Справа № 211/6587/23
Провадження № 2/211/915/24
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12 березня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Сарат Н.О.,
при секретарі Зоріній С.М.,
у відсутність сторін, розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, а саме просила суд визнати дійсним договір купівлі продажу нерухомого майна, укладений 02 серпня 2000 року на Товарній біржі «Новий Вік» між ОСОБА_2 , діючим від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_5 , на підставі рішення виконкому Довгинцівської районної у місті ради 204\1 від 02.08.2000 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Всі понесені судові витрати залишити за позивачем.
В обґрунтування позову зазначено, що 02 серпня 2000 року між ОСОБА_2 , діючим від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_5 , на підставі рішення виконкому Довгинцівської районної умісті ради 204\1 від 02.08.2000 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з однієї сторони та позивачем, ОСОБА_1 з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 . Договір зареєстрований у товарній біржі «Новий Вік» за № 1-189 від 02.08.2000 року, та у КП ДОР «Криворізькому бюро технічної інвентаризації», відповідний запис зроблено у книзі № 22ПВ, стр. 157, запис 157.
Договір був укладений на товарній біржі «Новий Вік» у відповідності до норм законодавства, які діяли на час укладення договору. Проте, наразі у позивача виникла необхідність відчужити належне їй нерухоме майно. Але нотаріус відмовив позивачеві у нотаріальному посвідченні угоди, з підстав того, що у зв`язку зі змінами в чинному законодавстві щодо норм про обов`язковість нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу, договір на підставі якого їй належить вказане нерухоме майно, не відповідає формам договору, що тягне його недійсність. У зв`язку з викладеним позивач позбавлена можливості належним чином розпоряджатись своєю власністю та відчужити її.
Квартира продана за 1700 грн., грошові кошти у розмірі 1700 грн. Продавець отримав від ОСОБА_1 до підписання цього договору. Правочин обома сторонами повністю виконаний: відповідачем були звільнені всі приміщення, він знявся з реєстрації за вказаною адресою у зазначений термін. Ні заперечень, ні зауважень ніхто зі сторін по правочину не заявляв. Позивач використовує квартиру протягом 13 років, регулярно сплачує комунальні платежі та утримує квартиру в належному санітарно-технічному стані. На час укладення договору, ні ОСОБА_1 , ні Відповідач по справі, не знали, що правочин, в відповідності до ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст.15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають. Відповідно до ст.4 ЦК Української РСР 1963 року цивільні права та обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони повторно не з`явилися.
Позивач надала заяви про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримала з підстав, викладених, в тексті позову. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі про дату, час та місце слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином порядку, передбаченому вимогами статті 128 ЦПК України, без повідомлення причин неявки, відзиву на позов до суду не подали.
Згідно вимогстатті 280 ЦПК Українисуд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися в судове засідання, не повідомили причини неявки, не подали відзив, позивачі не заперечують проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогокодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом, 02 серпня 2000 року між ОСОБА_2 , діючим від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_5 , на підставі рішення виконкому Довгинцівської районної умісті ради 204\1 від 02.08.2000 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з однієї сторони та позивачем, ОСОБА_1 з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 . Договір зареєстрований у товарній біржі «Новий Вік» за № 1-189 від 02.08.2000 року, та у КП ДОР «Криворізькому бюро технічної інвентаризації», відповідний запис зроблено у книзі № 22ПВ, стр. 157, запис 157.
Договір був укладений на товарній біржі «Новий Вік» у відповідності до норм законодавства, які діяли на час укладення договору. Проте, наразі у позивача виникла необхідність відчужити належне їй нерухоме майно. Але нотаріус відмовив позивачеві у нотаріальному посвідченні угоди, з підстав того, що у зв`язку зі змінами в чинному законодавстві щодо норм про обов`язковість нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу, договір на підставі якого їй належить вказане нерухоме майно, не відповідає формам договору, що тягне його недійсність. У зв`язку з викладеним позивач позбавлена можливості належним чином розпоряджатись своєю власністю та відчужити її.
Квартира продана за 1700 грн., грошові кошти у розмірі 1700 грн. Продавець отримав від ОСОБА_1 до підписання цього договору. Правочин обома сторонами повністю виконаний: відповідачем були звільнені всі приміщення, він знявся з реєстрації за вказаною адресою у зазначений термін. Ні заперечень, ні зауважень ніхто зі сторін по правочину не заявляв. Позивач використовує квартиру протягом 13 років, регулярно сплачує комунальні платежі та утримує квартиру в належному санітарно-технічному стані. На час укладення договору, ні ОСОБА_1 , ні Відповідач по справі, не знали, що правочин, в відповідності до ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст.15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають. Відповідно до ст.4 ЦК Української РСР 1963 року цивільні права та обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.
У відповідності до ст.41 ЦК Української РСР 1963 року «Угодами визнаються дії громадян і організацій спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків».
При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі продажу квартири, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України в 2000 році.
У відповідності до діючого на даний час законодавства а саме ст.204 Цивільного кодексу України 2003 року «Правочин є правомірним, якщо його дійсність прямо не встановлена законом, якщо він не визнаний судом недійсним». В відповідності до ст. 220 Цивільного кодексу 2003 року «Якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним».
В відповідності до ст.321 Цивільного кодексу України «Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні»
В відповідності до статті 392 Цивільного кодексу України 2003 року «Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визначається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності».
В відповідності до ст.15 Цивільного кодексу України «Кожна особа має право на захист свого цивільного права та в разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Стаття 77 ЦПК України належними доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст.80 ЦПК України достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Товарна Біржа «Новий Вік» (код ЄДРПОУ 24609148), яка зареєструвала вказаний договір купівлі-продажу, припинена, що підтверджується відповідним Витягом з ЄДР №342148240555 від 18.10.2023р.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони договору купівлі-продажу виконали умови договору, передали один-одному об`єкт нерухомості та грошові кошти, прийняли їх. Однак нотаріально сторони договір не посвідчили, він був укладений на товарній біржі, згідно тексту договору, такий договір не підлягає нотаріальному посвідченню, відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу». Тому суд вважає, що є підстави для визнання його дійсним.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем вимога про відшкодування судових витрат не заявлялася, вони покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 224, 225, 227 ЦК України (в редакції Закону 1963 року), ст.ст. 10, 12,13, 81, 141, 263, 265, 280-284 ЦПК України,суд ,-
ухвалив:
Позов - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі продажу нерухомого майна, укладений 02 серпня 2000 року на Товарній біржі «Новий Вік» між ОСОБА_2 , діючим від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_5 , на підставі рішення виконкому Довгинцівської районної у місті ради 204\1 від 02.08.2000 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 12 березня 2024 року.
Суддя: Н. О. Сарат
Суд | Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2024 |
Оприлюднено | 14.03.2024 |
Номер документу | 117606752 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу
Сарат Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні