Рішення

від 12.03.2024 по справі 712/2856/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/2856/24

Провадження № 2-н/712/329/24

12 березня 2024 року м. Черкаси

Суддя Соснівськогорайонного суду м. Черкаси Марцішевська О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація Ж-5» про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2024 року заявник товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація Ж-5» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу, виходячи з такого.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

З матеріалів заяви вбачається, що заявник, звернувшись до суду 05 березня 2024 року про стягнення боргу, пред`явив вимоги про стягнення боргу в розмірі 7484,70 грн. та з наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що заявником додана заборгованість за невизначений період, що передує березню 2021 року, тобто частина заборгованості, яку просить стягнути заявник перебуває поза межами строків позовної давності.

Згідно з частиною 1 статті256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна тривалість якої встановлюється у три роки.

Згідно до ч.ч. 2, 5ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Так, із долучено до матеріалів справи розрахунку, вбачається, що заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, а тому перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.

Таким чином, враховуючи, що із даним позовом заявник звернувся у березні 2024 року, то щомісячний платіж, сплата якого прострочена у межах строку позовної давності слід відраховувати із березня 2021 року, однак в дану заборгованість включена заборгованість за попередні періоди, що виходить за межі 3 років.

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України(статті 160-173).

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 3ст. 160 ЦПК України).

В частині першій статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно пункту 3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд з такою вимогою.

Наявність обставин, які вказують на перевищення позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із обґрунтованості заявленої вимоги і документів, доданих до заяви.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу заявник не зазначив періоду, за який нарахована заборгованість в розмірі 7484,70 грн., яку заявник просив стягнути з боржника.

Не зазначення в заяві про видачу судового наказу конкретного періоду, за який нараховано заборгованість по сплаті та надання документів, з яких вбачається нарахування боргу позбавляє суд об`єктивної можливості дійти безспірного висновку щодо дотримання позовної давності.

Пропуск позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.

З урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з`ясування питання щодо дотримання позовної давності можливо лише в порядку позовного провадження.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 165 ЦПКМ України, не позбавляє заявника права звернутися з такими самими вимогами в порядку позовного провадження, та відповідно доводити факт переривання позовної давності, у разі подання боржником заяви про застосування позовної давності.

Таким чином, вбачається наявність підстав для відмови у видачі судового наказу відповідно до п. 5 ч. 1ст. 165 ЦПК України.

Згідно ч. 2ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.161,163-166 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація Ж-5» про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та роз`яснити право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання) ч. 1, 2 ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси О.М. Марцішевська

Дата виготовлення повного тексту ухвали 12 березня 2024 року.