Рішення

від 23.01.2024 по справі 628/4941/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 628/4941/21

№ 2/183/493/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав,встановлення піклування, призначення піклувальника, стягнення аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в:

19 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна, стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що вона є бабусею малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.

Матір`ю дитини є відповідач ОСОБА_2 , а батьком дитини - її син, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач наголошує на тому, що відповідач не займається вихованням доньки, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не приймає участі в утриманні дитини.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 своїм байдужим ставленням до дитини не виконує свої батьківські обов`язки по утриманню та вихованню доньки, не бере участі у її житті та розвитку.

В зв`язку з тим, що мати дитини самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, ухиляється від їх виконання, позивач ОСОБА_1 просила суд:

- позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- встановити над дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку;

- призначити її, ОСОБА_1 опікуном дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 22 грудня 2021 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 23 лютого 2022 року провадження у справі закрите, розгляд справи призначено до судового розгляду по суті.

Згідно розпорядження голови Верховного Суду України від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» зазначену справу було передано за підсудністю до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, згідно заяви представника позивача, останній просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовоьнити, у разі повторної неявки відповідача в судове засідання не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області в заяві просив розглядати справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував, зокрема надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав матері дитини та встановлення опіки.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою сторони позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи наведене, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, приходить до наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Харкові Харківської області народилася ОСОБА_3 , актовий запис про народження № 122, складений 11 січня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11 січня 2008 року. Батьками дитини зазначені: відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Встановлено, що батько дитини ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 13 липня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис про смерть за № 9833, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 13 липня 2009 року.

Позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 30 грудня 1981 року.

Встановлено, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає разом з бабусею ОСОБА_1 та знаходиться на її повному утриманню, а мати дитини, тобто відповідач ОСОБА_2 після смерті чоловіка ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) не займається вихованням дитини, не цікавиться її здоров`ям та життям, повністю втратила зв`язок з дитиною.

Таким чином, мати дитини ОСОБА_2 після смерті батька дитини, а саме з липня 2009 року самоусунулася від здійснення своїх батьківських обов`язків, не цікавиться здоров`ям, фізичним, духовним та моральним розвитком дитини, матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, не спілкується з нею та не відвідує її.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, лю6ові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину.

Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та и людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства; ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Оскільки неповнолітня дитина проживає разом з бабусею, тобто позивачем ОСОБА_1 ,остання має право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківства.

Відповідно до ст. 164 Сімейного Кодексу України, батько (мати) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він (вона) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. В пункті 16 даної Постанови зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. А тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він є хронічними алкоголіками або наркоманами.

У висновку виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області № 59 від 15 лютого 2022року органом опіки та піклування встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач ОСОБА_1 є матір`ю батька неповнолітньої ОСОБА_3 . З 2009 року неповнолітня ОСОБА_3 мешкає разом з бабусею за адресою: АДРЕСА_1 , де створені належні житлово-побутові умови проживання та знаходиться на її матеріальному забезпеченні, бабуся займається її доглядом та вихованням. Мати дитини ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дитини, не цікавиться її станом здоров`я, її успіхами, не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї доньки, не допомагає дитині матеріально, як і не проявляє батьківської турботи , не підтримує жодного спілкування з дівчинкою. Більш того, відповідач отримує державну допомогу на неповнолітню дитину по втраті годувальника, але грошові кошти не надає на утримання дитини. ОСОБА_2 батьківські збори Куп`янського ліцею № 9 Куп`янської міської ради, де навчається дитина, не відвідує та не цікавиться навчальними досягненнями доньки. З письмових пояснень рідної сестри відповідача, тобто ОСОБА_5 відомо, що ОСОБА_2 мешкає в м. Харкові, з 2009 року вона покинула свою доньку ОСОБА_3 та не займається її вихованням. ОСОБА_5 повідомила, що багато разів вона зверталася до своєї сестри ОСОБА_2 з проханням виконувати батьківські обов`язки по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , але все марно. ОСОБА_2 не спілкується з родичами, телефонних зв`язок з нею відсутній, іншими контактними даними її сестра не володіє. Згідно письмових пояснень самої дитини ОСОБА_3 вона у свідомому віці жодного разу не бачила свою матір. Проявів бажання спілкування з нею мати не робила, не телефонувала, не приходила та не писала листів, дитина не отримувала від матері жодних подарунків ані на Дні народження, ані на будь-які інші свята, а тому ОСОБА_6 розуміє, що її мати свідомо не бажає брати участь у її вихованні, виявляти турботу до неї, оскільки остання не піклується про неї, про її фізичний і духовний розвиток, про стан її здоров`я, в той час як жодних перешкод її матері ніхто не чинить, у зв`язку з чим ОСОБА_6 повністю підтримує бабусин позов щодо позбавлення її матері батьківських прав, більш того зазначила, що вона сама неодноразово з цим питанням зверталася до бабуся.

В своєму висновку орган опіки та піклування виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до переконання, що позивачем доведений той факт, що відповідач самоусунулася від виконання батьківських обов`язків,протягом тривалого часу, а саме з 2009 року не цікавилася долею дитини, її життям та здоров`ям, не спілкується з нею, не приймає участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, повністю обірвала з нею зв`язок, тобто, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки.

В зв`язку з наведеним, суд приходить до переконання, що в інтересах неповнолітньої дитини необхідно позбавити відповідача батьківських прав, в зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог в частині встановлення піклування та призначення піклувальника, суд дійшов до такого висновку.

На підставі ст. 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

У відповідності до ст. 56 ЦК України, 1. Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. 2. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 243 СК України, опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно із ч. 1 ст. 244 СК України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

Статтею 58 ЦК України передбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Вимогами статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Приписами частини 4 статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Згідно приписів ст. 6 СК України, 1. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. 2. Малолітньою вважається дитина, до досягненню нею чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 досягла 14-річного віку, а тому є неповнолітньою особою.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в смт. Корнєєвка Ленінського району Північно-Казахстанської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим 23 квітня 2010 року Куп`янським МВ ГУМВС України в Харківській області, з 17 квітня 2013 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис про шлюб № 66 від 17.04.2013 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 17 квітня 2013 року.

Встановлено, що ОСОБА_1 не має протипоказань щодо можливості бути піклувальником неповнолітньої онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У відповідності до висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області № 60 від 15 лютого 2022 року орган опіки та піклування вважає за можливе призначити ОСОБА_1 піклувальником неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Органом опіки та піклування зокрема встановлено, що дитина мешкає в родині позивача за адресою: АДРЕСА_2 , де створені належні житлово-побутові умови проживання згідно акту обстеження від 28.01.2022 року та знаходиться на її матеріальному забезпеченні, вона займається її вихованням та доглядом. Квартира за вказаною адресою належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.02.2022 року. Позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 , який працює на посаді сторожа в АТ «ХАРКІВОБДЕНЕРГО», заробітна плата якого за останні 12 місяців склала 151 082,56 грн. Позивач ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_8 продавцем продовольчих товарів, заробітна плата якої за останні 6 місяців склала 18 250,00 грн. Відповідно до висновку про стан здоров`я ОСОБА_1 КНП КЦПМД від 26.01.2022 року на «Д» обліку не перебуває, здорова, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває. Відповідно до відки Департаменту інформаційних технологій ГУ МВСУ України в Харківській області серії ААА № 1090500 ОСОБА_1 судимостей не має та у розшуку не перебуває.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність встановлення піклування над неповнолітньою дитиною та призначення позивача піклувальником, а тому в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення аліментів на утримання дитини, суд застосовує наступні норми права.

Приписами ч. 3 ст. 166 СК України встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Так, згідно із ст.ст. 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, який набув чинності 08 липня 2017 року були внесені зміни до частини 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку(доходу)матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Судом встановлено, що відповідач є працездатною, нею не надано доказів наявності на її утримання інших дітей або непрацездатних батьків, наявності інших обставини, що мають істотне значення.

Як зазначалося вище, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Оскільки позивачем не надано доказів сум заробітку (доходу) відповідача, суд позбавлений можливості визначити, чи має відповідач достатній заробіток (дохід).

Крім того, відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а вразі подання заяви про видачу судового наказу -із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

В зв`язку з наведеним, суд приходить до переконання, що розмір аліментів на утримання дитини на користь позивача повинен становити 1/4 частку доходів відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 09 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, в зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141-142, 200, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування, призначення піклувальника, стягнення аліментів на утримання дитини,- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянку України, батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків Харківської області (актовий запис про народження № 122, складений 11 січня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції).

Встановити піклування над неповнолітньою дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою м. ХарківХарківської області (актовий запис про народження № 122, складений 11 січня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції).

Призначити ОСОБА_1 піклувальником неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків Харківської області (актовий запис про народження № 122, складений 11 січня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Учасники справи:

-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

-третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ 04058812, місцезнаходження за адресою:63701, Харківська область, Куп`янський район, м. Куп`янськ, пр-т. Конституції, буд. 3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 23 січня 2024 року.

Суддя Д.І. Городецький