10-2023 від 16.10.2023 про повернення попередньої оплати за непоставлений товар, в якій повідомив про втрату інтересу до замовленого товару та подальшого виконання зобов`язання.

Проте позивачем не додано до матеріалів справи вимогу №114/10-2023 від 16.10.2023, на яку він посилається у позові, а додані до позову копії опису вкладення, фіскального чеку та накладної від 19.10.2023, за відсутності самої вимоги, не є належним та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України надіслання вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що відповідач не виконав умови договору №200323 від 20.03.2023 належним чином та не поставив товар вартістю 452744,54 грн, в обумовлений п. 2.4 договору строк, в зв`язку з чим позивач відповідно до ст. 693 ЦК України набув право на повернення суми попередньої оплати.

Доказів повернення позивачу грошових коштів на суму 452744,54 грн матеріали справи не містять.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення позивачу 452744,54 грн попередньої оплати, то вимога позивача про стягнення з відповідача 452744,54 грн. попередньої оплати є обґрунтованою, доведеною, а отже такою, що підлягає задоволенню.

В зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 8335,46 грн 3% річних за період з 19.04.2023 до 28.11.2023 та 2631,01 грн інфляційних втрат за період з травня 2023 р. по жовтень 2023 р., нарахованих на суму 452744,54 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки зобов`язання позивача з повернення суми попередньої оплати згідно з п. 7.7 договору ставиться в залежність від отримання відповідної вимоги від позивача, тоді як належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України надіслання такої вимоги матеріали справи не містять, а судом встановлено, що за даних обставин справи зобов`язання відповідача щодо повернення позивачу суми попередньої оплати виникло відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, то прострочення відповідачем грошового зобов`язання у сумі 452744,54 грн у період, за який позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат, не мало місця.

З огляду на викладене, позивачем безпідставно нараховано 3% річних за період з 19.04.2023 до 28.11.2023 та інфляційні втрати за період з травня 2023 р. по жовтень 2023 р. за прострочення відповідачем грошового зобов`язання у сумі 452744,54 грн, відтак вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення відповідачем грошового зобов`язання задоволенню не підлягають.

Судом встановлено порушення відповідачем умов договору щодо строків поставки товару на суму 452744,54 грн.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивачем нараховано відповідачеві 101414,78 грн пені за період 19.04.2023 по 28.11.2023 та 7% штрафу у сумі 31692,12 грн на вартість несвоєчасно поставленого товару.

У сфері господарювання, згідно з частини 2 статті 217 та частини 1 статті 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.3 договору сторони погодили, що за порушення строку поставки Товару Постачальник на вимогу Покупця зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% вартості Товару строк поставки якого порушено за кожний день прострочення, а за прострочення поставки товару понад тридцять днів Постачальник на вимогу Покупця зобов`язується додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі 7% вартості простроченого до поставки товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Договором не передбачено нарахування пені понад шестимісячний строк, визначений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені понад шестимісячний строк.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, з урахуванням визначеного позивачем початку періоду нарахування пені та враховуючи визначений ч. 6 ст. 232 ГК України період її нарахування, сума пені становить 83305,00 грн, відтак вказана вимога підлягає частковому задоволенню.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявленого до стягнення суми штрафу (452744,54 х 7% = 31692,12), суд встановив його обґрунтованість, відтак вказана вимога підлягає задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення 105034,54 грн збитків, суд зазначає наступне.

Позивачем за договором №200323 від 20.03.2023 було здійснено замовлення на інші товари у зв`язку з чим відповідачем виставлено йому рахунки, а саме:

- рахунок № СФ-0000146 від 20.03.2023 на суму 119403,40 грн, у тому числі ПДВ 19900,57 грн, який позивачем було повністю сплачено згідно платіжного доручення №8721 від 24.03.2023;

- рахунок №СФ-0000229 від 11.04.2023 на суму 58059,30 грн, у тому числі ПДВ 9676,55 грн, який позивачем було повністю сплачено згідно платіжного доручення №8834 від 11.04.2023.

Товар на суму на суму 119403,40 грн поставлено відповідачем 29.03.2023, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000018 від 29.03.2023.

Товар на суму на суму 58059,30 грн поставлено відповідачем 11.04.2023, що підтверджується видатковою накладною №8834 від 11.04.2023.

Відповідно до п. 7.9 договору постачальник зобов`язаний відповідно до вимог Податкового кодексу України складати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних та реєструвати їх у Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна бути здійснена Постачальником у граничні строки, встановлені Податковим кодексом України. У випадку порушення граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Постачальник, на вимогу Покупця, повинен сплатити останньому договірну штрафну санкцію у розмірі податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування граничний строк реєстрації якої порушено та зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних таку податкову накладну/розрахунок коригування протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Однак, відповідачем, як постачальником, не було ані складено, ані зареєстровано податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно вимог Податкового кодексу України, що підтверджуються скріншотами даних з електронного кабінету платника податків Покупця.

Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до статті 201.7 Податкового кодексу України податкова накладна-складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 89 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України постачальник за подією, що настала раніше, а саме датою зарахування коштів або датою відвантаження товару (датою надання послуги) зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних на користь покупця.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно вимог ст. 198.6 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Згідно приписів абзацу 1 пункту 201.10 стаття 210 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абз. 20 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Тобто, сума податку на додану вартість, що не включена до податкового кредиту Позивача внаслідок невиконання обов`язків зі своєчасної реєстрації податкової декларації є його збитками.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Судом встановлено, що відповідач усупереч положень ст. 201 ПК України реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 105034,54 грн не здійснив. У зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 105034,54 грн.

Таким чином, наявні усі елементи складу господарського правопорушення, а саме має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 105034,54 грн. збитків у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітсфера" (04053, м. Київ, пров. Берестейський, буд. 4А, офіс 1, код 35678422) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Депс ЮА" (03040, м. Київ, вул. Маричанська, буд. 18, код 40321414) 452744 (чотириста п`ятдесят дві тисячі сімсот сорок чотири) грн 54 коп. боргу, 83305 (вісімдесят три тисячі триста п`ять) грн 00 коп. пені, 31692 (тридцять одну тисячу шістсот дев`яносто дві) грн 12 коп. штрафу, 105034 (сто п`ять тисяч тридцять чотири) грн 54 коп. збитків та 10091 (десять тисяч дев`яносто одну) грн 65 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА