Рішення

від 11.03.2024 по справі 640/14401/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 року справа №640/14401/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобинський переробний завод до Північного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податку, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Фермерське господарство Бізнес Агро Холдинг про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

01.08.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Глобинський переробний завод (надалі позивач, ТОВ «Глобинський переробний завод»), з адміністративним позовом до Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Фермерське господарство Бізнес Агро Холдинг, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 № 0000465009.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до технологічних показників переробки сої за 2018 рік простої ТОВ Глобинський переробний завод сумарно складають 1456,67 годин за рік, що становить 61 день. Враховуючи, що решту 304 дні завод переробляв по 700 тонн сої на добу, з метою забезпечення безперебійності виробничого процесу заводу та уникнення додаткових простоїв Позивачем закуплено у постачальників близько 212 800,00 тонн сої, з метою її подальшої переробки в олію та побічні продукти: шрот соєвий кормовий, оболонка соєва, фуз гідраційний. В подальшому, отримані продукти переробки, з метою одержання прибутку реалізовані позивачем за господарсько-правовими договорами третім особам. Зі Звіту із праці за четвертий квартал 2018 року, в цей період облікова кількість штатних працівників складала 208 осіб, які забезпечили повний виробничий цикл з переробки сої на соєву олію та шрот, в результаті чого в 2018 році позивачем було вироблено - 2,50 тис. тон соєвої олії та 116,10 тис. тон шроту. Загалом за 2018 рік товариством реалізовано продуктів переробки сої на 2 105 585 109,01 грн., в т.ч. 1 119 156 695,87 грн. на експорт, що підтверджується первинною документацією. Отже, операції позивача щодо придбання та, в подальшому, переробки сої на власному комплексі були реалізовані у межах видів діяльності Товариства та безпосередньо пов`язані з його господарською діяльністю. Щодо реальності господарських операцій з придбання сої у ФГ «Бізнес Агро Холдинг» позивач зазначає, що перед укладенням договорів з ФГ «Бізнес Агро Холдинг» інформацію про контрагента перевірено на офіційному сайті Державної податкової служби України http://sfs.gov.ua і сайті Міністерства юстиції України https://usr.miniust.gov.ua/. Контрагент, за даними Державної податкової служби України, зареєстрований як платник -ПДВ та на час звернення до суду з даним позовом перебуває на обліку у податковій службі, як платник ПДВ. У відповідності до інформації з офіційного ресурсу ФГ «Бізнес Агро Холдинг» станом на: дату укладення спірних договорів; період проведення перевірки; дату подання позову, належним чином зареєстрованою юридичною особою, яка не перебуває у процесі припинення, а отже спірне податкове повідомлення рішення прийнято з порушенням вимог законодавства та не було надано належну оцінку поданим позивачем первинним документам.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2019 (суддя Кармазін О.А.) відкрито провадження в адміністративній справі.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

05.12.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 04.01.2023 №03-19/1109/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/14401/19.

Відповідно до частини 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 14 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

На підставі вказаного справа підлягає прийняттю до провадження, а її розгляд починається спочатку.

Приймаючи до уваги предмет позову та суб`єктний склад учасників, не віднесення даної категорії справ до категорії справ, що підлягають розгляду з обов`язковим проведенням судового засідання, суд вважає за доцільне здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами для пришвидшення прийняття судового рішення в даній справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/14401/19 передано 08.12.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог повністю та зазначає, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначає, що контролюючим органом встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності між позивачем та ФГ «Бізнес Агро Холдинг», оскільки господарська діяльність контрагента позивача має ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал; неможливість виконання наявним трудовим ресурсом робіт/послуг у задекларованих об`ємах; відсутня будь - яка інформація про зберігання товарів, що у свою чергу і стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

02.02.2024 до суду надійшло клопотання позивача про заміну сторони її правонаступником, яке було задоволено судом, а саме здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) на правонаступника Північне міжрегіональне управління по роботі з великими платниками податку (код ЄДРПОУ 44131658, надалі відповідач).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що ТОВ «Глобинський переробний завод» є виробничим підприємством, що займається переробкою зерна сої.

У відповідності до КВЕД-2010 видами діяльності ТОВ «Глобинський переробний завод», зокрема, є: 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

ТОВ «Глобинський переробний завод» є власником комплексу з переробки сої, що підтверджується відповідним Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.06.2014 р. та Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №175446060, копії, яких залучено до матеріалів справи.

Співробітниками Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби проведено виїзну документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський переробний завод» з питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість у зв`язку з поданням декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року з урахуванням уточнюючого розрахунку з від`ємного значення, яке становить більше 100 тис. грн.

За результатом перевірки складено Акт перевірки №29/28-10-50-09-10/30547403 від 21.03.2019 (надалі Акт).

У Акті перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення:

п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), внаслідок чого завищено суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2018 року на суму 1301945,00 грн;

- п.п. б абз. 1 п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за звітний період грудень 2018 року на суму 173 004,00 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 за № 0000465009, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за грудень 2018 рік на суму 1 301 945,00 грн.

Не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу до ДФС України, за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 04.07.2019 за №29635/6/99-99-11-04-02, яким скаргу Товариства залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (надалі - ПК України).

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункти 5 - 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, визначають, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, об`єктом справляння податку на прибуток є фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства, за правилами бухгалтерського обліку та відкоригований на різниці, передбачені ПК України. Обов`язковою умовою виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За правилами підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, формування фінансових показників, які враховуються при визначені оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з ПДВ повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презумується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні (в разі якщо документи складені про людське око) або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає принципу превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ, а також формування ним відповідного від`ємного значення, належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

Слід враховувати, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та визначення оподатковуваного прибутку, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Водночас, кожна з наведених вище обставин не може бути самостійним та беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що між позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ФГ «Бізнес Агро Холдинг» (Постачальник), з іншої сторони, укладено ряд Договорів поставки № 23/10/2018-С від 05.10.2018, №96/10/2018-С від 23.10.2018, №107/09/2018-С, які за змістом є ідентичними за виключенням п.2.1, п. 2.2, а отже не підлягають окремому дослідженню.

У відповідності до пп. 1.1. 1.3 Договорів Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність Покупця сою (надалі іменується - «Товар»), врожаю 2018р., насипом, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар та оплатити його вартість. Постачальник гарантує Покупцеві, що; він є власником Товару і має повне право розпоряджатися Товаром, в тому числі відчужувати його; Товар не знаходиться у заставі, в т.ч. податковій; треті особи не мають жодних прав чи вимог щодо Товару: Товар, вирощений на території України, крім тимчасово окупованих територій, якщо Постачальник є виробником. Сторони дійшли згоди, що у випадку розбіжності умов цього Договору з умовами правил «Інкотермс» (в редакції 2010 року), переважну силу мають умови цього Договору, тобто вони є пріоритетними над умовами «Інкотермс».

Пунктами 2.1, 2.2 Договорів визначено наступне:

-Ціна за одну тону Товару без ПДВ складає 8 916,70 грн., ПДВ -1 783,34 грн., всього з ПДВ складає 10 700,04грн. Загальна вартість Товару по цьому Договору без ПДВ складає 4458350,00 гри., ПДВ - 891670,00 грн., всього з ПДВ складає 5350020,00 грн. +/-10 %, залежно від кількості поставленого Товару, та може бути змінена за взаємною письмовою згодою Сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди до цього Договору (Договір № 23/10/2018-С);

-Ціна за одну тону Товару без ПДВ складає 8750,00 грн., ПДВ - 1750,00 грн., всього з ПДВ складає 10 500,00 грн. Загальна вартість Товару по цьому Договору без ПДВ складає 1 312 500,00 грн., ПДВ - 262 500,00 грн., всього з ПДВ складає 1 575 000,00 грн. +/-10 %, залежно від кількості поставленого Товару, та може бути змінена за взаємною письмовою згодою Сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди до цього Договору (Договір №96/10/2018-С).

-Ціна за одну тону Товару без ПДВ складає 8 916,70 грн., ПДВ 1 783,34 грн., всього з ПДВ складає 10 700,04грн. Загальна вартість Товару по цьому Договору без ПДВ складає 2 675 010,00 грн., ПДВ - 535 002,00 грн., всього з ПДВ складає 3 210 012,00 грн. +/-10 %, залежно від кількості поставленого Товару, та може бути змінена за взаємною письмовою згодою Сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди до цього Договору (Договір №107/09/2018-С).

Згідно до п. 5.4, 5.8 договорів кожний транспортний засіб з Товаром повинен супроводжуватися, наданими Постачальником нижче вказаними, належно оформленими документами: а) товарно-транспортною або залізничною накладною; б) свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів та посвідченням про якість якщо Товар відвантажено із зернового складу. Поставки (усі договори містять ідентичні за змістом умови п. 5.8) визначено, що Товар приймається покупцем: а) по кількості - відповідно до видаткової накладної. Кінцева кількість товару - згідно результатів зважування на вагах заводу; б) по якості - відповідно до висновків сертифікованої (акредитованої) лабораторії Покупця. Кінцева якість Товару визначається сертифікованою лабораторією заводу.

В підтвердження реальності виконання вищезазначених договорів позивачем до суду надано первинну документацію, а саме: Видаткові накладні від 04.10.18 за №14, найменування Соя, кількість 33,300 т, на зальну суму з ПДВ 353 867,78 грн., від 04.10.18 за №13, найменування Соя, кількість 45,820 т, на зальну суму з ПДВ 490 275,83 грн., від 04.10.18 за №12, найменування Соя, кількість 40,060 т, на зальну суму з ПДВ 428 643,60 грн., від 09.10.18 за №23, найменування Соя, кількість 41,140 т, на зальну суму з ПДВ 440 199,65 грн., від 09.10.18 за №22, найменування Соя, кількість 39,740 т, на зальну суму з ПДВ 408 947,01 грн., від 13.10.18 за №24, найменування Соя, кількість 39,680 т, на зальну суму з ПДВ 402 913,50 грн., від 13.10.18 за №25, найменування Соя, кількість 30,860 т, на зальну суму з ПДВ 326 504,97 грн., від 13.10.18 за №26, найменування Соя, кількість 37,460 т, на зальну суму з ПДВ 400 823,50 грн., від 14.10.18 за №27, найменування Соя, кількість 34,620 т, на зальну суму з ПДВ 370 435,38 грн., від 14.10.18 за №28, найменування Соя, кількість 28,420 т, на зальну суму з ПДВ 303 124,03 грн., від 15.10.18 за №29, найменування Соя, кількість 40,640 т, на зальну суму з ПДВ 431 435,05 грн., від 15.10.18 за №30, найменування Соя, кількість 34,340 т, на зальну суму з ПДВ 364 554,13 грн., від 16.10.18 за №31, найменування Соя, кількість 32,860 т, на зальну суму з ПДВ 351 603,31 грн., від 16.10.18 за №32, найменування Соя, кількість 37,540 т, на зальну суму з ПДВ 401 679,50 грн., від 20.10.18 за №33, найменування Соя, кількість 35,660 т, на зальну суму з ПДВ 378 959,89 грн., від 20.10.18 за №34, найменування Соя, кількість 31,380 т, на зальну суму з ПДВ 333 476,20 грн., від 22.10.18 за №35, найменування Соя, кількість 37,000 т, на зальну суму з ПДВ 395 901,48 грн., від 23.10.18 за №37, найменування Соя, кількість 39,500 т, на зальну суму з ПДВ 414 750,00 грн., від 23.10.18 за №36, найменування Соя, кількість 40,020 т, на зальну суму з ПДВ 420 210,00 грн.; Товарно-транспортні накладні від 03.10.18 за №640151, від 04.10.18 за №175655, від 04.10.18 за №175656, від 09.10.18 за №175657, від 08.10.18 за №406330, від 11.10.18 за №406334, від 11.10.18 за №461823, від 11.10.18 за №461824, від 13.10.18 за №640153, від 13.10.18 за №640154, від 14.10.18 за №461825, від 15.10.18 за №640174, від 16.10.18 за №175658, від 16.10.18 за №175659, від 18.10.18 за №461815, від 18.10.18 за №461816, від 20.10.18 за №640156, від 22.10.18 за №175660, від 22.10.18 за №175661, від 22.10.18 за №640157; Картки аналізу зерна від 04.10.18 за № 975 культура Соя, кількість 33,300 т, ТТН 640151, д/з авто МАН 197-91 ТА, від 04.10.18 за № 984 культура Соя, кількість 45,820 т, ТТН 175655, д/з авто МАЗ НОМЕР_1 , від 04.10.18 за № 982 культура Соя, кількість 40,060 т, ТТН 175656, д/з авто DAFCB3784BT, від 09.10.18 за № 1128 культура Соя, кількість 41,140 т, ТТН 175657, д/з авто DAF НОМЕР_2 , від 09.10.18 за № 1112 культура Соя, кількість 39,740 т, ТТН 406330, д/з авто DAFCB13-82BI, від 13.10.18 за № 1221 культура Соя, кількість 39,680 т, ТТН 406334, д/з авто DAF НОМЕР_3 , від 13.10.18 за № 1233 культура Соя, кількість 30,860 т, ТТН 461823, д/з авто DAF НОМЕР_2 , від 13.10.18 за № 1234 культура Соя, кількість 37,460 т, ТТН 461824, д/з авто РЕНО НОМЕР_4 , від 14.10.18 за № 1290 культура Соя, кількість 34,620 т, ТТН 640153, д/з авто МАН 197-91 ТА, від 14.10.18 за № 1291 культура Соя, кількість 28,420 т, ТТН 640154, д/з авто КАМАЗ ВІ62-25АО, від 15.10.18 за № 1307 культура Соя, кількість 40,640 т, ТТН 461825, д/з авто РЕНО НОМЕР_4 , від 15.10.18 за № 1324 культура Соя, кількість 34,340 т, ТТН 640174, д/з авто МАН 19791 ТА, від 16.10.18 за № 1342 культура Соя, кількість 32,860 т, ТТН 175658, д/з авто DAFCB7681BI, від 16.10.18 за № 1343 культура Соя, кількість 37,540 т, ТТН 175659, д/з авто Вольво СВ27-80ВС, від 20.10.18 за № 1440 культура Соя, кількість 35,660 т, ТТН 461815, д/з авто DAF СВ75-70ВА, від 20.10.18 за № 1441 культура Соя, кількість 31,380 т, ТТН 46816, д/з авто DAF НОМЕР_5 , від 22.10.18 за № 1500 культура Соя, кількість 37,000 т, ТТН 640156, д/з авто МАН 197-91 ТА, від 23.10.18 за № 1546 культура Соя, кількість 39,500 т, ТТН 175660, д/з авто ВОЛЬВО НОМЕР_6 , від 23.10.18 за № 1547 культура Соя, кількість 40,020т, ТТН 175661, д/з авто DAF НОМЕР_7 , від 24.10.18 за № 1565 культура Соя, кількість 37,44т, ТТН 640157, д/з авто DAFB192-97CE; Платіжні доручення №С8-10127 від 05.10.2018 на суму 283 094,22 грн., №С8-53 від 03.01.2019 на суму 70 773,56 грн., №С8-10128 від 05.10.2018 на суму 392 220,66 грн., №С8-40 від 03.01.2019 на суму 98 055,17 грн., №С8-10126 від 05.10.2018 на суму 342 918,88 грн., №С8-39 від 03.01.2019 на суму 85 725,72 грн., №С8-10363 від 10.10.2018 на суму 94 025,36 грн., №С8-10374 від 10.10.2018 на суму 258 134,36 грн., №С8-54 від 03.01.2019 на суму 88 039,93 грн., №С8-10372 від 10.10.2018 на суму 327 157,61 грн., №С8-46 від 03.01.2019 на суму 81 789,40 грн., №С8-10666 від 17.10.2018 на суму 322 330,80 грн., №С8-55 від 03.01.2019 на суму 80 582,72 грн., №С8-10667 від 17.10.2018 на суму 261 203,98 грн., №С8-56 від 03.01.2019 на суму 65 300,99 грн., №С8-10682 від 17.10.2018 на суму 320 658,80 грн., №С8-34 від 03.01.2019 року на суму 80 164,70 грн., №С8-10651 від 17.10.2018 на суму 296 348,30 грн., №С8-50 від 03.01.2019 року на суму 74 087,07 грн., №С8-10650 від 17.10.2018 на суму 242 499,22 грн., №С8-18 від 03.01.2019 на суму 60 624,81 грн., №С8-10669 від 17.10.2018 на суму 345 148,04 грн., №С8-57 від 03.01.2019 на суму 86 287,01 грн., №С8-10685 від 17.10.2018 на суму 291 643,30 грн., № С8-47 від 03.01.2019 на суму 72 910,83 грн., №С8-10711 від 17.10.2018 на суму 281 282,65 грн., №С8-12 від 03.01.2019 на суму 70 320,66 грн., №С8-10713 від 17.10.2018 на суму 321 343,60 грн., №С8-99 від 04.01.2019 на суму 80 335,90 грн., №С8-10925 від 22.10.2018 на суму 30 3167,91 грн., №С8-48 від 03.01.2019 на суму 75 791,98 грн., №С8-10922 від 22.10.2018 на суму 266 780,96 грн., №С8-51 від 03.01.2019 на суму 66 695,24 грн., №С8-11060 від 23.10.2018 на суму 316 721,18 грн., №С8-52 від 03.01.2019 на суму 79 180,30 грн., №С8-11242 від 26.10.2018 на суму 331 800,00 грн., №С8-49 від 03.01.2019 на суму 82 950,00 грн., № С8-11198 від 25.10.2018 на суму 336 168,00 грн., № С8-100 від 04.01.2019 на суму 84 042,00 грн., № С8-11199 від 25.10.2018 на суму 314 496,00 грн., № С8-13 від 03.01.2019 на суму 78 624,00 грн., які судом досліджено, а копії залучено до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться докази того, що позивачем використано придбаний товар (соя) в господарській діяльності, який в подальшому був перероблений, а продукти переробки реалізовані третім особам. Позивачем також, надано бухгалтерську довідку про прибутковість вчинених операцій та відомість по обліку продажу і собівартості.

Аналіз наведеного в сукупності свідчить, що з боку позивача дотримано вимог щодо належної обачності при виборі контрагента - отримано усі можливі документи щодо з`ясування загальнодоступної інформації та збору доказів про потенційного контрагента для запобігання ведення господарської діяльності з особою, чия діяльність має очевидні ознаки недобросовісності чи протиправності перед прийняттям рішення щодо укладення договору.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3055/19 звернула увагу на те, що будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону № 996-ХIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідачем не спростовано, що внаслідок здійснення господарських операцій із контрагентом, який був предметом перевірок, позивач мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, не підтверджено, що позивач прагнув отримати вигоду виключно переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (безпідставного формування податкового кредиту). Відповідачем не доведено неотримання позивачем товару, придбаного у контрагента.

Щодо посилань відповідача про відсутність реального характеру вчинення господарських операцій по ланцюгу постачання від контрагента позивача до останнього, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постановах неодноразово зазначав, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічної звірки, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (постанови від 08.12.2021 року по справі № 810/3514/17, від 05.08.2021 року по справі № 813/5824/15, від 16.09.2020 року по справі № 520/4150/19, від 13.07.2022 року по справі № 420/2173/19).

Так відповідач звертає увагу про відсутність основних фондів, необхідної кількості трудових ресурсів у контрагента позивача. Фактично, висновки перевірки ґрунтується на припущеннях про неспроможність контрагента позивача здійснювати господарські операції. При цьому, відповідач не надав до суду доказів притягнення до юридичної відповідальності посадових осіб контрагента щодо господарських операцій, які перевірялися відповідачем, та/або не надав доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з такими контрагентом.

Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, в постановах від 13.08.2020 року у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Суд звертає увагу, що відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Щодо твердження відповідача у Акті перевірки про відсутність факту реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість на користь постачальника з боку перевізників, які надавали постачальником-контрагентом позивача послуги з перевезення не підтверджують факту нереальності господарських операцій.

Суд звертає увагу, що у Акті перевірки контролюючим органом в подальшому зазначено про реєстрацію податкових накладних, які виписані контрагентом позивача на користь останнього.

Так, підставами для формування показників податкового обліку платника податків є результати господарських операцій між платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагентів позивача матеріальних і трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання такими платниками господарських операцій і не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, позаяк залучення інших субпідрядників (працівників чи організацій) є можливим за умови укладання відповідних договорів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, що свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, що вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі № 804/6909/17 та від 21.02.2020 у справі № 815/253/16, від у справі №810/1811/17.

Крім того, суд звертає увагу на те, що транспортні документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеними в постановах від 20 серпня 2020 року у справі № 804/5374/17, від 15 травня 2020 року у справі № 808/9101/15, від 26.01.2023 у справі №580/2490/19 та від 21.03.2023 у справі № 640/861/19.

Суд звертає увагу, що на противагу зазначеному у Акті перевірки (відзиві на позовну заяву), контролюючим органом під час судового розгляду справи, не було наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність саме позивача, як платника податків.

Висновки акта перевірки ґрунтуються на результатах аналізу податкової інформації, а також на відсутності у контрагента позивача достатніх трудових ресурсів, основних засобів, та набуття статусу «ризикових», проте, суд з даного приводу приймає до уваги, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Суд звертає увагу, що відповідач як суб`єкт владних повноважень приймаючи оскаржуваний акт індивідуальної дії діяв без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до товариства фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням норм права.

Суд звертає увагу, що зміст відзиву на позовну заяву є аналогічним за змістом акту перевірки.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки позов задоволено повністю на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Глобинський переробний завод до Північного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податку, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Фермерське господарство Бізнес Агро Холдинг про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 жовтня 2022 р. №262490411 та №262500411.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБИНСЬКИЙ ПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД» (адреса: 39000, Полтавська область, місто Глобине, вул. К. Маркса, будинок 203; код ЄДРПОУ 30547403) за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податку суму сплаченого судового збору в розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.