Ухвала

від 13.03.2024 по справі 642/345/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

13.03.2024

Справа № 642/345/21

Провадження №1-кп/642/130/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотанняобвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінчення строків давності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження № 12019220510000855 від 05.04.2019заобвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження № 12019220510000855 від 05.04.2019заобвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2, ч. 3ст. 191 КК України.

Так, ОСОБА_4 , 1989 року народження, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, та кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України, а саме: заволодіння чужими майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.

Досудовим слідством у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи службовою особою - директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест Строй", (код за ЄДРГІОУ 35215323, адреса відокремленого підрозділу: м. Харків, вул. Рилєєва, 60), виконуючи організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські обов`язки, маючи право оперативно-господарського управління, вирішуючи питання користування й управління майном і грошовими коштами товариства, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, заволодів та розпорядився на власний розсуд коштами ТОВ «Капітал Інвест Строй», що надійшли на розрахунковий рахунок Товариства, при наступних обставинах:

Так, відповідно наказу ТОВ «Капітал Інвест Строй» № 1-к від 05.02.2018 ОСОБА_4 призначений на посаду директора Товариства, обов`язки якого виконував до 25.01.2019 та був звільнений з займаної посади відповідно до наказу №001\1-к від 25.01.2019. Відповідно статуту ТОВ «Капітал Інвест Строй», затвердженого протоколом загальних зборів Учасників Товариства № 1\18 від 04.02.2018, ОСОБА_4 , як директор ТОВ «Капітал Інвест Строй» вирішував усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до компетенції Зборів Учасників, у тому числі, без довіреності виконував дії від імені Товариства, а саме: розпоряджався коштами та майном Товариства, у тому числі укладав відносно майна Товариства договори застави, оренди, будь-які види договорів та відчуження майна Товариства та інші, представляв інтереси Товариства в Україні та за її межами, в його відносинах з юридичними і фізичними особами, з усіма органами влади і в органах місцевого самоврядування, ввів переговори та укладав від імені Товариства в Україні та за кордоном договори та будь-які інші угоди (без обмеження суми), забезпечував реалізацію рішень зборів Учасників та відповідно до статуту мав персональну відповідальність за виконання покладених на Товариство завдань, здійснював облік та внутрішній контроль господарської діяльності Товариства, та виконував інші обов`язки відповідно до статуту, таким чином ОСОБА_4 , як службова особа, обіймав посаду пов`язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно- господарчих функцій підприємства.

Згідно ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-Х1У відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством.

Враховуючи права, обов`язки та повноваження, надані ОСОБА_4 . Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні», Статутом Товариства, Довідником з кваліфікаційних характеристик професій працівників, відповідно до ч. З ст. 18 КК України, ОСОБА_4 як директор ТОВ «Капітал Інвест Строй», обіймав вказану посаду яка пов`язана з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, є службовою особою.

З метою ведення фінансово-господарської діяльності ГОВ «Капітал Інвест Строй» 13.04.2018 ОСОБА_4 , як директора та підписанта очолюваного ним Товариства, приєднано до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» щодо управління поточним розрахунковим рахунком Товариства № НОМЕР_1 , відкритим у банківській установі, з одночасною видачею електронного платіжного засобу - платіжної системи MasterCard Inc на його ім`я, оформленням платіжної картки «Ключ до рахунку» № НОМЕР_2 .

Так, 27.11.2018 у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Капітал Інвест Строй», будучи обізнаним у своїх службових обов`язках та вимогах законодавства, що регламентують діяльність Товариства, та, маючи намір на заволодіння грошовими коштами Товариства, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи банківську платіжну картку «Ключ до рахунку» на підставі платіжного доручення № 11127О250А, отримав з розрахункового рахунку ТОВ «Капітал Інвест Строй» № НОМЕР_1 . що відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк», готівкою грошові кошти у розмірі 50 000,00 гри., до яких мав доступ у зв`язку з виконанням покладених на нього обов`язків директора, при цьому, діючи всупереч вимог ст. ст. 4, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV та п.4.2, п.4.3., розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженої Постановою правління НБУ № 148 від 29.12.2017, не подав до бухгалтерії підприємства «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» разом із підтвердними документами у встановлені строки і порядку, визначеному для підзвітної особи законодавством України та документами про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торгівельного терміналу), не відобразив у касовій книзі Товариства операцій з руху грошових коштів на суму 50 000.00 грн.. якими заволодів, розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши ТОВ «Капітал Інвест Строй» матеріальну шкоду на суму 50 000.00 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а саме: заволодіння чужим і майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

28.12.2023 обвинувачений ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінчення строків давності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження № 12019220510000855 від 05.04.2019заобвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 191 КК України, посилаючись на те, що ч. 2 ст. 191 КК України відповідно до ст. 12 КК України не є тяжким злочином, так як за санкцією передбачене покарання у виді обмеження волі до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Відповідно до обвинувального акту досудовим розслідуванням встановлено, що 27.11.2018 виник намір на заволодіння чужим майном, будучи службовою особою. Частиною 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минула п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини (п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України). Від часу події кримінального правопорушення в період часу з 27.11.2018 до часу подання клопотання минуло більше п`яти років, а тому строк звільнення від кримінальної відповідальності за п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України за даним кримінальним правопорушенням сплив 27.11.2023.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.

Представник цивільного позивача ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував, підстави позиції суду не повідомив.

Заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Статтею 370 КПКпередбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Так, з аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давностіце передбаченийст.49КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх рішеннях, щост. 49 ККвизначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. При цьому застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише із одночасним застосуванням норм кримінального процесуального закону (постанова від 09 лютого 2021 року у справі № 753/5553/18, постанова від 31 травня 2018 року у справі № 520/6591/15-к, постанова від 11 листопада 2020 року у справі № 455/229/17, постанова від 13 листопада 2018 року у справі № 219/11564/16-к, постанова від 20 березня 2018 року № 463/5277/16-к, постанова від 30 серпня 2021 року у справі № 638/15651/13). Процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності визначені у статтях285-289 КПК.

Так, відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст.286, ч. 3 ст.288цьогоКодексуякщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених уст. 49 ККпідстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення суд ухвалює у формі ухвали. При цьому положення ч. 2ст. 285 КПКпередбачають обов`язок суду роз`яснити обвинуваченому право на звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до усталеної судової практики під ухиленням від слідства або суду з погляду застосуванняст. 49 ККслід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Під час з`ясування, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінальний процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку (постанова Верховного Суду України від 19 березня 2015 року у справі №5-1кс15, постанови Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 659/234/16-к, 20 жовтня 2020 року у справі № 204/4728/15-к, 08 листопада 2019 року у справі № 372/2007/19, 30 травня 2019 року у справі № 639/793/17, 03 липня2019 року у справі №551/403/16-к).

Для застосування вказаної норми обов`язково має бути підтверджено факт ухилення особи від досудового слідства або суду, що є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності і зупиняє диференційований строк, передбачений ч. 1 ст. 49 КК. При цьому час, який минув із дня вчинення кримінального правопорушення до дня, коли особа почала ухилятися від слідства або суду, не втрачає свого значення, а зберігається і зараховується до загального строку давності, що продовжує спливати. Тобто в цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду, оскільки факт свідомого ухилення особи від відповідальності свідчить про те, що вона все ще є суспільно небезпечною, тож це зумовлює необхідність більш суворого підходу до неї в ході вирішення питання про давність притягнення до кримінальної відповідальності.

З матеріалів судової справи вбачається, що ОСОБА_4 від слідства або суду не ухилявся, умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника не здійснював.

Частиною 1ст. 49 ККУкраїнипередбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1)2 рокиу разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2)3 рокиу разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років;

3)5 роківу разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у п. 2 цієї частини;

4)10 роківу разі вчинення тяжкого злочину;

5)15 роківу разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Частиною 2 ст. 191 КК України передбачено кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та встановлено покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Від часу події кримінального правопорушення в період часу з 27.11.2018 до часу подання клопотання минуло більше п`яти років, а тому строк звільнення від кримінальної відповідальності за п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України за даним кримінальним правопорушенням сплив 27.11.2023.

Зважаючи на викладене ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення діяння за ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку зі спливомп`ятирічногостроку з дня його вчинення, проти чого він не заперечує, а кримінальне провадження щодо нього за ч. 2 ст. 191 КК України підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПКу зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючисьст. ст.371-372,376 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотанняобвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінчення строків давності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження № 12019220510000855 від 05.04.2019заобвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2ст.191КК України задовольнити.

На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12019220510000855 від 05.04.2019у частиніщодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили, після закінчення строку на її оскарження.

Повний текст ухвали виготовлено 13.03.2024.

Суддя - ОСОБА_1