Постанова

від 11.03.2024 по справі 922/5628/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/5628/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 (головуючий - Шутенко І. А., судді: Гребенюк Н.В., Слободін М. М.) у справі

за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області

до 1.Солоницівської селищної ради Харківської області, 2.Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Гея",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 , 3. ОСОБА_4 , 4. ОСОБА_5

про визнання недійсними актів

Судові рішення, прийняті у даній справі

1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.02.2015 позов прокурора Дергачівського району Харківської області задоволений:

- визнано недійсним рішення Солоницівської селищної ради від 18.06.2009 №13 про передачу у власність Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея" (далі - ЖБК «Гея», відповідач-2) земельної ділянки площею 54,616 га, яка розташована на території Солоницівської селищної ради в межах с. Сіряки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарчих будівель і споруд (кадастровий номер 63227603:00:000:0488) (далі - земельна ділянка 54, 616 га);

- визнані недійсними видані ЖБК «Гея»: державний акт серії ЯЖ № 619330 на право власності на земельну ділянку 54, 616 га та державні акти про право власності на земельні ділянки згідно з переліком, наведеним в резолютивній частині судового рішення (які сформовані в результаті поділу земельної ділянки площею 54,616 га);

- зобов`язано ЖБК «Гея» повернути земельну ділянку площею 54, 616 га Солоницівській селищній раді у придатному для використання стані.

2. У подальшому вказане рішення двічі переглядалось в апеляційному порядку за апеляційними скаргами фізичних осіб, які не були залучені до участі у справі та які є власниками земельних ділянок, утворених внаслідок поділу наданої у власність ЖБК «Гея» земельної ділянки площею 54,616 га.

3. За результатами двох апеляційних переглядів постановами Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2019 та від 30.11.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2015 було скасовано в частині задоволення позовних вимог прокурора про скасування частини державних актів на право власності на земельні ділянки, які належали фізичним особам - заявникам апеляційних скарг та зобов`язання ЖБК «Гея» повернути такі земельні ділянки Солоницівській селищній раді із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог щодо відповідних земельних ділянок (перелік яких наведений у відповідних постановах суду апеляційної інстанції).

Обставини справи, які стали підставою для подання апеляційної скарги ОСОБА_1 .

4. В 2009 році Солоницівська селищна рада передала у власність ЖБК «Гея» земельну ділянку 54,616 га та видала державний акт серії ЯЖ № 619330 на право власності на цю земельну ділянку.

5. В подальшому ЖБК «Гея» земельну ділянку 54,616 га поділив на 295 окремих земельних ділянок, на які отримав 295 державних актів.

6. 12.11.2011 між ЖБК «Гея» та ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ) укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок площею 0,15 га кожна, право власності на які підтверджується державними актами ЯЛ №077500 та ЯЛ №099314 (далі - спірні земельні ділянки).

7. Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.02.2015 у даній справі, окрім іншого, визнані недійсними 295 державних акта на земельні ділянки, які сформовані внаслідок поділу земельної ділянки 54, 616 га, у тому числі і державні акти ЯЛ №077500, ЯЛ №099314.

Апеляційна скарга

8. У серпні 2023 року особа, яка не брала участь у справі - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник), звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 19.02.2015 та просив його скасувати в частині розгляду позовних вимог щодо державних актів на спірні земельні ділянки, посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням у цій частині вирішено питання про його майнові права на спірні земельні ділянки.

9. В обґрунтування права на апеляційне оскарження ОСОБА_1 стверджує про те, що він є єдиним спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , яка за договором купівлі-продажу від 12.11.2011 придбала у ЖБК «Гея» вказані земельні ділянки.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

10. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

11. Апеляційний суд встановив, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , оскільки останній не надав доказів того, що спірні земельні ділянки перебували у власності ОСОБА_6 на момент її смерті та, відповідно, увійшли до складу спадкового майна.

Касаційна скарга

12. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, скаржник звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

13. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину 3 статті 1223, частину 5 статті 1268, частину 3 статті 1296 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), без урахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 19.05.2023 у справі № 915/1031/21, від 28.03.2018 у справі № 903/565/16, від 16.01.2019 у справі № 920/566/16, від 08.11.2023 у справі № 753/9334/18, від 22.03.2023 у справі № 463/6829/21-ц, від 11.02.2019 у справі № 761/1989/14-ц, від 04.10.2023 у справі 337/2402/22, чим порушив приписи частини 4 статті 236 ГПК України.

14. Апеляційний суд проігнорував те, що скаржник є єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 , а відсутність у нього свідоцтва про право па спадщину не спростовує обставини прийняття спадщини після смерті дружини. Отже, скаржник є правонаступником ОСОБА_6 у матеріальних правовідносинах, зокрема і у відносинах за договором купівлі-продажу спірних земельних ділянок від 12.11.2011, укладеним між ОСОБА_6 та ЖБК «Гея». За таких обставин рішення суду першої інстанції безпосередньо стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_6 та, відповідно, скаржника, як її правонаступника.

15. Апеляційний суд також неправильно застосував статтю 60 Сімейного кодексу України, без урахування висновків Верховного Суду у постановах від 09.01.2019 у справі № 643/4589/15-ц, від 29.05.2019 у справі № 522/19610/15-ц, від 17.08.2022 у справі № 654/1357/17, оскільки не дослідив ту обставину, що спірні земельні ділянки придбані ОСОБА_6 під час шлюбу зі скаржником, а отже на них розповсюджується правовий режим спільної сумісної власності подружжя.

Позиція прокурора у відзиві на касаційну скаргу

16. Обґрунтованим є висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 не довів набуття речових прав на спірні земельні ділянки в порядку спадкування від ОСОБА_6 . У зв`язку з чим скаржник не має права на оскарження судового рішення у даній справі, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Позиція Верховного Суду

17. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України), водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

18. Тобто реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм ГПК України.

19. Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення

20. Згідно із частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

21. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

22. Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

23. Водночас судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

24. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

25. Доведення цих обставин покладено на скаржників, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України.

26. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

27. Такі правові висновки є усталеними в практиці Верховного Суду та викладені, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 910/9016/16, від 21.07.2020 у справі № 914/1971/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21.

28. Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження

29. Суд апеляційної інстанції встановив, що в поданій у серпні 2023 року апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2015 скаржник вказував про те, що є спадкоємцем ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого надав лист приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мороз Г.І. від 10.01.2022, у якому нотаріус підтвердив, що єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 є ОСОБА_1 .

30. Разом з тим сам по собі статус ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_6 , автоматично не означає належність йому речових прав на спірні земельні ділянки, оскільки за приписами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

31. Проте апеляційним судом не було встановлено обставин, які б підтверджували належність спірних земельних ділянок на праві власності ОСОБА_6 саме на момент її смерті, що є необхідною передумовою для включення відповідного нерухомого майна до складу спадщини та у свою чергу дає підстави констатувати перехід речових прав на таке майно до скаржника в порядку спадкування.

32. Отже, рішенням Господарського суду Харківської області від 19.02.2015 не було розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких скаржник і не містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, що були предметом розгляду суду.

33. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правомірних висновків про відсутність у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження вказаного рішення місцевого суду та закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

34. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника в пункті 13 Постанови про порушення апеляційним судом приписів частини 4 статті 236 ГПК України, оскільки висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду про застосування норм матеріального права у наведених скаржником судових рішеннях, оскільки відповідні висновки суду касаційної інстанції зроблені за істотно відмінних фактичних обставин справ ніж ті, що мали місце у справі, що переглядається, а саме:

- у справі № 915/1031/21 судами вирішувалось питання процесуального правонаступництва позивача у корпоративному спорі про стягнення частки у статутному капіталі товариства, що за висновком касаційного суду презюмує відсутність спірної частки в якості об`єкта спадщини, на який може бути видано свідоцтво про спадщину;

- у справі № 903/565/16 вирішувався корпоративний спір за позовом одного з учасників товариства про визнання недійсними рішення загальних зборів цього товариства з підстав, зокрема безпідставної заміни одного з учасників товариства його спадкоємцями з огляду на отримання ними свідоцтва про право на спадщину вже після проведення загальних зборів;

- у справі № 920/566/16 боржник оскаржував ухвалу суду про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача на його правонаступників, посилаючись виключно на не отримання останніми свідоцтва про право на спадщину;

- у справі № 753/9334/18 розглядався позов спадкоємиці померлого власника земельної ділянки про витребування майна з чужого незаконного володіння, а відповідач заперечував перехід речових прав до позивачки, посилаючись виключно на відсутність державної реєстрації речових прав за спадкоємицію. При цьому судами у вказаній справі встановлено обставини як належності спірного майна спадкодавцю на момент смерті, так і отримання спадкоємицею свідоцтва про право на спадщину;

- у справі № 463/6829/21-ц розглядався позов спадкоємця про усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку, а висновок судів про перехід до позивача права власності на спадкове майно ґрунтувався у тому числі на тій обставині, що спірне майно було зареєстровано за спадкодавцем на момент його смерті;

- за обставинами справи № 761/1989/14-ц позивач - спадкоємець оспорював правочин з відчуження спадкового майна, укладений до смерті спадкодавця, що і обумовило відсутність цього майна у складі спадщини;

- у справі № 337/2402/22 розглядався позов спадкоємиці про зняття накладеного в межах виконавчого провадження арешту зі спадкового майна, наявність якого перешкоджала позивачці отримати свідоцтво про право на спадщину, а спірним у межах даної справи було питання способу захисту порушеного права спадкоємиці.

35. З огляду на недоведення скаржником набуття права власності на спірні земельні ділянки в порядку спадкування Верховний Суд не розглядає доводи останнього в пункті 15 Постанови, оскільки відсутність доказів належності нерухомого майна спадкоємцю на момент відкриття спадщини означає і відсутність у такого майна статусу спільної сумісної власності подружжя. Більше того, скаржник не посилався на відповідні обставини при зверненні з апеляційною скаргою, а в обґрунтування права на апеляційне оскарження судового рішення вказував виключно на свій статус спадкоємця ОСОБА_6 .

36. Разом з тим Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прийняття апеляційним судом оскаржуваної ухвали не позбавляє його права апеляційного оскарження судового рішення у разі доведення належними та допустимими доказами набуття речових прав на спірні земельні ділянки у тому числі в порядку спадкування.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

37. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

38. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувана ухвала прийнята за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для її зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

39. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 922/5628/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.