Рішення

від 28.02.2024 по справі 916/4916/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4916/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №916/4916/23

за позовом: Акціонерного товариства ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 00470059)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ (65003, м. Одеса, вул. Миколи Гефта, буд. 2, код ЄДРПОУ 39000652)

про стягнення 1 969 232,23грн.

Представник:

Від позивача: Бут І.О. ордер;

Від відповідача: Ткаченко Б.Р. ордер;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ про стягнення 1 969 232,23грн.

Ухвалою від 15.11.2023р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Акціонерного товариства ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН було залишено без руху.

16.11.2023р. до господарського суду надійшла заява (вх. №41948/23) від Акціонерного товариства ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2023р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/4916/23 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2024р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

02.01.2024р. за вх. №1/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

11.01.2024р. за вх.№1272/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

13 грудня 2001р. між Одеською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» було укладено Договір на право тимчасового користування землею, за умовами якого Одеська містка рада на підставі ст. 3,10 Земельного кодексу України надає, а Землекористувач приймає в тимчасове користування земельну ділянку, площею 3,1612 га за адресою м. Одеса, Ленінський район, вул. Петренка, 2, за рахунок земель міста, відповідно до плану тимчасового землекористування (п.1.1 договору).

Земельна ділянка, площею 3,1612 кв.м, надається у тимчасове довгострокове користування, терміном на 25-ть років (до 31.10.2025р.) для експлуатації та обслуговування складу рефулірованія та видачи морського піску (п.1.2 договору).

Відповідно 2.3. Договору у випадку зміни законодавства України, що регулює розмір плати за землю, умови договору будуть відповідно змінені, починаючи з дня вступу в силу відповідного акта законодавства України, рішення Одеської міської ради.

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що у випадку відчуження будинків та споруд розташованих на даній земельній ділянці, Землекористувач зобов`язаний переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою.

Позивач вказує, що ПАТ «ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» було відчужено на користь ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ» об`єкти нерухомості, які знаходяться на земельній ділянці площею 3,1612 кв.м. за адресою м. Одеса, вул. Миколи Гефта 2, свідоцтво про право власності, серія та номер: 17564742, видане 10.02.2014 року, зареєстроване службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.

13 грудня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством «ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ» (Сторона 2) було укладено договір компенсування витрат по сплаті земельного податку (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, у зв`язку із відчуженням Стороною 1 на користь Сторони 2 об`єктів нерухомості, які знаходяться на земельній ділянці площею 3,1612 га, яка знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Миколи Гефта 2, право користування якою належить Стороні 1 на підставі Договору на право тимчасового користування землею від 13.12.2001 року (реєстраційний номер 520 від 13.12.2001 року), Сторона 2 компенсує Стороні 1 витрати по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою.

В пункті 2.1. Договору передбачено, що Сторона 2 компенсує Стороні 1 витрати по сплаті земельного податку по Договору на право тимчасового користування землею від 13.2.2001 року (реєстраційний номер 520 від 13.12.2001 року) за користування земельною ділянкою площею 3,1612 га, яка знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Миколи Гефта 2, відповідно до виставлених рахунків. До складу витрат по сплаті земельного податку входить земельний податок за користування вищезазначеною земельною ділянкою та податок на додану вартість.

Як зазначає позивач, протягом 2013-2021 років ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ» справно компенсувало витрати зі сплати земельного податку згідно рахунків, що виставлялися АТ «ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН».

Проте з липня 2022 року, як вказує позивач компенсація витрат відповідачем припинилася, в зв`язку з чим станом на 01.10.2023р. у останнього утворилась заборгованість з компенсації витрат по сплаті земельного податку в сумі 1 969 232,23грн.

Позивач зазначає, що 03 березня 2023 року на адресу ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ», ним було направило лист щодо сплати рахунків, до якого були долучені відповідні рахунки. Крім того, 03 березня 2023 року АТ «ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» направило на адресу ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ» Акт звірки взаємних розрахунків за період 2022 року між АТ «ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» та ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ» Проте, відповідач проігнорував рахунки на оплату та не підписав акт звірки.

Також, 21 вересня 2023 року на адресу ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ» позивачем було направило лист щодо сплати рахунків, з долученням відповідних рахунків. Крім того, 21.09.2023 року АТ «ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» направило на адресу ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ» Акт звірки взаємних розрахунків за період: 2022 рік, та з січня 2023 по вересень 2023 року між АТ «ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» та ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ». Проте, відповідач проігнорував рахунки на оплату та не підписав акт звірки.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини, Акціонерне товариство ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН звернувся до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Акціонерного товариства ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН направлені на стягнення з відповідача заборгованості з компенсації витрат по сплаті земельного податку за Договором компенсування витрат по сплаті земельного податку сумі 1 969 232,23грн.

При чому підставою відповідного позову стало порушення, на думку позивача, відповідачем зобов`язань щодо компенсації сплаченого ним земельного податку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як встановлено судом, 13 грудня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством «ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ» (Сторона 2) було укладено договір компенсування витрат по сплаті земельного податку (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, у зв`язку із відчуженням Стороною 1 на користь Сторони 2 об`єктів нерухомості, які знаходяться на земельній ділянці площею 3,1612 га, яка знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Миколи Гефта 2, право користування якою належить Стороні 1 на підставі Договору на право тимчасового користування землею від 13.12.2001 року (реєстраційний номер 520 від 13.12.2001 року), Сторона 2 компенсує Стороні 1 витрати по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

В пункті 2.1. Договору передбачено, що Сторона 2 компенсує Стороні 1 витрати по сплаті земельного податку по Договору на право тимчасового користування землею від 13.2.2001 року (реєстраційний номер 520 від 13.12.2001 року) за користування земельною ділянкою площею 3,1612 га, яка знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Миколи Гефта 2, відповідно до виставлених рахунків. До складу витрат по сплаті земельного податку входить земельний податок за користування вищезазначеною земельною ділянкою та податок на додану вартість.

Компенсація відшкодування, зрівноваження, винагорода за що-небудь, а також сума, яку сплачують як відшкодування, винагороду; покриття витрат, утрат.

Так, за умовами п.2.1 договору, передбачено що Товариство з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ компенсує тобто відшкодовує Акціонерному товариству ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН витрати по сплаті земельного податку, з урахуванням чого передумовою для здійснення відповідачем компенсації позивачу здійсненої останнім плати за землю у вигляді земельного податку, що визначена у податковій декларації з плати за землю, є саме сплата вказаного земельного податку до держбюджету самим позивачем.

Отже, суд зазначає, в даному випадку з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, позивачу необхідно довести належними та допустимими доказами факт понесення ним витрат в вигляді сплати земельного податку, та як наслідок настання у відповідача обов`язку їх компенсувати відповідно до п.2.1 договору.

Поряд з цим, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів які б підтверджували факти сплати останнім податку на землю. В матеріалах справи відсутні банківські виписки позивача зі сплати за землю, платіжні дорученнями про сплату земельного податку, податкові декларації тощо.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Отже враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи належних доказів здійснення позивачем дій по сплати земельного податку, здійснення яких в свою чергою є передумовою до виникнення у відповідача обов`язку передбаченого п.2.1 договору, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами настання у відповідача обов`язку здійснити на його користь відповідну компенсацію сплаченого ним земельного податку.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову Акціонерного товариства ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 00470059) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ (65003, м. Одеса, вул. Миколи Гефта, буд. 2, код ЄДРПОУ 39000652) відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Акціонерне товариство ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 00470059)

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 березня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна