Рішення

від 11.03.2024 по справі 420/28912/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28912/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» (код ЄДРПОУ 42685365; адреса: вул. Мандриківська, 66, м.Дніпро, 49000) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631; адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд.21А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» (сформована в системі «Електронний суд» 20.10.2023 року) до Одеської митниці, в якій представник позивача просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000655/2 від 13.10.2023 року.

Також позивач просить стягнути судові витрати, вказуючи при цьому, що вони складають сплачений судовий збір та 10000грн. орієнтовно витрат на правничу допомогу.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 30.10.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу за умовами укладеного контракту був поставлений товар та представником декларанта митному органу було надано документи для здійснення митного оформлення товару за ціною контракту. Однак, як стверджує позивач, відповідачем при митному розмитненні товару протиправно застосовано резервний метод, а висновки митного органу щодо наявності розбіжностей у поданих документах є очевидно необґрунтованими, призвели до донарахування позивачеві 197947,45грн. мита та ПДВ.

Позивач звертає увагу, що ціна товару, яка була предметом поставки, вже включає в себе вартість упаковки та пакувальних матеріалів, а тому ця складова не підлягає додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та така складова взагалі не може вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Крім того, сторона позивача акцентує увагу на тому, що відповідачу надавався лист від відправника/продавця товару в якому зазначено про допущену помилку при визначенні дати рахунку (інвойсу) в сертифікаті, а саме 21.07.2023, є датою подачі документів для оформлення сертифікату. Помилка в реквізитах, а саме даті Інвойсу, яка зазначена у сертифікаті походження товару, ніяким чином не впливає на визначення митної вартості товару, адже в сертифікаті походження не міститься жодних числових значень щодо митної вартості, а тільки дані про країну походження товару.

Позивач доводить, що митному органу надано достатньо документів, які підтверджують вартість транспортування. При цьому, законодавством не визначено докази виключно якими повинні підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть бути підтверджені будь-якими доказами. Водночас позивач наполягає, що жодним нормативно-правовим актом України або міжнародними НПА не встановлено вимог до довідки про транспортні витрати. У наданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати міститься така інформація як номер контейнеру, номер коносаменту, загальна вартість витрат до кордону України, а також від імені кого вона видана і кому; довідка в повній мірі корелює з іншими наданими документами.

Окрім того надана до митного оформлення експортна декларація взагалі не є обов`язковим документом та надана в якості додаткових за ініціативою Декларанта. При цьому сам декларант не має жодного відношення та взагалі можливості впливу на складання цього документу, оскільки він складається та реєструється в країні відправлення. Найменування товару, умови поставки, вартість товару, дата його відправлення, які зазначені у експортній декларації в повній мірі дозволяють ідентифікацію експертної операції саме за цією поставкою.

Наданий до митного оформлення коносамент містить в собі відомості щодо дати завантаження контейнеру на борт судна. Тобто жодних розбіжностей надані до митного оформлення експортна декларація та коносамент в собі не містять, а навпаки кореспондують між собою та підтверджують відомості наведені в митній декларації.

Тому позивач просить скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товару, оскільки заявлена його митна вартість товару за ціною контракту позивачем підтверджена, наданими документами, які не містять будь-яких дефектів ні за формою, ні за змістом. При цьому, позивач вважає, що у даному випадку у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів задля визначення вартості поставленого товару.

Відповідач не погодився із поданим позовом та надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товарів до Одеської митниці подано митну декларацію №23UA500500035990U3 та зовнішньоекономічний договір від 01.08.2019 року, додаткові угоди до нього, рахунок-фактура (інвойс) від 15.07.2023 та інші документи. Однак, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товару, що надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту. Зокрема відповідач наголошує, що позивачем в порушення вимог пп. в п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України безпідставно не включено до ціни товару витрат на пакування, пакувальні матеріали, а з наданих документів неможливо встановити правильність визначення вартості товару. У сертифікат про проходження товару внесена інформація щодо дати інвойсу, яка не відповідає даті інвойсу до митного оформлення. Довідка, яка підтверджує вартість перевезення № 5631 від 13.09.2023 року не містить інформації щодо умов поставки товару, а в копії митної декларації країни відправлення зазначений інший номер коносаменту, який відмінний від поданого до митного оформлення.

З огляду на те, що надані декларантом документи містили розбіжності та не містили відомостей, що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, а тому митним органом правомірно витребувано додаткові документи для визначення митної вартості товару. Однак, у додатково наданих декларантом документах було виявлено також розбіжності, а саме: у копії експортної декларації зазначено умови поставки FOB, проте не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця та відсутнє посилання на коносамент.

Отже, на думку митного органу, декларантом подано не усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України, розбіжності не спростовано.

Додатково, обґрунтовуючи правомірність застосування в даному випадку застосування резервного методу визначення ціни товару для митного оформлення, відповідач зазначив, що згідно баз даних митного органу (декларація від 03.08.2023 року № UA100230/2023/16425) рівень митної вартості митного оформлення аналогічного товару є більшим ніж заявлено позивачем: по товару № 1,2 реальна ціна становила 1,02 дол. США/кг, в той час позивачем заявлено ціну в розмірі 0,6 дол. США/кг.

На підставі вищевикладеного та враховуючи, що з поданих декларантом документів неможливо визначити ціну товару для митного оформлення за ціною контракту, то застосування резервного методу є виправданим та правомірним, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Поряд з цим представник відповідача стверджує, що враховуючи категорію та складність справи, ціну та предмет позову, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 10 000 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, а стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям обґрунтованості, розумності та співмірності.

14 листопада 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначалося, що разом з відзивом на позов відповідачем було надано до суду документи, в яких серед іншого, міститься 2 аркуша ВМД № 23UA100230016425U1 дата та ряд інших відомостей закреслені/недоступні для читання. Хоча відзив на позов не містить в собі роз`яснень стосовно поданих документів, в тому числі і зазначеної декларації, позивач звертає увагу суду, що вказана МД була взята відповідачем за основу для визначення суми донарахування грошових коштів за оскаржуваним рішенням, однак слід звернути увагу, що позивачем імпортовано фактично сировину для виготовлення дзеркал, яка підлягає подальшої значної обробки, а відповідно до наданої відповідачем декларації імпортовано готовий до продажу товар, що в значній мірі впливає на вартість як таку. По-друге, відповідно до наданої позивачем декларації при імпорті був наявний щонайменш посередник, що значно може впливати на вартість товару при його купівлі. Відповідно до ВМД № 23UA100230016425U1 умовами поставки визначено DPU Житомир, які передбачають, що всі витрати з доставки несе продавець товару. Втім позивач імпортував товар на умовах FOB, тобто сам сплачував вартість доставки, що в значній мірі може впливати на митну вартість як таку.

Також, за твердженням сторони позивача, вартість товару за ВМД №23UA100230016425U1 була визначена за 6-м методом, тобто визначена митним органом самостійно, що взагалі виключає можливість використання наданої ВМД в якості основи для донарахування платежів, оскільки відповідач, фактично одного разу визначивши митну вартість товарів, використовує це для всіх подальших митних оформлень тим самим фактично нівелюючи положення закону щодо застосування першого (основного) методу визначення митної вартості як такого.

При цьому, представник позивача з посиланням на численну практику Верховного Суду доводить, що надані документи митному органу не містили у собі розбіжностей, що не дозволяли відповідачу визначити митну вартість товарів за ціною контракту. Будь-яких ґрунтовних тверджень на спростування доводів та доказів зі сторони відповідача надана не було, що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обставини, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для вирішення справи, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 01 серпня 2019 року між компанією «TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO., LTD» (за договором: продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Сфера Гласс» (за договором: покупець) укладено контракт № SFE08-19, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар дзеркало в асортименті, відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Пунктом 2.2. Контракту визначено, що загальна вартість товару за цим Контрактом складає суми всіх специфікацій, що додаються до кожної конкретної поставки товару. Ціни за Товар є остаточними цінами, встановлюються за взаємною домовленістю Сторін і включають в себе експортну упаковку і маркування в доларах США.

За змістом п. 3.2. та п. 3.3. Контракту, продавець зобов`язується відвантажити товар в експортній упаковці, яка повинна забезпечувати збереження вантажу від усякого роду пошкоджень при перевезенні різними видами транспорту, або при перевалці. Упаковка Товару комерційної вартості не має і для повторного використання не придатна.

Згідно пункту 4.1. продавець поставляє покупцеві товар на умовах:

40% передплати банківським нарахуванням на розрахунковий рахунок Продавця;

60% оплати банківським перерахуванням на розрахунковий рахунок продавця після отримання відвантажувальних документів від Продавця.

Розділом 4 Контракту від 01 серпня 2019 року передбачено, що сторони допускають часткове відвантаження Товару за даним Контрактом. Сторони погодили, що Товар, належним чином оплачений Покупцем повинен бути поставлений в терміни, що не перевищують 180 календарних днів з моменту оплати за Товар. Сторони погодили, що Товар буде поставлятися на територію України.

Сторони погодили, що умови поставки Товару на територію України встановлюються відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною Контракту.

01 червня 2023 року між компанією «TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO., LTD» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Сфера Гласс» укладено додаткову угоду № 4 до Контракту купівлі-продажу № SFE08-19 від 01/08/19, якою передбачено, що сторони погодили внести зміни в Специфікацію 23 (нова редакція 23А) у зв`язку із зміною кількості квадратних метрів Товару.

Сторони погодили, що умовою оплати згідно Специфікацій 22 і 23А є 100% передплата (пункт 2).

31 липня 2023 року між компанією «TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO., LTD» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Сфера Гласс» укладено додаткову угоду № 5 до Контракту купівлі-продажу № SFE08-19 від 01/08/19, якою передбачено, що у зв`язку із закінченням терміну дії Контракту 1 серпня 2023 року, Сторони прийняли рішення продовжити термін дії контракту до 1 серпня 2024 року. Всі інші пункти контракту залишаються незмінними.

За специфікацією № 22 до контракту купівлі-продажу № SFE08-19 від 01/08/19 передбачено, що базисною умовою поставки є FOB QINGDAO та сторони погодили, що продавець поставляє покупцю товар, а саме:

3 мм Дзеркало Безкольорове на алюмінієвій основі, розміром 3300*2134 мм, упаковка 58Л/9 Ящ, кількість 3676,03 м-2, за ціною 3,06 м-2, загальна сума 11248,65 дол. США;

3,7 мм Дзеркало Безкольорове на алюмінієвій основі, розміром 1830*2440 мм, упаковка 70Л/10 Ящ; кількість 3125,64 м-2, за ціною 3,56 м-2, загальна сума 11127,28 дол. США;

Загалом 19 ящиків у 2 ОТ контейнерах, кількість 6801,67 м-2, загальна сума 22 375,93 доларів США.

Пунктом 5 вказаної специфікації передбачено, що ціна включає вартість пакування (для морського транспортування).

За специфікацією № 23А до контракту купівлі-продажу № SFE08-19 від 01/08/19 передбачено, що базисною умовою поставки є FOB QINGDAO та сторони погодили, що продавець поставляє покупцю товар, а саме:

4 мм Дзеркало Тоноване Бронзове на срібній основі, розміром 1605*2550 мм, упаковка 189Л/3 Ящ, кількість 773,53 м-2, за ціною 5,40 м-2, загальна сума 4177,06 дол. США;

4 мм Дзеркало Тоноване сіре на срібній основі, розміром 1605*2550 мм, упаковка 196Л/8 Ящ; кількість 2091,39 м-2, за ціною 5,40 м-2, загальна сума 11293,506 дол. США;

Загалом 11 ящиків у 1 ОТ контейнерах, кількість 2864,92 м-2, загальна сума 15 470,58 доларів США.

Пунктом 3 вказаної специфікації передбачено, що ціна включає вартість пакування (для морського транспортування).

Згідно платіжного доручення від 20 червня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Сфера Гласс» здійснено оплату за укладеним контрактом на користь TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO., LTD в розмірі 14601,42 доларів США.

Згідно платіжного доручення від 27 червня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Сфера Гласс» здійснено оплату за укладеним контрактом на користь TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO., LTD в розмірі 10570,80 доларів США.

Згідно платіжного доручення від 11 липня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Сфера Гласс» здійснено оплату за укладеним контрактом на користь TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO., LTD в розмірі 12674,29 доларів США.

11 жовтня 2023 року декларантом ФОП ОСОБА_1 як представником (брокером) ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби подано митну декларацію № 23UA500500035990U3 для оформлення вантажу:

Товар № 1 дзеркала скляні, тоновані, на срібній основі, не шліфовані, без рам, у листах з необробленими кромками, меблеві, не призначені для використання у вологих приміщеннях для власного виробництва: Дзеркало бронзове на срібній основі, завтовшки 4мм, EUROPE BRONZE SILVER MIRROR, розмір листа: 2550*1605 мм. Дзеркало сіре на срібній основі, завтовшки 4мм, EUROPE BRONZE SILVER MIRROR, розмір листа: 2550*1605 мм. Всього 2864,93 м-2. Кількість місць 11 ящиків. Торговельна марка: даних не має. Виробник: TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO., LTD. Країна виробництва: Китай, CN.

Товар № 2 дзеркала скляні, на алюмінієвій основі, не шліфовані, без рам, у листах з необробленими кромками, меблеві, не призначені для використання у вологих приміщеннях, для власного виробництва: Дзеркало безкольорове на алюмінієвій основі, завтовшки 3,7 мм. Aluminium Mirror, розмір листа: 2440*1830 мм. Виробник: TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO., LTD. Країна виробництва: Китай, CN.

ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» митну вартість поставленого товару визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортувався (вартість операції).

На запит митного органу щодо подання додаткових документів представником декларантом надано лист вих. № 13-10 від 13.10.2023 року, яким надано наступні пояснення по зауваженням митниці.

Щодо першого зауваження, то відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України вартість упаковки та робіт підлягає додатковому обчисленню в разі якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена. Так, згідно Контракту SFE08-19 від 01.08.2019 року, пункту 3.2. продавець зобов`язується відвантажити Товар в експортній упаковці, яка повинна забезпечувати збереження вантажу від усякого роду пошкоджень при перевезенні різними видами транспорту, або при перевалці» та пункту 3.3. «упаковка товару комерційної вартості не має і для повторного використання не придатна». Також у наданих до митного оформлення документах, а саме Специфікації 23А, інвойсі, комерційній пропозиції, тощо вказано «packing is included in total unit price and has no commercial value afterwards», тобто вартість упаковки включена в загальну вартість товару і не має комерційної вартості після використання. Поставка товару відбувається на умовах FOB які визначають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, відповідно саме продавець, з урахуванням положень контракту, упаковує товар та відповідно вартість упаковки входить у вартість товару.

Стосовно зауваження, що в сертифікаті походження товару внесена інформація щодо дати інвойсу, то представником декларанта надано листа від відправника про допущену помилку та звернуто увагу, що помилка в даті інвойсі ніяким чином не впливає на визначення митної вартості товару, адже в сертифікаті походження не міститься жодних числових значень щодо митної вартості, а тільки дані про країну походження товару.

Щодо зауваження відсутності у наданих до митного оформлення документах даних щодо вартості транспортування, як складової митної вартості товару, та нібито неможливості її перевірити, а також відсутні документи (договори) між Експедитором та перевізником щодо перевезення вантажу, то проінформовано, що відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених в ньому документів можуть належати перелічені документи, однак цей перелік не є виключним.

Крім того, до митного оформлення були надані зокрема договір № 967/2 від 03 липня 2023 року між ТОВ «Фосдайк Груп» та ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Сфера Гласс» про транспортно-експедиційне обслуговування, довідка про транспортні витрати та додатково надано рахунок про сплату вартості транспортних послуг. Тобто зауваження щодо того, що відсутній договір на перевезення не відповідає дійсності, а надані документи містять в собі вичерпні відомості щодо вартості перевезення.

Щодо зауваження, що у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на умови поставки товару, то жодним нормативно-правовим актом України або міжнародним НПА не встановлено вимог до довідки про транспортні витрати. У наданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати міститься така інформація як номер контейнеру, номер коносаменту, загальна вартість витрат до кордону України, а також від імені кого вона видана (ТОВ «Фосдайк Груп») і кому «ТОВ «ТПК Сфера Гласс»), відповідно, вона в повній мірі корелює з іншими наданими документами.

Стосовно зауваження, що копії митної декларації країни відправлення від 16.07.2023 №421120230000018682 зазначений інший номер коносаменту № 228864783, який відмінний від поданого до митного оформлення, то надана до митного оформлення експортна декларація взагалі не є обов`язковим документом та надана в якості додаткових за ініціативою Декларанта. При цьому сам декларант не має жодного відношення та взагалі можливості впливу на складання цього документу оскільки він складається та реєструється в країні відправлення тобто Китаї. При цьому найменування товару, умови поставки, вартість товару, дата його відправлення, які зазначені у експортній декларації в повній мірі дозволяють ідентифікацію експертної операції саме з цією поставкою.

Що стосується самої нібито розбіжності, то відповідно до повідомлення ТОВ «Фосдайк Груп», лист від 01.08.2023 вих. № 01/08, коносамент № B/L №:SS23070003 містить в собі відомості стосовно дати завантаження контейнеру на борт судна та дату його випуску 20.07.2023 року, оскільки він складений та виданий в підтвердження завантаження контейнеру на судно. Коносамент 3 228864783, вказаний в декларації виданий раніше дати 20.07.2023 року був повернутий перевізнику в обмін на наданий.

Викладене у повідомленні кореспондує з положеннями Конвенції Організації Об`єднаних Націй про морське перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила).

Частиною 2 статті 15 вказаної конвенції передбачається, що після того, як вантаж завантажений на борт, перевізник якщо того вимагає вантажовідправник, повинен видати вантажовідправнику «бортовий» коносамент, в якому в додаток до відомостей, які вимагаються відповідно до пункту 1 цієї статті, повинно бути вказано, що вантаж знаходиться на борту судна або судів, а також повинна бути вказана дата або дати навантаження. Якщо перевізник раніше видав вантажовідправнику коносамент або інший товаророзпорядчий документ, який має відношення до цього вантажу, то на прохання перевізника вантажовідправник повинен повернути такий документ в обмін на «бортовий» коносамент. Перевізник може задовольнити вимоги вантажовідправника у відношенні «бортового» коносаменту шляхом доповнення раніше виданого документа при умові, що доповнений таким чином документ включає в себе всі відомості, які повинні бути в «бортовому» коносаменті.

Коносамент наданий до митного оформлення містить в собі відомості щодо дати завантаження контейнеру на борт судна. Тобто жодних розбіжностей надані до митного оформлення експортна декларація та коносамент в собі не містять, а навпаки кореспондують між собою та підтверджують відомості наведені в митній декларації.

Також у листі зазначено, що при написанні розбіжностей, митний орган фактично залишив поза увагою документи, що були надані декларантом для митного оформлення. При цьому вони повністю і належним чином відповідають вимогам Митного Кодексу України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

13 жовтня 2023 року Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000655/2, яким митну вартість товару № 1 та № 2 скориговано до рівня 1,02 дол. США/кг нетто ніж заявлено декларантом 0,6 дол. США за кг ваги нетто.

Так у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1) відповідно до п п. в) п. 1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 Специфікації від 10.07.2023 № 23А до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.08.2019 № SFE08-19 ціна за товар включає вартість пакування. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Крім того, в сертифікаті про проходження товару внесена інформація щодо дати інвойсу TZJCP373-374 від 21.07.2023, що не відповідає даті інвойсу наданого до митного оформлення. До митного оформлення надано рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.10.2023 № 351 та довідка, що підтверджує вартість перевезення від 13.09.2023 № 5631 з посиланням на Договір ТЕО № 967/2 від 03.07.2023, який до митного оформлення не надавався. Довідка, що підтверджує вартість перевезення від 13.09.2023 № 5631 не містить інформації щодо умов поставки товару. В копії митної декларації країни відправлення від 16.07.2023 № 421120230000018682 зазначений інший номер коносаменту № 228864783, який відмінний від поданого до митного оформлення.

Митним органом відповідно до п.5 ст. 54, частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) переклад копії митної декларації країни відправлення 16.07.2023 № 421120230000018682 згідно ст.254 МКУ. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанту або уповноваженій ним особі було запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

13.10.2023 декларантом було надано копію експортної декларації, лист від «ФОСДАЙК ГРУП», лист від продавця Б/Н, договір між перевізниками, рахунок на оплату перевезення, договір на перевезення та лист з повідомленням, що інші витребувані документи надаватися не будуть.

У додатково наданих до митного оформлення документах було виявлено розбіжності: у копії експортної декларації зазначено умови поставки FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця та відсутнє посилання на коносамент. У договорі між перевізниками у п.3.1 зазначається що розмір, форма та порядок розрахунків визначається у заявці, яка є невід`ємною частиною договору але вона не була надана.

Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.1 статті 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить: по товару № 1 1.02 дол. США/ за кг (МД від 03.08.2023 № UA100230/2023/16425) ніж заявлено декларантом 0.6 дол. США/за кг; по товару № 2 1.02 дол. США/ за кг (МД від 03.08.2023 № UA100230/2023/16425) ніж заявлено декларантом 0.6 дол. США/за кг.

Декларанту роз`яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього МКУ або суду.

13 жовтня 2023 року Одеською митницею було складено картку відмови №UA500500/2023/001297 в прийнятті митної декларації № 23UA500500035990U3.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить із наступного.

Згідно з ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 вищезазначеної статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч.ч.5-6 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та від 02.06.2015 року (справи № № 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.

Стосовно доводів митного органу про те, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає, що витрати на пакування за умовами укладеного контракту SFE08-19 від 01.08.2019 року (пункт 3.2. та пункт 3.3.) й згідно специфікації № 23А вже включені у вартість товару, а тому така вартість не може бути додана до ціни, що була фактично сплачена за оцінюваний товар.

З урахуванням вищенаведеного суд приходить висновку, що відповідач в оскаржуваному рішенні безпідставно наполягав на необхідності надання числових значень вартості пакування.

Щодо виявленою митницею недоліків в сертифікаті походження товару, то суд враховує, що відповідно до листа TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO., LTD. Від 21 липня 2023 року повідомлено позивача, що в сертифікаті походження (форми А) помилково вказана дата рахунку, зазначено про необхідність вважати вірною дату 15 липня 2023 року. Дата зазначена в сертифікаті, а саме 21 липня 2023 року є датою подачі документів для оформлення сертифікату походження в консульстві зі сприяння міжнародної торгівлі з Китайською Народною Республікою.

Разом із тим, виходячи зі змісту вказаного сертифікату, суд погоджується із доводами позивача, що вказана неточність жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, адже в сертифікаті походження не міститься жодних числових значень щодо митної вартості, а тільки дані про країну походження товару.

Отже, за встановлених обставин суд вважає, що виявлений недолік є суто формальним та не впливає на визначення митної вартості імпортованого товару позивача. З огляду на це вказане свідчить про необґрунтованість доводів митного органу, а відтак суд його оцінює критично та відхиляє.

Що ж стосується підтвердження декларантом витрат на транспортування, то суд зазначає, що на підтвердження таких витрат уповноваженою особою декларанта митному органу зокрема подано було довідку № 5631 від 13 вересня 2023 року, де зазначено, що згідно договору № 967/2 від 03 липня 2023 року транспортні витрати на перевезення вантажу, який слідував за маршрутом Port of Qingdao, China порт Рені, Україна на адресу компанії ТОВ «ТПК «СФЕРА ГЛАСС» в контейнерах SUDU2843240, SUDU2852638 по коносаменту SS23070003 склали 306 606,00 грн.

При цьому, як зазначається самим митним органом в оскаржуваному рішенні, 13.10.2023 року представником декларантом ФОП ОСОБА_2 зокрема додатково було надано договори на перевезення та рахунок на оплату перевезення.

Зі змісту наявних договорів перевезення № АП-1-17 від 10.07.2017 року та № 967/2 від 03.07.2023 року, а також рахунку на оплату № 351 від 10.10.2023 року, судом встановлено як обсяг прав та обов`язків сторін за укладеними договорами на транспортування різними видами транспорту, так і їх вартість.

Отже, надані представником декларанта документи, на думку суду, свідчать про те, що вартість перевезення доведена позивачем у належний спосіб, оскільки такі містять як відомості стосовно маршруту перевезення, так і ціну послуг з перевезення імпортованого товару. При цьому, суд погоджується із доводами позивача, що законодавством не встановлено переліку документів, виключно які здатні підтвердити понесені декларантом витрати на перевезення.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем надано документи, які підтверджують вартість перевезення товару і будь-яких ґрунтовних сумнівів щодо достовірності такого документу відповідачем суду не доведено.

Також суд з наявних в матеріалах справи доказів не вбачає підстав для висновку щодо законності рішення відповідача про коригування митної вартості товарів з тих підстав, що в копії митної декларації країни відправлення від 16.07.2023 №421120230000018682 зазначений інший номер коносаменту № 228864783, який відмінний від поданого до митного оформлення, оскільки вказане саме по собі не впливає на визначення митної вартості товару.

Крім того, суд також додатково враховує лист державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» № 1518 від 12.09.2023 року, у якому зазначено, що згідно з аналізом даних спеціалізованих торговельних майданчиків, цінової інформації постачальників та виробників відповідної та подібної продукції, можна вважати, що рівень цін на дзеркало, що імпортується згідно зі Специфікаціями № 22 від 19.06.2023 року № 23А від 10.07.2023 року до контракту № SFE08-19 від 01.08.2019 року, на умовах поставки FOB-Qingdao, Китай, відповідає поточній кон`юктурі ринку.

Отже, суд констатує, що відповідачем не доведено, що виявлені неточності у поданих документах позивача вплинули на визначення задекларованої вартості імпортованих товарів та наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів висновки митного органу спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як вже було зазначено судом вище, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості (за ціною договору).

Наявність у базі даних інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов висновку, що митний орган не надав доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності заявленої вартості, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару. В поданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті та була сплачена за цей товар.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України зробив Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 року по справі № 9540/2605/18, від 06.05.2020 року по справі N9140/1713/19, від 16.04.2021 року по справі № 140/2000/19.

Суд зазначає, що посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не є переконливими, оскільки у даному випадку ТОВ «Торгівельно-Промислова компанія «Сфера Гласс» діяло на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента та їх домовленостей за контрактом, що ґрунтуються на свободі договору.

Самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору, за умови їх підтвердження належними документами.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, визначено обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд зазначає, що відповідач при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу не зазначив в оскаржуваному рішенні докладної інформації та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме: ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Як вже було зазначено, в оскаржуваному рішенні вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим по товару №1 1.02 дол. США/ за кг (МД від 03.08.2023 № UA100230/2023/16425) ніж заявлено декларантом 0.6 дол. США/за кг; по товару № 2 1.02 дол. США/ за кг (МД від 03.08.2023 № UA100230/2023/16425) ніж заявлено декларантом 0.6 дол. США/за кг.

Що ж стосується ВМД №23UA100230016425U1, наданої відповідачем до відзиву на позовну заяву, то зазначені у ній відомості суттєво відрізняються від тих умов, що визначені у даному випадку між декларантом та його контрагентом. Тобто, вказані домовленості за всіма можливими спільними ознаками не є тотожними, що виключає можливість здійснення порівняння та в подальшому прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (постанова від 18.08.2021 року у справі № 160/4944/19).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень передбачає, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв (принципів), які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, у спорах про оскарження акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення Митниці не містить детальної характеристики товару, який брався за основу для коригування митної вартості, не містить країни експорту товару та інші комерційні умови поставки, що суперечить вимогам обґрунтованості, об`єктивності та неупередженості рішення суб`єкта владних повноважень.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не встановлений. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДПС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови Верховного Суду від 21.02.2018року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17).

Тому саме лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформлених митних декларацій з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціпи, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додаткові документи.

Витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У постанові Верховного суду від 21.02.2020 року по справі № 813/1229/16 суд дійшов висновку, що витребуючи додаткові документи, Митниця зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Суд зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товару; неможливості перевірки числового значення митної вартості товарів на підставі поданих декларантом документів та пояснень.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому, як слідує зі змісту приписів частини третьої статті 318 МК України, митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

До того ж, відповідно до вимог частини сьомої статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Верховний Суд у постановах від 27.02.2019 року по справі № 814/1647/16, від 06.03.2019 року по справі № 809/278/17, від 13.06.2019 року по справі № 820/6315/15, від 21.01.2020 року по справі № 813/2719/15) вказував, що висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого товару за методом не за ціною договору, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, не зазначив країну походження та рік виготовлення такого товару, його технічний стан, що є окремою підставою для скасування такого рішення (така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 09.04.2020 року по справі № 826/4827/16).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав підстав витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту у зв`язку з їх відсутністю (неподанням).

Покликання відповідача на те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не надавали можливість визнати таку вартість.

Наявність у такій інформаційній системі даних про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не спричиняє підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки господарські операції випливають із принципу свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, тощо).

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять суттєвих розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за задекларованою вартістю є неправомірною, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Відповідачем законність оскаржуваного рішення не доведена, його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів; надані ним докази не спростовують те, що товар міг бути розмитнений за ціною контракту.

Натомість, позивач у судовому процесі обґрунтував свою позицію у заявах по суті справи стосовно кожної з підстав, наведених в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а аргументи відповідача відхиляє з наведених вище підстав.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2969,21грн., ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.

Суд на дату ухвалення рішення не в змозі здійснити розподіл витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем орієнтовному розмірі 10000грн., адже передбачені ст.ст.134,139 КАС України докази наразі відсутні в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» (код ЄДРПОУ: 42685365; адреса: вул. Мандриківська, 66, м. Дніпро, 49000) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631; адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд.21А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000655/2 від 13.10.2023 року.

Стягнути з Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (код ЄДРПОУ: ВП 44005631; адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд.21А, м. Одеса, 65078) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» (код ЄДРПОУ: 42685365; адреса: вул. Мандриківська, 66, м. Дніпро, 49000) витрати зі сплати судового збору у сумі 2969(дві тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять)грн. 21коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян