Рішення

від 12.03.2024 по справі 345/856/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/856/24

Провадження № 2/345/366/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2024 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кардаш О.І.

за участю секретаря судового засідання Боднар Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Романів О.П. звернулася до суду із зазначеним позовом, вимоги якого мотивує таким. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце проживання якої було: АДРЕСА_1 . Спадкодавець ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 15.11.2019 та зареєстрований в реєстрі за № 34, який не змінювався та не відмінявся, згідно якого остання заповіла позивачу все належне їй майно. Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно,асаме:на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна вартість спадкового майна становить 87 220,00 грн.

В установленому законом порядку, спосіб та строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Лесик В.Б. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , однак, рішенням нотаріуса від 01.02.2024 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначене спадкове майно в зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує право власності на вищевказане спадкове майно та рекомендовано за захистом свого права звернутися до суду.

Відповідачем по справі є Войнилівська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області оскільки будь-які інші спадкоємці на спадкове майно відсутні.

Позивач ОСОБА_1 звернулася з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом, таким чином, після смерті своєї матері прийняла спадщину.

В зв`язку з тим, що іншим способом захистити свої спадкові права позивач не має можливості, а тому вимушений звернутися до суду за захистом свого неоспорюваного права та просить суд винести рішення яким визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в цілому, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат Романів О.П. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить суд його задоволити.

Відповідач представник Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області Л.Джус в судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без її участі, при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_2 ,котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).

Зокрема, спадкодавець ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 15.11.2019 секретарем Луківської сільської ради Калуського району Надією Кіндзерською та який зареєстрований в реєстрі за № 34, що підтверджується копією заповіту та довідкою Луківського старостинського округу Войнилівської селищної ради Калуського району № 85 від 22.03.2023, заповіт не змінювався та не відмінявся (а.с.17,18).

Згідно даного заповіту спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкала та була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 , заповіла позивачу ОСОБА_1 все належне їй майно, зокрема і житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт належності вищезазначеного будинковолодіння спадкодавцю, підтверджується довідкою №85 від 22.03.2023, яка видана старостою Луківського старостинського округу Войнилівської селищної ради Калуського району (а.с. 17).

Окрім цього, на спадкове майно 18.10.2023 року ФОП ОСОБА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , інвентаризаційна справа № 4809 виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 20-23).

Відповідно до довідки від 18.10.2023, яка видана ФОП ОСОБА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , інвентаризаційна справа № 4809, інвентаризаційна вартість вказаного домоволодіння становить 87 220,00 грн. (а.с. 19).

В установленому законом порядку, спосіб та строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Лесик В.Б. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Однак, рішенням приватного нотаріуса від 01.02.2024 № 59/02-14 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначене спадкове майно в зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує право власності на вищевказане спадкове майно та рекомендовано за захистом свого права звернутися до суду (а.с. 9).

При цьому, відповідно до довідки №84, яка видана 22.03.2023 старостою Луківського старостинського округу Войнилівської селищної ради Калуського району, із померлою ОСОБА_2 на день її смерті в одному господарстві не проживав ніхто (а.с.16).

Таким чином, фактично єдиним документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35//18/1).

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про належність цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Мін`юсту від 21.02.2005 №19-32/319).

За таких обставин спадкове право на набуття права власності на нерухоме майно може бути реалізовано лише в судовому порядку.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 10 жовтня 2018 року у справі №557/1209/16-ц, який зазначив, що право власності на зведену до 03.08.2004 нерухомість набувається в порядку, який існував на час її будівництва, а не виникає у зв`язку з державною реєстрацією.

За пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженогонаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року № 95, (втратив чинність) документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Тобто, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року, якщо їх відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил підтверджується технічним паспортом, складеним за результатами технічної інвентаризації.

Отже, враховуючи, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 був збудований до 05.08.1992 року, то після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на даний житловий будинок.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У ст.328ЦК України зазначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів набуття права власності є спадкування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. ст. 1218 та 1268 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1ст. 1223 Цивільного кодексу Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За змістом статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Судом встановлено, що інших спадкоємців за заповітом немає, а відповідач проти задоволення позову не заперечує та не претендує на спадкове майно, про що подав відповідну заяву до суду.

Отже, оцінивши в сукупності зібрані докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного,ст.ст. 392, 1216,1218, 1223,1268 ЦК України, керуючись ст.ст.200, 206, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в цілому, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: