Ухвала

від 11.03.2024 по справі 631/263/24

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/263/24

провадження № 2/631/342/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 березня 2024 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до СТАНИЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПРИВАТНОГО АГРАРНО-АРЕНДНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗОРЯ», про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до СТАНИЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПРИВАТНОГО АГРАРНО-АРЕНДНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗОРЯ», в якій просить суд визнати строк для прийняття ним спадщини за заповітом на земельну ділянку площею 11,9246 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 203513, виданого 01 липня 2005 року, пропущеним з поважних причин та визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку площею 11,9246 га, що розташована на території Станичненської сільської ради Красноградського району Харківської області, яка належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 203513, виданого 01 липня 2005 року.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, з`ясовано, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Так, відповідно до частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

1) найменуваннясуду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (дляюридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - дляфізичних осіб) сторін та іншихучасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) абомісце проживаннячи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначенняціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чидоговором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначеннядоказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходівзабезпечення доказівабо позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналівписьмовихабоелектронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок сумисудових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Перевіривши форму та зміст позовної заяви ОСОБА_1 судом встановлено, що у вищевказаному позові позивачем в порушення вимог пункту 3 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України не зазначено ціни позову, що унеможливлює суд встановити розмір судового збору, який позивач повинен сплатити при подачі позовної заяви до суду.

Як вбачається з позовної заяви позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду позовною заявою, однією з вимог якої є вимога про визнання заним в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку площею 11,9246 га, що розташована на території Станичненської сільської ради Красноградського району Харківської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 203513, виданого 01 липня 2005 року.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що майновий позов(позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання

Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 176 Цивільного процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів, визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Як вбачається, з матеріалів позовної заяви, позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок, що підтверджено квитанцією № 0.0.3498523829.1, виданої 28 лютого 2024 року АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК».

Разом ізтим,згідно доданих допозовної заяви документів,а самезвіту проекспертну грошовуоцінку земельноїділянки від26лютого 2024року вбачається,що ринковавартість земельноїділянки площею10,8693га, кадастровийномер 6324285000:01:002:0057складає 187000гривень 00копійок.Отже,ринкова вартістьземельної ділянки площею11,9246га,право власностіна якупозивач проситьвизнати заним маєбути значнобільшою,ніж та,яка зазначена у звіті про експертну грошову оцінку.

У зв`язкуіз відсутністюданих щодоекспертної оцінкиземельної ділянки площею 11,9246 га, суд позбавлений можливості встановити та перевірити ціну позову та відповідно перевірити розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу за дану вимогу відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року № 3674 VІ «Про судовий збір», підпункт 1 пункту 1 частини 2 статті 4 якого передбачає ставку судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, а саме: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідно до частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Аналогічні положення міститься у пунктах 12 та 13 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» згідно яких, у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем пред`явлено дві самостійні вимоги: немайнового характеру, а саме визнати строк для прийняття ним спадщини за заповітом на земельну ділянку площею 11,9246, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 203513, виданого 01 липня 2005 року, пропущеним з поважних причин; та майнового характеру, а саме: визнати за позивачем в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку площею 11,9246, що розташована на території Станичненської сільської ради Красноградського району Харківської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 203513, виданого 01 липня 2005 року. Проте до позову додано лише одну квитанцію про сплату судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 1211 гривень 20 копійки (відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка була подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також хі змісту позову вбачається, що відповідачем у справі визначено СТАНИЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (ідентифікаційний код юридичної особи 04398057).

Разом з тим, суд звертає увагу, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 725-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Харківської області. Так, до території Нововодолазького району Харківської області ввійшли Нововодолазька, Бірківська, Ватутінська, Знам`янська, Одринська, Ордівська, Просянська, Рокитненська, Сосонівська, Староводолазька громади.

Відповідно допостанови ВерховноїРади Українивід 17липня 2020року №807-ІХ«Про утвореннята ліквідаціюрайонів» уХарківській областіутворено Харківськійрайон (задміністративним центрому містіХарків)у складітериторій Безлюдівськоїселищної,Височанської селищної,Вільхівської сільської,Дергачівської міської,Липецької сільської,Люботинської міської,Малоданилівської селищної,Мереф`янської міської,Нововодолазької селищної,Південноміської міської,Пісочинської селищної,Роганської селищної,Солоницівської селищної,Харківської міської,Циркунівської сільськоїтериторіальних громад,затверджених КабінетомМіністрів України;та створено Красноградський район (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі територій Зачепилівської селищної, Кегичівської селищної, Красноградської міської, Наталинської сільської, Сахновщинської селищної, Старовірівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Ліквідовано Нововодолазький район Харківської області.

Таким чином, наразі такої юридичної особи як СТАНИЧНЕНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ не має, вона увійшла до складу СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі та подальший розгляд справи й ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (стаття 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Положеннями частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону УкраїниПро виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниСуди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема,Цивільним процесуальним кодексом України.

Як вже зазначалося вище, вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, у частині 1статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦивільним процесуальним кодексом України.

В даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам пунктів 2 та 3 частини 3 статті 175 та частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, які зазначені у пунктах 2 та 3 частини 3 статті 175 та частині 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу Українита вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу десятиденний строк, який відраховувати із дня вручення копії даної ухвали, для усунення вищевказаних недоліків.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає : в зазначенні ціни позову згідно нормативно-грошової оцінці спірної земельної ділянки площею 11, 9246 га станом на час звернення до суду та наданні відповідних доказів, у сплаті судового збору за вимогу майнового характеру відповідно до ціни позову та сплаті судового збору за вимогу немайнового відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також визначенні відповідача у справі.

Крім того, слід за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 14, 175, 177, частиною 1 статті 185, статтями 258 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до СТАНИЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПРИВАТНОГО АГРАРНО-АРЕНДНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗОРЯ», про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору у повному обсязі, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя: Т. М. Трояновська