Рішення

від 29.02.2024 по справі 580/11693/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року справа № 580/11693/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання Гришанова А.І.,

за участю:

представниці позивача Бойко Н.В.,

представника відповідача Захарченка В.Ф.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Авангард (далі товариство, позивач) подало позов до Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі міжрегіональне управління, відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2023 № 0008160402.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із порушенням позивачем строку реєстрації ПН в ЄРПН, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає оскаржуване ППР протиправним з підстав неправильного розрахунку контролюючим органом суми штрафних санкцій. Так, зокрема зазначив, що на момент винесення спірного ППР вже набули чинності зміни, внесені Законом України № 2876-IX до ПК України в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України пунктами 89 та 90, які, зокрема, пом`якшили відповідальність платника на період протягом дії воєнного стану та шести місяців після його завершення за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. На день прийняття спірного ППР, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, а не пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Звернув увагу, що заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень. Представник позивача вказав, що відповідач зобов`язаний був застосувати норму права в частині відповідальності, яка діяла на момент винесення ППР, крім того, Закон України № 2876-ІХ пом`якшує відповідальність в частині застосування штрафних санкцій щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а отже має зворотну дію у часі.

Ухвалою від 11.12.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 11.01.2024.

25.12.2023 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що одночасність введення норм пунктів 89, 90 підрозділу 2 Особливості справляння податку на додану вартість розділу XX Перехідні положення ПКУ означає, що п. 90 підрозділу 2 Особливості справляння податку на додану вартість щодо розміру штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних діє у взаємозв`язку з п. 89 цього ж підрозділу Податкового кодексу України, який у свою чергу встановлює інші строки реєстрації податкових накладних з 16.01.2023. Пункт 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України не може мати зворотною дію в часі, оскільки податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких накладних, складені до 16.01.2023, вже були складені та зареєстровані платниками податків до 16.01.2023, тобто згідно приписів п. 201.10 ст. 201 ПКУ. Тобто, в пункті 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України прямо зазначено, що він застосовується лише щодо порушення тих строків реєстрації ПН/РК, які встановлені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу. Це означає, що починаючи з 08.02.2023 застосовуються зменшені штрафи, передбачені п. 90 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, складених починаючи з 16.01.2023 (адже саме для таких ПН/PK п. 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначені строки реєстрації); звичайні штрафи, передбачені п. 120-1.1 ПКУ, за порушення строків реєстрації ПІІ/РК, складених до 16.01.2023. Отже, порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу, який не скасований і не змінений Законом України № 2876-ІX від 12.01.2023.

06.02.2024 представник відповідача подав до суду додаткові пояснення в яких зазначив, що у спірних правовідносинах йдеться про обов`язок позивача щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період липень-грудень 2022 та січень-березень 2023, а камеральна перевірка була проведена 21.07.2023, тобто не пізніше 1095 днів з дня, коли позивач повинен був зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Таким чином, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не приймало спеціального рішення та не видавало ніяких документів на проведення камеральної перевірки ТОВ Авангард з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

07.02.2024 представниця відповідача подала до суду додаткові пояснення в яких зазначила, що позивач був позбавлений можливості зареєструвати податкові накладні, оскільки відсутність фінансування виконавця державного замовлення ТОВ ШРБУ-48, яке є контрагентом позивача і своєчасно не розрахувалось з останнім, призвело до неможливості забезпечити реєстраційний ліміт, без чого реєстрація податкових накладних є неможливою. Зазначені причини, з яких позивач не міг своєчасно виконати обов`язок щодо реєстрації податкових накладних вважає поважними, оскільки вони не залежали від волі позивача, він не міг знати і не знав про те, що такі обставини виникнуть, а також жодним чином не міг на них вплинути. Зазначила, що сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП № 081/03.23 від 06 лютого 2023 року про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) підтверджується факт неможливості виконання позивачем обов`язку щодо реєстрації інших податкових накладних та причинно-наслідковий зв`язок такої неможливості з обставинами набрання чинності Законом № 2290-ІХ від 31.05.2022. І хоча даний сертифікат виданий щодо інших податкових накладних позивача, але сам факт його видачі підтверджує позицію ТПП щодо того, що описані вище обставини не залежали від волі позивача і він не міг на них вплинути, а, отже вина позивача у невиконанні обов`язку по своєчасній реєстрації зазначених в ППР податкових накладних відсутня.

Крім того вважає хибним тлумачення та застосування відповідачем норми п. 89 та п. 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України лише щодо застосування фінансової відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, граничний строк реєстрації яких настав після 08.02.2023 (дати набрання чинності Закону № 2876). Так, формулювання норми п. 89: Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.... дає підстави стверджувати, що вона поширюється на відносини, що виникли протягом всього воєнного стану (тобто від самого початку його введення). Враховуючи, що перевірка позивача, а також притягнення його до фінансової відповідальності здійснювалося вже під час дії норми п. 89 та п. 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, то відповідач мав застосовувати штрафні санкції в розмірі, визначеному саме п. 90.

У судовому засіданні 08.02.2024 протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судовий розгляд справи по суті на 19.02.2024. 19.02.2024 суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до 29.02.2024.

У судовому засіданні 29.02.2024 представниця позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Авангард зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 14.11.1994, код ЄДРПОУ 21377944, перебуває у відповідача на обліку як платник податків.

За наслідками здійснення камеральної перевірки ТОВ Авангард, відповідач склав Акт від 21.07.2023 № 791/32-00-04-02-02-06/21377944, в якому (розділі ІІ) контролюючий орган зазначив перелік ПН/РК складених у період липень-грудень 2022 та січень-березень 2023 зареєстрованих з порушенням граничних термінів реєстрації ПН/РК у ЄРПН.

За висновками Акту перевірки ТОВ Авангард порушило вимоги п. 201.1 та п. 201.10 статті 201 розділу ІІ ПК України та п. 89 підр. 2 розд. ХХ ПК України.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення (форма Н) від 28.08.2023 № 0008160402, яким застосував до позивача штраф за порушення граничних строків реєстрації ПН в ЄРПН у розмірі від 2% до 40% від суми ПДВ зазначеної у ПН, у загальній сумі 2321327,75 грн.

Відповідно до розрахунку штрафу, який є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган застосував розмір штрафу за наступними ставками:

- 2% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 27267,22 грн;

- 5% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 476,67 грн;

- 10% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 162714,09 грн;

- 15% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 246387,23 грн;

- 40% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 1884482,54 грн.

За наслідками розгляду скарги позивача на вказане ППР, відповідач рішенням від 17.11.2023 № 34417/6/99-00-06-03-01-06 залишив ППР без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX Про внесення змін до розділу XX Прикінцеві положення Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX (08 лютого 2023 року).

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23.

З урахуванням зазначеного доводи представниці позивача щодо необхідності застосування штрафних санкцій у розмірах відповідно до п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України за весь період, зокрема починаючи із липня 2022 року, суд вважає необґрунтованими.

При цьому, суд врахував, що відповідно до розрахунку штрафу (а.с. 41-45) до податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX, контролюючий орган застосував штрафні санкції у знижених розмірах відповідно до п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Таким чином, відповідач, під час прийняття спірного ППР, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ПК України.

Суд також зазначає, що наявність сертифікату Київської обласної (регіональної) ТПП № 081/03.23 від 06 лютого 2023 року у спірних правовідносинах не може бути визнано єдиною і беззаперечною обставиною для звільнення платника податків від відповідальності з огляду на таке.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанови від 19 серпня 2022 року справа № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

Суд зазначає, що сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП № 081/03.23 від 06 лютого 2023 року про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили, а.с. 188-189) підтверджує факт неможливості виконання позивачем обов`язку щодо реєстрації ПН від 05.08.2022 № 3, № 4. Слід зазначити, що спірне ППР не охоплює застосування штрафних санкцій до позивача за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних, у зв`язку із чим вказаний сертифікат суд не може визнати достатнім та належним доказом наявності обставин, що об`єктивно унеможливили виконання позивачем своїх обов`язків по своєчасній реєстрації ПН, згідно переліку встановленого Актом перевірки.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Авангард (20301, Черкаська область, м. Умань, вул. Слонського Анатолія, 4, код ЄДРПОУ 21377944);

2) відповідач Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 11.03.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК