Рішення

від 11.03.2024 по справі 420/28463/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28463/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом 18 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов 18 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (далі Комісія) до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження від 27.06.2023 року ВП №72116831 за виконавчим листом від 28.04.2023 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/16430/22 про зобов?язання 18 регіональної військово-лікарської комісії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.08.2022 року «Про зміну причинного зв`язку травми колишнього військовослужбовця» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.06.2023 року ВП №72116831 про сплату мінімальних витрат у розмірі 369,00 грн., винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, що видав Дніпропетровський окружний адміністративний суд;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.06.2023 року ВП №72116831 про стягнення виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн., винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, що видав Дніпропетровський окружний адміністративний суд;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.07.2023 року ВП №72116831 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. за невиконання виконавчого документу, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, що видав Дніпропетровський окружний адміністративний суд;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.09.202 року ВП №72116831 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. за невиконання виконавчого документу, винесеного при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, що видав Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

В обґрунтування позовних вимог 18 регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України зазначила, що до Комісії у травні 2023 року звернувся ОСОБА_1 із заявою про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/16430/22 від 20.03.2023 року, зокрема, щодо повторного розгляду його заяви від 02.08.2022 року «Про зміну причинного зв`язку травми колишнього військовслужбовця» та прийняття рішення з урахуванням висновків суду.

На вказану заяву позивач надав лист №330-з від 06.06.2023 року про відсутність підстав для зміни причинного зв`язку отримання травми ОСОБА_1 . За твердженням позивача, розглянувши 06.06.2023 року повторно заяву позивача від 02.08.2022 року, 18 регіональною військовою-лікарською комісією Міністерства оборони України було виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/16430/22 від 20.03.2023 року.

У той же час, ОСОБА_1 звернувся до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо примусового виконання 18 регіональною військовою-лікарською комісією Міністерства оборони України рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/16430/22 від 20.03.2023 року, з огляду на що в межах ВП №72116831 головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову від 27.06.2023 року про відкриття виконавчого провадження, постанову від 27.06.2023 року про сплату мінімальних витрат у розмірі 369,00 грн., постанову від 27.06.2023 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн., постанову від 10.07.2023 року про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. за невиконання виконавчого документу та постанову від 22.09.2023 року про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. за невиконання виконавчого документу.

Вважаючи, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/16430/22 від 20.03.2023 року Комісією було виконано, на думку позивача, державними виконавцями неправомірно вчинено дії з винесення постанов в межах виконавчого провадження №7211683, з огляду на що 18 регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України звернулась до суду за захистом своїх законних інтересів.

Ухвалою суду від 01.11.2023 року позовну заяву 18 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін в порядку, визначеному ст. 262 ч. 5 КАС України, з урахуванням особливостей розгляду справи, передбачених ст. 287 КАС України.

31.10.2023 року від Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли письмові пояснення по справі, з яких вбачається, що орган державної виконавчої служби адміністративний позов не визнає та зазначає, що згідно ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення, що і було зроблено відповідачем, коли 26.06.2023 року до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на примусове виконання надійшов виконавчий лист №160/16430/22 від 20.03.2023 року, виданий Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Крім того відповідач у письмових поясненнях зазначив, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання, яке державний виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, а відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі, встановленому статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Також відповідач посилався на те, що витрати виконавчого провадження компенсуються за рахунок боржника безвідносно до того, чи виконано рішення боржником у добровільному порядку.

14.11.2023 року від третьої особи надійшли пояснення на позов, з яких вбачається, що ОСОБА_1 позов не визнає та зазначає, що згідно приписів Положення №402 розгляд питання щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців відбувається на засіданні ВЛК, рішення за результатами розгляду цього питання приймаються колегіально більшістю голосів, та оформлюється протоколом засідання ВЛК. За твердженням ОСОБА_1 , надане йому позивачем роз`яснення від 06.06.2023 року не є постановою ВЛК у розумінні приписів Положення №402, прийнятого за результатами повторного розгляду його заяви про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а тому не може свідчити про добровільне виконання Комісією рішення суду.

16.11.2023 року від позивача окремо надійшли відповідь на письмові пояснення відповідача та відповідь на пояснення третьої особи.

Ухвалою від 02.11.2023 року провадження у справі №420/23186/23 було зупинено та витребувано у Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріали виконавчого провадження №72116831. Після виконання доручення суду та надіслання витребуваних матеріалів провадження в адміністративній справі було поновлено 29.02.2024 року.

Судом у справі встановлено наступне.

Згідно витягу з протоколу №3 від 06.01.2022 року засідання 18 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв визначено, що травма старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 «Відкритий перелом верхньої третини лівої ліктьової кістки», що підтверджено медичними ті військово-обліковими документами, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, оформлене протоколом №3 від 06.01.2022 року в частині, а саме: Травма та захворювання старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 , 1963 р.н.: «Відкритий перелом верхньої третини лівої ліктьової кістки», що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, - Травма, Так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби; зобов`язати 18 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України змінити причинний зв`язок травми колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , отриманої 07.09.1987 року, та прийняти рішення військово-лікарської комісії про причинний зв`язок травми ОСОБА_1 у формулюванні: Травма, Так, пов`язана із захистом Батьківщини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/16430/22 від 20.03.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 був задоволений частково. Визнано протиправними дії 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у перегляді рішення про встановлення причинного зв`язку травми колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , оформлене протоколом засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень контузій, травм, каліцтв №3 від 06.01.2022 року.

Зобов`язано 18 Регіональну військову-лікарську комісію Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.08.2022 року «Про зміну причинного зв`язку травми колишнього військового службовця» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

28.04.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист №160/16430/22.

01.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України із заявою про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/16430/22 від 20.03.2023 року, зокрема, щодо повторного розгляду його заяви від 02.08.2022 року «Про зміну причинного зв`язку травми колишнього військового службовця», та прийняття рішення з урахуванням висновків суду.

06.06.2023 року 18 Регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 01.05.2023 року надала лист-відповідь №330-з щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22 про зміну причинного зв`язку травми з «виконанням обов`язків» на причинний зв`язок у формулюванні «із Захистом Батьківшини». Так, у цьому листі зазначено, що відповідно до п. 21.5а розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800, причинний зв`язок у формулюванні "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угрупувань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

У листі-відповіді №330-з також зазначено, що при наданні на адресу комісії довідки районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про те, що ОСОБА_1 приймав участь в бойових діях в період отриманої ним травми та відповідного посвідчення учасника бойових дій, комісія повернеться до розгляду питання.

16.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про прийняття до виконання виконавчого листа №160/16430/22, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 28.04.2023 року.

19.06.2023 року Комісія у листі №5527, адресованого ОСОБА_1 , зазначила, що керуючись підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І та пунктом 21.22 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800, було сформовано запит до Криворізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою розшуку документів, які підтверджують участь ОСОБА_1 у бойових діях. Зазначено, що про результати розгляду заяви ОСОБА_1 буде повідомлено окремо.

Одночасно 19.06.2023 року позивачем було направлено запити до Металургійно-Довгинцівського ОРТЦК та СП №5528/2 та до ІНФОРМАЦІЯ_1 №5528 щодо надання інформації про участь старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 у бойових діях 1987 року (довідка про участь у бойових діях, посвідчення учасника бойових дій), а саме під час військово-морського походу на «ПМР-89».

Металургійно-Довгинцівський ОРТЦК та СП листом №уп/3898 від 04.07.2023 року повідомив позивача, що на підставі довідки від 27.09.1987 року, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 отримав травму «плечового и ліктьового суставів на «ПМР-89» при виконанні службових обов`язків під час військово-морського бойового походу з метою підвищення бойової готовності «ПМР-89» згідно наказу МО СРСР. Мічман ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні с 07.09.1987 г. по 21.09.1987 г., Мурманська область, м. Североморськ, в/ч НОМЕР_1 ». ОРТЦК та СП у вказаному листі також повідомив, що не має можливості підтвердити участь в бойових діях ОСОБА_1 , так як відповідні архіви знаходяться на території країни агресора. Пізніше, листом №уп/5036 від 15.08.2023 року Металургійно-Довгинцівський ОРТЦК та СП додатково повідомив позивача, що у ОРТЦК та СП немає законних підстав для видачі довідки про безпосередню участь в бойових діях, так як ОСОБА_1 приймав участь у військово-морських навчаннях, а не в бойових діях.

11.07.2023 року позивач надіслав лист №330-з до ОСОБА_1 , в якому зазначив, що оскільки Металургійно-Довгинцівський ОРТЦК та СП не може підтвердити участь останнього в бойових діях, то ОСОБА_1 необхідно надати до 18 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України підтверджуючі документи про його участь в бойових діях (довідка про участь в бойових діях, посвідчення учасника бойових дій, запис у військовому квитку про участь у бойових діях).

Разом з тим, у період направлення позивачем запитів для розшуку документів, які підтверджують участь ОСОБА_1 у бойових діях, 27.06.2023 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72116831 за виконавчим листом від 28.04.2023 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №160/16430/22 про зобов?язання 18 регіональної військово-лікарської комісії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.08.2022 року «Про зміну причинного зв`язку травми колишнього військовослужбовця», та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Одночасно 27.06.2023 року в межах ВП №72116831 було винесено постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про сплату мінімальних витрат у розмірі 369,00 грн. та постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.06.2023 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн., винесені при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, що видав Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Також 27.06.2023 року в межах ВП №72116831 було винесено вимогу головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про надання інформації щодо виконання виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, а також сплату виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 369,00 грн.

Вищевказані постанови та вимога державного виконавця від 27.06.2023 року, винесені в межах ВП №72116831, були надіслані Комісії та отримані позивачем 14.07.2023 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом із поштовим штемпелем АТ «Укрпошта».

10.07.2023 року було винесено постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП №72116831 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. за невиконання виконавчого документу, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, що видав Дніпропетровський окружний адміністративний суд. Вказана постанова була зареєстрована позивачем 25.07.2023 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи штампом вхідної кореспонденції.

Також 10.07.2023 року в межах ВП №72116831 головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постановою було зобов`язано керівника 18 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України з`явитись до виконавця 19.07.2023 року щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату. Також у даній постанові було зазначено про обов`язок боржника письмово повідомляти про повне та часткове самостійне виконання рішення.

За твердженням позивача, що не було спростовано учасниками справи, представник 18 РВЛК прибув до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для надання пояснень щодо виконання виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

27.07.2023 року Комісією були винесені роз`яснення 18 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №5823 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22, відповідно до яких повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 02.08.2022 року «Про зміну причинного зв`язку травми колишнього військовослужбовця», а також його заяву щодо виконання рішення суду.

У роз`ясненнях вказано, що ОСОБА_1 не було надано на розгляд 18 РВЛК жодного документу, який би підтверджував його участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, згідно переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року №63, надання йому статусу ветерана війни (учасника бойових дій, учасника війни). РВЛК надсилало запити до Криворізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Металургійно-Довгинцівського об`єднаного районного ТЦК та СП, де ОСОБА_1 знаходився на обліку та безпосередньо до ОСОБА_1 , з метою розшуку документів які підтверджують його участь у бойових діях.

Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтвердити участь ОСОБА_1 у бойових діях та надати документи, які підтверджують відповідний статус, наразі немає можливості. Відповіді від Криворізького РТЦК та СП та від ОСОБА_1 з порушеного питання не надходило. Враховуючи зазначене, заходи щодо розшуку документів, які підтверджують участь ОСОБА_1 у бойових діях або участі у війні результатів не дали. Також було зазначено, що до 18 РВЛК не надано, у тому числі шляхом розшуку, документу який би підтверджував участь ОСОБА_1 у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, згідно переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року №63, надання останньому статусу ветерана війни (учасника бойових дій, учасника війни).

Враховуючи зазначене, у роз`ясненнях від 27.07.2023 року вказано, що у 18 РВЛК відсутні підстави для зміни причинного зв`язку травми ОСОБА_1 , яка згідно протоколу 18 РВЛК від 06.01.2022 року №3, пов`язана із виконанням обов?язків військової служби, та відсутні підстави прийняти постанову ВЛК у формулюванні "Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини". Керуючись абзацом другим пункту 21.3 глави 21 Розділу ІІ Положення №402, у зв`язку з відсутністю підстав для зміни причинного зв`язку травми у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складено, а ОСОБА_1 надано дане письмове роз`яснення.

На підтвердження виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22, позивачем було складено відповідну заяву від 27.07.2023 року №5824, в якій 18 РВЛК просила виконавчий орган закінчити виконавче провадження №72116831. Зазначена заява позивача була отримана Приморським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 31.07.2023 року, що підтверджується відповідним штампом вхідної кореспонденції.

Водночас, після отримання вищевказаної заяви від 27.07.2023 року, відповідач 08.08.2023 року звернувся із заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо роз`яснення рішення від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22, зокрема, в частині того, які саме фактичні обставини є підтвердженням фактичного виконання виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, а також чи є розгляд 18 регіональною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України повторної заяви ОСОБА_1 від 02.08.2022 року «Про зміну причинного зв`язку травми колишнього військовослужбовця», яка була направлена на адресу ОСОБА_1 підтвердженням фактичного виконання виконавчого листа від 28.04.2023 року №160/16430/22, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом за ВП №72116831.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року по справі №160/16430/22 було відмовлено у задоволенні заяви представника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Разом з тим, 22.09.2023 року було винесено постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП №72116831 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. за невиконання виконавчого документу, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, що видав Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Не погоджуючись із постановами відповідача в межах виконавчого провадження №72116831 та вважаючи такі постанови протиправними, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому обрання способу захисту прав у сфері публічно-правових відносин визначається з урахуванням принципів адміністративного судочинства та змісту ст.ст. 2, 5, 245 КАС України.

Дослідивши адміністративний позов та надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» №1404-VIII (далі Закон України №1404-VIII) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Разом з тим, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 74 Закону України №1404-VIII).

Виконавче провадження визначено як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно приписів ч.1 ст.4 Закону України №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності): реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону України №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (за ч.1 ст. 5 Закону України №1404-VIII).

Проаналізувавши вищезазначене можна прийти до висновку, що згідно ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено вичерпний перелік підстав, коли виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання.

Згідно п.1 ч.1 ст. 26 Закону України №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України №1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

За ч.5 ст. 26 Закону України №1404-VII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч.6 ст. 26 Закону України №1404-VII).

Згідно ч.1 ст. 27 Закону України №1404-VII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України №1404-VII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч.4 ст. 27 Закону України №1404-VII).

Згідно ч.5 ст. 27 Закону України №1404-VII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України"Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Відповідно до ч.9 ст. 27 Закону України №1404-VII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Аналізуючи норми законодавства суд зазначає, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. При цьому стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця.

Крім того, згідно ч.1 ст. 42 Закону України №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України №1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті (ч.3 ст. 42 Закону України №1404-VIII).

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що у разі належного оформлення виконавчого документу, а також відсутності підстав, зазначених у ч.4 ст. 4 Закону України №1404-VIII, державна виконавча служба, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, одночасно зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору та вирішує питання про мінімальні витрати на виконавче провадження. Разом з тим, Закон України №1404-VIII не містить обов`язку державної виконавчої служби перевіряти факт виконання вимог виконавчого документу перед його прийняттям до виконання та, відповідно, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як було зазначено судом раніше, 06.06.2023 року позивачем на заяву ОСОБА_1 було надано лист-відповідь №330-з щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22, що при наданні на адресу Комісії довідки районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про те, що ОСОБА_1 приймав участь в бойових діях в період отриманої ним травми та відповідного посвідчення учасника бойових дій, Комісія повернеться до розгляду питання. Тобто, фактично Комісія ще 06.06.2023 року розпочала виконувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22.

На підтвердження вчинення дій позивачем, які свідчать про початок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22, Комісією були надіслані відповідні запити до Металургійно-Довгинцівського ОРТЦК та СП та до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання інформації про участь ОСОБА_1 у бойових діях 1987 року, зокрема, надання довідки про участь у бойових діях або посвідчення учасника бойових дій, а саме під час військово-морського походу на «ПМР-89». Одночасно було сформовано лист до ОСОБА_1 про надання ним підтверджуючих документів про його участь в бойових діях.

У той же період, а саме - 16.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про прийняття до виконання виконавчого листа №160/16430/22, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 28.04.2023 року.

Разом з тим, у період направлення позивачем запитів для розшуку документів, які підтверджують участь ОСОБА_1 у бойових діях, 27.06.2023 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72116831 за виконавчим листом від 28.04.2023 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №160/16430/22. Одночасно 27.06.2023 року в межах ВП №72116831 були винесені постанови головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про сплату мінімальних витрат у розмірі 369,00 грн. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 26800,00 грн., винесені при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року.

Враховуючи, що виконавчий лист №160/16430/22 від 28.04.2023 року відповідав вимогам, встановленим ч.1 ст.4 Закону України №1404-VIII, а також не підпадав під перелік підстав, за яких виконавчий лист підлягає поверненню без виконання стягувачу, то відповідачем у встановленому законом порядку було прийнято вищевказаний виконавчий лист №160/16430/22 від 28.04.2023 року до примусового виконання та відповідно винесено постанови від 27.06.2023 року в межах ВП №72116831 про відкриття виконавчого провадження, про сплату мінімальних витрат у розмірі 369,00 грн. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн.

З огляду на вказане, відповідач в частині винесення вищезазначених постанов діяв правомірно та обґрунтовано, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження №72116831 від 27.06.2023 року про відкриття виконавчого провадження, про сплату мінімальних витрат у розмірі 369,00 грн. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн., винесених при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними та скасування в межах того ж ВП №72116831 постанов головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.07.2023 року про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. та від 22.09.2023 року про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. за невиконання виконавчого документу, винесеного при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 28 Закону України №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Згідно ч.1 ст. 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст. 63 Закону України №1404-VIII).

Відповідно до ч.3 ст. 63 Закону України №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

За ч.1 ст. 75 Закону України №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст. 75 Закону України №1404-VIII).

Аналіз визначених правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас, для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає встановлення факту невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №360/3573/20.

Як було раніше зазначено судом, 06.06.2023 року 18 Регіональна Військово-лікарська комісія Міністерства оборони України надала лист-відповідь №330-з на заяву ОСОБА_1 від 01.05.2023 року щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22. Комісія в листі зазначила, що після отримання нею довідки районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо участі ОСОБА_1 в бойових діях в період отриманої ним травми та відповідного посвідчення учасника бойових дій, позивач повернеться до розгляду питання. Суд зауважує, що Комісія у червні 2023 року надіслала запити до до Металургійно-Довгинцівського ОРТЦК та СП та до Криворізького РТЦК та СП задля виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22, що свідчить про вчинення позивачем дій відносно добровільного виконання вищезазначеного рішення суду.

У той же час, 16.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про прийняття до виконання виконавчого листа №160/16430/22, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 28.04.2023 року.

При цьому головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 27.06.2023 року були винесені постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про сплату мінімальних витрат у розмірі 369,00 грн., постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн., та вимога про надання інформації щодо виконання виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року.

Вищевказані постанови та вимога державного виконавця від 27.06.2023 року були отримані позивачем 14.07.2023 року, що свідчить про те, що про відкриття виконавчого провадження №72116831 за виконавчим листом №160/16430/22 від 28.04.2023 року позивач дізнався лише 14.07.2023 року.

У той же час, до моменту отримання позивачем вищевказаних постанов, головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 10.07.2023 року було винесено постанову в межах ВП №72116831 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року.

Матеріалами справи підтверджується факт того, що до моменту отримання позивачем постанов, винесених державної виконавчою службою, Комісією вчинялись дії щодо з`ясування обставин, необхідних для подальшого розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.08.2022 року, тобто, відповідно для виконання у повному обсязі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року.

Проаналізувавши вищевказане, а також той факт, що постанова головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП №72116831 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. була винесена до моменту фактичного повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження, а також враховуючи, що до 10.07.2023 року позивач розпочав виконання виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, суд зазначає, що вчинені дії Комісією не свідчать про невиконання без поважних причин боржником виконавчого листа, з огляду на що вимога позивача в частині визнання протиправною та скасуванню постанови головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.07.2023 року ВП №72116831 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд наголошує, що у вищезазначеній постанові від 10.07.2023 року було зазначено про обов`язок боржника письмово повідомляти про повне та часткове самостійне виконання рішення.

За твердженням позивача, що не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, представник 18 РВЛК на вимогу державного виконавця від 10.07.2023 року прибув до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для надання пояснень щодо виконання виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

27.07.2023 року Комісією були винесені роз`яснення 18 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №5823 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22, відповідно до яких заяву ОСОБА_1 від 02.08.2022 року «Про зміну причинного зв`язку травми колишнього військовослужбовця» було повторно розглянуто, а також розглянуто його заяву щодо виконання рішення суду. У роз`ясненнях вказано, що у 18 РВЛК відсутні підстави для зміни причинного зв`язку травми ОСОБА_1 , яка згідно протоколу 18 РВЛК від 06.01.2022 №3, пов`язана із виконанням обов?язків військової служби, та відсутні підстави прийняти постанову ВЛК у формулюванні "Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини". Керуючись абзацом другим пункту 21.3 глави 21 Розділу ІІ Положення №402, у зв`язку з відсутністю підстав для зміни причинного зв`язку травми у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складено, а ОСОБА_1 надано дане письмове роз`яснення.

На підтвердження виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22, позивачем було складено відповідну заяву від 27.07.2023 року №5824, в якій 18 РВЛК просила державну виконавчу службу закінчити виконавче провадження №72116831. Зазначена заява позивача була отримана Приморським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 31.07.2023 року.

Суд зазначає, що винесення позивачем роз`яснень від 27.07.2023 року свідчить про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22.

При цьому суд вважає помилковим посилання ОСОБА_1 в наданих ним поясненнях до справи на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22 Комісією не було виконано, оскільки позивачем не було прийнято відповідної постанови ВЛК за результатами повторного розгляду його заяви від 02.08.2022 року про зміну причинного зв`язку отриманої ним травми, оскільки, як визначено у пункті 21.3 глави 21 Розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз`яснення.

Зазначену правову позицію було також висловлено Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 30.03.2023 року у справі №500/3604/23.

Згідно ч.1 ст. 31 Закону України №1404-VIII у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення.

Після отримання вищевказаної заяви від 27.07.2023 року, на виконання вимог статті 31 Закону України №1404-VIII, відповідач 08.08.2023 року звернувся із заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо роз`яснення рішення від 20.03.2023 року по справі №160/16430/22.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року по справі №160/16430/22 відповідачу було відмовлено у роз`ясненні вищевказаного рішення суду від 20.03.2023 року.

Разом з тим 22.09.2023 року було винесено постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП №72116831 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. за повторне невиконання виконавчого документу, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, що видав Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суд зазначає, що постанова державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.09.2023 року в межах ВП №72116831 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. була винесена фактично після повідомлення державної виконавчої служби про виконання Комісією вимог виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року.

Враховуючи той факт, що 27.07.2023 року 18 регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України виконала вимоги виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, про що відповідач був обізнаний ще 31.07.2023 року, зазначені обставини свідчать про відсутність факту повторного невиконання рішення позивачем без поважних причин та необхідність накладення на нього штрафу у подвійному розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищезазначені обставини, а також той факт, що відповідачем не було доведено обґрунтованості щодо винесення постанов про накладення штрафу за невиконання вищезазначеного виконавчого листа, то суд приходить до висновку, що постанова головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.09.202 року ВП №72116831 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. за невиконання виконавчого документу, винесеного при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, що видав Дніпропетровський окружний адміністративний суд, є також протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 72, 73, 77, 90, 241-246, 255, 257-262, 268-269, 272, 287, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов 18 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 2) до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 58), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.07.2023 року ВП №72116831 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. за невиконання виконавчого документу, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.09.202 року ВП №72116831 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. за невиконання виконавчого документу, винесеного при примусовому виконанні виконавчого листа №160/16430/22 від 28.04.2023 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч. 6, 293, 295 КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Білостоцький