Рішення

від 11.03.2024 по справі 420/28331/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28331/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістичні системи України» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістичні системи України» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №19134/15-32-07-02 від 03 серпня 2023 року, №19136/15-32-07-02 від 03 серпня 2023 року, №19137/15-32-07-02 від 03 серпня 2023 року.

Ухвалою суду від 23.10.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 20.11.2023 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.12.2023 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №420/28331/23 на тридцять днів.

13.02.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 06.03.2024 року судом на обговорення поставлено питання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Представник позивача та представник відповідача не заперечували проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження, тому судом вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що контролюючий орган лише з формальних підстав дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, в результаті чого встановив завищення від`ємного значення з ПДВ. Посадовими особами відповідача були вручені представнику позивача запити на надання первинних документів з обмеженим терміном виконання. Чинним законодавством встановлено строки виконання запиту, які не можуть бути зменшені на вимогу контролюючого органу за будь-яких підстав. Вручення запиту, датованого граничним днем його виконання чинним законодавством не передбачено, та порушує права платника податку, особливо враховуючи обсяг запитуваної інформації. Крім того, запити відповідача не містять конкретний перелік запитуваних, у томі числі первинних, документів із зазначенням реквізитів, а лише узагальнений перелік типів документів, що є порушенням та не дозволяє ідентифікувати витребувані документи. Порушення вимог щодо складання, оформлення, надіслання запиту нівелюють його юридичну значимість та не створюють для платника податків будь-яких правових наслідків для цілей його виконання. Враховуючи зазначене, станом на момент вручення відповідачем запитів, позивач звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит. ПКУ встановлено, що у разі відмови платника податку надати копії документів, посадова особа контролюючого органу має скласти акт у довільній формі, в якому зафіксувати факт відмови, однак матеріали перевірки не містять такого документу. Стосовно запиту щодо доступу до обстеження територій та приміщень, то він складений до початку перевірки, тому за своєю суттю є нікчемним. Крім того, матеріали перевірки не містять доказів вручення запиту №8678/КПР/15-32-07-02-06 від 16.06.2023 року саме посадовим особам платника податків, адже адвокат Слаблюк В.М. не є посадовою особою позивача, не відповідає за результати фінансово-господарської діяльності, немає право видавати розпорядження по підприємству та немає доступу до первинної документації та товарно-матеріальних цінностей. Ненадання позивачем додаткової угоди до договору оренди нерухомого майна не є порушенням, адже відносини між сторонами с питань реалізації договору оренди рухомого майна жодним чином не стосуються податкового органу. Оскільки необхідною передумовою законності для прийняття ППР є саме проведення перевірки з дотриманням встановленої процедури, то в силу відсутності такої перевірки як юридичного факту (зокрема, з огляду на обставини щодо недотримання порядку проведення та оформлення результатів перевірки) акт перевірки неможливо розглядати як доказ наведених у ньому порушень, оскільки він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

08.11.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. У позивача відповідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі» рахується сальдо станом на 30.04.2023 року у сумі 1156568,34 грн. Разом з цим, за період квітень, травень та червень 2023 року відповідно баз даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) реалізація товарів на зазначену суму платником не здійснювалась. У ході перевірки уповноваженій особі - адвокату ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» гр. ОСОБА_1 були надані запити: щодо доступу до обстеження територій і приміщень та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності та/або с об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів; щодо проведення інвентаризації основних засобів, товаро - матеріальних цінностей підприємства з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом па період проведення перевірки. Однак, посадовими особами позивача у ході перевірки не було надано доступ до складського приміщення, де знаходиться товар на зберіганні чи на відповідальному зберіганні та не надано наказ на проведення інвентаризації товарів. Крім того, станом на початок перевірки (20.06.2023) та кінець перевірки (26.06.2023) відсутні договори купівлі-продажу та оренди на офісні та складські приміщення. З огляду вище зазначеного, товари вважаються використаними позивачем в операціях, що не є господарською діяльністю, що призвело до заниження податкових зобов`язань на суму ПДВ 231 314 грн. На порушення п.44.1 п.44.3 п.44.6 ст.44, п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» без підтвердження наявності на складі товарів та підтверджуючих документів використання зазначеного товару у господарській діяльності занижено податкові зобов`язання за квітень 2023 року на загальну суму 1 387 882 грн. в т.ч. ПДВ 231 314 грн. Також у ході проведення перевірки уповноваженій особі адвокату ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» гр. ОСОБА_1 , були надані запити від 20.06.2023, 21.06.2023, 22.06.2023, 23.06.2023, 26.06.2023 про надання первинних документів, які б підтвердили правомірність формування платником ряд. 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» декларації з ПДВ за квітень 2023 року. Однак, посадовими особами підприємства на вищезазначені запити не було надано вищевказаних документів, про що контролюючим органом були складені відповідні акти. Перевіркою встановлено завищення платником податкового кредиту за квітень 2023 на 391 015 грн., що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 389875 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (показник рядка 18 Декларації) на суму 1140 грн.

13.11.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказує на безпідставність викладених у відзиві обставин, оскільки вони не відповідають дійсності, а ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» діяло відповідно до чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області №4487-п від 16.06.2023 року ГУ ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» за період діяльності квітень 2023 року з метою дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.. з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

З направленнями на проведення перевірки ознайомлено 20.06.2023 р. уповноважену особу - адвоката Слаблюка Василя Миколайовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.07.2020 р. серія ОД №004241; ордер від 20.06.2023 р. серія ОД №596511; договір про надання консультаційних послуг з ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» від 31.05.2023 р. №31.05.23).

Перевірка проводилась з 20.06.2023 р. по 26.06.2023 р.

За результатами проведеної перевірки, 03.07.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт за №18054/15-32-07-02/40463629, у висновках якого встановлено порушення п. 44.1 п. 44.3 п. 44.6. ст.44, п. 198.1, п. 198.3 п.198.5 п. 198.6 ст. 198 п. 200.1. п. 200.4 п. 200.10 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за квітень 2023 року на 389875 грн. та донараховано ПДВ за квітень 2023 року на суму 232454 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.08.2023:

- №19134/15-32-07-02, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за декларацією за квітень 2023 року на суму 389857 грн.;

- №19136/15-32-07-02, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на суму 290568 грн.;

- №19137/15-32-07-02, яким застосовано штраф за платежем "ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі 3400 грн.;

Скориставшись процедурою адміністративного оскарження, ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» звернулось із відповідною скаргою (вх.ДПС №27991/6 від 22.08.2023) до ДПС на вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 03.08.2023.

Рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 06.09.2023 №26043/6/99-00-06-01-01-06 податкові повідомлення-рішення від 03.08.2023 №19134/15-32-07-02, №19136/15-32-07-02, №19137/15-32-07-02 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

У ході перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області уповноваженій особі - адвокату ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» гр. ОСОБА_1 були надані наступні запити:

- від 16.06.2023 р. №8678/КПР/15-32-07-02-06 щодо доступу до обстеження територій і приміщень та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності та/або с об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів;

- від 20.06.2023 р. щодо проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей підприємства з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом па період проведення перевірки;

- від 20.06.2023 р. про надання документів;

- від 21.06.2023 р. № 1 про надання документів;

- від 22.06.2023 р. № 1 про надання документів;

- від 22.06.2023 р. № 2 про надання документального підтвердження;

- від 23.06.2023 р. № 1 про надання документів;

- від 26.06.2023 р. № 1/1 про надання документів;

- від 26.06.2023 р. № 2 про надання документів.

ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» на вищезазначені запити не було надано вищевказаних документів, про що контролюючим органом були складені відповідні акти: від 20.06.2023 № 2496/15-32-07-02, від 21.06.2023 № 2527/15-32-07-02, від 2568/15-32-07-02, від 23.06.2023 №2587/15-32-07-02, від 26.06.2023 №2608/15-32-07-2, №2609/15-32-07-02.

Також контролюючим органом складено акт від 26.06.2023 року №2616/15-32-07-02-16, в якому зазначено про незабезпечення позивачем 26.06.2023 року доступу до обстеження приміщень та територій за адресою: м. Одеса, вул. Середня, буд. 10 Б.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішення, ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» звернулось за судовим захистом із даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс № 2755) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Кодексу № 2755 податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Кодексу № 2755 в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. Податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків (підпункт 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Кодексу № 2755).

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Кодексу № 2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами у межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу № 2755 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності.

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу № 2755 документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої підстави - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з підпунктом 20.1.2, підпунктами 20.1.4-20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Кодексу № 2755 контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (пп. 20.1.2); проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп. 20.1.4); отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (пп. 20.1.5); запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.6); вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (пп. 20.1.9).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755 господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1статті 14 Кодексу № 2755).

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Кодексу № 2755 податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу № 2755 для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу № 2755 платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 Кодексу № 2755, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Згідно із пунктами 85.2, 85.4, 85.6-85.8 статті 85 Кодексу № 2755 платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно підпункту 16.1.5 статті 16 Кодексу № 2755 платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів свідчить про те, що право контролюючого органу на отримання у платника податків належним чином завірених копій первинних фінансово-господарських документів тощо кореспондується із обов`язком платника податків подати такі документи для перевірки.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно із ст.1 Закону № 996 господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Сфера дії Закону № 996 поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (стаття 2 Закону № 996). Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік є обов`язковими видом обліку, що ведеться підприємством. За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено підпунктом 1.2 пункту 1 та підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення). Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксуються та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Згідно з пунктом 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи. Від імені яких складений документи, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Кодексу № 2755 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пп. «б» п. 198.1 ст. 198 Кодексу № 2755 право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів. Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Кодексу № 2755 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Кодексу № 2755 у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання. Якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях: що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу № 2755, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197); що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; що не є господарською діяльністю платника податку, то, відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу № 2755, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом № 2755 для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пункт 200.4 статті 200 ПК України передбачає, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Заслухавши сторін, вивчивши та проаналізувавши позиції сторін, враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що як направлення на перевірку, так і запити від 16.06.2023 р. №8678/КПР/15-32-07-02-06, від 20.06.2023 р. щодо проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей підприємства з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом па період проведення перевірки, від 20.06.2023 р. про надання документів; від 21.06.2023 р. № 1 про надання документів; від 22.06.2023 р. № 1 про надання документів; від 22.06.2023 р. № 2 про надання документального підтвердження; від 23.06.2023 р. № 1 про надання документів; від 26.06.2023 р. № 1/1 про надання документів; від 26.06.2023 р. № 2 про надання документів були вручені уповноваженій особі ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» - адвокату Слаблюку Василю Миколайовичу.

Разом із тим, позивач наголошує на тому, що жоден із посадових осіб ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» не отримував вищезазначені запити, а зазначений у запитах адвокат Слаблюк В.М. не є посадовою особою підприємства та не був уповноважений на отримання запиту. Суд не погоджується з даним твердженням позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 15 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У силу вимог пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

В матеріалах справи наявний лист позивача до ГУ ДПС в Одеській області, в якому ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» повідомило, що між товариством та адвокатом Слаблюком Василем Миколайовичем було укладено договір про надання правової допомоги № 31.05.23 від 31.05.2023 року.

Також в матеріалах справи міститься ордер від 20.06.2023 року серія ОД№596511 на представництво Слаблюком Василем Миколайовичем інтересів ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» у ГУ ДПС в Одеській області.

Таким чином, Слаблюк Василь Миколайович є представником ТОВ «Транспортно-логістичні системи України», відповідно він був уповноважений на отримання запитів відповідача, тому твердження позивача про зворотнє є необґрунтованими.

Враховуючи зазначене, запити контролюючого органу про надання документів були вручені представнику позивача, однак ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» в ході перевірки оригінали (засвідчені копії) первинних документів не надано.

Позивач зазначає, що неприпустимим є обмеження відповідачем граничним терміном виконання запиту.

Однак суд звертає увагу, що позивачем не надано запитувані документи ні в граничний термін, встановлений відповідачем в запитах, ні в термін проведення перевірки, відповідно необґрунтованими є посилання позивача на термін виконання запиту, враховуючи його невиконання взагалі.

Крім того, позивач зазначає про те, що запити контролюючого органу не містять конкретного переліку запитуваних документів із зазначенням їх реквізитів.

Суд, проаналізувавши зміст запитів ГУ ДПС про надання документів, не погоджується з доводами позивача, адже відповіді запити містять чітко визначений перелік документів, який дає змогу позивачу встановити наявність у нього таких документів та надати їх до перевірки.

Контролюючий орган не в змозі зазначити конкретні реквізити таких документів, адже до моменту подання платником податку документів, вони йому невідомі.

Усі направлені на адресу позивача запити містять необхідні реквізити, а саме містять дату видачі, найменування контролюючого органу, підставу направлення, перелік документів, які повинен надати платник податку, відповідальність у разі ненадання документів, зазначення посадових осіб, якими складено запит та їх підписи.

Таким чином, необґрунтованими є доводи позивача про відсутність обов`язку виконання запитів контролюючого органу, у зв`язку з порушенням вимог щодо складення, оформлення та надіслання запиту, адже відповідачем було дотримано вимоги законодавства при оформленні та направленні запитів.

Незрозумілими є й доводи позивача, про необхідність складення контролюючим органом опису про отримання документів, адже в ході перевірки позивачем не надавалися будь-які документи, що підтверджується складеними актами від 20.06.2023 № 2496/15-32-07-02, від 21.06.2023 № 2527/15-32-07-02, від 2568/15-32-07-02, від 23.06.2023 №2587/15-32-07-02, від 26,06.2023 №2608/15-32-07-2, №2609/15-32-07-02.

Крім того, п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Відповідно до пп.16.1.13 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

З метою реалізації вказаних повноважень ГУ ДПС в Одеській області було надано запит від 16.06.2023 р. № 876/КПР/15-32-07-02-06 про доступ до обстеження територій і приміщень та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності та/або с об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів та запит від 20.06.2023 р. щодо проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки підприємства з залученням головного державного інспектора.

Листом від 21.06.2023 р. (вх.№48381/6 від 22.06.2023) ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» повідомило про неможливість приймати та проводити перевірку в приміщеннях товариства та просило провести перевірку в приміщенні ГУ ДПС в Одеській області.

Таким чином, ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» не забезпечило 26.06.2023 року доступ до обстеження приміщень та територій за адресою: м.Одеса, вул. Середня, буд. 10Б, що підтверджується актом від 26.06.2023 №2616/15-32-07-02-16, у зв`язку з цим, відповідач був позбавлений можливості реалізувати вимоги пп.20.1.9, пп.20.1.13 п.20.1 ст.20 ПК України та встановити фактичну наявність залишків товарно-матеріальних цінностей та їх відповідність даним бухгалтерського обліку, так як підприємство інвентаризацію із залученням перевіряючих та самостійно не проводило, документи про проведення інвентаризації не надало.

Доводи позивача про невиконання запиту, у зв`язку з його складенням до початку перевірки є недопустимими, оскільки в запиті від 16.06.2023 р. № 876/КПР/15-32-07-02-06 чітко визначено дату початку перевірки, починаючи з якої необхідно надати доступ контролюючому органу до територій та приміщень позивача.

Щодо договору оренди рухомого майна від 30.04.2021 року №30/04/2021 з ФОП ОСОБА_2 , то термін оренди приміщення встановлений був до 30.04.2022 року, надалі вищезазначеним договором врегульовано можливість його продовження шляхом підписання додаткової угоди.

Враховуючи зазначене, цілком обґрунтованим є необхідність надання разом із договором від 30.04.2021 року №30/04/2021 додаткової угоди, в якій зазначено про термін, на який продовжено строк дії такого договору.

Також позивач наголошує, що 17.07.2023 року разом із запереченнями на акт перевірки №18054/15-32-07/02/40463629 від 03.07.2023 року надав копію додаткової угоди №5 від 30.12.2022 року до договору оренди нерухомого майна №30/04/2021 від 30.04.2021 року та копію платіжної інструкції від 02.05.2023 року за оплату за оренду офісу за травень-грудень 2023 р. згідно рах. №3 від 24.04.2023 року, а також копії первинних документів, які свідчать про здійснення господарської діяльності (копії контрактів, інвойсів, пакувальних листів), проте вказані документи не взяті до уваги комісією контролюючого органу.

Суд зазначає, що такі документи мали бути враховані при прийнятті рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПКУ, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно пункту 86.7 статті 86 у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки складено 03.07.2023 року, заперечення на акт разом із первинними документами були подані позивачем 17.07.2023 року, тобто в межах 10 робочих днів, передбачених п.86.7 ст.86 ПКУ.

Разом із тим, представник позивача у судовому засіданні зазначив, що 17.07.2023 року позивачем подано лише частину первинних документів про здійснення господарської діяльності, у той же час до суду позивачем подано більший перелік первинних документів.

Вищевикладене свідчить про те, що під час проведення перевірки позивачем не було надано всі необхідні оригінали чи копії первинних документів, які були підставою для нарахування від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного періоду за квітень 2023 року, а тому висновки відповідача щодо порушення ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» п. 44.1 п. 44.3 п. 44.6. ст.44, п. 198.1, п. 198.3 п.198.5 п. 198.6 ст. 198 п. 200.1. п. 200.4 п. 200.10 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду за квітень 2023 року на суму 389875 грн. є правомірними.

Аналогічні висновки з цього питання викладено в постанова Верховного Суду від 07.04.2023 р. у справі № 420/9587/20, від 13.07.2022 р. у справі № 280/706/19, від 17.08.2021 р. у справі № 420/6598/20.

Суд не бере до уваги надані до суду первинні документи, оскільки вказані документи не було надано контролюючому органу ні під час проведення документальної виїзної перевірки, ні до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому в силу вимог п.44.6 ст.44 ПК України вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Таким чином, суд зазначає, що процедура проведення документальної позапланової перевірки, а також направлення запитів ГУ ДПС в Одеській області не порушено.

У той же час судом встановлено незабезпечення ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» відповідачу доступу до обстеження власних приміщень та територій, непроведення та ненадання акту інвентаризації, а також ненадання всіх необхідних документів під час перевірки та протягом строку на оскарження акту перевірки, що, в свою чергу, позбавило відповідача можливості реалізувати вимоги податкового законодавства, повно та всебічно дослідити первинні документи для підтвердження або спростування завищення від`ємного значення з ПДВ та встановити фактичну наявність залишків товарно-матеріальних цінностей та їх відповідність даним бухгалтерського обліку.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №19134/15-32-07-02 від 03 серпня 2023 року, №19136/15-32-07-02 від 03 серпня 2023 року, №19137/15-32-07-02 від 03 серпня 2023 року є правомірними, а під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки службовими особами контролюючого органу не допущено порушення порядку її проведення, а тому позовні вимоги ТОВ «Транспортно-логістичні системи України» не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, суд зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістичні системи України» (65091, м. Одеса, вул. Середня, буд. 10Б, код ЄДРПОУ 40463629) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.