Справа № 182/2696/22
Провадження № 2/0182/1633/2024
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ
06.03.2024 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справа за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису,-
В С ТА Н О В И В:
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису.
В обгрунтуваннязаявлених вимогпосилається нате,що зчервня 2019року позивачпочав зустрічатисьз відповідачкоюпо справі.З часом ОСОБА_3 завагітніла і ІНФОРМАЦІЯ_1 народиласина ОСОБА_4 .Відповідачка зареєструваласина беззгоди позивача, увідповідності дост.135СК України,за прізвищемта громадянствомматері,а ім`ята по-батьковібатька дитинибуло записаноза вказівкоюматері.Через цепозивач неодноразовосварився звідповідачкою,оскільки завждихотів іхоче бутине тількигенетичним батькомсина,але йза свідоцтвомпро народження.У свідоцтвіпро народження,батьком зазначено ОСОБА_5 .Відповідачка категоричноне погоджуєтьсядобровільно вноситивідповідні змінидо актовогозапису пронародження дитиниі їїсистематична відмоває нетільки необґрунтованою,але йтакою,яка небазуються наздоровому глузді.Тому,на підставівикладеного, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 змушена звернутисьдо судута просить визнати ОСОБА_2 ,громадянина України,уродженця м.НікополяДніпропетровської області,батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,народженого ОСОБА_3 . А також зобов`язати Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 : в графі "відомості про батька дитини" - вказати ОСОБА_2 , громадянин України, уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області , а також у графі "прізвище" - змінити прізвище дитини зі ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . Всі інші записи залишити без змін.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, при цьому, до суду прибула його представник ОСОБА_1 , яка вимоги позовної заяви підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з`явилася та будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надала. Конверт, який був направлений за адресою її місця проживання та перебування, повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.17).
Представник третьої особи Нікопольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності (а.с.44).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Згідно вимог ст.121 Сімейного кодексу України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленого ст.ст.122та125цьогоКодексу.
За змістом ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Відповідно до ч.1ст.126 СК України,походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.134 СК України,на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , про що свідчить актовий запис № 276, складений 07 травня 2021 року Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народжень, відповідно до ст.ст.126, 133, 135 СК України, відомості про батька в актовий запис про народження дитини було внесено на підставі ч.1 ст.135 СК України (за заявою матері ОСОБА_3 ) (а.с.4).
Згідно з ч.3 ст.12та ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідност.77 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до вимогст.79 ЦПК України,достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ст.80 ЦПК України,достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 6ст.81ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року, 13 березня 2023 року, 11 липня 2023 року по даній справі було призначено судово-генетичну експертизу (а.с.20-21, 24-25, 33-34). Однак, вищевказані ухвали суду були повернуті без виконання у зв`язку з неявкою ОСОБА_3 разом з дитиною на експертизу (а.с.38).
Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятоїстатті 12 ЦПК України,кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
У частині першійстатті 44 ЦПК Українипередбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини першоїстатті 109 ЦПК України,у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Так судом встановлено, що відповідачка була достовірно обізнана про дату, час та місце проведення судово-генетичної експертизи (експертизи ДНК), проте, не з`явилась для забору біологічних зразків, що свідчить про її ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі. Нез`явлення відповідачки разом із дитиною до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про те, що він не є біологічним батьком дитини. Тобто, судом вжито належних процесуальних заходів з метою проведення судово-генетичної експертизи (експертизи ДНК) та забезпечення участі відповідачки у її проведенні. Однак, відповідачка не довела наявність поважних підстав, які перешкоджали їй з`явитися до експертної установи для забору відповідних зразків, а будь-які клопотання чи заяви про відкладення проведення експерти на іншу дату в матеріалах справи відсутні, що на думку суду свідчить про свідоме ухилення від проведення експертизи. Вказані дії та бездіяльність відповідачки, що призвели до неможливості проведення експертизи, надали суду можливість визнати факт, який відповідачем ні визнається, ні заперечується, та встановити, з урахуванням інших доказів, походження дитини від позивача.
Перевіривши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що до вагітності та на час вагітності позивачкисторони проживали разом, однак, відповідачка не бажає, щоб позивач приймав участь у вихованні дитини, а тому, встановлення батьківства для позивача як батька відповідає інтересам дитини, що дає суду підстави вважати про обґрунтованість та законність позовних вимог. Тому, на думку суду, позов підлягає задоволенню.
Крім цього,відповідно дост.141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути судові витрати на користь держави, оскільки позивач при подачі позову до суду, у відповідності до ЗУ «Про судовий збір», мав пільгу щодо сплати судового збору та був звільнений від його сплати.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.125, 126, 128, 134 СК України, ст.ст.12, 13, 18, 76, 81, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , громадянина України, уродженця м.Нікополя Дніпропетровської області, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого ОСОБА_3 .
Зобов`язати Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни доактового запису№ 276від 07травня 2021року про народження дитини ОСОБА_4 , вказавши:
- в графі "відомостіпро батькадитини" - " ОСОБА_2 ", громадянин України, уродженець м.Нікополь Дніпропетровської області;
- в графі "прізвище" - змінити зі " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 ".
Всі інші записи залишити без змін.
Стягнути зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн.) 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішеннясуду можебути поданоапеляційну скаргудо Дніпровськогоапеляційного судуДніпропетровської областіпротягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал
Суд | Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2024 |
Оприлюднено | 14.03.2024 |
Номер документу | 117607185 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Кобеляцька-Шаховал І. О.
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Кобеляцька-Шаховал І. О.
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Кобеляцька-Шаховал І. О.
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Кобеляцька-Шаховал І. О.
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Кобеляцька-Шаховал І. О.
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Кобеляцька-Шаховал І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні