Рішення

від 19.01.2024 по справі 911/710/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/710/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Муковоз В.І., розглянув матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром"

09631, Київська область, Рокитнянський район, село Острів, вулиця Шевченка, будинок 18/1, код ЄДРПОУ 40610654

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Імакс ЛТД"

03083, місто Київ, проспект Науки, будинок 119-Б, код ЄДРПОУ 20027125

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Флора-Інжиніринг"

04071, місто Київ, вулиця Щекавицька, будинок 37/48, офіс 1, код ЄДРПОУ 35711621

про визнання недійсним рішення загальних зборів від 27.07.2020

за участі представників сторін:

позивача: Гайсаєва Є.Б., паспорт серії НОМЕР_2 від 16.03.2016;

відповідача: Шелест Ю.В., посвідчення адвоката України №10897/10 від 29.12.2022, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №10897/10 від 29.12.2022, ордер серії АІ №1417236 від 28.06.2023;

третьої особи-1: не з`явився;

третьої особи-2: не з`явився;

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №632/23 від 08.03.2023) ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" від 27.07.2020, оформлене протоколом від 27.07.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведені загальні збори учасників з порушенням вимог статуту.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2023 позовну заяву (вх. №632/23 від 08.03.2023) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/710/23 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 18.04.2023.

У судове засідання 18.04.2023 з`явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання не повідомлені, поштові направлення повернулись із позначкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник позивача у судовому засіданні подав клопотання (вх. №7540/23 від 18.04.2023) про долучення доказів направлення копії позовної заяви третій особі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2023 підготовче засідання відкладено на 16.05.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення третьої особи щодо позову (вх. №8977/23 від 09.05.2023).

У судове засідання 16.05.2023 з`явилась позивач разом із своїм представником, представники відповідача та третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені поштовим зв`язком. Відповідач отримав ухвалу 12.05.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.05.2023 підготовче засідання відкладено на 20.06.2023.

У судове засідання 20.06.2023 з`явився представник позивача та представник третьої особи-2, представники відповідача та третьої особи-1 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені поштовим зв`язком.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.06.2023 підготовче засідання відкладено на 29.06.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення третьої особи-2 щодо позову (вх. №12361/23 від 26.06.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №12558/23 від 29.06.2023).

У судове засідання 29.06.2023 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи-2, представник третьої особи-1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2023 підготовче засідання відкладено на 01.08.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення третьої особи (вх. №12764/23 від 03.07.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов лист на виконання ухвали (вх. №13225/23 від 10.07.2023) разом з відзивом на позовну заяву.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх. №14572/23 від 31.07.2023), що обгрунтоване неможливістю представника взяти участь у цьому судовому засіданні через зайнятість у судовому засіданні в іншій справі.

У час, на який призначене судове засідання 01.08.2023, з 15:20 до 17:40, відбулось повне вимкнення електропостачання у приміщенні Господарського суду Київської області та зупинилась робота інформаційно-технічних засобів, що забезпечують належну роботу суду, про що відділом інформаційно-технічного забезпечення, захисту інформації та баз даних апарату Господарського суду Київської області складений акт від 01.08.2023, копію якого долучено до матеріалів справи.

У зв`язку із вищевикладеним, судове засідання, яке призначено на 01.08.2023 о 16:20, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2023 підготовче засідання відкладено на 15.08.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. №15450/23 від 14.08.2023).

У судове засідання з`явився представник відповідача та третьої особи-2, представники позивача та третьої особи-1 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання третя особа-1 повідомлена, а позивач не повідомлений.

Судом оглянуто оригінал договору про надання правової допомоги №27/06-23 від 27.06.2023, що укладений між адвокатом Шелест Ю.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром", який витребовувався для огляду позивачем.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2023 закрито підготовче провадження у справі №911/710/23 та призначено справу до розгляду по суті на 12.09.2023.

У судове засідання 12.09.2023 з`явились позивач, представники відповідача та третьої особи-2, представник третьої особи-1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання третя особа-1 повідомлена.

У судовому засіданні позивач заявила усне клопотання про відкладення судового засідання, оскільки вона не є фахівцем у галузі права, а її адвокат представляє інтереси в іншому судовому засіданні.

Представники відповідача та третьої особи-2 заперечували проти задоволення цього клопотання, оскільки позивач, на їх думку, може представляти свої інтереси самостійно.

З метою забезпечення права позивача на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про оголошення перерви у даному судовому засіданні до 03.10.2023.

У судове засідання 03.10.2023 з`явились позивач, представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи-2, представник третьої особи-1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання третя особа-1 повідомлена.

У судовому засіданні 03.10.2023 оголошена перерва до 14.11.2023, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Перед судовим засіданням 14.11.2023 у місті Києві оголошено повітряну тривогу.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги", у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Враховуючи вказані обставини та значну тривалість повітряної тривоги, суд дійшов висновку про перерву в судовому засіданні до 12.12.2023 о 16:20.

У судове засідання 12.12.2023 представники сторін не з`явились, позивач та третя особа-1 не повідомлені, поштове повідомлення знаходиться у поштовому відділенні, відповідач та третя особа-2 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

Враховуючи обставини справи, з метою забезпечення принципу змагальності сторін господарського судочинства, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні 12.12.2023 до 18.01.2024 об 11:00, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2023 судом повідомлено учасників справи, що судове засідання призначено на 18.01.2024.

У судове засідання 18.01.2024 з`явилась позивач та представниця відповідача, третя особа-2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена через систему «Електронний суд», третя особа-1 не повідомлена, ухвала про дату, час та місце судового засідання знаходиться у поштовому відділенні.

Під час судового засідання 18.01.2024 у місті Києві оголошено повітряну тривогу, відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги", у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Враховуючи вказані обставини та значну тривалість повітряної тривоги, суд дійшов висновку про перерву в судовому засіданні до 19.01.2024 о 12:00, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 19.01.2024 з`явилась позивач та представниця відповідача, третя особа-2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена телефонограмою, третя особа-1 у судове засідання не з`явилась, судом здійснювалась спроба повідомити третю особу-1 про дату, час та місце судового засідання телефоном, проте, за наявним у суду номером телефону повідомлено, що цей номер належить іншій особі.

За наслідками судового засідання 19.01.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При цьому, з огляду на повідомлення всіх учасників справи про наявність провадження у даній справі, в порядку частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд звертається до практики Європейського суду з прав людини, зокрема mutatis mutandis до висновків у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (п. 41), у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та у справі "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003, стосовно того, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За результатами розгляду матеріалів справи, огляду та оцінки доказів, що надані суду, зважаючи на вимоги чинного законодавства, суд

встановив:

1. Правовідносини сторін

Одним із учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" Гайсаєвою Є.Б. (далі позивач), яка володіє відсотком частки статутного капіталу та відсотком права голосу 37,92% подано позов про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" (далі Товариство/відповідач) від 27 липня 2020 року, оформлене протоколом від 27 липня 2020 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" є юридичною особою, що здійснює свою діяльність на підставі Статуту та законодавства України, яке застосовується до діяльності товариства, згідно з пунктом 1.1. Статуту.

Вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" є загальні збори учасників, на яких кожен учасник має право бути присутнім, має право брати участь в обговоренні питань порядку денного та має право голосу, згідно з пунктами 8.2., 8.2.2. Статуту.

Згідно з пунктами 8.5.4. - 8.5.7. Статуту, директор скликає загальні збори шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення зборів. Повідомлення про збори може бути відіслане поштовим відправленням з описом вкладення, кур?єром або шляхом вручення особисто під підпис. У повідомленні вказується дата, час, місце проведення, порядок денний.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" були проведені 27 липня 2020 року загальні збори Товариства. З протоколу, що оформлений за результатами проведених загальних зборів вбачається, що на загальних зборах Товариства був присутній один учасник Товариства - ОСОБА_2 , якому належить частка у статутному капіталі товариства вартістю 12850000,00 грн., що відповідає 62,07729469% статутного капіталу Товариства, тобто, учасник якому належить більшість голосів.

На загальних зборах, була надана згода виконавчому органу Товариства на укладення Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" договору про відступлення права вимоги грошового зобов?язання до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК», загальний розмір якої складає 151399892,70 грн., з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг», з наданням права виконавчому органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» визначати умови такого договору на власний розсуд. Протокол підписаний ОСОБА_2 .

27 липня 2020 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг» укладений договір №27/07-20 від 27 липня 2020 року про відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК».

22 лютого 2023 року з адвокатського запиту № 18/2023 адвоката Гуцола Р.І. позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що 27 липня 2020 року були проведені загальні збори Товариства, на яких прийнято рішення, оформлене протоколом від 27 липня 2020 року, про надання згоди виконавчому органу Товариства на укладання договору про відступлення права вимоги грошового зобов?язання до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК», загальний розмір якого складає 151399892,70 грн з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг».

Того ж дня, 27 липня 2020 року, між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю «Флор Інжиніринг» укладений договір відступлення права вимоги від 27 липня 2020 року № 27/07-20.

Однак, позивачу відомо, що вищевказане право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК», що є предметом договору № 27/07-20 від 27.07.2020 року, було раніше відступлено Товариством іншій юридичній особі, а саме: 28 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс» (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 25/10-20, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс» право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» за відповідними зобов?язаннями.

Позивач була присутня під час укладення зазначеного вище договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15 грудня 2020 року у справі № 911/3456/15 проведено процесуальне правонаступництво, замінено кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18 жовтня 2022 року проведено процесуальне правонаступництво, замінено кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс» на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Імакс ЛТД».

2. Аргументи позивача - ОСОБА_1

Позивач ОСОБА_1 заявляє про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" від 27.07.2020, оформлене протоколом від 27.07.2020.

В обгруноування своїх вимог зазначає, що безпосередньо 22 лютого 2023 року з адвокатського запиту № 18/2023 їй стало відомо, що 27 липня 2020 року були проведені загальні збори Товариства, на яких прийнято спірне рішення про надання згоди виконавчому органу Товариства на укладання договору про відступлення права вимоги грошового зобов?язання до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК», загальний розмір якого складає 151399892,70 грн. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг».

Позивач вважає, що її законні права та інтереси порушені, так як право брати участь в управлінні Товариством може бути реалізоване учасником Товариства при прийнятті участі у загальних зборах, на яких вирішують ті, чи інші питання діяльності Товариства.

Оскільки остання взагалі не була повідомлена про загальні збори 27 липня 2020 року ні у спосіб, передбачений статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ні у спосіб, передбачений пунктами 8.5.4. - 8.5.7. Статуту, як наслідок, такі обставини унеможливили реалізацію її корпоративного права на участь у зборах, на формування її позиції щодо питань, які розглядались на цих зборах, на участь в обговоренні та голосуванні, тому вважає, що її право брати участь в управлінні Товариством було обмежено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" є юридичною особою, що здійснює свою діяльність на підставі Статуту та законодавства України, яке застосовується до діяльності товариства, згідно з пунктом 1.1. Статуту.

Вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" є загальні збори учасників, на яких кожен учасник має право бути присутнім, має право брати участь в обговоренні питань порядку денного та має право голосу, згідно з пунктами 8.2., 8.2.2. Статуту.

Згідно з пунктами 8.5.4. - 8.5.7. Статуту, директор скликає загальні збори шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення зборів. Повідомлення про збори може бути відіслане поштовим відправленням з описом вкладення, кур?єром або шляхом вручення особисто під підпис. У повідомленні вказується дата, час, місце проведення, порядок денний.

Крім того, посилається на статтю 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про збори кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов?язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо такий строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Позивач також зазначає, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів Товориства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства загальних зборів.

3. Аргументи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром"

Товариство є юридичною особою, що здійснює свою діяльність на підставі Статуту та законодавства України, яке застосовується до діяльності товариства, згідно з пунктом 1.1. Статуту.

Вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" є загальні збори учасників, на яких кожен учасник має право бути присутнім, має право брати участь в обговоренні питань порядку денного та має право голосу, згідно з пунктами 8.2., 8.2.2. Статуту.

Згідно з пунктами 8.5.4. - 8.5.7. Статуту, директор скликає загальні збори шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення зборів. Повідомлення про збори може бути відіслане поштовим відправленням з описом вкладення, кур?єром або шляхом вручення особисто під підпис. У повідомленні вказується дата, час, місце проведення, порядок денний.

Відповідач не погоджується з доводами позивача з огляду на таке.

Відповідач зазначає, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, на яких можуть вирішуватися будь-які питання стосовно діяльності такого товариства.

Питання, які належать до компетенції загальних зборів учасників, зазначені в статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також у статуті кожного товариства. Так, до виключної компетенції загальних зборів учасників належать: визначення основних напрямів діяльності товариства; розподіл чистого прибутку товариства, вирішення питання про виплату дивідендів учасникам; зміна розміру статного капіталу; обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства/окремих членів наглядової ради або одноосібного виконавчого органу товариства/членів колегіального виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди; перерозподіл часток між учасниками товариства; прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства тощо.

Згідно з пунктом 8.7.4. Статуту рішення загальних зборів з усіх інших питань приймають більшістю голосів усіх учасників Товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Відповідач зазначає, що враховуючи положення Статуту, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» має можливість приймати рішення більшістю голосів учасників Товариства, а оскільки питання, що винесене на спірні загальні збори Товариства, стосувалось надання згоди на відступлення права вимоги, що не підпадає під жодний з пунктів 8.7.2., 8.7.3. Статуту, - відсутня необхідність погодження його з усіма учасниками Товариства.

З протоколу, що оформлений за результатами спірних загальних зборів 27.07.2020 року, вбачається, що на загальних зборах Товариства був присутній один учасник Товариства - ОСОБА_2 , якому належить частка у статутному капіталі товариства вартістю 12850000,00грн., що відповідає 62,07729469% статутного капіталу Товариства, тобто учасник, якому належить більшість голосів.

Як зазначає відповідач, укладаючи договір № 27/07-20 від 27 липня 2020 року про відступлення права вимоги, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» був уповноважений на підписання цього договору загальними зборами Товариства.

Також відповідач звертає увагу на те, що позивач, 30 жовтня 2020 року, підтвердила нотаріально засвідченою заявою про відсутність у неї будь-яких невирішених спорів, претензій, немайнових, майнових та фінансових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром». Разом з тим, надала згоду на укладення особисто Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» правочинів, в тому числі, але не виключно, пов?язаних з: внесенням змін до статутних документів, відступленням прав вимог, зарахуванням зустрічних однорідних вимог та інше.

Відповідач зазначає, що станом на 30 жовтня 2020 року, позивач підтвердила відсутність спорів та претензій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром», тобто, станом на 30.10.2020, вона не мала претензій щодо укладеного 27 липня 2020 року договору № 27/07-20 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг» про відступлення права вимоги та претензій щодо порушення її корпоративних прав.

Також відповідач, з посиланням на відповідну практику Верховного Суду, звертає увагу суду, що учасник товариства не може оскаржити рішення будь-яких загальних зборів без обгрунтування, чим саме оспорюване ним рішення порушує його права та/або законні інтереси, тоді як аргументи позивача з цього питання є абстрактними, не підтверджують зв`язок між порушенням порядку скликання загальних зборів та прийнятим рішенням, що оскаржується, позивачем не обгрунтоване конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів спірним рішенням, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням.

4. Аргументи третьої особи-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Імакс ЛТД»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імакс ЛТД» підтримує позов та доводи ОСОБА_1 у повному обсязі з огляду на таке.

28 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс» (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №25/10-20, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс» право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» за відповідними зобов?язаннями.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15 грудня 2020 року проведено процесуальне правонаступництво, замінено кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс».

01 серпня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імакс ЛТД» укладено Договір про відступлення права вимоги № 01-08/22, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імакс ЛТД» право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» за відповідними зобов?язаннями.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18 жовтня 2022 року проведено процесуальне правонаступництво, замінено кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс» на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Імакс ЛТД».

Третя особа-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Імакс ЛТД» зазначає, що лише у 2022 році їй стало відомо, що з?явився інший договір відступлення права вимоги від 27 липня 2020 року № 27/07-20, протокол загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» від 27 липня 2020 року, рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг» від 27 липня 2020 року, після чого адвокат Товариства з обмеженою відповідальністю «Імакс ЛТД» звернувся до позивача з адвокатським запитом № 18/2023 з вимогою надати відповідні роз`яснення.

У той же час, позивач повідомила третій особі-1, що їй не було відомо, про те, що 27 липня 2020 року були проведені загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром», на яких прийнято рішення, що оформлене протоколом від 27 липня 2020 року, про надання згоди виконавчому органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» на укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» договору про відступлення права вимоги грошового зобов?язання до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК», загальний розмір якого складає 151399892,70 грн. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг».

5. Аргументи третьої особи-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніриг» підтримує доводи відповідача, позов заперечує повністю, з огляду на таке.

27 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг» укладений договір про відступлення прав вимоги за зобов?язанням Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК». Крім того, погодження укладення вказаного договору, як єдиним учасником товариства, - ОСОБА_3 , було закріплено відповідним рішенням учасника від 27 липня 2020 року.

Також статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» передбачено таке: у пункті 8.7.2. зазначено, що рішення зборів приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників Товариства, які мають право голосу з питань: внесення змін до Статуту Товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності Товариством на підставі модельного статуту; зміна розміру статутного капіталу; прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення Товариства, обрання комісії з припинення, затвердження порядку припинення Товариства, порядку розподілу між Учасниками Товариства у разі його ліквідації майна, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу Товариства; у пункті 8.7.3. зазначено, що рішення зборів приймаються одностайно всіма учасниками Товариства, які мають право голосу з наступних питань: затвердження грошової оцінки негрошового вкладу Учасника Товариства; перерозподіл часток між Учасниками Товариства у випадках передбачених чинним законодавством та цим Статутом; створення інших органів Товариства, визначення порядку їх діяльності; прийняття рішення про придбання Товариством частки (частини частки); у пункті 8.7.4. зазначено, що Рішення Зборів з усіх інших питань приймаютьс більшістю голосів усіх Учасників Товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Таким чином, третя особа-2 стверджує, що статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» передбачена можливість приймати рішення більшістю голосів усіх учасників Товариства.

27 липня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» проведені загальні збори, з протоколу, оформленому за результатами цих загальних зборів вбачається, що на них був присутнім один учасник Товариства - ОСОБА_2 , якому належить частка у статутному капіталі товариства вартістю 12850000,00 грн., що відповідає 62,07729469% статутного капіталу Товариства. Тобто, учасник, якому належить більшість голосів.

На загальних зборах була надана згода виконавчого органу Товариства на укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» договору про відступлення права вимоги грошового зобов?язання до Товариство з обмеженою відповідальністю «РГК», загальний розмір якої складає 151399892,70 грн. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг». Протокол підписаний ОСОБА_2 - учасником Товариства з більшістю голосів.

Крім того, третя особа-2 зазначає, що 30 жовтня 2020 року, позивач підтвердила, нотаріально засвідченою заявою, про відсутність у неї будь-яких невирішених спорів, претензій, немайнових, майнових та фінансових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром».

Також третя особа-2 наводила аргументи щодо правомірності правочину, що укладений між нею та відповідачем, згода на який надана спірним рішенням загальних зборів, проте, ці доводи не оцінюються судом у даній справі, оскільки спір про правочин не віднесений до предмету спору в даній справі, виходить за межі позовних вимог та, з огляду на характер спірних правовідносин, не стосується обставин, що підлягають встановленню в даній справі.

6. Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною 1 статті 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Частинами 1 та 2 статті 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

7. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного учасниками справи у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» від 27.07.2020, оформленого протоколом від 27.07.2020.

Судом встановлено, що рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" від 27.07.2020, оформленого протоколом від 27.07.2020, надано згоду виконавчому органу Товариства на укладення Товариством договору про відступлення права вимоги грошового зобов`язання до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг» з наданням права виконавчому органу Товариства визначати умови такого договору. Проголосував один учасник - ОСОБА_2 , який володіє 62,07729469% від кількості голосів усіх учасників Товариства. Таким чином, спірне рішення загальних зборів прийнято одностайно.

27 липня 2020 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг» укладений договір № 27/07-20 від 27 липня 2020 року про відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК».

Згідно з пунктом 1.1. Договору, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги грошового зобов`язання до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК», загальний розмір якої складає 151399892,70 грн, що виникло на підставі кредитного договору № 2/1/2-1/2012/980-К/24 від 21 грудня 2012 року.

28 жовтня 2020 року позивач склала заяву, яка є нотаріально засвідченою, про відсутність у неї будь-яких невирішених спорів, претензій, немайнових, майнових та фінансових вимог до Групи компаній ГІР та ОСОБА_3 , який є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15 грудня 2020 року у справі № 911/3456/15 проведено процесуальне правонаступництво, замінено кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18 жовтня 2022 року проведено процесуальне правонаступництво, замінено кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс» на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Імакс ЛТД».

Згідно з частинами 1 та 2 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Таким чином, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.

За змістом частин 1, 5, 6 та 9 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про збори кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21, від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18, від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 та від 27.11.2018 у справі № 916/58/18.

Позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.09.2022 у справі № 906/461/19, у постанові від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17.

У матеріалах справи відсутні докази дотримання порядку скликання та підготовки проведення спірних загальних зборів учасників Товариства - відповідача, передбачених статтями 31, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що свідчить про те, що загальні збори 27.07.2020 були проведені з порушенням вимог вказаного Закону.

Як вбачається із Статуту Товариства, вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" є загальні збори учасників, на яких кожен учасник має право бути присутнім, має право брати участь в обговоренні питань порядку денного та має право голосу, згідно з пунктами 8.2., 8.2.2. Статуту.

Відповідно до пункту 8.7.2. Статуту рішення зборів з питань, передбачених підпунктами 2, 3, 20 підпункту 8.3.2. пункту 8.3. приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників Товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Підпункти 2, 3, 20 підпункту 8.3.2. включають: внесення змін до статуту, прийняття рішення про здійснення діяльності Товариством на підставі модельного статуту; зміна розміру статутного капіталу Товариства; прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приднання, ліквідацію та перетворення Товариства, порядку розподілу між учасниками Товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу Товариства.

Відповідно до пунктів 8.5.4. - 8.5.7. Статуту, директор скликає загальні збори шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення зборів. Повідомлення про збори може бути відіслане поштовим відправленням з описом вкладення, кур?єром або шляхом вручення особисто під підпис. У повідомленні вказується дата, час, місце проведення, порядок денний.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про проведення загальних зборів товариства 27.07.2020 позивачу ОСОБА_1 як учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром», якій належить 37,92% частки статутного капіталу у зазначеному товаристві, не надсилались, що є порушенням вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пунктів 8.5.4. - 8.5.7. Статуту товариства.

Суд звертає увагу відповідача, що норми частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України та частини 13 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не звільняють учасників товариства від дотримання порядку скликання загальних зборів учасників товариства та відповідно належного повідомлення всіх учасників товариства про проведення таких зборів відповідно до положень статей 31, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту товариства.

(Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №910/1748/22).

Таким чином, ОСОБА_1 , як учасник товариства, не була належним чином повідомлена про проведення 27.07.2020 загальних зборів учасників товариства, із зазначенням їх порядку денного, чим порушено корпоративне право позивача як учасника товариства на участь у таких зборах, права одержати інформацію про такі загальні збори учасників товариства, підготуватись і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, повноцінно взяти участь у їх обговоренні, у тому числі, під час підготовки та проведення загальних зборів учасників товариства.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

При цьому, суд звертає увагу, що порушення при скликанні та проведенні спірних загальних зборів не були формальними - позивача фактично усунули від управління товариством та нівілювали її корпоративні права, зважаючи на ігнорування необхідності повідомлення її про спірні загальні збори, а також доводи відповідача у ході розгляду даної справи, що зводились до того, що участь позивача і не була обов`язковою, оскільки голосів учасника, що брав участь у зборах, було достатньо для прийняття спірного рішення і того, що спірне рішення (надання згоди на укладення договору на відступлення права вимоги) взагалі не віднесено до виключних повноважень загальних зборів.

Аргументи суду про те, що позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, викладені судом вище.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що спірне рішення (надання згоди на укладення договору на відступлення права вимоги) не віднесено до виключних повноважень загальних зборів Товариства за змістом його Статуту, проте, згідно з пунктом 8.3.1. Статуту загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства, що узгоджується із статтею 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", крім того, обставини доцільності загальних зборів не впливають на необхідність повідомлення всіх учасників Товариства про їх проведення, оскільки, у протилежному випадку, таке зібрання, за правовою природою, не являється загальними зборами учасників товариства.

Також суд не погоджується з доводами відповідача про те, що аргументи позивача чим саме оспорюване нею рішення порушує її права та/або законні інтереси є абстрактними, не підтверджують зв`язок між порушенням порядку скликання загальних зборів та прийнятим рішенням, що оскаржується, позивачем не обгрунтоване конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів спірним рішенням, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням.

По-перше, як сказано судом вище, спірні порушення порядку скликання спірних загальних зборів не були формальними, суду не надали жодних доказів того, що позивача повідомляли про спірні загальні збори, а з огляду на позицію відповідача у ході розгляді справи, відповідач не вбачав підстав необхідності повідомлення/участі позивача у загальних зборах, зважаючи на достатність голосів іншого учасника.

Також суд не вважає, що позивачем не обгрунтоване конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів спірним рішенням, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням, оскільки у такій категорії справ позивач має обгрунтувати наявність порушення не особистої зацікавленості у спірному рішенні товариства, а саме корпоративного права щодо товариства-відповідача, у даному випадку - порушене корпоративне право на участь в управлінні, при цьому, таке порушення не формальне: корпоративні права позивача фактично проігноровані, а позивач була усунута від участі в управлінні, одночасно, предмет спірного рішення загальних зборів, додатково свідчить про конкретність порушення, що має для позивача реальне, а не формальне значення, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням, оскільки спірне рішення, по суті, є протилежним до реалізації Товариством спірного права: відступлення права вимоги іншій юридичній особі (укладення договору про відступлення права вимоги № 25/10-20 від 28.08.2020 за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс» право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК») і спірне у справі рішення загальних зборів суперечить волі учасників товариства на таку реалізацію спірних прав.

Також суд не пристає на доводи відповідача та третьої особи-2 щодо недобросовісності позивача, її суперечливої поведінки і формальністю тверджень про порушення спірним рішенням загальних зборів її прав, з огляду на подальше схвалення нею правочину заявою від 30.10.2020, висновки про яку суд окремо зазначить нижче.

Судом також врахована правова позиція, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, відповідно до якої позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів може бути спрямована на настання різних правових наслідків залежно від підстав, з яких таке рішення оспорюється.

Зокрема, учасник товариства може звернутися з такою позовною вимогою, посилаючись на порушення порядку скликання загальних зборів чи порядку ухвалення рішення загальних зборів, наприклад на неповідомлення чи невчасне повідомлення позивача про їх проведення, на прийняття загальними зборами рішення з питання, не передбаченого порядком денним тощо. У подібних випадках може бути порушене корпоративне право учасника брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому законом та статутом товариства (частина перша статті 10 Закону України "Про господарські товариства", пункт 1 частини першої статті 5 Закону № 2275-VІІІ). Внаслідок такого порушення воля або волевиявлення товариства в особі його вищого органу могли бути спотворені через спотворення волі або волевиявлення учасника - особи, яка входить до складу такого органу, адже учасники, діючи разом як вищий орган товариства, формують волю і волевиявлення товариства. У цьому разі позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства спрямована на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили (його анулювання зі зворотною силою в часі) внаслідок набрання законної сили судовим рішенням про задоволення такої позовної вимоги.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про належність обраного позивачем способу захисту і його ефективність, оскільки позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства спрямована на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили (його анулювання зі зворотною силою в часі) внаслідок набрання законної сили судовим рішенням про задоволення такої позовної вимоги, з огляду на те, що волевиявлення товариства в особі його вищого органу спотворені через спотворення волевиявлення учасника - позивача, відтак, позовна вимога відповідає змісту порушеного корпоративного права на участь в управлінні товариством і відповідає характеру правопорушення та ефективно відновлює порушене право при формуванні волевиявлення Товариства щодо розпорядження правом вимоги Товариства до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК», зважаючи на вищевикладені висновки суду про те, що це питання, хоч і не віднесене до виключної компетенції загальних зборів, може бути винесене на їх розгляд, а, відтак, прийняття рішення щодо нього вищим органом управління товариством, з огляду на статтю 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" формує волевиявлення Товариства та є обов`язковим для інших його органів.

Беручи до уваги вищенаведене та обраний позивачем спосіб захисту, суд вважає, що позовну вимогу ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" від 27.07.2020, оформлене протоколом від 27.07.2020, належить задовольнити, визнавши недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" від 27.07.2020, що оформлене протоколом від 27.07.2020.

Щодо нотаріально посвідченої заяви позивача від 30.10.2020, якою вона підтвердила відсутність у неї будь-яких невирішених спорів, претензій, немайнових, майнових та фінансових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» та надала згоду на укладення особисто Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» правочинів, в тому числі, але не виключно, пов?язаних з: внесенням змін до статутних документів, відступленням прав вимог, зарахуванням зустрічних однорідних вимог тощо.

За висновками суду, ця заява прямо не стосується спірних у справі правовідносин та не спростовує вищевикладених висновків суду, зокрема, у зв`язку із тим, що до предмету спору у справі не віднесена недійсність правочинів про відступлення прав вимоги, які за цією заявою позивач погодила укладати особисто Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» (який би сторони не вкладали зміст у це формулювання, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю діє через свої органи - у тому числі, вищий орган управління - загальні збори учасників, що визначено законом: Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відтак, не може бути змінено згодою сторін), одночасно, з матеріалів справи вбачається, що Товариством - відповідачем особисто реалізоване право, що погодила позивач: укладені два правочини щодо відступлення одного і того ж права вимоги різним юридичним особам: договір №27/07-20 від 27 липня 2020 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора-Інжиніринг» та договір № 25/10-20 від 28 серпня 2020 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс», у даній справі дії відповідача щодо укладення цих правочинів не входять до обставин, що підлягають встановленню з огляду на предмет та підстави позову.

Щодо відсутності у позивача будь-яких невирішених спорів, претензій, немайнових, майнових та фінансових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром», що погоджено позивачем заявою від 30.10.2020, судом враховано, що у даній справі встановлена необізнаність позивача про спірні у справі загальні збори, позивачем стверджується, що про спірні правовідносини їй стало відомо 22.02.2023, доказів протилежного не надано у матеріали справи, тоді як фактичне укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» договору № 25/10-20 від 28 серпня 2020 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс», про який знала позивач - визнавало саме Товариство - відповідач (щодо відчуження права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК"), відтак, суд вважає, що позивач, станом на дату підписання заяви від 30.10.2020, могла добросовісно вважати, що стан вирішення Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром» питання щодо свого права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК" полягає саме у відступленні його за договором № 25/10-20 від 28 серпня 2020 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРС Плюс» про який знала позивач.

Аргументи учасників справи щодо правомірності правочину, що укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблнерудпром», згода на який надана спірним рішенням загальних зборів, не оцінюються судом у даній справі, оскільки спір про правочин не віднесений до предмету спору в даній справі, виходить за межі позовних вимог та, з огляду на характер спірних правовідносин, не стосується обставин, що підлягають встановленню в даній справі.

8. Результати розгляду справи

Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

9. Розподіл судових витрат

Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору за подання позову покладаються на відповідача у повному обсязі, судові витрати відповідача залишаються за відповідачем.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх. №632/23 від 08.03.2023) ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" від 27 липня 2020 року, оформлене протоколом від 27 липня 2020 року задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" від 27 липня 2020 року, оформлене протоколом від 27 липня 2020 року, щодо надання згоди виконавчому органу Товариства на укладення договору про відступлення права вимоги грошового зобов`язання до Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК" (ЄДРПОУ 37066355), загальний розмір якого складає 151399892,70 грн. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Флора-Інжиніринг" (ЄДРПОУ 35711621).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблнерудпром" (09631, Київська область, Рокитнянський район, село Острів, вулиця Шевченка, будинок 18/1, код ЄДРПОУ 40610654) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору за подання позову.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 11.03.2024.

Суддя С.О. Саванчук