Рішення

від 29.02.2024 по справі 920/1238/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.02.2024м. СумиСправа № 920/1238/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1238/23

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Надія (вул. Підлозіївська, буд. 30, с. Підлозієвка, Охтирський район, Сумська область, 42760)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Біоеталон (вул. Козацький Вал, буд. 1, оф.8, м. Суми, 40000)

про стягнення 7 015 977 грн 84 коп.,

представники учасників справи:

від позивача Мальченко Д.В.;

від відповідача Пєхтєрєв Д.В.;

УСТАНОВИВ:

26.10.2023 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 7 015 977 грн 84 коп., в тому числі 3 167 918 грн 58 коп. попередньої оплати за непоставлений товар, 1 080 166 грн 81 коп. інфляційних втрат, 205 176 грн 98 коп. 3% річних, 2 562 715 грн 47 коп. пені.

Ухвалою від 06.11.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1238/23; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 04.12.2023, 11:00; надав учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

20.11.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 7290 від 20.11.2023), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що позивач приховав той факт, що між сторонами 21.08.2020 укладений договір постачання нафтопродуктів № 2108/5 за умовами якого постачальник зобов`язується у відповідності із замовленням передавати партіями у власність покупцю нафтопродукти, а саме: дизельне паливо, бензин А-92, Бензин А-95, а покупець зобов`язується приймати нафтопродукти та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах договору. Позивач не звертався до відповідача у встановлений договором строк із заявою про припинення дії договору. Відповідно до п. 4.1. договору постачальник зобов`язується відвантажити покупцю товар після отримання відповідної заявки та підписання узгодженого графіку відвантаження. Позивач заявку на поставку палива відповідачу не направляв, узгоджений графік відвантаження сторони не підписували. Обов`язок у відповідача на поставку палива позивачу не виник, а тому позивач не має права вимагати повернення коштів. На момент подачі позовної заяви права позивача відповідачем не порушені, оскільки для відповідача строк виконання зобов`язання за договором не настав. Якщо навіть виходити з позиції позивача про відсутність договору між сторонами та відсутність строку виконання зобов`язання, то спочатку позивач зобов`язаний був направити вимогу відповідачу не про повернення коштів, а вимогу про постачання палива. Доказів направлення відповідачу вимоги про поставку палива позивач суду не надав. Відповідач заперечує та не визнає вимоги про стягнення пені за період з 13.08.2021 до 09.10.2023, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України пеня може бути нарахована тільки за 6 місяців.

28.11.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 1357 від 28.11.2023), в якій підтримує позовні вимоги. Позивач зазначає, що у відзиві відповідач не заперечує проти обставин перерахування коштів позивачем відповідачу у розмірі 3 167 918,58 грн. Також відповідачем не висловлено заперечень, що товар позивачеві на вказану суму не поставлений. Відповідач зазначає, що не поставив товар, оскільки не було заявки позивача; позивач повинен був надіслати спочатку вимогу про поставку палива, а вже потім вимогу про повернення коштів. Позивач зазначає, що такий підхід відповідача є спробою ухилення від виконання зобов`язань. Відповідач міг повідомити суд про дії, які він вчинив (чи хотів вчинити) щодо поставки товару, намагання керівництва ТОВ Біоеталон виконати свої зобов`язання, що могли бути викладені у листах, пропозиціях, претензіях. Відповідач не надав відповіді на лист вимогу позивача, в якій міг викласти свою позицію щодо поставки товару. Позивач вважає, що відповідач у зобов`язаннях та під час судового провадження діє недобросовісно. Відповідач не надав жодного доказу, з якого можна встановити його бажання виконати своє зобов`язання. Відповідач вказує на наявність укладеного договору між сторонами та на те, що видаткові накладні містять посилання на договір поставки. Водночас, рахунки-фактури (складені ТОВ Біоеталон) та докази оплати товару не містять такого посилання.

У судовому засіданні 04.12.2023, за участю представників позивача та відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 20.12.2023, 12:30 для надання можливості відповідачу реалізувати своє право на подання заперечення на відповідь на відзив.

19.12.2023 позивач подав заяву (вх. № 4971 від 19.12.2023), в якій змінює підставу позову (зазначає, що спірні правовідносини виникли на підставі договору №35-П про постачання нафтопродуктів від 25.11.2019); у зв`язку із зміною підстав позову просить суд долучити до матеріалів справи докази, зокрема лист № 091 від 11.12.2023, адресований відповідачу, щодо поставки товару, докази надсилання листа відповідачу, інформацію з ресурсу Укрпошти про неотримання вимоги відповідачем, проект акта звіряння. Позивач зазначає, що поставка товару здійснювалась за попередньою усною домовленістю представників, жодні графіки не затверджувалися. Позивач не може довести те, що письмові заявки не складалися, проте відповідач може спростувати дане твердження надавши їх. 12.10.2023 позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості № 074. Враховуючи позицію відповідача викладену у відзиві та озвучену представником під час підготовчого судового засідання 04.12.2023, стосовно того, що ТОВ "Біоеталон" готове поставити товар, ПСП "Надія" направило лист-заявку № 091 від 11.12.2023 про готовність отримати дизельне паливо. ТОВ "Біоеталон" не здійснило поставку товару на суму 3 167 918, 58 грн.

У зв`язку з технічними проблемами з судовими сервісами, в тому числі з підсистемою відеоконференцзв`язку, судове засідання у справі 20.12.2023 не відбулось.

Ухвалою від 21.12.2023 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 09.01.2024, 11:30.

03.01.2024 відповідач подав відзив на заяву про зміну підстав позову (вх. № 30/24 від 03.01.2024), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що у заяві про зміну підстав позову позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем 25.11.2019 укладений договір № 35-П про постачання нафтопродуктів, хоча сам договір до позовної заяви чи заяви про зміну підстав позову не долучив. Відповідач стверджує, що укладав договір з позивачем № 2108/5 від 21.08.2020, копія якого долучена до справи разом із відзивом на позовну заяву. Та обставина, що договором № 2108/5 від 21.08.2020 не встановлено форму заявки та графіку узгодження відвантаження жодним чином не звільняє сторони договору від виконання відповідних умов договору та не змінює строк виконання зобов`язання. Відповідач зазначає, що позивач до звернення із позовною заявою до суду із заявками про поставку товару до відповідача не звертався, доказів отримання таких заявок відповідачем до суду не надав та не надав підписаний сторонами узгоджений графік відвантаження товару. Тобто, строк виконання зобов`язання для відповідача не настав, а тому права позивача не порушені. Крім того, договором встановлено зобов`язання відповідача поставити товар виключно після отримання відповідної заявки від позивача та підписання узгодженого графіка відвантаження, тому позивач не має права в односторонньому порядку змінювати строк виконання зобов`язання шляхом направлення вимоги. Вимогу позивач направив вже після того як звернувся із позовом до суду, докази отримання її відповідачем до суду не надав.

10.01.2024 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 62 від 10.01.2024), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначає, що графік відвантаження товару сторонами не узгоджувався та не підписувався, тобто сторони фактично не встановили строки поставки, тому в даному випадку необхідно враховувати норми ч. 2 ст. 267 ГК України з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України. Позивачем надано копії двох вимог надісланих на юридичну адресу відповідача. Заперечення відповідача, що він не отримував вимогу від позивача про поставку товару, надіслану рекомендованим листом № 4002203195882, є підтвердженням недобросовісності його поведінки, пов`язане з вчиненням дій щодо не отримання відповідного листа. Відповідачем не вчинено жодних дій щодо поставки товару не тільки у період дії договору, а також і після відкриття провадження у справі.

Судове засідання 09.01.2024 у справі не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Вдовенко Д.В. на лікарняному з 04.01.2024 до 10.01.2024.

Ухвалою від 11.01.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 29.01.2024, 11:00.

29.01.2024 відповідач подав заяву (вх. № 491 від 29.01.2024), в якій просить суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені.

У судовому засіданні 29.01.2024 на запитання суду представник позивача пояснив, що згідно із заявою про зміну підстав позову просить суд стягнути з відповідача 7 015 977 грн 84 коп. на підставі договору № 2108/5 від 21.08.2020. Суд постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну підстав позову з урахуванням наданих позивачем пояснень щодо підстави позову (описки в заяві), відповідно до ст. 46 ГПК України. Суд постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву (з урахуванням зміни підстав позову) та відповіді на відзив (з урахуванням зміни підстав позову).

З урахуванням зміни підстав позову предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 015 977 грн 84 коп., в тому числі 3 167 918 грн 58 коп. попередньої оплати за непоставлений товар, 1 080 166 грн 81 коп. інфляційних втрат, 205 176 грн 98 коп. 3% річних, 2 562 715 грн 47 коп. пені відповідно до договору постачання нафтопродуків № 2108/5 від 21.08.2020.

Ухвалою від 29.01.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 20.02.2024, 11:30.

15.02.2024 позивач подав додаткові пояснення (вх. № 446), в яких зазначає, що в заяві про зміну підстав позову у абзаці 5 та 8 сторінки 2 заяви про зміну підстав позову помилково зазначений договір на підставі якого стягується заборгованість. Позивач просить правильно читати договір № 2108/5 від 21.08.2020.

19.02.2024 позивач подав додаткові пояснення в обґрунтування позовних вимог (вх. № 481).

19.02.2024 позивач подав клопотання (вх. № 877), в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з неможливістю явки у судове засідання.

У судовому засіданні 20.02.2024, за участю представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 29.02.2024, 10-30; протокольну ухвалу про повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК України.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 29.02.2024 на стадії дослідження доказів суд оглянув оригінали договору постачання нафтопродуків № 2108/5 від 21.08.2020 надані представниками позивача та відповідача, оригінали банківських виписок. Суд встановив, що позивач копії договору, оригінал якого оглянутий судом в судовому засіданні, на стадії підготовчого провадження суду не подав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

21.08.2020 між сторонами укладений договір № 2108/5 за умовами якого відповідач зобов`язується у відповідності із замовленням передавати партіями у власність позивача нафтопродукти, а саме - дизельне паливо, бензин А-92, бензин А-95, а останній зобов`язується приймати нафтопродукти та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах договору.

Згідно з п. 3.1., 3.3., 3.4., 3.7. договору загальна сума договору складається з загальної вартості поставленого товару за всіма видатковими накладними на товар.

Кількість товару складається із загальної кількості поставленого товару за всіма видатковими накладними на товар.

Покупець зобов`язується оплатити товар протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання товару, на підставі рахунку, виставленого постачальником.

У видаткових накладних може не зазначатися як підстава відпуску даний договір, але якщо продаж товару відбувався в період дії даного договору - він відбувається виключно на умовах даного договору.

За умовами п. 4.1. договору, копія якого наявна в матеріалах справи (оригінал оглянутий судом в судовому засіданні 29.02.2024), постачальник зобов`язується відвантажити покупцю товар після отримання відповідної заявки та підписання узгодженого графіку відвантаження.

Товар поставляється покупцю партіями, у кількості і по ціні, за умовами, які визначені цим договором. Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження або пункті призначення. Транспортні витрати по доставці покладаються на постачальника (п. 4.2.-4.4. договору).

Згідно з п. 6.1. договору за порушення постачальником строків відвантаження товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невідвантаженого товару за кожен день затримки відвантаження.

Відповідно до п. 10.1., 10.2. договору, він вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками та обов`язкового скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині виконання зобов`язань до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання. Термін дії договору автоматично продовжується на кожен наступний рік на тих же умовах, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення договору за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії договору.

Відповідно до банківських виписок, наявних в матеріалах справи, позивач перерахував відповідачу 1 434 999 грн 97 коп. за дизельне паливо згідно з рахунком від 28.11.2019 № СФ-0000763, 1 014 999 грн 97 коп. - згідно з рахунком від 08.05.2020 № СФ -0000236, 800 007 грн. 96 коп. згідно з рахунком від 31.08.2020 № СФ-0000528, 1 147 500 грн. 00 коп. згідно з рахунком від 25.03.2021 № СФ-0000330.

12.08.2021 відповідач виставив позивачу рахунок № СФ-0000879 на оплату за дизельне паливо на суму 4550000 грн., 08.11.2021 рахунок № СФ-0001199 на суму 1498749 грн 98 коп., 10.06.2022 рахунок № СФ-0000360 на суму 918400 грн.

Відповідно до виписок по рахунку позивача (оригінали оглянуті судом в судовому засіданні 29.02.2024) 12.08.2021 позивач перерахував відповідачу 4 550 000 грн., 08.11.2021 - 1498749 грн 98 коп., 10.06.2022 918 400 грн.

Всього позивач перерахував відповідачу 11 364 657 грн 90 коп.

Згідно з видатковими накладними, що наявні в матеріалах справи, за період з березня 2020 року до серпня 2022 року відповідач поставив позивачу товар вартістю 8 196 739 грн 32 коп.

Сума оплати на яку поставка товару не здійснена становить 3 167 918 грн. 58 коп., що відповідач не заперечує.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Визначене частиною другою статті 693 ЦК України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару.

Умовою застосування частини другої статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Суд встановив, що з урахуванням п. 10.3. договору та відсутністю доказів повідомлення сторін про припинення дії договору, останній є діючим.

Умовами укладеного між сторонами договору не передбачено здійснення попередньої оплати товару. Згідно з п. 3.4. договору покупець зобов`язується оплатити товар протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання товару, на підставі рахунку, виставленого постачальником.

Водночас наявні в матеріалах справи докази свідчать, що фактично позивач на підставі виставлених відповідачем рахунків здійснював попередню оплату товару, після чого відповідач поставляв партіями позивачу товар.

12.10.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення коштів в сумі 3 167 918 грн 58 коп., у зв`язку з не поставкою товару на цю суму. Претензія надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження (опис вкладення, поштова накладна від 12.10.2023). Поштове відправлення вручене за довіреністю 18.10.2023. Відповідач відповіді на претензію не надав, такі докази в матеріалах справи відсутні.

За змістом п. 4.1. договору постачальник зобов`язується відвантажити покупцю товар після отримання відповідної заявки, тобто, цей пункт договору передбачає обов`язок позивача надати таку заявку відповідачу, поставка товару пов`язана з моментом отримання заявки.

Суд зазначає, що докази того, що поставка товару за видатковими накладними на суму 8 196 739 грн. 32 коп. здійснювалась на підставі письмових заявок позивача та відповідно до підписаних узгоджених сторонами графіків матеріали справи не містять.

Водночас це не спростовує виникнення у відповідача зобов`язання з поставки товару за умовами п. 4.1. договору після отримання заявки позивача.

Позивач не подав доказів надання відповідачу заявок на поставку товару станом на дату направлення претензії 12.10.2023 (хоч в усній, хоч в письмовій формі), такі докази в матеріалах справи відсутні, позивачем не подані. Відповідач факт отримання усних заявок на спірну суму заперечує.

Водночас, 11.12.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 091 про поставку товару за договором на суму 3167918 грн 58 коп. Позивач зазначив, що така вимога є заявкою на поставку товару, як визначено п. 4.1. договору.

Зазначена вимога надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження (опис вкладення, поштова накладна від 11.12.2023). Поштове відправлення не вручене під час доставки з відміткою пошти «інші причини» 15.12.2023.

Водночас, сам по собі факт неотримання відповідачем кореспонденції, яку позивач надіслав за місцезнаходженням відповідача, не може вважатися причиною ненастання строку виконання зобов`язання, оскільки відповідачем не доведено, що неотримання вимоги викликане об`єктивними причинами, а не суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд встановив, що вимога також надіслана відповідачу разом із заявою про зміну підстав позову до зареєстрованого електронного кабінету, що підтверджується квитанцією № 397589 від 19.12.2023.

Суд зазначає, що ці докази не були подані позивачем разом із позовною заявою. У позовній заяві позивач не посилався на обставини укладення між сторонами договору. Водночас, відповідні докази (вимога, опис вкладення, поштова накладна від 11.12.2023) прийняті судом до розгляду на стадії підготовчого провадження разом із заявою про зміну підстави позову від 19.12.2023, в якій позивач в обґрунтування позову послався на укладений між сторонами договір та подав докази направлення заявки відповідно до п. 4.1. договору.

Суд встановив, що відповідач не надав відповіді на вимогу про поставку товару.

Після отримання вимоги, яка є заявкою, відповідач товар позивачу не поставив, не вчинив жодних інших дій, які свідчать про намір відповідача виконати договірні зобов`язання щодо поставки товару, в тому числі щодо узгодження графіку поставок. Поряд з цим, суд враховує, що пункт 4.1. договору за своїм змістом не покладає на позивача обов`язок надавати відповідачу графік узгодження поставок.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що обов`язок у відповідача щодо поставки товару виник після отримання заявки 15.12.2023 і не виконаний у встановлений договором строк, після отримання заявки відповідач не вчинив жодних дій, які свідчать про намір виконати договірні зобов`язання щодо поставки товару, тому суд вважає правомірною та обґрунтованою вимогу позивача про повернення суми попередньої оплати, що за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару.

У відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 та частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки 17.12.2023.

Оскільки відповідач товар позивачу не поставив, суму попередньої оплати не повернув, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 167 918 грн. 58 коп.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 1 080 166 грн 81 коп. інфляційних втрат, 205 176 грн 98 коп. 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, 2 562 715 грн 47 коп. пені на підставі п. 6.2. договору, які нараховані за період з 13.08.2021 до 09.10.2023, у зв`язку з не поставкою товару та неповерненням грошових коштів, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині, оскільки суд не встановив факту порушення відповідачем строків виконання зобов`язання з поставки товару у період, за який нараховані інфляційні втрати, 3% річних та пеня.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біоеталон (вул. Козацький Вал, буд. 1, оф.8, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 38396868) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Надія (вул. Підлозіївська, буд. 30, с. Підлозієвка, Охтирський район, Сумська область, 42760, код ЄДРПОУ 30762645) 3 167 918 грн 58 коп., 47518 грн 78 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 11.03.2024.

СуддяД. В. Вдовенко