Постанова

від 05.03.2024 по справі 240/25642/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25642/22

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

05 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Мокрак С.А.,

представника позивача: Волинця І.В.;

представника відповідача: Дем`янчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції пеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Колос" звернулось до суду просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2022 №00052520707 на загальну суму 333828,75 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Зокрема, зазначає, що контролюючим органом правомірно нараховано пеню у розмірі 333828,75 грн за період з 02.03.2022 по 03.04.2022. Вказує, що п.7 статті 13 Закону №2473-VІІІ передбачає саме прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви, про що в розумінні ст.176 ГПК суд постановляє ухвалу, а не подання позовної заяви до суду. Також апелянт посилається на те, що помилковими є висновки суду першої інстанції щодо існування форс-мажорних обставин, з настанням яких мали бути зупинені строки рохрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п. 78.1 статті 78, ст.82 Податкового кодексу України, з урахуванням змін пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та наказу начальника ГУ ДПС від 31.08.2022 №1143-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватно - орендного сільськогосподарського підприємства «КОЛОС» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів від 05.02.2020 №КOL050220/TRD та від 05.02.2020 №КOL050220/ТRD/2 за період з 01.10.2021 по 31.08.2022 (акт від 08.09.2022 №5344/06-30-07-07/03743405),

За результатами перевірки встановлено порушення пункту 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-УПІ «Про валюту і валютні операції» при виконанні зовнішньоекономічних контрактів від 05.02.2020 №КOL050220/TRD та №КOL050220/ТRD/2 укладених з нерезидентом «BOGAR INVESTMENTS LIMITED» (Британські Віргінські Острови).

За наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.09.2022 №00052520707, яким нараховано пеню в сумі 333828,75 грн.

Позивач, не погодився з позицією контролюючого органа та звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що введення в Україні військового стану є загальновідомим фактом, а тому в зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом та нарахування мали бути зупинені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Суд погодився із доводами позивача, що введення воєнного стану стало для позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і непідвладною волі сторін договору поставки, внаслідок якої позивач не зміг через невиконання контрагентом-нерезидентом своїх зобов`язань щодо розрахунку за товар, вчинити дії щодо подання до суду позову.

Також, суд врахував те, що Позивач не припустив порушення строків розрахунків за Контрактом від 05.02.2020 №KOL050220/TRD, а порушення таких строків допустило BOGAR INVESTMENTS LIMITED, тобто нерезидент.

Крім того, суд дійшов висновку, що підставою для зупинення нарахування пені за порушення термінів, передбачених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, є факт прийняття до розгляду судом. Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортними чи імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Суд зазначив, що дата звернення резидента із позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за ЗЕД контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, як це передбачено положеннями частини сьомої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".

Враховуючи те, що позивач подав на пошту позовні заяви, 17 березня 2022, з вимогами про стягнення заборгованості за відповідними ЗЕД договорами до завершення граничних термінів розрахунків за такими ЗЕД контрактами, суд вважає, що підстави для нарахування пені відсутні.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі ПК України).

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з пп. "б" пп. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Отже, законодавцем передбачено право контролюючого органу у період дії правового режиму воєнного стану на проведення документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про валюту і валютні операції" питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

За правилами ч. ч, 4, 6 ст. 11 Закону України "Про валюту і валютні операції" органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України "Про валюту і валютні операції" органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Також ч. 1 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" закріплено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч.ч. 2 і 3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Викладене свідчить, що Національному банку України надані повноваження встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. На виконання закріплених у законі повноважень Національний банк України п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, встановив, що станом на момент виникнення спірних правовідносин граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Нормами ч.ч. 6-8 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Отже дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених Національний банком України, є обов`язковим для суб`єктів господарювання. Порушення таких строків має своїм наслідком нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Виключенням з цього правила є випадки, закріплені у згаданих вище нормах ч.ч. 6-7 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", а також у ч. 4 вказаної статті.

Як встановлено судом, приватно - орендним сільськогосподарським підприємством «КОЛОС» 05.02.2020 укладено з з нерезидентом «BOGAR INVESTMENTS LIMITED» (Британські Віргінські Острови) контракт №KOL050220/TRD від 05.02.2020 року, за умовами якого позивач зобов`язався поставити відповідачу товар, а відповідач - прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до пункту 1.1. контракту передбачена поставка наступного товару: кукурудзи 3-го класу для кормових потреб, українського походження, врожаю 2020 року насипом за ціною, визначеною додатковою угодою №1 від 02.03.2020 до контракту, у розмірі 130 долара США за 1 метричну тону товару. Загальна кількість товару до поставки згідно пункту 4.1. контракту складала 7 000 метричних тон +/- 5% (в опціоні покупця). Валютою контракту та платежів сторони визначили долар США (пункту 5.2. контракту).

Згідно пункту 6.1. контракту у редакції додаткової угоди №2 від 10.11.2020 визначено період поставки з 15 жовтня 2020 року по 10 березня 2021 року.

За результатами перевірки встановлено, що ПОСП "Колос" по вказаному контракту рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 115263,00 дол.США., в результаті чого встановлено порушення пункту 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-УПІ «Про валюту і валютні операції» при виконанні зовнішньоекономічних контрактів від 05.02.2020 №КOL050220/TRD та №КOL050220/ТRD/2 укладених з нерезидентом «BOGAR INVESTMENTS LIMITED» (Британські Віргінські Острови).

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач посилається на те, що згідно з п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ по всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому та дев`ятому цього пункту. Також позивач зазначає, що введення вожнного стану став для позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і непідвладною волі сторін договору, внаслідок якої позивач не зміг через невиконання контрагентом-нерезидентом своїх зобов`язань щодо розрахунку за товар, вчинити дії подання до суду позову.

Надаючи оцінку згаданим посиланням позивача та наданим на їх обґрунтування документам, апеляційний суд визнає безпідставними доводи позивача щодо наявності законних підстав звільнення від відповідальності на підставі частини шостої статті 13 Закону України "Про валюту та валютні операції" з огляду на дію форс-мажорних обставин.

За вимогами Закону № 2473-VIII, підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами для резидентів, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 липня 2023 року у справі №560/9742/22.

Разом з тим, суд підкреслює, що позивач не надав ні контролюючому органу, ні суду копії документів уповноважених установ, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили - форс-мажору, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактом нерезидентом компанією «BOGAR INVESTMENTS LIMITED» (Британські Віргінські Острови).

Таким чином, суд першої інстанції не врахував вказаних норм права та помилково відніс запроваджений в Україні карантин у зв`язку із поширенням епідемії COVID19 та воєнний стан до форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання своїх обов`язків за контрактом компанію «BOGAR INVESTMENTS LIMITED» (Британські Віргінські Острови).

З урахуванням наведеного вище у своїй сукупності суд приходить до висновку, що наявними у матеріалах справи документами підтверджується позиція контролюючого органу про порушення позивачем граничного строку розрахунку в іноземній валюті, що має своїм наслідком нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до впровадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до впровадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Згідно з пунктом 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до статті 17 Параграфу 2 Розділу ІІІ «Арбітражне провадження» Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 17.04.2007 №18, провадження у справі порушується постановою голови МКАС про прийняття справи до провадження після подання до МКАС належним чином оформленої позовної заяви, оплаченої реєстраційним збором згідно з Положенням про арбітражні збори та витрати. Днем подання позовної заяви вважається день її вручення МКАС, а в разі відправлення позовної заяви поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.

З системного аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що дата звернення резидента з позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та пеня за їх порушення не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 вказаного Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (пункт 4 статті 4 Закону).

Як було вказано позивачем, вони звернулися до Господарського суду міста Києва із позовом до БОГАР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД - BOGAR INVESTMENTS LIMITED про стягнення заборгованості в розмірі 115 263,00 доларів США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 позовну заяву залишено без руху, а згодом Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 відкрито провадження у справі 910/2936/22.

Позивач звернувся в Господарський суд м. Києва з позовною заявою від 24 лютого 2022 надісланою 17 березня 2022 (це вбачається з квитанції і опису вкладення).

Таким чином, дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення про направлення кур`єрською поштою позовів до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (09.09.2015) є датою, згідно якої зупиняється нарахування пені за порушення термінів надходження резиденту валютної виручки.

Аналогічну позицію займає Верховний Суд у постанові від 21.02.2023 у справі №826/10651/16.

Разом з тим, в даному випадку, податковий орган зупинив нарахування пені лише з 3 квітня 2022, тобто з моменту винесення ухвали про залишення без руху позовної заяви, а не з моменту звернення чи надсилання позовної заяви.

Враховуючи те, що позивач подав на пошту позовну заяву, 17 березня 2022, з вимогами про стягнення заборгованості за відповідними ЗЕД договорами до завершення граничних термінів розрахунків за такими ЗЕД контрактами, суд вважає, що підстави для нарахування пені у період з 17.03.2022 по 03.04.2022 відсутні.

Таким чином, враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем за період з 17.03.2022 по 03.04.2022 здійснений неправомірний розрахунок пені за нормами Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 192 204,44 грн, що доводить протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Водночас, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 03.03.2022 по 16.03.2022 в сумі 141624,31 грн, на думку суду, прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки позивачем не наведено та не надано жодного доказу в обґрунтування порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за вказаний період.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29).

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5007,43 грн.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 2883,07 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2022 №00052520707 в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 192 204,44 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" судові витрати в розмірі 2883,07 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 березня 2024 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.