Постанова

від 11.03.2024 по справі 320/5718/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5718/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17 листопада 2022 року № 7654042/16399955;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20 вересня 2022 року № 18 датою її подання, а саме: 20 вересня 2022 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 17 листопада 2022 року № 7654042/16399955.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20 вересня 2022 року № 18, подану для реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД, датою її подання, а саме - 14 жовтня 2022 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позаяк позивачем до контролюючого органу не було подано достатньо первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено договір генерального підряду № 29-05/19 від 29 травня 2019 року з публічним акціонерним товариством «КИЇВПРОЕКТ» на діяльність Сторін по реалізації проекту «Реконструкція майнового комплексу-будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс» по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва.

На виконання умов договору генерального підряду, позивачем укладено господарські договори, а саме:

1. Договір будівельного підряду № 15/12-2021 на влаштування буронабивних паль від 15 грудня 2021 року, укладений з ПП «ЄПЕЦВИЄОТБУД 2006» на об`єкті: «Проект «Реконструкції майнового комплексу-будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у шевченківському районі м. Києва»;

2. Договір № 4 про надання послуг з вивезення великогабаритних, будівельних та твердих побутових відходів, укладений з ТОВ «ЕКО КИЇВБУД» 01 червня 2022 року;

3. Договір підряду № 13/01-2020 на виконання робіт на будівництві «Реконструкція майнового комплексу-будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс», укладений з ТОВ «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» 13 січня 2021 року.

При виконанні вищезазначених договорів позивачем отримані послуги, що підтверджують реальність їх виконання сторонами, а саме:

1. Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) до договору будівельного підряду № 15/12-2021 на влаштування буронабивних паль від 15 грудня 2021 року, укладений з ПП «СПЕЦВИСОТБУД 2006» за вересень 2022 року на суму 530 319, 25 грн;

2. Акт приймання виконаних будівельних робіт за № 4 за формою КБ-2в до договору будівельного підряду № 15/12-2021 на влаштування буронабивних паль від 15 грудня 2021 року, укладений з ПП «СПЕЦВИСОТБУД 2006» за вересень 2022 року на суму 520 649, 82 грн;

3. Акт приймання виконаних будівельних робіт за № 5 за формою КБ-2в до договору будівельного підряду № 15/12-2021 на влаштування буронабивних паль від 15 грудня 2021 року, укладений з ПП «СПЕЦВИСОТБУД 2006» за вересень 2022 року на суму 9 669, 43 грн;

4. Акт надання послуг № 4 від 31 липня 2022 року, складений на виконання договору № 4 про надання послуг з вивезення великогабаритних, будівельних та твердих побутових відходів, укладеного з ТОВ «ЕКО КИЇВБУД» на суму 68 000, 00 грн;

5. Акт надання послуг № 5 від 31 липня 2022 року, складений на виконання договору № 4 про надання послуг з вивезення великогабаритних, будівельних та твердих побутових відходів, укладеного з ТОВ «ЕКО КИЇВБУД» на суму 14 100, 00 грн;

6. Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) до договору підряду № 13/01-2020, укладеного з ТОВ «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» за серпень 2022 року на суму 981 186, 79 грн;

7. Акт приймання виконаних будівельних робіт за № 1 за серпень 2022 року форми КБ-2в на виконання договору підряду № 13/01-2020, укладеного з ТОВ «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» на суму 981 186, 79 грн.

Плануючі свою господарську діяльність щодо виконання умов договору генерального підряду № 29-05/19 від 29 травня 2019 року, 20 вересня 2022 року позивач отримав від ПАТ «КИЇВПРОЕКТ» кошти у загальному розмірі 1 583 936, 61, що підтверджується платіжними дорученнями за №№ 558, 560, 580 на зазначену суму.

В свою чергу, виконання позивачем фінансових зобов`язань перед контрагентам за вищевказаним договорами та актами підтверджується платіжними дорученнями:

1. № 6576 від 21 вересня 2022 року про оплату отриманих послуг за договором будівельного підряду №15/12-2021 на влаштування буронабивних паль від 15 грудня 2021 року, укладений з ПП «СПЕЦВИСОТБУД 2006» на суму 520 649, 82 грн;

2. № 6577 від 21 вересня 2022 року на оплату послуг згідно договору підряду № 13/01-2020, укладеного з ТОВ «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» на суму 981 186, 79 грн;

3. № 6578 від 21 вересня 2022 року на оплату послуг згідно договору № 4 про надання послуг з вивезення великогабаритних, будівельних та твердих побутових відходів, укладеного з ТОВ «ЕКО КИЇВБУД» на суму 82 100,00 грн.

Згідно вимог чинного законодавства позивачем, за його взаємовідносинами з ПАТ «КИЇВПРОЕКТ», була складена податкова накладна від 20 вересня 2022 року № 18, яка подана на реєстрацію.

Водночас квитанцією до податкової накладної № 18 від 20 вересня 2022 року позивача повідомлено про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної відповідно до п. 201.16 статті 201 ПК України. В квитанції зазначено: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 7 Критеріїв ризиковості платника податку.

Одночасно вказаною квитанцією позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані пояснення та копії документів були надані позивачем повідомленням № 1 від 07 листопада 2022 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Водночас Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 17 листопада 2022 року № 7654042/16399955 про відмову у реєстрації податкової накладної № 18 від 20 вересня 2022 року.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено: (1) Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок 1165), (2) Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп "а" або "б" п.185.1 ст.185, пп "а" або "б" п.187.1ст.187, абз. першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПКУ за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв`язку із відповідністю платника податку п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах

При цьому, вищезазначена Квитанція не містить інформації, які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Відповідно до п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), -перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: 1) договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; 2) договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; 3) первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; 4) розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; 5) документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно п. 11 Порядку № 520, - комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: 1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, 2) ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку, 3) надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Слідуючи принципу правової визначеності, суд погоджується з доводами позивача, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

В свою чергу, підстави для відмови в реєстрації податкових не слідують з рішення про зупинення їх реєстрації.

Зупинення реєстрації податкової накладної не було пов`язано з ненаданням первинних документів і відповідачем-1 не пропонувалось надати такі документи. Таким чином, твердження представника відповідачів у відзиві щодо ненадання первинних документів та посилання на постанову Верховного суду України від 17.04.2020 у справі № 826/4721/15 є не обґрунтованим та таким, що не стосується правовідносин, що виникли під час процедури реєстрації податкових накладних.

Позивач після отримання рішення відповідача-1 про зупинення реєстрації податкової накладної, відносно обох оскаржених рішень добросовісно подав пояснення та документи на підтвердження цих пояснень.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги акцентує увагу на тому, що відповідачі жодним чином не пояснили, яким чином подані позивачем пояснення та документи були враховані при винесенні оскаржуваного рішення - про відмову у реєстрації податкової накладної.

Поряд з цим, відповідачем не було визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачу можливість реєстрації податкової накладної. Натомість відповідач-1, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках наданих позивачем пояснень не надсилав.

В постанові Верховного Суду від 02.07.2019 по справі № 140/2160/18 вказано про те, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Протилежний підхід зумовлює зловживання відповідачем щодо своїх реєстраційних повноважень та суперечить вже згаданому вище принципу правової визначеності.

Зазначений висновок підтверджується практикою Верховного Суду з аналогічних справ. Так постановою від 10.06.2021 у справі № 822/1886/18, якою було відмовлено у задоволенні касаційної скарги та підтримано висновки судів першої та апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вказав наступне: «З аналізу наведених норм вбачається, що рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Суди приймаючи рішення, виходили з того, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Натомість платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом у рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення».

Даний висновок суду касаційної інстанції вказує, як на обов`язкову передумову і підставу вимоги податкового органу подати документи для реєстрації податкової накладної, - пряму вказівку у належний і зрозумілий для позивача спосіб переліку документів, порядку та форми їх подачі до податкового органу. Тільки в такому разі вимога податкового органу про подачу документів на підтвердження господарської операції може вважатись правомірною з врахуванням принципу правової визначеності.

Колегія суддів відхиляє доводи представника відповідачів про недопустимість позовних вимог з огляду на те, що контролюючі повноваження відповідачів по реєстрації податкової накладної в частині формальної перевірки документів є дискреційними. Так відповідачі не довели перед судом наявність та достатність правових підстав для реалізації таких повноважень, оскільки не визначили у належний та достатній для розуміння платником податків умов, порядку та обсягу реалізації таких повноважень. Це нівелює, відповідно, і оцінку судом повноважень відповідачів по перевірці документів як законних дискреційних повноважень.

При розгляді апеляційної скарги, колегія суддів акцентує увагу на висновках Верховного Суду, які викладені в постанові від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, в якій зазначено: «Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 19 та 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010, - податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п.20 Порядку № 1246). Тому суд погоджується щодо допустимості як способу захисту порушених прав позивача позовну вимогу позивача - зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, колегія суддів погоджується з тим, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, про що вірно вказано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів вказує, що апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.

Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко