Постанова

від 11.03.2024 по справі 620/4321/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4321/22 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить:

1) встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі 620/4321/22;

2) зобов`язати Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі №620/4321/22 у встановлений судом строк.

Заява мотивована тим, що незважаючи на те, що рішення суду від 05.09.2022 у справі №620/4321/22 набрало законної сили та на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду №620/4321/22 від 14.12.22, відповідачем рішення суду не виконано.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 620/4321/22 задоволено повністю: зобов`язано Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради у строк до 22.12.2023 подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі № 620/4321/22; попереджено Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради подало апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм матеріального права під час її винесення, зазначає, що за рішенням суду від 22.11.2023 зобов`язано відповідача надати ОСОБА_1 на запит про доступ до публічної інформації від 26.01.2022 повну, достовірну інформацію про наявність всіх вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності у місті Чернігів (з зазначенням відповідних кадастрових номерів, типу власності, цільового призначення, площі земельної ділянки), що можуть бути використані під забудову та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0,1 га.

Апелянт стверджує, що останній надав вичерпну та ґрунтовну відповідь на запит ОСОБА_1 , проте указані обставини залишені поза увагою суду першої інстанції.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в судове засідання на 05 березня 2024 року.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить суд залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Сторони у судове засідання не з`явились про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Зважаючи на неявку учасників справи у судове засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України ухвалили про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача, відновлювало порушене право. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили, незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками, суду викладеними в рішенні, яке набрало законної сили.

Важливою конституційною гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення, є судовий контроль за його виконанням.

З цією метою КАС України визначає систему процесуальних засобів, які адміністративні суди вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення.

В аналітичній доповіді в рамках проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» (2018 рік) стосовно огляду практики ЄСПЛ щодо захисту права на розгляд справи та виконання судового рішення в розумний строк узагальнено критерії ефективності засобів забезпечення виконання цього права: 1) засіб є ефективним, якщо його можна використати для прискорення ухвалення рішення судом, що розглядає справу; 2) найбільш ефективними є засоби, спрямовані на попередження, а не на компенсацію за затримку розгляду справи чи виконання судового рішення; 3) поєднання пришвидшувального та компенсаторного засобів захисту є найкращим варіантом тощо.

Аналіз положень КАС України, дає підстави виокремити такі основні процесуальні засоби, за допомогою яких адміністративний суд забезпечує належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили: 1) роз`яснення судового рішення (ст. 254); 2) судовий контроль за виконанням судового рішення (ст. ст. 382, 383); 3) заміна сторони виконавчого провадження (ст. 379); 4) поновлення пропущеного з поважних причин строку пред`явлення виконавчого листа до виконання (ст. 376); 5) відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміна чи встановлення способу і порядку виконання (ст. 378); 6) зупинення виконання судових рішень лише у виключних випадках (ст. 375); 7) застосування як преюдиційних обставин, встановлених у судовому рішенні, що набуло законної сили, під час судового розгляду іншої справи (ст. 78) тощо.

Стосовно сутності судового контролю, то у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 295/13613/16-а зазначено, що статтями 382-383 КАС України визначено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

У цій справі Верховний Суд акцентував увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

З наведеного вбачається, що, з метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання ним своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі № 620/4321/22 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради щодо надання ОСОБА_1 неповної відповіді на запит про доступ до публічної інформації від 26.01.2022. Зобов`язано Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради надати ОСОБА_1 на запит про доступ до публічної інформації від 26.01.2022 повну, достовірну інформацію про наявність всіх вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності у місті Чернігів (з зазначенням відповідних кадастрових номерів, типу власності, цільового призначення, площі земельної ділянки), що можуть бути використані під забудову та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0,1 га.

Із доданого до пояснень листа від 01.09.2023 № 448/23/вих вбачається, що відповідач повідомив позивача про відсутність вільних сформованих ділянок комунальної власності площею у відповідності до норм безоплатної передачі їх у власність громадянам згідно з вимогами статті 121 ЗКУ за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для будівництва індивідуальних гаражів. При цьому, у вказаному листі відповідач зауважує, що згідно з даними кількісного обліку земель території м. Чернігова площа земель запасу міста та земель не наданих у власність чи користування становить 3014,1219 га (в т.ч. землі загального користування); сформовані та виділені під забудову земельні ділянки відсутні.

Колегія суддів зазначає, що вказаний лист не спростовує факт невиконання відповідачем рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі № 620/4321/22, яким зобов`язано останнього надати ОСОБА_1 на запит про доступ до публічної інформації від 26.01.2022 повну, достовірну інформацію про наявність всіх вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності у місті Чернігів (з зазначенням відповідних кадастрових номерів, типу власності, цільового призначення, площі земельної ділянки), що можуть бути використані під забудову та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0,1 га.

Суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 254, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан