Ухвала

від 11.03.2024 по справі 400/4906/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/4906/22

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 р. у справі за позовом Приватного підприємства "ГРАНД ЕНЕРЖИ ОЙЛ" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 р. позов Приватного підприємства "ГРАНД ЕНЕРЖИ ОЙЛ" задоволено.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023 року було залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення вказаної ухвали.

Станом на 19.09.2023 року ухвала про залишення апеляційної скарги без руху виконана не була, судовий збір у визначеному законом розмірі не сплачено, тому ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.

31.01.2024 року ГУ ДПС у Волинській області вдруге подано апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Волинській області - залишено без руху. Надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня вручення даної ухвали.

На виконання вимог ухвали суду апелянтом надано платіжну інструкцію про сплату судового збору у встановленому ухвалою розмірі та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій посилається на відсутність бюджетних асигнувань на оплату судового збору внаслідок запровадження на всій території України воєнного стану. Також скаржником вказано, що первісна апеляційна скарга була подана в межах 30-денного строку з дня складання оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Надаючи оцінку доводам апелянта зазначеним у заяві, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно вимог ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відповідно, при вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

При цьому, як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 10.12.2020 року у справі № 826/1402/17, та обставина, що суб`єкт владних повноважень звертається з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є таким, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Так, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на відсутність бюджетних асигнувань та після їх надходження ним було сплачено судовий збір і, відповідно, подано апеляційну скаргу.

Колегія суддів зазначає, що вказаним обставинам вже надавалась оцінка в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху та ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду вказані підстави були визнані неповажними.

У контексті доводів відповідача щодо неможливості своєчасного звернення з апеляційною скаргою у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування суд зазначає таке.

Колегія суддів вказує, що процесуальним правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянт скористався вперше 26.06.2023 року.

Вдруге ГУ ДПС у Волинській області звернулось до суду з апеляційною скаргою 31.01.2024 року.

Колегія суддів зазначає, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі в найкоротші строки.

Апелянтом не надані докази, які підтверджують неможливість сплати судового збору за весь період з 26.06.2023 року до 31.01.2024 року.

Колегія суддів зазначає, що з дати повернення апеляційної скарги ГУ ДПС у Волинській області на рішення суду першої інстанції у даній справі, а саме з 19.09.2023 року до дати подання вдруге апеляційної скарги, а саме 31.01.2024 року, пройшло більше чотирьох місяців, що не можна вважати розумним строком на подання апеляційної скарги.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.11.2023 року у справі №560/11237/22, у постановах від 01 серпня 2019 року у справі №1440/1822/18, від 22 липня 2021 року у справі №640/13056/19, від 30 листопада 2021 року у справі № 560/6797/20, від 14 квітня 2022 року у справі № 420/3670/20, від 05 квітня 2023 року у справі № 300/8677/21.

Щодо доводів апелянта про отримання платіжної інструкції з відміткою органу Казначейства пізніше дати проведення оплати колегія суддів зазначає, що дійсно у позивача могли бути об`єктивні підстави несвоєчасної реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, проте, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Отже, наведені скаржником обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Керуючись п.4 ч. 1 ст.299 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Волинській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції відповідно до чинного законодавства.

Суддя-доповідач О.В. Лук`янчукСудді А.І. Бітов І.Г. Ступакова