Вирок

від 11.03.2024 по справі 758/4380/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4380/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

в складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції із ДУ «Синельниківська виправна колонія» (№94) із обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100070000524 від 07.02.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка, Донецької області, громадянина України, із середню-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, маючого неповнолітню дитину 2012 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 31.05.2012 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч.1 ст.186 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців. 31.05.2012 року звільнений по відбуттю строку покарання;

- 12.11.2012 року вироком Печерського районного суду м. Києва за ч. 2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. 23.08.2013 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

-10.01.2014 року вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 24.03.2014 року вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст.185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. 06.06.2015 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

-19.11.2015 року вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;

-17.12.2015 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.03.2016 року вирок змінено, призначено покарання у виді 6 місяців арешту;

-14.06.2016 року вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

-18.05.2017 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;

- 03.12.2018 року вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч.2 ст.15, ч. 2 ст.185,ч.2 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців;

-29.04.2021 року вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком 4 місяці;

-16.02.2023 року вироком Дружківського міського суду Донецької області за ч. 2 ст.185 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці;

-12.10.2023 року вироком Дружківського міського суду Донецької області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309, ч.1, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 4 роки позбавлення волі;

- 15.11.2023 року вироком Дружківського міського суду Донецької області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст.70 КК України до покарання у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі

за участю прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3

та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,

встановив :

05.02.2017 року, в період часу з 14 год. 16 хв. по 14 год. 17 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «АТБ», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 127, підійшов до торгівельної полиці з плитками шоколаду. В цей момент у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний намір, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_3 підійшов до полиць та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв 13 плиток чорного шоколаду з цілими лісовими горіхами «Millennium Gold» вагою 100 грам кожна в к/уп, вартість однієї плитки становить 30 грн. 16 коп., а всього на загальну суму 392 грн. 08 коп. та 6 плиток молочного шоколаду із мигдалем «Millennium Gold» вагою 100 грам кожна в к/уп, вартість однієї плитки становить 27 грн. 99 коп., а всього на загальну суму 167 грн. 94 коп., а всього на загальну суму 560 грн. 02 коп., які сховавши в чорну сумку, що тримав в лівій руці, направився в бік виходу з магазину.

О 14 год. 17 хв. пройшовши через турнікет, не сплативши вартість зазначеного товару ОСОБА_3 вийшов з приміщення магазину «АТБ» та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальну шкоду в розмірі 560 грн. 02 коп. (без ПДВ), згідно висновку експерта №224тв від 24.02.2017 року.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 року у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_6 дане кримінальне провадження розподілено судді ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та погодився з правовою кваліфікацією висунутого йому обвинувачення. Підтвердив, що 05.02.2017 року в магазині «АТБ» в м. Київ, вул. Кирилівська взяв 13 плиток чорного шоколаду на загальну суму 560 грн. 02 коп. та вийшов з приміщення, не розрахувавшись за товар. У вчиненому щиро кається.

Представник потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, цивільний позов подавати не будуть, при призначенні міри покарання покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому кримінальному правопорушенні, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України є рецидив.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує характер і ступінь вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином; обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, який одружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, відсутність претензій від потерпілого, тому з урахуванням викладеного у його сукупності, дійшов висновку про неможливість перевиховання та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі.

При цьому, вироком Дружківського міського суду Донецької області від 15.11.2023 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст.70 КК України до покарання у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив до постановлення вироку Дружківського міського суду Донецької області від 15.11.2023 року, суд на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та покарання, призначеного вироком Дружківського міського суду Донецької області, остаточно призначає ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 8 місяців.

Суд вважає, що перевиховання й виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 неможливо без ізоляції від суспільства, а також не знаходить підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України, чи норм ст.69-1 КК України у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Таке покарання буде відповідати цілям, передбаченим ч. 2 ст. 50 КК України, зокрема, буде пропорційною карою за вчинений злочин та є достатнім для виправлення засудженого, а також буде запобігати вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Цивільний позов у кримінальному проваджені відсутній.

Речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як встановлено судом, витрати на залучення експерта при проведенні експертизи №224тв від 24.02.2017 року складають 263,88 грн.

Таким чином, до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави підлягають витрати за проведення вищезазначеної експертизи в сумі 263,88 грн.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_3 слід зарахувати термін попереднього ув`язнення.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід відраховувати з часу затримання - з 16 лютого 2023 року ( з моменту затримання), про що зазначено у вироку Дружківського міського суду Донецької області від 15.11.2023 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався, тому доводи останнього про зарахування йому за один день попереднього ув`язнення зарахувати два дні позбавлення волі при обчисленні судом строку покарання є такими, що задоволенню не підлягають.

Обвинувачений ОСОБА_3 відбуває покарання за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 15.11.2023 року.

Керуючись ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та покарання, призначеним вироком Дружківського міського суду Донецької області від 15 листопада 2023 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 8 (вісім) місяців.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відраховувати з часу затримання - з 16 лютого 2023 року.

Речові докази:

- диск із відеозаписом події від 05.02.2017 року - залишити в матеріалах кримінального провадження №12017100070000524.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 263 грн. 88 коп. (двісті шістдесят три грн. 88 коп.).

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним Кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1