Рішення

від 11.03.2024 по справі 526/4111/23

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/4111/23

Провадження № 2-а/526/17/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 березня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00012272 від 21.07.2023,

в с т а н о в и в:

03 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00012272 від 21.07.2023, вказуючи, що 27 липня 2023 року на його адресу надійшла постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00012272 від 21.07.2023 Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до постанови відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,238 % ( 3,695 тонн) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т .

Заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень ОСОБА_2 притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 8500 грн.

Позивач вважає, що постанова складена з порушенням вимог чинного законодавства, тому вона є незаконною, отже підлягає скасуванню, також просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірна постанова винесена на неналежну відповідальну особу, оскільки його транспортний засіб переданий у тимчасове користування іншій особі (юридичній особі TOB «МАРАНС»), а відтак, враховуючи вимоги ч.1 ст.14-3 КУпАП - відповідальною особою має бути директор юридичної особи ТОВ «МАРАНС» - Хоменко Артур Володимирович. Окрім того, відповідач не врахував категорію та тип транспортного засобу та причепу, що призвело до хибного обрахування гранично допустимих показників вагових параметрів. Відповідач обрахував нормативно - допустиме навантаження 40 т, в той час як мав би обрахувати як 42 т. Відповідач не зазначив у спірній постанові інформацію, яка є провідною у встановленні об`єктивної істини та визначення вини особи, а саме в спірній постанові відсутні відомості про причеп, що унеможливлює здійснення коректного обрахування нормативно дозволеної маси. Крім того, спірна постанова АА № 00012272 від 21.07.2023 року сама по собі є нікчемною, оскільки була винесена із порушеннями ст. 283 КУпАП, Порядку 1174 від 27.12.2019 та Інструкції № 512 від 27.09.2021.

Ухвалою суду від 01 грудня 2023 року провадження по справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк на подання відзиву.

У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримав 01.12.2023 року, яка була надіслана йому на його електронну адресу.

10 січня 2024 року Державна служба України з безпеки на транспорті направила до суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 в якому позовні вимоги позивача не визнала та просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що дії Укртрансбезпеки щодо встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, винесення оскаржуваної постанови та притягнення позивача до відповідальності у виді штрафу в розмірі 8500 грн є цілком правомірними. Дії відповідача під час її формування є законними та такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України. В свою чергу, позовні вимоги позивача по справі №526/4111/23 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Так, відповідач вказує, що засобами автоматичної фіксації було виявлено порушення габаритно-вагових норм під час руху одного транспортного засобу - перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,238% (3,695 т) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т, яке є підставою для притягнення відповідальної особи до адміністративної відповідальності та застосування штрафу. Зокрема, відповідна інформація також зазначена у відомостях щодо виявленого порушення, розміщених на веб-сайті в мережі Інтернет, посиланням на яких міститься в постанові.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вважає за можливе, відповідно до ст. 279 ЦПК України, розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 21 липня 2023 року заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Сидоренком А. В. винесено постанову серії АА № 00012272 відносно ОСОБА_1 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місця проживання /перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, згідно якої 07 червня 2023 року о 19 год. 21 хв., за адресою: Н-11, км. 76+702, Дніпропетровська область зафіксовано транспортний засіб DAF XF 95.430, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,238% (3,695 тонн) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП.

При цьому у постанові серії АА № 00012272 від 21.07.2023 зазначено, що правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі. При проведенні вагового контролю використовувався технічних засіб WIM 78, WAGA-WIM35, зав. №16, номер свідоцтва про повірку технічного засобу № UA.TR. 113-0619/11F-22, № 0695/11F 22, дійсне до 26 грудня 2023 року.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб марки DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також причеп марки KRONE SD, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів відповідно серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 .

20 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та суб`єктом господарювання ТОВ «МАРАНС» було укладено договір оренди транспортних засобів. Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №2829 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І. В.

Відповідно до п.1.1 цього Договору, транспортний засіб марки DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 було передано у тимчасове користування ТОВ «МАРАНС».

15 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та суб`єктом господарювання ТОВ «МАРАНС» було укладено договір оренди спеціалізованого напівпричіпу Н/ПР контейнеровоз напівпричіп універсальний (для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) KRONE SD, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №1467 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Тимофєєвою А. О.

У свою чергу ТОВ «МАРАНС» 01.05.2023 уклало договір про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом з ТОВ «Квік Транс», який є згідно договору «замовником», а ТОВ «МАРАНС» - «виконавець».

Відповідно до відомостей товарно-транспортної накладнаї №15/07 від 07.06.2023 автомобільним перевізником ТОВ «Квік Транс», здійснювалось перевезення вантажу по замовленню ТОВ «Грейн Пауер» для вантажоодержувача ТОВ «Грейн Тех Агро» по договору з ТОВ «СП «Дунайсудноервіс» для експортера ТОВ «Грейн Пауер».

11 червня 2022 року на підставі договору оренди від 20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію в органах сервісного центру МВС щодо визначення суб`єкта господарювання ТОВ «Маранс», як тимчасового користувача транспортного засобу марки DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 та позивачу видано тимчасовий реєстраційний талон на вказаний транспортний засобі серії НОМЕР_3 .

Оцінюючи доводи позивача щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з неналежним суб`єктом адміністративної відповідальності, яким є користувач транспортного засобу ТОВ «МАРАНС», а не власник, суд виходить з наступного.

За змістом ст.14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст.122-2, частинами 2 і 3 ст.132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені, зокрема, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Нормами ст. 279-7 КУпАП чітко передбачені випадки звільнення від адміністративної відповідальності за вказане правопорушення - якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:

- така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

- особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

З матеріалів справи вбачається, і це не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - спеціалізованого вантажного сідлового тягача DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно договору оренди транспортних засобів від 20 жовтня 2020 року, позивач передав вказаний транспортний засіб у тимчасове користування ТОВ «МАРАНС».

Разом з тим, процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1145 (далі - Порядок №1145).

Згідно з п.п.4 п.2 Порядку №1145 належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 КУпАП несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

За визначенням п.п.1 п.2 Порядку №1145 заявники - власник транспортного засобу (його представник за нотаріально посвідченою довіреністю або за дорученням, якщо власником транспортного засобу є юридична особа) та належний користувач.

Відповідно до п.3 Порядку №1145 підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.

Натомість видача тимчасового реєстраційного талону передбачена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, відповідно до п.16 якого за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

З аналізу зазначеного Порядку №1388 вбачається, що видача тимчасового реєстраційного талону не призводить до перереєстрації транспортного засобу та є лише документом, що посвічує право користування транспортним засобом.

Разом з тим, за даними нормами Порядку №1145 вбачається, що внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача здійснюється за заявою власника транспортного засобу та належного користувача.

Суд зауважує, що позивачем не надано доказів того, що відомості про ТОВ «МАРАНС», як належного користувача транспортного засобу DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 , внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Крім того, відповідачем було додатково надано до суду відповідь Головного сервісного центру МВС від 12.01.2024 №31/569-1032-2024 на запит відповідача, відповідно до якої станом на 09.01.2024 автомобіль DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 , з 28.04.2017 по теперішній час зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 . До ЄДРТЗ не вносилася інформація про належного користувача зазначеного транспортного засобу у відповідності до Порядку №1145. 11.06.2022 на зазначений автомобіль ТОВ «Маранс» (код ЄДРПОУ 43764788) було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для поїздки за кордон СТТ НОМЕР_5 на строк до 20.10.2024.

При цьому, оформлення тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб не є самостійною підставою для внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу за відсутності на те відповідної заяви уповноваженого суб`єкта, як помилково вказує позивач.

Крім того, сторони також не надали суду інформації про відповідне звернення належного користувача до уповноваженого органу за фактом перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 у відповідності до ст. 279-7 КУпАП.

Таким чином, оскільки до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не вносились відомості про належного користувача транспортного засобу DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 , суд вважає, що адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортного засобу засобу DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки KRONE SD, державний номерний знак НОМЕР_2 автомобільними дорогами покладається саме на їх власника ОСОБА_1 .

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними, переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила проїзду), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з п.22.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 №1306, рух транспортних засобіб та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують «: …б) фактичної маси: тип транспортного засобу, максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн, місцевого значення, тонн. Двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т, 24 т. Трьохвісний автомобіль (тягая) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т, 24 т. Двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 м 42 т, 24 т…».

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Разом з тим, згідно частини 2 статті 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (далі - Порядок №1174).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №163.

Технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, які здійснювали фіксацію вказаного правопорушення, відповідають вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, на підтвердження чого відповідач надав копії сертифікатів перевірки типу та сертифікатів відповідності.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Положеннями пункту 12 Порядку №1174 врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно- телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку №1174).

Згідно пункту 15 Порядку №1174 метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824: 2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку - відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку №1174).

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Згідно статті 268 КУпАП, особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 -279-8 цього Кодексу.

При цьому, положення статті 279-5 КУпАП прямо визначає про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Щодо змісту постанови про притягнення до адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.

Стаття 283 КУпАП встановлює, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Окрім того, відповідно до пункту 17 Порядку №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянні автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Суд встановив, що оскаржувана постанова серії АА № 00012272 від 21.07.2023 містить всі передбачені законодавством відомості щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджується, зокрема: 1) фотографіями транспортного засобу, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт, який суд оглянув під час розгляду даної справи за посиланням в інтернеті на веб-сайт, яке міститься в правому нижньому куті постанови; інформаційною карткою автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованою автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем; витягом з програми АРМ-аудиту щодо виявленого правопорушення.

Водночас, постанова містить інформацію про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді зазначення конкретних вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги - загальної маси транспортного засобу та вагових параметрів транспортного засобу, визначених з урахуванням похибки вагового комплексу (розділ «Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу»).

Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом позивача підтверджується загальними результатами зважування.

З матеріалів, долучених до відзиву, вбачається, що порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів загальної маси транспортного засобу в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Щодо доводів позивача про невідповідність змісту оскаржуваної постанови вимогам Інструкції № 512 з огляду на відсутність у ній повного обсягу необхідної інформації, суд вважає, що вказані твердження позивача є безпідставними.

Так, згідно пункту 3 Інструкції № 512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Так, відповідно до додатку 1 до Інструкції № 512 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та на даний час) в постанові має міститися виключно інформація про дату, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, зазначеної у статті 14-3 КУпАП, дата народження, місце проживання (перебування), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті, опис обставин, установлених під час розгляду справи. Зазначення в тексті постанови інших відомостей, положеннями даного нормативно-правового акту не передбачено.

Позивач в обґрунтування своїх доводів про відсутність в постанові відомостей про найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, дата повірки; смугу руху та напрямок руху; максимальне дозволене навантаження на вісь; категорію та тип транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями; сумарне навантаження на осі, фактичну шинність коліс на вісі, посилається на норми Інструкції № 512, які на момент виникнення спірних правовідносин втратили чинність.

Зокрема, редакція додатку №1 до Інструкції № 512, яка передбачала обов`язкове зазначення в постанові вказаних позивачем відомостей, втратила чинність 10.06.2022, тобто більше ніж за рік до дати винесення оскаржуваної постанови.

Зазначена позивачем інформація входить до складу метаданих, що опрацьовуються посадовою особою від час розгляду справи, та була врахована під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови.

При цьому, відомості про найменування засобу вимірювальної техніки та строк дії повірки, зазначені безпосередньо в тексті оскаржуваної постанови в розділі «Інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення», так само як і відомості про ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями, сумарне навантаження на осі, фактична шинність коліс на вісі містяться в розділі «Фактичні зафіксовані параметри ТЗ».

В свою чергу, інформація про категорію та тип транспортного засобу, смугу руху та напрямок руху містяться в інформаційній картці габаритно-вагового контролю («class», «direction», на підтвердження чого відповідач надав копію опису протоколу взаємодії вагових комплексів/автоматичних пунктів габаритно-вагового контролю з програмним забезпеченням інформаційно-телекомунікаційної системи щодо розшифровки даних вагового обладнання), а також відображена в матеріалах фотофіксації.

Допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги зазначені в постанові шляхом посилання на пункт 22.5 Правил дорожнього руху, що не передбачає диференціації вагових параметрів транспортних засобів залежно від тієї чи іншої ділянки дороги, що унеможливлює помилкове тлумачення у вказаному аспекті, та безпосередньо зазначені в описовій частині постанови.

Натомість, доводи позивача про відсутність в постанові відомостей щодо розміру штрафу та порядку його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу; порядок звільнення від адміністративної відповідальності, не відповідають дійсності, адже оскаржувана постанова містить відповідну інформацію.

Зокрема, відомості про реквізити та можливі способи оплати штрафу розміщені на звороті постанови, у той час як інформація про порядок набрання постановою законної сили, сплату штрафу, оскарження постанови та варіанти звільнення від відповідальності міститься в примітках.

Таким чином, зміст постанови АА № 00012272 від 21.07.2023 відображає усі істотні ознаки складу правопорушення, усі відомості, які містяться в оскаржуваній постанові, відповідають вимогам чинного законодавства.

При цьому, Інструкцією №512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/ перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеннм критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174.

Щодо доводів позивача про невідповідність змісту оскаржуваної постанови вимогам Інструкції № 512 та Порядку №1174 через відсутність у ній відомостей про марку, модель, державний номерний знак причепу, суд вважає, що вони є безпідставними виходячи з наступного.

Так, з результатів автоматичної фіксації вбачається, що засобами автофіксації було зафіксовано транспортний засіб: DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується фотографіями транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт та відомостями системи АРМ-аудиту.

Зокрема, зафіксовано наступні фактичні параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3810 мм, 2-3: 5750 мм, 3-4: 1310 мм; 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 8250 кг, 2 - 12800 кг, 3 - 8700 кг, 4 - 9300 кг; 5 - 9500 кг, загальна маса - 48550 кг. Висота - 3.885 м; ширина - 2.569 м; довжина 14.388 м.

Тобто, автофіксацією встановлено, що перевищення нормативних параметрів, встановлених п. 22.5 ПДР допущено транспортним засобом, який складається з тягача та напівпричепу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», причіп або напівпричіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Отже напівпричіп - це транспортний засіб без власного джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів і власник якого є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за статтею 132-1 КУпАП.

Нормативні параметри, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України визначені для руху саме транспортних засобів та їх составів.

Оскільки сам по собі напівпричіп, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухатися не міг, а лише за допомогою тягача, тому у постанові зазначено лише тягач DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_1 , який допустив перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України.

Окрім того, чинна редакція додатку №1 до Інструкції № 512 не передбачає обов`язкового зазначення в частині «Установив (-ла)» відомостей про марку, модель, державний номерний знак напівпричепу.

Зазначені відомості входять до складу метаданих, що опрацьовуються посадовою особою Укртрансбезпеки під час розгляду матеріалів інформаційного файлу, отриманого з інформаційно-телекомунікаційної системи та були враховані під час винесення оскаржуваної постанови.

У свою чергу, редакція додатку №1 до Інструкції № 512, що передбачала обов`язок зазначення відомостей про марку, модель, державний номерний знак напівпричепа втратила чинність 10.06.2022, тобто більше ніж за рік до дати фіксації адміністративного правопорушення.

Відтак, згадані вище доводи позивача про неправомірність оскаржуваної постанови з огляду на відсутність у ній відомостей про напівпричіп не відповідають дійсності та спростовуються долученими до даного відзиву доказами.

Більше того, навантаження розподілялося з врахуванням вагових норм і тягача, і причепа, що чітко вбачається з матеріалів адміністративного правопорушення зафіксованого в автоматичному режимі.

Окрім того, з матеріалів автоматичного пункту зважування чітко вбачається фіксування і причепу і тягача та встановлена фактична маса, чим підтверджується факт вчинення правопорушення та допущення перевищення вагових норм.

Щодо розрахунку відсоткового значення перевищення габаритних норм транспортного засобу з урахуванням допустимої похибки вагового комплексу.

З матеріалів справи вбачається, що фіксація адміністративного правопорушення була здійснена в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 78, WAGA-WIM35, зав. №16.

Судом встановлено, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 78, WAGA-WIM35, зав. №16, відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, на підтвердження чого відповідач надав копії сертифікатів перевірки типу та сертифікатів відповідності: сертифікат перевірки типу UA.TR. 113-0619-21; сертифікат відповідності: UA.TR. 113-0619/11F-22 (підсистема вагового контролю) та сертифікат перевірки типу UA.TR. 113-0695-21; сертифікат відповідності: UA.TR. 113-0695/11F-22 (підсистема габаритного контролю).

При цьому, здійснення габаритно-вагового контролю відбулося з використанням технічно справного зважувального обладнання, щодо якого проведено періодичну повірку (метрологічну атестацію).

Щодо розрахунку відсоткового значення перевищення габаритних норм трянспортного засобу з урахуванням допустимої похибки вагового комплексу, суд враховує наступне.

Так, фіксація адміністративних правопорушень була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM 78, WAGA-WIM35, зав. №16.

Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 78, WAGA-WIM35, зав. №16, відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, що підтверджується копіями сертифікатів перевірки типу та сертифікатів відповідності.

При цьому, здійснення габаритно-вагового контролю відбулося з використанням технічно справного зважувального обладнання, щодо якого проведено періодичну повірку (метрологічну атестацію).

Таким чином, факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, зафіксований за допомогою даних WIM-комплексу, доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.

Щодо доводів позивача щодо наявності сумнівів у достовірності зафіксованих даних, які не відповідають дійсності, суд вважає що вони є безпідставними виходячи з наступного.

Фіксація адміністративних правопорушень була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM 78, WAGA-WIM35, зав. №16.

Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 78, WAGA-WIM35, зав. №16 відповілає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, що підтверджується копіями сертифікатів перевірки типу та сертифікатів відповідності.

Зокрема, ОСОБА_1 постановою про адміністративне правопорушення серії АА №0012272 від 21.07.2023 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9.238% (3.695 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.

При цьому, фактично зафіксована загальна маса транспортного засобу становила 48 550 кг (48,550 т); загальна маса з урахуванням похибки вагового комплексу 43 695 кг (43,695 т).

Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено з урахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134- 1:2006, IDT). Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь.

Відсоткове та натуральне значення перевищення вагових параметрів транспортних засобів отримується з урахуванням допустимої похибки вимірювання автоматичного комплексу, яка складає 10% щодо загальної маси та 16% щодо навантаження на осі.

Так, відповідно до постанови серії АА №0012272 від 21.07.2023 формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під часу руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами наступна: *% перевищення = ((Хфакт ? Хнорм ? похибка пристрою)/Хнорм)*100, де Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР.

Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134 - 1:2010, помножена на Хфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

Згідно формули, зроблено розрахунки та встановлено перевищення нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 9,238% (3,695 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн:

Розрахунок

*% перевищення = ((X факт - X норм ? похибка пристрою)/Х норм)*100

*% перевищення = ((48550 кг - 40000 кг -10%* 48550 кг)/40000 кг)*100=9,238%.

Перевищення нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням похибки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги, про що прямо вказано в постанові із зазначенням застосованої формули.

Щодо доводів позивача про те, шо загальна маса транспортного засобу з вантажем згідно даних товарно-транспортної накладної та результатів зважування в пункті розвантаження не перевищувала встановлених законодавством норм суд виходить з наступного.

Так, відповідно до абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 (далі - Правила №363), товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.

Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в товаро-транспортних накладних, що впливає на загальну вагу транспортного засобу, а тому не є належним та допустимим доказом.

Посилання позивача на результати зважування транспортного засобу в пункті розвантаження, що, на його думку є підтвердження того, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала встановлених законодавством вимог, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження результатів такого зважування, технічної справності використаного при цьому вагового обладнання, його сертифікації та проходження періодичної повірки, так само як і відсутні докази щодо розміщення вказаного вагового обладнання у спеціально облаштованому та придатному для цього місці, що здатне безпосередньо впливати на точність вимірювань та результати зважування, а також дотримання вимог щодо належної експлуатації такого вагового обладнання та порядку проведення зважування транспортного засобу.

В частині доводів ОСОБА_1 про відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення, оскільки перевезення здійснювалося транспортним засобом - напівпричепом типу контейнеровоз з використанням змінного кузова, а, відтак, нормативні параметри ваги не перевищено, суд виходить з наступного.

Позивач зазначає, що перевезення вантажу здійснювалося з використанням напівпричепа марки KRONE SD, державний номерний знак НОМЕР_6 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом (універсальним) для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур), який має три осі, при цьому є змінним і його загальна довжина становить 11300 м.

Таким чином, на думку позивача, дозволена максимальна фактична маса транспортного засобу складає 42 т як для контейнеровоза відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Водночас, чинна редакція пункту 22.5 Правил дорожнього руху передбачає збільшені вагові норми щодо загальної маси транспортного засобу 42 т для двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом) виключно у разі перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.

При цьому, вказані вимоги щодо збільшеної максимальної фактичної маси транспортного засобу застосовуються виключно за умови дотримання вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 №363 (далі - Правила №363).

Так, з метою встановлення єдиних технічних приписів, яким повинні відповідати з метою використання в країнах, що їх виготовляють, деякі транспортні засоби, предмети обладнання та частини була прийнята «Угода про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів 1958 року з поправками 1995 року (Про приєднання до Угоди додатково див. Закон N 1448-ІІІ від 10.02.2000).

Для цілей цієї Угоди: термін "колісні транспортні засоби, предмети обладнання та частини" включає будь- які колісні транспортні засоби, предмети обладнання та частини, характеристики яких впливають на безпеку дорожнього руху, охорону навколишнього середовища та економію енергії.

Термін «офіційне затвердження за типом конструкції на підставі Правил для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, що можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах» вказує на адміністративну процедуру, через яку компетентні органи Договірної сторони після проведення необхідних перевірок заявляють, шо транспортний засіб, предмети обладнання або частини, подані виготовлювачем, відповідають приписам цих Правил.

Надалі виготовлювач засвідчує, що всі транспортні засоби, предмети обладнання та частини, що з`явились на ринку, були виготовлені у повній відповідності до офіційно затвердженого типу.

Правила охоплюють такі аспекти:

(a) відповідні колісні транспортні засоби, предмети обладнання або частини;

(b) технічні вимоги, які, за необхідності, можуть включати альтернативні варіанти;

(с) методи випробувань, за допомогою яких мають підтверджуватись вимоги, пред`явлені до експлуатаційних характеристик;

(d) умови надання офіційних затверджень за типом конструкції і їхнього взаємного визнання, включаючи будь-які знаки офіційного затвердження та умови забезпечення відповідності продукції до встановлених вимог.

За цими Правилами, Компетентний орган тієї або іншої Договірної Сторони, що надає офіційне затвердження, має: до надання офіційного затвердження за типом конструкції перевіряти наявність задовільних заходів і процедур за типом конструкції; перевіряти наявність задовільних заходів і процедур щодо забезпечення ефективного контролю, для того щоб транспортні засоби, предмети обладнання або частини в процесі виробництва відповідали затвердженому типу (п.1.1).

Будь-який транспортний засіб, предмет обладнання або частина, офіційно затверджені на підставі Правил, доданих до цієї Угоди, повинні бути виготовлені таким чином, щоб вони відповідали офіційно затвердженому типу, задовольняючи вимогам, викладеним в цьому Додатку або вищезгаданих Правилах (п. 2,1).

Компетентний орган будь-якої Договірної Сторони, що надає офіційне затвердження за типом конструкції на підставі Правил, що додаються до цієї Угоди, має перевірити наявність адекватних заходів і документованих планів проведення перевірок, які повинні бути узгоджені з виготовлювачем для кожного офіційного затвердження, для проведення через певні проміжки часу таких випробувань або відповідних перевірок, що необхідні для перевірки постійної відповідності офіційно затвердженому типу, включаючи, особливо у відповідних випадках, випробування, зазначені у згаданих Правилах (2.2).

Таким чином, міжнародні договори вимагають від Держав-їх учасниць, тобто й від України, не тільки здійснювати контроль за офіційним затвердженням за типом конструкції транспортного засобу, але й перевіряти наявність задовільних заходів і процедур використання транспортного засобу за типом конструкції та забезпечувати ефективний контроль, для того щоб транспортні засоби, предмети обладнання або частини в процесі експлуатації відповідали затвердженому типу.

Подібний висновок узгоджується із Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) (Про приєднання до Європейської Угоди див. Закон №1511-111 від 02.03.2000).

За цією угодою Договірні Сторони погодилися тим, що термін "транспортні засоби" означає автомобілі, тягачі з напівпричепами, причепи і напівпричепи, що відповідають визначенням, наведеним у статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 року ({Конвенцію ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-УІІІ від 25.04.74}), за винятком транспортних засобів, що належать збройним силам однієї з Договірних Сторін або перебувають у підпорядкуванні цих збройних сил.

Вимоги до експлуатації колісних транспортних засобів та механізм організації безпечного утримання колісних транспортних засобів (КТЗ) категорій М, Г4, О впродовж експлуатаційного життєвого циклу автомобільним перевізником (їх власником, орендарем), автомобільним самозайнятим перевізником, а також підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності затверджено чинними в даний час Правилами експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 №550 (далі - Правила №550).

Відповідно до розділу І Правил №550 «Загальні положення»:

2) базова конструкція КТЗ - конструкція серійного виконання КТЗ, зокрема призначеного для виконання спеціальних робочих функцій, без додатково встановлених нефункційних для руху дорогами його систем та частин, яка відповідає встановленим виробником вимогам;

За пунктом 23 Правил №550 технічна експлуатація КТЗ - технічні операції та процеси утримання колісних транспортних засобів у безпечному технічному стані відповідно до технічних умов виробника та норм законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок №1388).

Положеннями п. 1 Порядку № 1388 визначено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Відповідно до абзаців 1, 7 п. 37 Порядку № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни), а також за умови відповідності переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху.

Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення їх на бланку) із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті змін в ній.

Відповідно до особливих відміток свідоцтва про реєстрацію напівпричепа- контейнеровоза марки KRONE SD, державний номерний знак НОМЕР_6 , серія НОМЕР_4 , вказаний напівпричіп є спеціалізованим напівпричепом н/пр-контейнеровоз напівпричіп універсальний (для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур)).

Таким чином, з аналізу свідоцтва про реєстрацію напівпричепа-контейнеровоза марки KRONE SD, державний номерний знак НОМЕР_6 , серія НОМЕР_4 , вбачається, що вказаний напівпричіп призначений для перевезення особливого виду вантажу - контейнерів. Відомості щодо переобладнання вказаного напівпричепу для перевезення змінного кузова в особливих примітках зазначеного свідоцтва відсутні.

В свою чергу, відповідно до Правил №363 н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів.

Первинне значення «контейнеровоза» це контейнерне судно, спеціалізоване суховантажне судно, призначене для перевезення вантажів у контейнерах стандартних резервуарах багаторазового використання, для яких чітко встановлені габаритно-вагові одиниці вимірювання.

При цьому, вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб. м і більше).

За визначенням Міжнародної конвенції про безпечні контейнери «контейнер» означає предмет транспортного обладнання: а) що має постійний характер і, відповідно, є досить міцним, щоб бути придатним для багаторазового використання; b) спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження; с) сконструйований з урахуванням необхідності закріплення та (або) легкої обробки й для цього обладнаний кутовими фітингами; d) такого розміру, що площа, яка знаходиться між чотирма зовнішніми нижніми кутами, складає: і) не менше 14 кв.м (150 кв. футів) або іі) не менше 7 кв.м (75 кв. футів), якщо його обладнано верхніми кутовими фітингами; термін "контейнер" не включає ні транспортних засобів, ні пакування; однак він поширюється на контейнери, коли вони перевозяться на шасі.

Розрізняють контейнери універсальні, спеціалізовані і контейнери-платформи.

Універсальні контейнери (ГОСТ 18447-79) використовуються для перевезення штучних вантажів широкої номенклатури, укрупнених вантажних одиниць і дрібно штучних вантажів.

Універсальний контейнер загального призначення є повністю закритим, пиловодонепроникним сталевим «ящиком» зварної конструкції. Він складається з каркаса, пов`язаного по всіх кутах фітингами, і обшивки, оснащений дахом, бічними та торцевими стінками з гофрованого заліза, досить жорсткими, щоб витримати можливі навантаження та удари.

Існують різновиди універсальних контейнерів відкритого типу - подібні у всіх відносинах з контейнером загального призначення, за винятком того, що в них замість жорсткого даху є гнучкий розсувний або чохол, що знімається, зроблений, наприклад, з брезента або пластику (іноді армованого) і зазвичай підтримується відкидними або знімними балками.

Спеціалізовані контейнери призначені для вантажів обмеженої номенклатури чи окремих видів вантажів (ГОСТ 19417-74).

Контейнер-платформа - вантажна платформа з конструктивними особливостями і розмірами основи контейнера.

Відповідно до Правил №363 (пункт 17.2, 17.4) забороняється перевозити в

універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно- розвантажувальних механізмів.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.

Крім цього, відповідно до вимог п. 17.15 Правил №363 після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.

Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.

Відповідно до чинного українського законодавства у разі, якщо в реєстраційних документах транспортний засіб вказано як «контейнеровоз», тобто як колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, то і його експлуатація повинна відповідати як його конструкції, так і його призначенню для перевезення саме контейнерів, а не будь-якого іншого транспортного обладнання.

Отже, якщо в реєстраційних документах транспортного засобу вказано «контейнеровоз», він є типу причепа або напівпричепа для перевезення контейнерів по автомобільним дорогам, то лише при використанні такого транспортного засобу як засобу спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, допускається навантаження, передбачене пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

У свою чергу, автотранспортний засіб зі змінним кузовом - спеціалізований транспортний засіб, обладнаний пристроєм для установки та знімання швидко відокремлюваного від шасі кузова, установлюваного при зніманні на опори чи дорожню поверхню. Для перевезення змінних кузовів найчастіше використовуються шасі одиночних автомобілів і напівпричепів. Змінні кузови можуть бути виконані у виді безбортової платформи, фургона, цистерни, касетної чи самоскидної платформи.

Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 10.06.2019 №148 «Про прийняття та скасування національних стандартів, прийняття поправки до національного стандарту» прийнято національні стандарти, гармонізовані з європейськими стандартами, методом підтвердження з наданням чинності з 01 серпня 2019 року, зокрема: - ДСТУ EN 12406:2019 (EN 12406:1999, IDT) «Знімні кузови. Термообмінні кузови класу С. Розміри та загальні вимоги»; - ДСТУ EN 12410:2019 (EN 12410:1999, IDT) «Знімні кузови. Термообмінні кузови класу А. Розміри та загальні вимоги».

Наведені ДСТУ прийняті на підставі європейських стандартів EN 12406:1999 «Swap bodies - Thermal swap bodies of Class C - Dimensions and general requirements», a також EN 12410:1999, IDT «Swap bodies - Thermal swap bodies of Class A -Dimensions and general requirements, IDT».

Стандарти Європейського союзу, можуть враховуватися адміністративними судами як аргументація, міркування стосовно гармонійного тлумачення національного законодавства України згідно з усталеними стандартами правової системи Європейського союзу, однак не як правова основа (джерело права) врегулювання відносин, щодо яких виник спір.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 по справі №9901/636/18, від 03.08.2022 по справі №910/9627/20.

Зі змісту наведених Європейських стандартів вбачається, що змінний кузов - це кузов, придатний для міжнародних перевезень та перевезень автомобільним, залізничним транспортом, а також змішаних перевезень.

Змінний кузов класу «А» позначає всі змінні кузови які обладнані нижніми фітингами, розташованими у відповідності до специфікації визначеною для контейнерів типу 1А (40') відповідно до міжнародного стандарту ISO 668:1995 (див. розділ 1, EN 12410:1999, IDT).

Змінний кузов класу «С» позначає всі змінні кузови які обладнані фітингами, розташованими у відповідності до специфікації визначеною для контейнерів типу 1C (20') відповідно до міжнародного стандарту ISO 668:1995 (див. розділ 1, EN 12406:1999, IDT). Крім того, у розділах 2 наведених Європейських стандартів EN 12406:1999 IDT, EN 12410:1999 IDT зазначено, що вказані стандарти прийняті, зокрема, у відповідності до EN 283:1991 «Swap bodies - Testing».

При цьому з аналізу стандарту EN 283:1991 «Swap bodies - Testing» вбачається, що вказаний стандарт встановлює вимоги до змінних кузовів, яким вони мають відповідати за результатами випробування, а також регламентують порядок проведення таких випробувань.

Також зазначений стандарт передбачає можливість випуску вказаних змінних кузовів за умови їх відповідності вимогам та на підставі рішення уповноваженого органу влади відповідної держави. Окрім того, Європейським стандартом EN 13044:2000 «Swap bodies - Coding, identification and marking» встановлює вимоги до маркування змінних кузовів з метою їх подальшої ідентифікації.

Так, маркування змінних кузовів для їх ідентифікації здійснюється шляхом нанесення коду, який має містити інформацію про власника, серійний номер змінного кузову, контрольну цифру та ідентифікатор категорії обладнання

Отже, вищевказані положення Європейських стандартів встановлюють чіткі вимоги для змінних кузовів (контейнерів), їх випробування, необхідність отримання дозволу уповноваженого органу відповідної держави для їх подальшого випуску, а також вимоги до їх маркування з метою подальшої ідентифікації.

Водночас, зазначаючи про здійснення 07.06.2023 вантажних перевезень з використанням змінного кузова, позивач не надає жодних підтверджуючих документів, які б свідчили про перевезення саме змінного кузову, ідентифікації такого кузова, доказів щодо придбання або використання змінного кузову, товарно-супровідних документів на перевезення вантажу тощо, які б могли свідчити на користь доводів позивача.

Відповідна інформація відсутня і в товарно-транспортній накладній у розділі, що містить відомості про транспортний засіб, та у розділі, що містить відомості про вантаж (відсутня вказівка про перевезення змінного кузова).

Також, як вбачається з доданого позивачем до позовної заяви акті 26/04-к приймання-передачі кузовів від 26.04.2023 до договору купівлі- продажу №0304/2023/2-к від 03.04.2023, укладеного між ТОВ «Ремтранссервіс» (продавець) та ТОВ «Маранс» (покупець), відповідно до якого останнє отримало у власність кузов для моторних транспортних засобів контейнерний та кузов для моторних транспортних засобів самоскидний, даний договір не підтверджує передачу у власність ТОВ «Маранс» того чи іншого змінного кузова, так само як і жодним чином не свідчить про те, що під час здійснення перевезень 07.06.2023 на платформі напівпричепа-контейнеровоза KRONE SD, державний номерний знак НОМЕР_6 , знаходився той чи інший змінний кузов (а.с.40).

Натомість, в обґрунтування позовних вимог позивачем до позовної заяви додано копію технічного паспорту на нібито контейнер К 60 з пристроєм для самовивантаження, а не змінного кузова, як зазначає позивач в позовній заяві.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що в момент фіксації адміністративного правопорушення транспортним засобом позивача здійснювалося перевезення саме контейнера типу К-60 чи іншого змінного кузова.

При цьому, в частині посилань позивача на відомості сертифікату відповідності UA.PN.191/1495-23 від 28.07.2023 щодо продукції: кузови для вантажних автомобілів, як доказу відповідності контейнера К-60 вимогам технічних умов, судом встановлено, що за змістом даного сертифікату його дія поширюється на продукцію, що буде виготовлена з 28.07.2023 по 27.07.2024, у той час як спірні перевезення здійснювалися 07.06.2023, тобто майже за 2 місяці до дати видання даного сертифікату, у зв`язку з чим цей сертифікат не є належним доказом по даній справі.

Водночас, в обґрунтування позовних вимог позивачем до матеріалів справи не долучено жодних належних доказів на підтвердження того, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить позивачу, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в контейнері чи перевезення з використанням змінного кузова згідно з їх призначенням та з відповідним маркуванням.

Зокрема, з фотознімків, доданих до оскаржуваної постанови, вбачається, що вказаний у постанові сідельний тягач з напівпричепом, який перевозив предмет з ознаками контейнеру з тентованим верхом, не містив будь-якого маркування, у тому числі маркування змінного кузова чи маркування контейнеру.

Окрім того, обов`язковою умовою для здійснення перевезень контейнером чи змінним кузовом є можливість легкого від`єднання такого контейнера чи змінного кузова від транспортного засобу за допомогою поворотних кулачків (фітингів) для можливості перевантаження його на інший транспортний засіб або на склад, що повністю виключається у разі жорсткого закріплення (нероз`ємними з`єднаннями) контейнера чи змінного кузова до опорної площадки (або рами) транспортного засобу.

Натомість, зі змісту матеріалів фотофіксації чітко вбачається, що розміщене на платформі напівпричепа обладнання, що зовні схоже з контейнером, жорстко прикріплене до такої платформи та його неможливо відділити від такої платформи, а також відсутні кутові фітинги по бортам такого обладнання, що виключає у даному випадку визначення спірного перевезення як перевезення контейнера чи змінного кузова.

Відповідно до наданої позивачем копії товарно-транспортної накладної вантаж, який перевозився в транспортному засобі - пшениця; завантаження здійснено насипом, без тари, не в контейнері.

Таким чином, доказів того, що зазначений напівпричіп перевозив контейнер чи змінний кузов позивачем в ході розгляду справи не надано, з огляду на що позивачем не доведено наявності підстав для застосування у даному випадку для даного транспортного засобу збільшених вагових параметрів загальної маси.

Тобто, позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм та не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз.Таким чином, максимально допустиме навантаження для транспортного засобу позивача відповідно до п.22.5 ПДР України є 40 тонн.

Посилання позивача на протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу №00732-01618-23 від 07.07.2023 автомобіля DAF XF 95.430, д.н.з. НОМЕР_1 та №00732-02317-22 від 14.12.2022 причепа KRONE SD, д.н.з. НОМЕР_7 , як докази того, що причеп та транспортний засіб за своєю технічною конфігурацією та модифікацією вважаються такими, для яких визначений нормативно-допустимий показник дотримання вагових параметрів, суд зазначає, що проведення обов`язкового періодичного контролю транспортного засобу та видача відповідного протоколу перевірки технічного стану регламентовано нормами Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 (далі - Порядок №137).

Відповідно до положень зазначеного порядку перевірка технічного стану транспортного засобу - процес визначення відповідності транспортного засобу встановленим до конструкції і технічного стану вимогам.

Перевірка технічного стану проводиться в обсягах, визначених додатком 5 до Порядку №137.

При цьому, обсяги перевірки, визначені вказаним додатком 5, включають низку заходів щодо ідентифікації транспортного засобу, перевірки справності гальмівної системи, системи керування, оглядовості, фар, світловідбивачів та електрообладнання, осей, коліс, шин та підвіски, шасі та елементів закріплення на шасі, іншого допоміжного обладнання обсягу викидів та не включають перевірку вагових та габаритних параметрів транспортного засобу (навантаження, ширини, висоти чи довжини).

Відповідно, положення протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу не містять жодних відомостей щодо відповідності чи невідповідності вагових та габаритних параметрів, зокрема, загальної маси та довжини транспортного засобу, встановленим законодавством нормативам.

Натомість, у таких протоколах міститься виключно інформація про дату складання такого протоколу, місце проведення та суб`єкта технічного контролю, VIN або номер кузова (рами), категорію, марку, модель, номерний знак транспортного засобу, показник одометра, дату державної реєстрації, відомості про переобладнання транспортного засобу, екологічний рівень, вантажність, призначення, дату проходження чергового технічного контролю, а також характеристики гальмової системи.

А тому, надані позивачем до позовної заяви зазначені вище протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу жодним чином не стосуються фактичних обставин справи та не є належними та допустимими доказами відповідності фактичних параметрів загальної маси транспортного засобу нормативним ваговим параметрам.

Таким чином, дії Укртрансбезпеки щодо встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, винесення оскаржуваної постанови та притягнення позивача до відповідальності у виді штрафу в розмірі 8500 грн є цілком правомірними.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин, суд, враховуючи, що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджено наявними у справі доказами, не вбачає достатніх правових підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а відтак позов ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат, суд виходить з наступного.

Велика Палата ВС у постанові від18березня 2020року усправі №543/775/17 відступила від попередньої правової позиції визначивши, що позовні заяви, якими оскаржуються постанови у справах про адміністративні правопорушення, оплачуються судовим збором, який складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2023, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн, тому позивач при поданні вказаної позовної заяви мав сплатити судовий збір в сумі 536,80 грн, тоді як згідно квитанції №9313-4373-9187-0817 від 01.08.2023 виданої АТ КБ «ПриватБанк» сплатив 1073,60 грн судового збору, тобто у більшому розмірі.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у випадках внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Оскільки ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено судові витрати зі сплати судового збору необхідно віднести на рахунок позивача.

Проте, суд, враховуючи, що позивачем по справі був сплачений судовий збір у більшому розмірі ніж передбачено законом, вважає за необхідне повернути йому з Державного бюджету України переплачену суму судового збору в сумі 536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00012272 від 21.07.2023 - залишити без задоволення.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України переплачену суму судового збору в сумі 536,80 грн, сплаченого згідно квитанції №9313-4373-9187-0817 від 01.08.2023 виданої АТ КБ «ПриватБанк».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_8 .

Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса: проспект Перемоги,14, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845.

Головуючий: Л. В. Максименко