Ухвала

від 12.03.2024 по справі 320/28286/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/28286/23

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

12 березня 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудконструкція» до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року вперше подану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику з підстав не сплати судового збору.

Перевіривши повторно подану апеляційну скаргу, вважаю, що її не може бути прийнято до апеляційного провадження та вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295 та 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та несплачений судовий збір.

Відповідно до частини першої ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що первинну апеляційну скаргу було подано в межах строків, встановлених статтею 295 КАС України, яку повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року.

Втім, повторну апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду першої інстанції скаржником направлено підсистемою «Електронний суд» 07 березня 2024 року, тобто з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Так, у силу положень КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом. Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Так, апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не подано доказів їх поважності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі сплином певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Крім того, апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим ст. 296 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу вимог частини першої статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви).

За правилами частини третьої статті 6 Закону №3674-VІ у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становив - 2 684 грн.

Враховуючи, що позовна заява подана в 2023 році, та позивачем заявлено 19 вимог немайнового характеру, тому розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, в даному випадку, становить (2684*19)*0,8*150% = 61 195, 20 грн.

Згідно частини першої статті 9 Закону № 3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відтак, з 01 січня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити:

отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030101;

код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

код банку (МФО) - 899998;

рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007;

код класифікації доходів бюджету - 22030101

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача),Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При цьому скаржник звертається до суду з клопотанням про відстрочення від сплати судового збору.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що положення ч. 1 ст. 133 КАС України визначають право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судових витрат (а отже, і судового збору) виходячи із майнового стану сторони.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України, визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Тому, з урахуванням недоведеності апелянтом та не надання належних і відповідних доказів фінансової неспроможності сплатити судовий збір, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення поданого клопотання скаржника стосовно відстрочення від сплати судового збору, через необґрунтованість.

Враховуючи, що скаржником не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору або клопотання з наведенням належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно надати до суду:

- обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних, на думку апелянта, причин такого пропуску, що підтверджувалися б належними та відповідними доказами;

- документ про сплату судового збору у розмірі 61 195, 20 грн або відповідного клопотання з наведенням належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати

Відповідно до вимог частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтями 295, 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до статей 169, 295, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року - залишити без руху.

Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя О.М. Оксененко