Ухвала

від 12.03.2024 по справі 201/2891/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/2891/24

Провадження №2-з/201/63/2024

У Х В А Л А

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

12 березня 2024р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, державного підприємства «СЕТАМ» (третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК «Космічний») про визнання електронних торгів, протоколу проведення електронного аукціону, акту про реалізацію предмету іпотеки недійсними та застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 11.03.2023р. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, державного підприємства «СЕТАМ» (третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК «Космічний») про визнання електронних торгів, протоколу проведення електронного аукціону, акту про реалізацію предмету іпотеки недійсними та застосування наслідків недійсності правочину.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 12.03.2024р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Одночасно із позовною заявою до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Мальцева В.П. (діє на підставі ордеру від 08.03.2024р.) про забезпечення позову, в якій він просив до набрання рішенням законної сили, накласти арешт на майно, а саме - майнові права на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти дії щодо майнових права на квартиру АДРЕСА_1 або передавати майно чи виконувати щодо нього інші зобов`язання до набрання законної сили судовим рішенням.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову, представник позивача посилався на те, що 11.12.2023р. ДП «СЕТАМ» здійснило реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронного аукціону. Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. було передано ДП «СЕТАМ» за виконавчим провадженням № 72580968 на реалізацію предмет іпотеки - майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , які належали ОСОБА_2 . Позивач став переможцем торгів відповідно до протоколу проведення електронного аукціону № 601675 від 11.12.2023р. та сплатив у повному розмірі кошти у розмірі 802015 грн. Під час формування та подачі заявки на реалізацію предмета іпотеки приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. не було належним чином перевірено належність боржнику майнових прав на праві власності і як наслідок, позивач, не може зареєструвати за собою право власності. Звернувшись до суду з позовом про визнання електронних торгів, оформлених протоколом № 601675 проведення електронних торгів від 11.12.2023р. та актом про реалізацію предметів іпотеки від 22.12.2023р., недійсними та застосування реституції, представник позивача вважав, що лише накладення арешту на майно, може забезпечити реальне поновлення порушених прав позивача.

Ознайомившись із заявою представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, вважаю що в її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

КЦС ВС у справі № 320/3560/18 від 25.09.2019р. висловив позицію, згідно якої заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 190 ЦК України, майнові права є нєспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно ч. 2 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2021р. у справі № 643/12369/19 роз`яснив, що арешт майна- це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, а заборона на відчуженняоб`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном.

З позовної заяви, з заяви про забезпечення позову та з поданих до суду документів вбачається, що виконавче провадження, в межах якого проводились електронні торги, проводилось на підставі виконавчого листа Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором, в забезпечення виконання якого ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно наданих представником позивача квитанцій, грошові кошти за придбане майно 18.12.2023р. були перераховані приватному виконавцю ВО Дніпропетровської області Русецькій О.О. та ДП «СЕТАМ».

Позивач, подаючи позовну заяву, заявив позовні вимоги про визнання електронних торгів, проведених ДП «СЕТАМ» 11.12.2023р. із реалізації нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 недійсними, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів від 11.12.2023р. та акту про реалізацію предмета іпотеки від 22.12.2023р. Також представник позивача просив застосувати наслідки недійсності правочину, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення.

Отже, майнові права на квартиру, щодо яких представник позивача просив вжити заходи забезпечення позову, не є предметом спору, і позовні вимоги стосуються недійсності електронних торгів та виданих за їх результатом документів.

А тому, вимоги заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження майновими правами не є співмірними із заявленими позовними вимогами, і у разі задоволення позову, поновлення порушеного права позивача не може відбутися за рахунок майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , які до їх продажу належали ОСОБА_2 .

У разі задоволення позову та застосування судом реституції, позивач може отримати грошові кошти від стягувача у виконавчому провадженні АТ КБ «ПриватБанк» або приватного виконавця (якщо кошти нею не були перераховані стягувачу), тоді як вимоги заяви про забезпечення позову стосуються майнових прав ОСОБА_2 , до якого взагалі не заявлено жодної позовної вимоги та який не залучений до участі у справі ані як сторона, ані як учасник справи.

Отже, приходжу до висновку, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову і слід відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, державного підприємства «СЕТАМ» (третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК «Космічний») про визнання електронних торгів, протоколу проведення електронного аукціону, акту про реалізацію предмету іпотеки недійсними та застосування наслідків недійсності правочину.

На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», постановою Верховного Суду від 19.02.2021р. у справі № 643/12369/19, ст.ст. 149, 150, 153, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, державного підприємства «СЕТАМ» (третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК «Космічний») про визнання електронних торгів, протоколу проведення електронного аукціону, акту про реалізацію предмету іпотеки недійсними та застосування наслідків недійсності правочину - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.