Ухвала

від 12.03.2024 по справі 440/15585/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12.03.2024Справа № 440/15585/23 Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Мельнікова Л.В., в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" про апеляційний розгляд справи № 440/15585/23 у відкритому судовому засіданні за участю сторін,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 440/15585/23 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ "БВС Ритейл" до ГУ ДПС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

На зазначене судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу. Одночасно з вимогами апеляційної скарги скаржник просить розглядати справу у відкритому судовому засіданні за участю сторін.

Дослідивши матеріали справи та доводи зазначеного клопотання, вважаю, що відсутні підстави для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 306 КАС України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Верховним Судом в постанові від 22.01.2021 у справі № 640/11869/20 сформульовано правовий висновок, за яким: «особливостями розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження є: суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (стаття 258 КАС України); підготовче засідання не проводиться (частина третя статті 262 КАС України); перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина четверта статті 262 КАС України); суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частини п`ята та шоста статті 262 КАС України); клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (частина сьома статті 262 КАС України); при розгляді справи суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення; судові дебати не проводяться (частина восьма статті 262 КАС України).

При цьому важливо врахувати, що учасники справи, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, зазнають таких обмежень: скорочений строк на подачі заяву про відвід (стаття 39 КАС України); обмежене право позивача змінити предмет або підставу позову (стаття 47 КАС України); скорочений строк вступу у справу третіх осіб (стаття 49 КАС України); скорочений строк подачі заяви про виклик свідків (стаття 92 КАС України); скорочений строк направлення позивачем третім особам копії позовної заяви (стаття 171 КАС України); обмежене право на об`єднання справ в одне провадження (стаття 172 КАС України); скорочений строк складення судом повного тексту рішення (стаття 243 КАС України); скорочений строк розгляду справи (стаття 258 КАС України); не проводяться судові дебати (стаття 262 КАС України); не проводиться підготовче судове засідання (стаття 262 КАС України)».

Суд не вбачає підстав для відступу від вказаної правової позиції та за наслідками перегляду цієї справи зазначає, що суд першої інстанції, призначаючи розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, не врахував зазначених особливостей. Зокрема, ухвала суду першої інстанції не містить, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, аналізу щодо наявності жодної із визначених частиною третьою статті 257 КАС України умов для такого розгляду (як то, суспільний інтерес, зважаючи на те, що збереження об`єктів культурної спадщини є пріоритетним конституційним завданням держави).

За змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Колегія суддів зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.01.2023 (справа № 826/10888/18).

Приймаючи рішення, також враховую висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі Axen v. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portuga, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За наведених обставин, вважаю, що підстави для задоволення клопотання позивача про розгляд справи у відкритому судового засіданні з викликом сторін відсутні.

При цьому зазначаю, що положення ч. 2 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України надають суду апеляційної інстанції право призначити справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати саме у відкритому судовому порядку.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 306, 311, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" про апеляційний розгляд справи № 440/15585/23 у відкритому судовому засіданні за участю сторін відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Мельнікова Л.В.