Ухвала

від 11.03.2024 по справі 380/5075/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 березня 2024 рокусправа № 380/5075/24м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Рувітекс Захід Трейд» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

у с т а н о в и л а :

товариство з обмеженою відповідальністю «Рувітекс Захід Трейд» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просить :

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області № 9354653/41158043 від 15.08.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 02.02.2023;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 02.02.2023 на загальну суму 539 039 (п`ятсот тридцять дев`ять тисяч тридцять дев`ять) гривень 86 копійок (з ПДВ) датою подання її на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області № 9354652/41158043 від 15.08.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 02.02.2023;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 02.02.2023 на загальну суму 123 460 (сто двадцять три тисячі чотириста шістдесят) гривень 69 копійок (з ПДВ) датою подання її на реєстрацію.

Відповідно до ч. 8 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя перевіривши матеріали позовної заяви встановила, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Частиною 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В позовній заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету ані у позивача (юридичної особи), а ні у представника позивача адвоката Киришко О.В.

Також, Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову юридичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У той же час згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, за змістом прохальної частини позовної заяви позивачем оскаржується 2 рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Тобто позивачем фактично заявлено дві позовних вимоги немайнового характеру.

Таким чином, сума судового збору за подання позовної заяви становить 6056,00 грн.

Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір за подання означеного позову в межах даної адміністративної справи в сумі 6056,00 грн. за платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір», а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як слідує з поданих позивачем матеріалів позовної заяви, позивачем не подано копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів у примірниках для відповідачів.

Крім того, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 94 КАС України).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачем відправлено на реєстрацію ПН № 2 від 02.02.2023 та ПН № 3 від 02.02.2023, однак, реєстрація вищезазначених податкових накладних була зупинена. У квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165. Втім, матеріали позовної заяви не містять ані квитанцій, якими повідомлено позивача про зупинення реєстрації податкової накладної та необхідність подання пояснень, ані пояснень поданих з метою реєстрації податкових накладних.

Крім того, відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч вказаному, у позовній заві відсутнє письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, в порядку визначеному КАС України.

Також, відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 26.11.2020 у справі 500/2486/19 та від 12.07.2022 у справі №420/5508/20, Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.07.2021 у справі № 120/2226/21-а.

З матеріалів позовної заяви слідує, що товариство оскаржує Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області № 9354653/41158043 від 15.08.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 02.02.2023 та № 9354652/41158043 від 15.08.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 02.02.2023.

Таким чином, звернувшись до суду 23.02.2024 (засобами поштового зв`язку) з даним позовом, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням того, що позивачем не виконано вимог ст. 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

у х в а л и л а :

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Рувітекс Захід Трейд» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, залишити без руху для усунення недоліків.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали сім днів з дня отримання копії ухвали, шляхом подання до суду:

- документа про сплату судового збору в сумі 6056,00 грн;

- позовної заяви у примірнику для суду та для відповідача із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача (юридичної особи), та у представника позивача адвоката Киришко О.В.; письмового підтвердження позивача про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- документів доданих до позовної заяви у примірниках для відповідача;

- доказів в обґрунутування позовних вимог, а саме копії квитанцій, якими повідомлено позивача про зупинення реєстрації податкової накладної та необхідність подання пояснень, та копії пояснень поданих з метою реєстрації податкових накладних;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна