Рішення

від 12.03.2024 по справі 638/1775/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/1775/24

Провадження № 2/638/3003/24

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Борівська селищна рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борівської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року до суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Борівської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, в якій просила суд визначити їй додатковий строк у два місяці для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимогиобґрунтовані тим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померїї брат ОСОБА_2 .Після йогосмерті залишиласьспадщина,яка складаєтьсяіз земельноїділянки,площею 6,6077га,кадастровий номер6321081000:01:000:0077,надана дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,розташована натериторії Вищесолоненськоїсільської ради,належна померломувідповідно державногоакту направо приватноївласності наземельну ділянкусерії номерР2№ 778586.На моментсмерті братбув зареєстрованийодин.Він бувнеодружений,дітей немав.Його батькибатько ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли ІНФОРМАЦІЯ_2 та 17листопада 2006року відповідно. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалась.

При зверненні до нотаріуса з приводу відкриття спадкової справи і видачі спадщини на вищезазначене майно після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу було повідомлено, що вона із заявою про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк не зверталася, у зв`язку з чим їй необхідно на підставі ст. 1272 ЦК України звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивача зазначає, що із заявою про прийняття спадщини у відведений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини не зверталась з поважних причин, оскільки у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, Ізюмський (колишній Борівський) район, Харківської області, де позивач мешкає, був окупованим у період з березня по вересень 2022 року. З початку війни в Україні діяльність нотаріусів в смт. Борова, Ізюмського району, Харківської області була припинена і не відновилася по сьогоднішній день. Найближче місто, де відновив свою роботу нотаріус в 2023 року це м. Ізюм, Харківської області, але в період прийняття спадщини доїхати громадським транспортом було неможливо, оскільки була зруйнована переправа, а їхати в об`їзд на таксі у позивача не було фінансової можливості. Крім того, у період прийняття спадщини позивач постійно знаходилась на лікуванні у зв`язку з ішемічною хворобою серця. У зв`язку з цими обставинами позивач пропустила шестимісячний строк для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушила вимоги ст. 1270 ЦК України.

Ухвалою суду від 31 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. Призначено підготовче судове засідання. Встановлено відповідачу строк 15 днів на подання відзиву на позовну заяв

Борівська селищна рада відзиву на позовну заяву протягом встановленого судом строку не подала, у зв`язку з чим суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України розглядає справу на підставі наявних матеріалів.

В судове засідання сторони не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується:

- копією Свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_1 від 22 березня 1990 року, де в графі «Мати» зазначено « ОСОБА_4 », «Батько» - « ОСОБА_3 » (а.с. 20);

- Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 18 січня 2024 року № 00043169436 щодо ОСОБА_6 , відповідно до якого актовий запис про народження внесений до реєстру 28 липня 2017 року за № 00136034933 містить наступні відомості: Відомості про дитину ОСОБА_6 , номер актового запису 10, дата складання 17 вересня 1945 року, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьки ОСОБА_3 , матір ОСОБА_7 (а.с. 17-18);

- копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 09 серпня 1975 року, згідно з яким ОСОБА_5 09 серпня 1975 року уклала шлюб з ОСОБА_8 , після укладення шлюбу взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_9 » (а.с. 21).

ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Нижче Солоне Борівського району Харківської області у віці 77 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , виданого 30 листопада 2022 року Борівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 9).

Після його смерті відкрилася спадщина на усі права та обов`язки померлого, зокрема щодо майнових прав на земельну ділянку площею 6,6077 га, кадастровий номер 6321081000:01:000:0077, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Вищесолоненської сільської ради, належна померлому відповідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії номер Р2 № 778586.

Батьки ОСОБА_2 померли до відкриття спадщини, а саме матір ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 90 років, в с. Нижче Солоне Борівського району Харківської області, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 20 листопада 2006 року (а.с. 16).

Батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 76 років в с. Нижче Солоне Борівського району Харківської області, що копією Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 від 29 липня 1989 року (а.с. 25).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , , що підтверджується Довідкою № 43 від 28 листопада 2023 року виданою старостою Вищесолоненського старостинського округу Ізюмського району Харківської області (а.с. 19).

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 75363948 від 09 січня 2024 року, у Спадковому реєстрі відсутні відомості щодо відкритих спадкових справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11-13).

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцової О.О. із заявою про оформлення спадщини.

Листом від22 січня 2024року №42/01-16приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцова О.О. повідомила заявнику, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом немає можливості, оскільки позивачем пропущено строк для прийняття спадщини. Роз`яснено про необхідність звернення до суду для вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України).

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України (статті 1268, 1269) спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України), до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з Інформаційним листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Крім того, як слідує з правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс 12, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена навчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті рідного брата ОСОБА_2 .

З матеріалів справи встановлено, що інших спадкоємців, які проживали зі спадкодавцем або у встановлений законом строк прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , немає.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцової О.О. для оформлення спадщини, однак заяву про прийняття спадщини не було зареєстровано у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Судом встановлено, що шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини сплинув 20 травня 2023 року.

Оцінюючи причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд враховує наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Окрім того, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 18 травня 2022 року» з наступними змінами, який діяв до 22.12.2022 м. Ізюм включено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Борівська територіальна громада протягом періоду з 01.04.2022 до 08.09.2022 відносилось до Тимчасово окупованих Російською Федерацією території України, а з 11.09.2023 і на час розгляду справи відноситься до територій можливих бойових дій.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини, суд враховує, що у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, Борівська територіальна громада Харківської області, де проживав спадкодавець та позивач була окупованою в період з березня по вересень 2022 року. Діяльність нотаріусів в смт. Борова, Ізюмського району, Харківської області була припинена і не відновилася до цього часу. Найближче місто, де відновив свою роботу нотаріус в 2023 року це м. Ізюм, Харківської області. Однак загальновідомою є та обставина, що між смт. Борова та м. Ізюм було відсутнє транспортне сполучення у зв`язку з руйнацією мосту. Крім того, суд враховує, що у зв`язку з хворобою протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні з 25.11.2022 до 05.12.2022, з 18.01.2023 до 30.01.2023, з 05.03.2023 до 25.03.2023, з 09.05.2023 до 22.05.2023. Зазначені обставини в сукупності свідчать про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Норми європейського законодавства щодо прав людини встановлюють, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці Європейського суду з прав людини на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позбавлення позивача права на спадщину буде занадто надмірним тягарем, що не є пропорційним меті законодавчого обмеження строку подання заяви про прийняття спадщини, відтак, буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/42165/17-ц від 28 жовтня 2019 року.

З урахуванням викладених обставин, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з чим надає додатковий строк для прийняття спадщини після його смерті.

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 та встановлює їй додатковий строку у два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 4, 12, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Борівської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 , додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 березня 2024 року.

Суддя І.П. Латка