Рішення

від 12.03.2024 по справі 747/758/23

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/758/23

Провадження № 2/747/38/24

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

12.03.2024 року смт Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Чепурко» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування позову зазначає, що він являється власником земельної ділянки площею 2, 0 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7425383000:06:001:1717, яка розташована на території Рябухівського старостинського округу. Згідно з договором оренди земельної ділянки від 01 листопада 2019 року, укладеного між позивачем та ФГ «Чепурко», належна позивачу земельна ділянка передана в оренду відповідачу. Згідно з умовами договору оренди відповідач зобов`язувався протягом усього строку оренди земельної ділянки нараховувати і вносити орендну плату з урахуванням індексації. Річна плата, починаючи з дати реєстрації договору, встановлюється у розмірі 13 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендар зобов`язувався своєчасно сплачувати орендну плату до 31 грудня поточного року. На даний час відповідачем не виплачено орендну плату за договором оренди земельної ділянки за 202-2023 роки. За умовами договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Так, за 2020 рік сума боргу складає 5078, 86 грн, за 2021 рік сума боргу складає 5587, 52 грн, за 2022 рік сума боргу складає 7073, 98 грн, за 2023 рік - сума боргу 7381, 94 грн. Позивач неодноразово звертався в усній та письмовій формі - листи від 16.02.2022 року, 21.12.2022 року, 26.04.2023 року) до керівника ФГ з питання виплати заборгованості за договором оренди, але питання до цього часу так і залишилось не вирішеним, орендну плату позивачу не виплачено.

Тому позивач згідно уточнених позовних вимог просить суд розгрівати договір оренди земельної ділянки, укладений між ним та ФГ «Чепурко» від 01 листопада 2019 року, стягнути з відповідача на його користь заборгованість по орендні й платі за період з 2020 по 202 3рік в сумі 25 122, 30 грн; стягнути з відповідача на його користь пеню на суму боргу за оренду земельної ділянки в сумі 7855, 15 грн, та понесені судові витрати.

Ухвалою від 05 січня 2024 року було відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 15 лютого 2024 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 15 лютого 2024 року, проведеного без участі представника позивача, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12 березня 2024 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує, тому у відповідності до положень ч.3 ст 211 ЦПК України розгляд справи проводиться без участі позивача на підставі поданої ним заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча повідомлений належним чином - матеріали справи містять поштову розписку про вручення відповідачу судового виклику. Відзив відповідачем не поданий, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Суд, за згодою позивача, ухвалює провести розгляд справи на підставі доказів, що містяться у справі, з винесенням заочного рішення по справі, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України, коли у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, заперечення на позов не подав, позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування даних умов. Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, і зазначений висновок суду ґрунтується на доказах досліджених в судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7425383000:06:001:1717, яка розташована на території Рябухівського старостинського округу. Дана обставина підтверджена витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 186587398, номер запису про право власності - 33887453. (а.с.11-11зв) Згідно договору оренди землі від 19 лютого 2019 року орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар Фермерське господарство «Чепурко» приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 7425383000:06:001:1717, яка знаходиться на території Рябухівської сільської ради Талалаївського району. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2, 0 га ріллі, яка належить орендодавцю на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 186587398, номер запису про право власності - 33887453. Пунктом 2.3 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 37 310, 46 грн станом на 01 січня 2019 року. Згідно п 3.1. Договору він укладений на строк до 31 грудня 2029 року. У розділі «Орендна плата» договору зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі, визначеному даним договором протягом усього строку оренди земельної ділянки - з моменту початку строку оренди по день фактичного припинення цього договору. Пунктом 4.2 встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Річна орендна плата за використання об`єкта оренди, починаючи з дати реєстрації цього договору, встановлюється в розмірі 13 % від нормативно- грошової оцінки земельної ділянки і складає станом на 2019 рік - 4837, 36 грн за 1 (один) рік оренди. Орендна плата після утримання передбачених законодавством податків та зборів вноситься у такі строки - щорічно до 31 грудня поточного року по домовленості сторін у грошовій формі або натуроплатою із складу ПСП «Гурбинці» за ринковими цінами. Виплата орендної плати в грошовій формі здійснюється за вимогою в готівковій формі в касі орендаря чи за письмовою заявою орендодавця шляхом безготівкового перерахунку орендодавця відкритий на його ім`я в банківській установі. Дані обставини передбачені пунктами 4.3 - 4.4 договору оренди. Пунктом 4.6 договору оренди встановлено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни умови господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін. Згідно пункту 4.7 договору оренди у випадку несплати орендної плати з вини орендаря справляється пеня в розмірі згідно законодавства. Договором оренди також передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, та внаслдіок випадкового знищення, пошкодження орендованої ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Сторони договору погодились, що дострокове розірвання договору за ініціативою орендодавця допускається у випадках, зокрема, несплати орендарем орендної плати протягом 12 місяців з дня закінчення строку платежу (пункти 12.3-12.4) (а.с.7-9). Право оренди позивача належним чином зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.10). ОСОБА_1 направляв письмові звернення до ФГ «Чепурко» з приводу виплати йому заборгованості з виплати орендної плати - 16.02.2022 року, 21.12.2022 року. 26.04.2023 року (а.с.12-14).

Оцінивши надані учасниками справи докази, подані на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що застосуванню у даному випадку підлягають норми цивільного законодавства щодо спадкування та з приводу оренди, які регулюються як загальними положеннями Цивільного кодексу України, так і спеціальними положеннями Закону України «Про оренду землі».

При розгляді справи судом враховується положення цивільного процесуального законодавства щодо підстав звернення до суду та меж судового розгляду, зокрема, положення ст. 13 ЦПК України, яка встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 ЦК України урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення. Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 654/1790/16-ц (постанова від 18.12.2018), за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. З огляду на викладене правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, отже ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі». Частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частина 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», ст. 125, 126 Земельного кодексу України передбачають, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Договір оренди земельної ділянки є правочином, тому на нього поширюються вимоги цивільного законодавства щодо форми, порядку укладання, а також підстав та порядку визнання недійсним. Загальні підстави недійсності правочинів встановлені ст. 215 ЦК України, яка передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. В свою чергу названі положення ст 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законодавством України визначено два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі - за згодою сторін та за рішенням суду. Зокрема, ст 651 ЦК України встановлює, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Що стосується встановлених договором підстави для припинення дії договору, то договором оренди між позивачем та відповідачем передбачено, що дія договору припиняється у разі, зокрема, несплати орендарем орендно плати протягом 12 місяців з дня закінчення строку платежу.

Спеціальним законом, який передбачає підстави припинення дії договору оренди землі є Закон України «Про оренду землі». Згідно зі ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Положенням ст. 24 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Статтею 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), де зазначається таке. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У постанові від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що оскільки до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, то слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої ст. 651 ЦК України. Отже, аналіз змісту статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди. При цьому факт несплати орендної плати стосується випадків як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). В судовому засіданні встановлено, що відповідач не сплачує позивачу орендну плату, так як факт несплати відповідачем позивачу орендної плати жодним чином не спростований відповідачем, так само як і розмір заборгованості орендної плати. Таким чином, в ході судового розглядусправи встановлена підстава розірвання договору оренди землі, а саме - систематична несплата орендної платим. Дана підстава розірвання договору оренди передбачена як Цивільним кодексом та Законом України «Про оренду землі», так і укладеним позивачем та відповідачем договором оренди. Тому позовна вимога про розірвання договору оренди підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі в сумі 25 122 грн 30 коп, суд виходить з наступного.

Згідно розрахунку орендної плати з урахуванням індексу інфляції, наданого позивачем та не спростованого відповідачем, заборгованість по орендній платі за 202 рік становить 5078 грн 86 коп, за 2021 рік - 5587 грн 52 коп, за 2022 рік - 7973 грн 98 коп, за 2023 рік - 7386 грн 94 коп (а.с.16).

Нормами ст. 21 Закону України «про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах - ст. 22 вказаного Закону. Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Під принципами виконання будь-яких договірних зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що відповідачем неналежно виконуються зобов`язання згідно укладеного договору оренди землі, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення загальна сума заборгованості по орендній платі, яка становить 25 122 грн 30 коп. На думку суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в якості ефективного договірного способу захисту порушеного права на своєчасне та повне отримання орендної плати за користування належною йому земельною ділянкою, оскільки доказів у підтвердження зворотного відповідач суду не надав. Тому позов у цій вимозі є обґрунтований та відповідно підлягає задоволенню, а саме - стягненню з відповідача на користь позивача 25 122 грн 30 коп заборгованості по виплаті орендної платі за договором оренди.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача на його користь пені на суму боргу в сумі 7855 грн 15 коп, суд виходить з наступного.

Згідно розрахунку пені, наданої позивачем і не спростованої відповідачем, всього за період з 01.01.2023 по 27.12.2023 року всього пеня складає 7 855 грн 15 коп (а.с.15-15зв.) Пунктом 4.7 договору оренди землі від 01 листопада 2019 року передбачено, що у випадку несплати орендної плати з вини орендаря з орендаря справляється пеня в розмірі згідно законодавства. Законодавством, а саме - Цивільним кодексом України - встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 2 ст 546 ЦК України). Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання у відповідності до ст 610 ЦК та п.3 ч.1 ст 611 ЦК України. Так як судом встановлено наявність порушення зобов`язання з боку орендаря, тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пред`явленої до стягнення та не оспореної відповідачем пені в розмірі 7855 грн 15 коп., тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Таким чином в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню сума судового збору в повному обсязі, сплачена позивачем при подачі позову до суду пропорційно задоволеним позовним вимогам. При подачі до суду позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 3220 грн 80 коп, який документально підтверджений квитанціями від 27.12.2023 та 05.01.2024 (а.с.1, 2) то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 10, 12, 13, 27-30, 76, 78, 81, 82, 89, 95, 247, 258, 263-265 ЦПК України, ст. 15, 16, 203, 215, 626, 792 ЦК України, ст. 124-126 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Чепурко» про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди від 01 листопада 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Чепурко».

Стягнути з фермерського господарства «Чепурко» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати за період 2019 -2023 роки в сумі 25 122 (двадцять п`ять тисяч сто двадцять дві) грн 30 коп, та пеню на суму боргу в розмірі 7855 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 15 коп, всього - 32 977 (тридцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім грн) 45 коп.

Стягнути з фермерського господарства «Чепурко» на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат 3220 (три тисячі двісті двадцять) грн 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Талалаївським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 )

Відповідач: фермерське господарство «Чепурко» - вул Вокзальна, 16 м Ічня Чернігівської області, код ЄДРПОУ - 39321348

Суддя Л.В.Тіщенко