Постанова

від 12.03.2024 по справі 240/29974/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/29974/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

12 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЗлатоГран" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗлатоГран" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

09.01.2024, заявник, товариства з обмеженою відповідальністю "Злато Гран", звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, в якій просив постановити окрему ухвалу в порядку ст. 249 КАС України.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Злато Гран" про визнання протиправними дій в порядку ст.383 КАС України відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, заявником подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву, подано в порядку ст. 383 КАС України, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначає, що обставини, що свідчать про невиконання рішення суду щодо зобов`язання відповідача виключити ТОВ "Злато Гран" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, встановлені рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі №240/15511/23.

Враховуючи вказане, на думку апелянта наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та задоволення вимог заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України.

21.02.2024 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Головного управління ДПС у Житомирській області, в якій відповідач зазначає, що Житомирським районним управлінням поліції повідомлено старшого державного виконавця на його звернення щодо невиконання рішення суду, про відсутність будь-яких ознак кримінального правопорушення.

Крім того, представник відповідача вказав, що в Інформаційній довідці (паспорт) ТОВ "Злато Гран" міститься інформація, що рішення №58412 від 14.09.2021 є недіючим з 22.10.2021, про що внесено відповідний запис до електронного Журналу ризикових платників по ТОВ "Злато Гран".

Отже, на думку відповідача, рішення суду в частині виключення ТОВ "Злато Гран" з переліку ризикових платників податку на додану вартість є виконаним, а рішення №58412 від 14.09.2021 недіючим. При цьому, з 22.10.2021 є діючим рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №64257, яке не було предметом спору у даній справі.

Також, відповідач вказує, що позивачу тривалий час відомо про наявність діючого рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку №64257 від 22.10.202, однак останній не вживає жодних заходів з метою його визнання протиправним та скасування, що свідчить про його недобросовісність та не вживає всіх можливих заходів для позитивного результату.

22.02.2024 до суду від заявника надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій заявник просить суд задовольнити апеляційну скаргу та винести окрему ухвалу.

Відповідно до п.1 ч.1ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи відсутність клопотань про розгляд справи за участю сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції нормматеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду -без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 240/29974/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Злато Гран" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Житомирській області від 20.09.2021 №3130312/44210184.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 25.08.2021 датою її подання на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.09.2021 №58412.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Житомирській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Злато Гран" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 44096781) 1135,00 грн та з Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) 1135,00 грн на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Злато Гран" (вул.Поліська,45, с.Вереси, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12401, ЄДРПОУ 44210184) понесені судові витрати.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області 1000,00 грн та з Державної податкової служби України 1000,00 грн на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Злато Гран" понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі № 240/29974/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Злато Гран" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року - без змін.

З матеріалів справи встановлено, що 03.02.2023 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( М. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2023 (ВП №70932165) щодо зобов`язання Головне управління ДПС у Житомирській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Злато Гран" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

19.05.2023 старшим державним виконавцем у зв`язку з невиконанням рішення суду винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, попереджено боржника про кримінальну відповідальність.

Також, 06.06.2023 старшим державним виконавцем вчинено ряд дій, зокрема, у зв`язку з невиконанням рішення суду повторно винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн та постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

При цьому, у межах виконавчого провадження №70932165, 06.06.2023 державним виконавцем направлено Подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення з проханням відкрити кримінальне провадження за фактом умисного невиконання посадовими/службовими особами ДПС України вимог виконавчого листа.

06.06.2023 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.

09.01.2024 до суду надійшла заява від представника ТОВ "Злато Гран", яка подана в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просить постановити окрему ухвалу в порядку ст. 249 КАС України, з огляду на те, що державним виконавцем вчинено всі дії, передбачені Законом України "Про виконавцем провадження».

Залишаючи подану заяву без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Під час розгляду поданої заяви, суд першої інстанції встановив, що згідно інформаційної довідки (паспорт) товариства з обмеженою відповідальністю "ЗлатоГран" міститься інформація, що рішення №58412 від 14.09.2021 є недіючим з 22.10.2021, про що внесено відповідний запис до електронного Журналу ризикових платників по ТОВ "ЗлатоГран". Отже, рішення суду в частині виключення товариства з обмеженою відповідальністю "ЗлатоГран" з переліку ризикових платників податку на додану вартість є виконаним, а рішення №58412 від 14.09.2021, недіючим.

Разом з тим, із 22.10.2022 є діючим рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №64257.

В свою чергу, вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.10.2022 №64257 не була предметом розгляду у справі №240/29974/21.

З огляду на відсутність у спірних відносинах протиправної бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду у цій справі, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали, у зв`язку з чим, заява ТОВ "Злато Гран", подана в порядку ст. 383 КАС України підлягає залишенню без задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).

Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення ст.383 КАС України.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Частиною 1 та 2 ст.383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Положеннями ч.4 ст.383 КАС України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Частиною 6 ст.383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, суд застосовує до суб`єкта владних повноважень - відповідача положення ст. 383 КАС України та постановляє окрему ухвалу в разі встановлення факту невиконання відповідачем дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

За приписамист. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі "Сорінг проти Об`єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень-складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 240/29974/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Злато Гран" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, адміністративний позов задоволено. Зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.09.2021 №58412 та зобов`язано відповідача виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Злато Гран" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, предметом розгляду в межах даної справи було рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, підставою для прийняття рішення якого визначено п. 8 Критеріїв ризиковості, та зазначено про відсутність трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення діяльності в задекларованих обсягах.

При цьому, як встановлено під час розгляду справи з долучених документів, до прийняття рішення Житомирським окружним адміністративним судом від 30 серпня 2022 року у справі № 240/29974/2, податковим органом змінено статус запису рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №58412 від 14.09.2021 з 22.10.2021 на «не діючий».

ТОВ "Злато Гран" до відповіді на відзиві від 22.02.2024 долучено повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 12.10.2021 №1, в якому зазначено відповідну інформацію, яка на думку представника ТОВ "ЗлатоГран" спростовує твердження податкового органу та свідчить про необґрунтованість рішення від 14.09.2021 №58412, що підтверджується відповідними документами, долученими до даного повідомлення.

Як свідчать відповідні документи, 22.10.2021 рішенням комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №64257, прийнятого з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 12.10.2021 №1, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, підставою для прийняття рішення якого визначено п. 8 Критеріїв ризиковості, та зазначено, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Тобто, саме на підставі вказаного, податковим органом внесено відомості до Інформаційної довідки (паспорт) товариства з обмеженою відповідальністю "ЗлатоГран" та змінено статус запису, згідно якого з 22.10.2021 діючим є рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №64257

Згідно вимог п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 ( в редакції Постанови, чинної на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, а також враховуючи положення п. 6 Порядку №1165, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.10.2021 №64257 не було предметом розгляду у справі №240/29974/21.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказане вище рішення прийнято комісією на виконання вимог п. 6 Порядку №1165 після подання платником податків повідомлення від 12.10.2021 №1 та документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Отже, чинним рішенням про відповідність платника податків критеріям ризиковості є саме рішення від 22.10.2021 №64257, про що внесено відповідні записи до Інформаційної довідки (паспорт) товариства з обмеженою відповідальністю "ЗлатоГран".

Крім того, судом апеляційної інстанції не здобуто доказів, які б свідчили про надання вказаного вище рішення сторонами з моменту відкриття провадження у справі Житомирським окружним адміністративним судом (ухвала від 20.10.2021) до моменту прийняття судового рішення (від 30.08.2022).

При цьому, згідно вимог ч.2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Колегія суддів зауважує, що оскільки сторонами не дотримано вимог ст. 44 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд під час розгляду справи був позбавлений можливості надати оцінку обставинам, встановленими під час розгляду заяви ТОВ "ЗлатоГран", поданої в порядку ст. 383 КАС України.

Тобто, надаючи оцінку викладеному, судове рішення від 30.08.2022 у справі 240/29974/21 було прийнято судом без врахування усіх наявних фактів, які створювали для позивача юридичні наслідки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог заяви, поданої в порядку чт. 383 КАС України.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо відмови в задоволенні заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЗлатоГран" залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.