Рішення

від 12.03.2024 по справі 607/24481/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2024 Справа №607/24481/23

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого: Братасюка В.М.,

за участю секретаря: Тинкалюк Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі питання ухвалення додаткового рішення суду, -

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебував позов ТОВ «Ново-Ком» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.03.2024 року позов задоволено, стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ново-Ком» 256 946,78 грн майнової шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля «КІА Sportage» з р.н. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Також стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ново-Ком» сплачений судовий збір в розмірі 3854,20 гривень та 4 800,00 гривень витрат, пов`язаних з проведенням транспортно-товарознавчої експертизи.

11.03.2024 року на адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ново-Ком» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, оскільки при вирішенні спору судом не було розподілено понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.

Вирішуючи заяву суд наголошує на наступному.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників судового розгляду ухвалити додаткове рішення, якщо судом не було вирішене питання про судові витрати.

Заяву мотивує тією обставиною, що між позивачем ТОВ «Ново-Ком» та адвокатом Чубенко Н.М. було укладено Договір про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2023. Надалі ті ж сторони склали Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 01.12.2023, акт прийому-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2023 на суму 8000грн.

Згідно ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В тексті позовної заяви міститься прохання про стягнення витрат на правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Як зазначено вище, сторона позивача надала суду Договір про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2023, Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 01.12.2023, акт прийому-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2023.

Пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 30Законугонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Виходячи зі змісту положень частини третьоїстатті 27 Законудо договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 627 ЦК Українизакріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висловлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору.

У постанові Верховного суду від 09 березня 2021 року (справа № 200/10535/19-а) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд приходить до висновку, що на виконання умов договору складено акт прийому-передачінаданих послугза договоромпро наданняпрофесійної правничої допомоги на суму 8000грн., проте виходячи з того, що види робіт зазначені адвокатом мають не обґрунтовано завищену вартість, з огляду на складність справи та фактично виконаній адвокатом роботі (наданих послуг), часові, витраченому на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг), вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ново-Ком» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000грн., при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України та конкретних обставин справи.

Керуючись ст.133, 137, 141 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ново-Ком» 6000 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня проголошення. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ново-Ком», код 31138586, м.Тернопіль, вул.І.Франка, 23.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяВ. М. Братасюк