Ухвала

від 11.03.2024 по справі 240/2008/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку залишення позовної заяви без руху

11 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/2008/24

категорія 102090000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гуріна Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

29.01.2024 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 .

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 , встановлено строк на усунення недоліків позову шляхом подання окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску.

08.02.2024 представником позивача на виконання вимог ухвали суду надіслано заяву про поновлення строку вх. №8136/24 та вх. №8215/24. У заявах про поновлення строку звернення до суду представник позивача просив поновити пропущений за поважних причин строк звернення до суду зі вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що йому стало відомо з сайту міграційної служби України про скасування посвідки позивача на постійне проживання в Україні. З метою збирання доказів по оскарженню рішення Управління ДМС в Житомирській області про скасування ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання в Україні, 10.08.2023 надісланий адвокатський запит про надання інформації про час та підстави скасування посвідки на постійне місце проживання в Україні. На адвокатський запит від 10.08.2023 УДМС в Житомирській області за №1801.4-3984/18.1-23 від 18.08.2023 повідомлено, що 03.08.2023, на підставі подання Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області, прийняте рішення про скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну та була визнана недійсною посвідка на постійне проживання в Україні. При цьому копія подання Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області з відповіддю не була надана та не були вказані номер і дата його, як підстави до прийнятих рішень. В даній відповіді зазначено, що УДМС в Житомирській області не приймалося рішення про заборону виїзду в Україну ОСОБА_1 . В відповіді не повідомлялося про прийняття будь яких рішень щодо ОСОБА_1 . Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Таким чином, ОСОБА_1 і його представник не могли знати (навіть вірогідно) і не знали про прийняття будь яких рішень щодо ОСОБА_1 . Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Оскільки, УДМС в Житомирській області на адвокатський запит від 10.08.2023 не надало копії подання Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 , 28.08.2023 до Управління був надісланий новий адвокатський запит.

У відповідь на адвокатський запит від 28.08.2023 надана відповідь УДМС в Житомирській області за №1801.4-4227/18 від 05.09.2023. З даної відповіді слідує, що на адвокатський запит надається копія подання Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області, яке стало підставою до прийняття УДМС в Житомирській області відповідних рішень. До відповіді надана копія подання від 19.07.2023 за №5127/55/105/01-2023.

Представник позивача стверджує, що позивач перебуває у Німеччині, як біженець, а він набув статусу його представника лише з 13.06.2023, тому до цього періоду не міг знати про порушення прав позивача.

Таким чином, представник позивача стверджує, що про порушення прав позивача, позивачу та його представнику стало відомо тільки після отримання копії подання з відповіддю на адвокатський запит за №1801.4-4227/18 від 05.09.2023. Таким чином на думку представника позивача строк звернення до суду з цим позовом має обраховуватись з 05.09.2023.

У період з 19.02.2024 до 08.03.2024 включно, суддя Гурін Д.М. перебував у щорічній відпустці.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяв про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Отже, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: "…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.".

Представник позивача, помилково вважає, що суд обраховує початок перебігу строку звернення з цим позовом з 19.07.2023 чи з дати, коли ОСОБА_2 набув статусу представника позивача, тобто з 13.06.2023.

Суд звертає увагу представника позивача на те, що з позовної заяви вбачається, що спір стосується правомірності постанови Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 29.07.2022 №6541/55/01-2022 щодо заборони громадянину ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство російської федерації, в`їзду в Україну строком на три роки.

Законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Таким чином, останній день для подання даного позову було - 29.01.2023 (шість місяців з дати винесення оскаржуваної позивачем постанови).

Позивач звернувся із даним позовом звернувся 29.01.2024, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду про отримання позовної заяви, тобто пропустив визначений Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду.

Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Вказані представником позивача у заяві про поновлення строку доводи суд вважає безпідставним та нічим не обґрунтованими.

Крім того, представник позивача посилається на те, що строк звернення до суду з цим позовом має обраховуватись з 05.09.2023, тобто з дати отримання відповіді на адвокатський запит, однак представником позивача не наведено обґрунтування пропуску позивачем строку звернення з цим позовом у період з 29.01.2023 до 05.09.2023.

При цьому, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, представником позивача суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, позивач має подати клопотання, в якому вказати інші, документально обґрунтовані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності його пропуску, а також за період з 29.01.2023 до 05.09.2023.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про продовження позивачу строку на усунення недоліків для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску, а також за період з 29.01.2023 до 05.09.2023.

На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяв представника позивача про поновлення строку звернення до суду від 08.02.2024 вх. №8215/24 та вх. №8136/24.

Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.02.2024.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.М. Гурін