Постанова

від 12.03.2024 по справі 400/1782/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1782/23

Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П.

Час і місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Транс Ойл" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Транспортна компанія Транс Ойл" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2022 р. № UA500500/2022/200229/1.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, щодо що під час декларування митної вартості імпортованого товару визначив його вартість за резервним методом та надав документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На запит митниці позивачем була надана інформація, що немає змоги надати інші додаткові документи. Митний орган визначив митну вартість транспортного засобу в розмірі 13100,00 євро, замість 11200,00 євро, що була заявлена декларантом. Підставою для коригування митної вартості товару слугувала інформація з баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товару є більший та становить 13 100,00 євро.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Транс Ойл" до Одеської митниці задовольнити.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.09.2022 р. № UA500500/2022/200229/1.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Транс Ойл" судові витрати в розмірі 2 684,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця, подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Митним кодексом України не допускається ігнорування та не виконання форм контролю встановлених СУР. Зазначає, що у наданому до митному оформленні документу в якості свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 05.09.22 № НОМЕР_1 відсутні відмітки про зняття з обліку транспортного засобу, власника; пунктом 2.5. зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2022 № 046/2022 передбачено 100% передплату до митного оформлення не надано. Таким чином виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення. Дані документи які надано до митного оформлення не містять всіх складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що На підставі зовнішньоекономічного контракту №046/2022 від 15.08.2022, укладеного укладеного між компанією Dingemanse B.V (Нідерланди) (продавець) та ТОВ Транспортна компанія Транс Ойл (покупець), та інвойсу № 22526 від 05.09.2022 , позивач придбав спеціалізований напівпричіп-цистерну марки LAG, що був у використанні, ідентифікаційний номер (шасі) НОМЕР_2 , модельний рік виготовлення 1990, за ціною 11 000,00 (одиннадцять тисяч) євро.

20.09.2022 року позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію № UA500500/2022/033432 з метою здійснення митного оформлення товару спеціалізований напівпричіп-цистерн марки LAG, що був у використанні, призначений для перевезення рідин дорогами загального користування; Ідентифікаційний номер (шасі): 90002; маса в разі максимального навантаження 43000 кг; об`єм цистерни 37,2 куб. м.; Календарний рік виготовлення 1990 ; модельний рік 1990 ; Перша реєстрація: 05.02.1990; реєстраційний номер W- 10DHG.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) 22526 від 05.09.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30.04.2021; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) AF01164090 від 06.09.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (лист) 1409/1 від 14.09.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу 046/2022 від 01.09.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (тимчасове) НОМЕР_1 від 05.09.2022; інші некласифіковані документи Довіреність № 1209/1 від 12.09.2022; копію митної декларації країни відправлення 22 NLL7OEEMA5NAWD51 від 05.09.2022.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця дійшла до висновку (ідентифікатор повідомлення c1923897-1574-4e48-91e1- a87d6b4d1e1c від 20.09.2022, що Розділ ІІІ. Митна вартість товарів та методи її визначення, глава 9, статті 52-64 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI. До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів, що була визначена декларантом за основним методом визначення митної вартості були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від15.08.2022 № 046/2022, рахунок-фактура (інвойс) від 05.09.2022 № 22526 та інші товаросупровідні документи.

Так у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: 1) у наданому до митному оформленні документу в якості свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 05.09.22 № НОМЕР_1 відсутні відмітки про зняття з обліку транспортного засобу, власника; 2) пунктом 2.5. зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2022 № 046/2022 передбачено 100% передплату до митного оформлення не надано. Таким чином виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення. Дані документи які надано до митного оформлення не містять всіх складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. З огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до вимог частини третьої статті 53 МКУ пропонуємо надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. . Згідно з пунктом 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа

На вищезазначений запит митниці декларантом, листом № 2109-2 від 21.09.2022 позивачем був наданий звіт про незалежну оцінку не розмитненого, що був у використанні LAG № AS 220921-001від 21.09.20222, відповідно до якого вартість вищезазначеного транспортного засобу станом на 21.09.2022 складає 9 416, 65 Євро, а також надана інформація, що немає змоги надати інші додаткові документи в строк 10 днів.

За наслідками опрацювання наданих документів відповідач дійшов до висновку (картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000801), про відмову у митному оформленні.

21.09.2022 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500500/2022/200229/1, відповідно до графи 30 якого митний орган визначив митну вартість вказаного вище транспортного засобу у розмірі 13100,00 Євро (замість 11200,00 Євро, що була заявлена декларантом) та в якому зазначено наступне: Розділ ІІІ. Митна вартість товарів та методи її визначення, глава 9, статті 52-64 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI. До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів, що була визначена декларантом за основним методом визначення митної вартості були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 15.08.2022 № 046/2022, рахунок-фактура (інвойс) від 05.09.2022 № 22526 та інші товаросупровідні документи.

Так у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: 1) у наданому до митному оформленні документу в якості свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 05.09.22 № НОМЕР_1 відсутні відмітки про зняття з обліку транспортного засобу, власника; 2) пунктом 2.5. зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2022 № 046/2022 передбачено 100% передплату до митного оформлення не надано. Таким чином виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення.

Станом на 21.09.2022 декларантом було додатково надано висновок експерта (який має інформативний характер), також декларантом було повідомлено що всі документи які стосуються вантажу по ВМД UA500500/2022/033432 вже надані та інші додаткові документи надаватися не будуть.

Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були, а декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, а тому митним органо прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Не погодившись з прийнятим митним органом рішенням, товариство звернулося до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що декларантом митному органу надано достовірні відомості про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, а тому прийшов до висновку, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч.2 цієї статті.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно приписів ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до положень ст.60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об`єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.

Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Загальна вартість товару за договірною вартістю становить 11 200,00 евро.

Для митного оформлення товару та на вимогу митного органу декларантом було надано пакет наступних документів, які містили числові показники ціни товару: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) 22526 від 05.09.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 0459913217 від 30.04.2021; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) AF01164090 від 06.09.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (лист) 1409/1 від 14.09.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу 046/2022 від 01.09.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (тимчасове) НОМЕР_1 від 05.09.2022; інші некласифіковані документи Довіреність № 1209/1 від 12.09.2022; копію митної декларації країни відправлення 22 NLL7OEEMA5NAWD51 від 05.09.2022.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Стосовно доводів митного органу, що у наданому до митному оформленні документу в якості свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 05.09.22 № НОМЕР_1 відсутні відмітки про зняття з обліку транспортного засобу, власника

Відповідно до п.7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, власник ТЗ або уповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД ( za140-07, 910а-2007-п ) (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності). У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення ТЗ, класифікації ТЗ згідно з УКТЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14), митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів: митні документи країни придбання ТЗ; сервісну книжку; експертний висновок; фотографії; технічну документацію.

Отже, під час митного оформлення транспортних засобів документами, які обов`язково подаються, є також реєстраційні (технічні) документи на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом.

Колегія суддів зазначає, що в Контракті № 146/2022 в пункті 4 « Транспортні документі» вказано, що товар буде супроводжуватись наступними документами: оригінал реєстрації, рахунок-іактура, експортний документ ЕХ-1, австрійські номера і страховка на 21 день, сертифікат Євро 1 (за рахунок продавця).

Крім того, колегія суддів зазначає, що вказані доводи з приводу зазначених зауважень Митниці не підтверджують вплив таких записів у технічному паспорті на складові митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу, оскільки Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу, а отже запис в графі С.1 про переднього власника не впливає на митну вартість, а тому не може розцінюватися як критерій ризиковості і підстав для сумнівів у вірності заявленої митної вартості товару.

Надані документи дають змогу встановити інформацію щодо імпортованого автомобілю та підтвердити числові значення складових його митної вартості, яку можливо ідентифікувати, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Стосовно того, що пунктом 2.5. зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2022 № 046/2022 передбачено 100% передплату, водночас доказів такого до митного оформлення не надано, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2022 року сторонами укладено додаткову угоду1 до контракту №046/2022, згідно п.1 якої сторони домовились п. 2.5.Котракту викласти в наступній редакції: «Покупець здійснює 100% оплати товару протягом 365 днів після перетину кордону України», а отже товариством не здійснювалася передплата, а відповідачем даний факт не взято до уваги

Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: та становить: по товару 1 становить 13100 євро/шт (МД від 23.06.2022 № UA305160/2022/030231) ніж заявлено декларантом 11200 дол. США/шт.

Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на МД від 23.06.2022 № UA305160/2022/030231 в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товарів, зазначена у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, а саме: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).

Проте, колегія суддів вважає такі посилання митниці безпідставними, оскільки митним органом не наведено обставин та не надано доказів, яким чином документи, які були надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Окрім того, у відповідності до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58-63 цього кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 4.09.2018р. у справі за №814/2659/16, від 24.01.2019р. у справі за №804/3893/17.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Також в оскаржуваному рішенні про коригування відповідач посилався на те, що у додатково наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація, у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не можуть бути визначальними при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.

Проте, суд зазначає, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими.

Посилання апелянта на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності та приймаючи рішення про коригування митної вартості, в п.33 якого вказані підстави, якими в тому числі обґрунтовано апеляційну скаргу та які на думку апелянта помилково не були враховані судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає хибними, оскільки відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Отже, доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Повний текст постанови складено та підписано 12 березня 2024 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова