Рішення

від 11.03.2024 по справі 320/40276/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 року справа №320/40276/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в письмовому провадженні у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АВТОБАН» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АВТОБАН» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у місті Києві № 502300413 від 21.07.2023.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, зазначаючи, що за наслідками проведення камеральної перевірки зроблено помилкові висновки про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Позивач наголошує, що на час реєстрації податкових накладних, карантин встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тривав. Незважаючи на існування об?єктивних перешкод щодо неможливості використовувати функціонал ЄРПН, ТОВ «ДБК-АВТОБАН» реєструвало податкові накладні. Можливість реєстрації податкових накладних в ЄРПН також ускладнювалось численними повітряними тривогами, тривалими відключеннями електропостачання, відсутністю доступу до мережі інтернет. Окремо перешкодою для можливості зареєструвати податкові накладні стали збої електронної системи щодо неможливості використання електронного підпису підписанта з боку позивача. Незважаючи на умови дії карантинних обмежень та введення воєнного стану позивачем було виконано податковий обов?язок щодо здійснення реєстрації податкових накладних. З огляду на обставини, які мали місце під час здійснення реєстрації податкових накладних в ЄРПН та нормативне регулювання в сукупності щодо штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, застосування штрафних санкцій за несвоєчасність реєстрації податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на платника податків додатковий надмірний тягар, який, в умовах діючого на території України воєнного стану є недопустимим. Позивач вказує, що загальна сума штрафних санкцій за податкові накладні, які зазначені в додатку до повідомлення-рішення №502300413 від 21.07.2023, становить 210 490,48 грн, що значно відрізняється від загальної суми штрафних санкцій згідно акту №46836/Ж5/26-15-04-13-03/39256929 від 29.06.2023, через різну кількість податкових накладних. Сума штрафних санкцій, зазначена в податковому повідомленні-рішенні №502300413 від 21.07.2023, складеного на підставі акту перевірки є необґрунтованою та дає підстави зробити висновок, що ГУ ДПС у місті Києві вийшла за межі здійснення своїх повноважень під час застосування штрафних санкцій до платника податків. За таких обставин, застосування штрафних санкцій згідно до податкового повідомлення-рішення №502300413 від 21.07.2023 є помилковими та безпідставними, таким що не відповідають вимогам чинного законодавства, та порушують права та інтереси ТОВ «ДБК-АВТОБАН».

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/40276/23 передана 06.11.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

09.11.2023 представником позивача подано до суду клопотання про долучення документу про сплату судового збору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.12.2023 о 11:00 год.

13.12.2023 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що між актом перевірки від 29.06.2023 №46836/Ж5/26-15-04-13-03/39256929 та податкового повідомлення-рішення від 21.07.2023 №502300413 є розбіжності в кількості записів та відповідно сумі штрафних санкцій. Така невідповідність пояснюється перебоями в системі "Податковий блок" при вивантаженні значних масивів інформації. Це призвело до того, що під час формування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2023 №502300413 до розрахунку штрафних санкцій вивантажились 411 записів по податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням, замість 399 записів зазначених в акті перевірки. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли недотримано окремих елементів. Відповідач вказує, що штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року. Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на норми підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, які набрали чинності 8 лютого 2023 року. Дані приписи застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 №2876 (тобто з датою складання починаючи з 16 січня 2023 року). Дата виписки усіх ПН/РК, що зазначені в акті від 29.06.2023 №46836/Ж5/26-15-04-13-03/39256929, що охоплює липень, жовтень, листопад 2022 року. Тобто, Закон №2876 не може бути застосований платником за наявних обставин. Законом №2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п.112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року. За даними Головного управління ДПС у м. Києві відсутня інформація про надання підприємством ТОВ «ДБК АВТОБАН» заяви та документів про підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов?язків у відповідності до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов?язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №225.

В підготовче засідання, призначене на 13.12.2023, з`явились представники сторін. Для надання можливості представнику позивача ознайомитись з відзивом, судом відкладено підготовче засідання до 31.01.2024.

18.12.2023 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за умов наведених у п.п. 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України. Позивач звертає увагу на те, що згідно з п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). На день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вже набрали чинності зміни до ПК України, які пом?якшували відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної, зменшували розмір штрафу, а тому контролюючий орган мав обчислювати суму штрафу згідно нових, зменшених розмірів. Позивачем вчинено усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов?язку щодо реєстрації відповідних податкових накладних, а тому підстави для застосування відповідачем штрафних санкцій, визначених у спірному податковому повідомленні-рішенні є протиправними. Враховуючи вищевикладені обставини, позивач вважає, що застосування штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення №502300413 від 21.07.2023 є помилковими та безпідставними, таким що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та інтереси позивача.

В підготовче засідання, призначене на 31.01.2024, з`явились представники сторін. Для надання можливості представнику відповідача надати заперечення на відповідь на відзив, судом відкладено підготовче засідання до 21.02.2024.

21.02.2024 представником позивача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою.

21.02.2024 представником відповідача подані до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише до податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 №2876 або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).

21.02.2024 представником відповідача подані до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що ТОВ «ДБК АВТОБАН» порушено п. 201.10 ст. 201, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на підставі чого було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.07.2023 №502300413 з більшим переліком несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних, на підтвердження дати та часу направлення на реєстрацію податкових накладних Головне управління ДПС у м. Києві надало квитанції, які сформовані в інформаційних системах ДПС, однак які не були враховані в акті камеральної перевірки №46836/Ж5/26-15-04-13-03/39256929 від 29.06.2023 через перебої в системі «Податковий блок» при вивантаженні значних масивів інформації, так як податкове повідомлення-рішення формується в ІКС «Податковий блок».

05.03.2024 представником позивача подані до суду додаткові пояснення, з викладенням правової позиції, яка є аналогічною до раніше зазначеної позивачем в позовній заяві та відповіді на відзив.

06.03.2024 представником позивача подано до суду клопотання про закриття підготовчого провадження та розгляд справи по суті в письмовому провадженні.

Представником відповідача вирішення питання щодо подальшого розгляду справи залишено на розсуд суду, про що зроблено відповідну відмітку на клопотанні представника позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АВТОБАН» (код ЄДРПОУ 39256929) зареєстровано 16.06.2014, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Голосіївському районі (Голосіївський район м. Києва).

Основним видом діяльності за КВЕД є: 42.11 Будівництво доріг і автострад.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, в порядку, визначеному п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ДБК-АВТОБАН».

За результатами перевірки складено акт від 29.06.2023 №46836/Ж5/26-15-04-13-03/39256929, яким зафіксовано порушення граничних строків реєстрації 399 податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. В акті камеральної перевірки зазначено, що відповідальність за вказане порушення передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі акту камеральної перевірки від 29.06.2023 №46836/Ж5/26-15-04-13-03/39256929 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 21.07.2023 №502300413, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 2 783 217, 89 грн за платежем податок на додану вартість.

До податкового повідомлення-рішення від 21.07.2023 №502300413 складено розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, в якому визначено розмір штрафу у розмірі 10% та 20% в залежності від кількості днів порушення термінів щодо 411 податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку шляхом звернення зі скаргою до Державної податкової служби України, рішенням якої від 06.10.2023 №29907/6/99-00-06-03-01-06 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.07.2023 №502300413 є предметом розгляду цієї адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, визначаються положеннями Податкового кодексу України.

Розділ V Податкового кодексу України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила складання податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї та правила їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України. Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПКУ Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно пунктом 120-1.1 статті120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 1 0 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Отже ПК України визначено обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.

При цьому, згідно з п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати (в редакції Закону України № 591-IX від 13.05.2020).

Тобто, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Отже штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Правове значення у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не у цілях встановлення застосовності вказаної норми закону у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі №420/10367/20.

В подальшому, Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

З аналізу п. 52-1 та п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, слід дійти висновку, що зміни, внесені Законом № 2260-IX до п. 69.2 ПК України, не звільняють від фінансової відповідальності на період воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, але в той же час ні цим Законом, ні іншими нормативно-правовими актами не скасовано чи/або не зупинено дію положень п. 52-1 ПК України, яким встановлені обмеження щодо тих же фінансових санкцій.

Відтак, на момент прийняття оскаржуваного рішення, положення ПК України містило дві правові норми, які суперечили одна одній, зокрема, положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлюють мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, тоді як положення п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України вказують на те, що такий мораторій не застосовується.

Разом з тим, положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов?язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, оскільки вищенаведені положення ПК України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов?язків платника податків, а тому слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп 19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов?язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов?язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, суперечить принципу правової визначеності та стабільності.

Суд зазначає, що Законом №2260-IX не скасовано пункт 52-1 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначена норма є самостійною підставою звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків корегування до податкових накладних, навіть незважаючи на зміни правового регулювання спірних правовідносин. При цьому якщо законодавець мав намір зупинити дію положень пункт 52-1 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, за правилами юридичної техніки він повинен був внести зміни також в зазначений пункт та прямо визначити обмежене застосування положень пункт 52-1 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України на час дії воєнного стану.

3 огляду на викладене, можна дійти до висновку, що в умовах дії карантинних обмежень та введення воєнного стану, з огляду на діюче станом на час реєстрації податкових накладних законодавство, позивач опинився в ситуації правової невизначеності.

Відповідно п.109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб?єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

З аналізу вищенаведеного випливає, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст. 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.

Таким чином, в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації Позивачем вказаних податкових накладних відбулася не з вини останнього, ним вживались відповідні заходи щодо вчасної їх реєстрації, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Суд при прийнятті рішення враховує принципи податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов?язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України).

Відповідно п.56.21 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов?язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

При цьому юридична конструкція норми п.56.21 ст. 56 ПК України дає підстави для висновку, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов?язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом.

При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №380/671/20.

Також, суд вказує, що відповідно до п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками

податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг

до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Суд зазначає, що норма п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, якою встановлені менші суми штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних була чинною станом на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.07.2023 №502300413.

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

У відповідності до наведених норм, відповідач при застосуванні штрафної санкції мав керуватись діючими нормами законодавства, які є чинними на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Відтак, відповідачем неправомірно було розраховано суму штрафної санкцій без врахуванням діючих норм законодавства, що є підставою для скасування такого податкового повідомлення-рішення.

Додатково суд звертає увагу, що за результатами перевірки складено акт від 29.06.2023 №46836/Ж5/26-15-04-13-03/39256929, яким зафіксовано порушення граничних строків реєстрації 399 податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

До податкового повідомлення-рішення від 21.07.2023 №502300413 складено розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, в якому визначено розмір штрафу у розмірі 10% та 20% в залежності від кількості днів порушення термінів щодо 411 податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Має місце невідповідність встановленому актом камеральної перевірки порушенню та розрахунку застосованої штрафної санкції.

Відповідач вказує, що було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.07.2023 №502300413 з більшим переліком несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних, у зв`язку з чим на підтвердження дати та часу направлення на реєстрацію податкових накладних Головне управління ДПС у м. Києві надало квитанції, які сформовані в інформаційних системах ДПС, однак які не були враховані в акті камеральної перевірки №46836/Ж5/26-15-04-13-03/39256929 від 29.06.2023 через перебої в системі «Податковий блок» при вивантаженні значних масивів інформації, так як податкове повідомлення-рішення формується в ІКС «Податковий блок».

Відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Отже, акт перевірки входить до матеріалів перевірки, та саме на підставі порушень, встановлених актом перевірки, податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Документи, які не визначені актом перевірки не входять до переліку матеріалів перевірки, та не можуть бути підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 21.07.2023 №502300413 позивачу нараховані штрафні санкції за порушення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у кількості 12 шт, стосовно яких не було встановлено порушення актом камеральної перевірки від 29.06.2023 №46836/Ж5/26-15-04-13-03/39256929, що свідчить про протиправність проведеного розрахунку нарахувань штрафних санкцій.

За сукупністю встановлених обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.07.2023 №502300413 підлягає скасуванню, як протиправне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26840,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №642 від 10.11.2023.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 26840,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АВТОБАН» (вул. Новопирогівська, буд. 60, м. Київ, 03045, код ЄДРПОУ 39256929) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 502300413 від 21.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АВТОБАН» судові витрати з оплати судового збору у сумі 26840 грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.