Ухвала

від 05.03.2024 по справі 466/2149/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/2149/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/347/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 26 лютого 2024 року про арешт майна

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 26 лютого 2024 року клопотання слідчого задоволено.

Накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення огляду від 22.02.2024 за адресою: м. Львів, Львівський район, смт. Брюховичі, вул. Незалежності України, а саме: екскаватор-навантажувач марки JSD 3 CX, 1997 року випуску, д.п.з НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 ; ключ до екскаватора.

На ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ухвала є незаконною.

Вважає, що факт внесення до ЄРДР відомостей не є підставою для арешту майна.

Необхідність арешту майна слідчим не доведено, а наявність ризиків в розумінні ст. 170 КПК України не наведено взагалі.

Не зазначено у клопотанні та не досліджено судом, якою є вірогідність недобросовісної поведінки власника майна щодо можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження екскаватора, ключа до нього та свідоцтва про реєстрацію, та чим така вірогідність обгрунтовується і підтверджується. Не наведено і жодної мети, яка б зумовила ймовірність такої недобросовісної поведінки.

Факт заподіяння будь-якої шкоди не встановлений, відтак і її можливий розмір не визначений.

В межах кримінального провадження № 12024141380000259 жодній особі не повідомлено про підозру. Також, слідчим суддею не враховано та не досліджено наслідки арешту майна для його власника.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав, просив її задоволити.

Прокурор ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилась,подала клопотання про розгляд апеляційної скарги без її участі, просила ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, виступ адвоката ОСОБА_6 , вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При постановленні ухвали про арешт майна слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, а викладені в ухвалі висновки не відповідають фактичним обставинам провадження, що відповідно до п.1, п.2 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Окрім того, слідчим не надано жодних доказів, які б підтверджували існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, слідчим суддею вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримано не в повному обсязі, з огляду на таке.

Згідно з матеріалами клопотання слідчим відділенням ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141380000259 від 22.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України, за фактом виснаження водного об`єкту, що в результаті створило небезпеку для довкілля.

23.02.2024 слідчий звернувся із клопотанням до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова про арешт вищезгаданого майна, яке ухвалою слідчого судді від 26.02.2024 було задоволено.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

При вирішенні питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження щодо майна з метою забезпечення збереження речових доказів сторона обвинувачення має довести належними і допустимими доказами, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (стаття 84 КПК).

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Необхідним є обґрунтування конкретної підстави та мети цього арешту, яке завдання має бути виконане арештом відповідно до ст.ст. 131, 170 КПК України, який є заходом забезпечення кримінального провадження.

У поданому клопотанні слідчий покликався на те, що слідчим відділенням ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141380000259 від 22.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України, за фактом виснаження водного об`єкту, що в результаті створило небезпеку для довкілля.

В ході досудового розслідування встановлено, що за адресою: м. Львів, район смт. Брюховичі, вул. Незалежності України відбувся конфлікт із забудовником ТЗОВ «СЕРВІС», який орендує земельну ділянку та спускає воду з озера, без належного на це дозволу.

22 лютого 2024 року до ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення на лінію «102» від ОСОБА_8 , яка повідомила, що за вищевказаною адресою на озері Плотіки відбувається виснаження водного об`єкту, що в результаті створило небезпеку для довкілля.

22 лютого 2024 року в період з 14:12 год. до 14:59 год. проведено огляд місця події, в ході якого встановлено, що об`єктом огляду місця події являється територія на вул. Незалежності України у смт. Брюховичі у Львівському районі Львівської області в південно-західній частині. За вказаною адресою знаходиться водний об`єкт (водний простір). Є присутня в`їзна дорога для автомобільної та спеціальної техніки. Берег вказаної водойми укріплений з двох боків пісковим насипом, з інших боків глина. Від заїзду на вказану земельну ділянку, за кадастровим номером 4610166300:11:002:0001 на відстані близько 80 метрів від ґрунтової дороги на вул. Незалежності України знаходиться водостічний рів протяжністю 25 метрів, зі сторони озера висотою до поверхні води 70 сантиметрів, зі сторони чагарників 100 сантиметрів. Водойма зі сторони водостічного рову берег озера висотою у найнижчій ділянці до поверхні води 40 сантиметрів, лівий берег озера висотою до поверхні води 95 сантиметрів, у найвищій ділянці, навпроти через водойму від водостічного рову, берег висотою 85 сантиметрів. Також біля стічного рову знаходиться спецтехніка, яка здійснювала вириття (розриття) стічного рову, а саме: екскаватор-навантажувач марки JSD 3CX 1997 року випуску, власником якого являється відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 - ОСОБА_9 з д.п.з НОМЕР_1 .

Проведеним оглядом місця події вилучено спецтехніку, а саме екскаватор-навантажувач марки JSD 3CX 1997 року випуску, д.п.з НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 та ключ.

Встановлено, що 05.05.2017 укладено договір №1 оренди водного об`єкта між Брюховицькою селищною радою, ЄДРПОУ: 04372402 та ТОВ «Сервіс», ЄДРПОУ: 13838495, відповідно до котрого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування водний об`єкт для рекреаційних цілей ставок площею 0,5748 га розташований у межах смт. Брюховичі Брюховицької селищної ради Шевченківського району м. Львова Львівської області, який розташований в південно-західній частині смт. Брюховичі, на вул. Незалежності України. Вказаний договір укладено на 7 років та 3 місяці, до 04.08.2024.

Також було встановлено, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №367027024) земельна ділянка площею 3,8 га, кадастровий номер 4610166300:11:002:0001, на якому перебуває ставок площею 0,5748 га розташований у межах смт. Брюховичі, Брюховицької селищної ради, Шевченківського району м. Львова, належить орендодавцю Львівська міська рада (код ЄДРПОУ: 04055896).

Разом з тим, у судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 долучив акт обстеження водного об`єкта ставка площею 0,5748 га розташованого за адресою: вул. Незалежності України, 6, смт. Брюховичі на території Львівської міської територіальної громади від 04.03.2023 зі змісту якого вбачається, що у зв`язку із зверненням ТзОВ «Сервіс» від 12.02.2024 щодо підтоплення прилеглої до ставка території, комісією у складі: начальника відділу водних відносин в суббасейнах річок Західного Бугу та Сяну Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну - ОСОБА_10 , провідного інженера технічного відділу Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну - Володимира Шеіна, 04.03.2024, у присутності директора ТзОВ «Сервіс» - ОСОБА_11 , проведено обстеження ставка площею 0,5748 га розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на території Львівської міської територіальної громади, який перебуває в оренді ТзОВ «Сервіс».

На час обстеження рівень води в ставку вище нормального підпертого рівня, що може бути зумовлено проходженням тало-дощового паводку. Не зважаючи на це, рівень води в ставку знаходиться в межах берегів, підтоплення прилеглої до ставка території не спостерігалося.

Для запобігання підтоплення прилеглої до ставка території та зменшення шкідливої дії вод під час проходження повеней та паводків комісія рекомендує встановити на ставку водоскидну споруду для регулювання рівня води в ньому.

Шкоди навколишньому природному середовищу під час обстеження не зафіксовано.

Як вбачається з клопотання про накладення арешту на майно слідчий просив накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів, при цьому, окрім посилання на ст. 98 КПК України та наведення ст. 170 КПК України, слідчим не доведено необхідності такого арешту, а також наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а також яким саме критеріям згідно з ст. 98 КПК України це майно відповідає, лише наводить обставини вчинення кримінального правопорушення щодо якого внесені відомості до ЄРДР та наводить норми КПК України, що не є необхідним, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170, ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Разом з тим, постановлячи оскаржену ухвалу слідчий суддя обмежився дослівним викладом змісту клопотання слідчого в ухвалі, після чого зазначив, що клопотання є підставним та підлягає задоволенню, однак не навів мотивів прийняття відповідного рішення.

Колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для накладення арешту на майно зазначене у клопотанні немає.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги. Ухвала слідчого судді як така, що постановлена з порушенням вимог закону, підлягає скасуванню, а у клопотанні слідчого про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 26 лютого 2024 року про накладення арешту на майно скасувати.

У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_12 від 22.02.2024 про арешт майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4