Справа № 365/761/23
Номер провадження: 2/365/55/24
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12 березня 2024 року с-ще Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.
за участі секретарясудового засідання НОСОВОЇ О.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Згурівський комбінат комунальних підприємств", Згурівської селищної ради про визнання права власності за набувальною давністю,-
В С Т А Н О В И В:
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Костенко О.М. звернувся до Згурівського районного суду Київської області з зазначеною вище позовною заявою, посилаючись на те, що 05 листопада 1979 року позивачці ОСОБА_1 , яка працювала оператором машбюро «Червоноармійського цукрокомбінату» була надана квартира в АДРЕСА_1 , яку раніше займала ОСОБА_2 , на підставі виписки з протоколу засідання завкому від 30 жовтня 1979 року, згідно наказу № 324 від 05.11.1979 року.
Починаючи з 09 лютого 1983 року позивачка зареєструвалась у квартирі АДРЕСА_2 та почала там проживати. Тобто понад 40 років позивачка відкрито володіє квартирою АДРЕСА_2 , ставиться до неї як до особистої власності, проводить ремонти, несе повне матеріальне утримання. У зв`язку з викладеним вище, представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на спірну квартиру за набувальною давністю.
В підготовче судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання були повідомлені у встановленому законом порядку, направили до суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність. Представник позивачки ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав повністю. Представник відповідача Комунального підприємства "Згурівський комбінат комунальних підприємств" Івченко О.С. позовні вимоги визнала в повному обсязі. Представник відповідача Згурівської селищної ради Мокронос В.І. позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив суд прийняти визнання позову.
На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування підготовчого судового засідання не проводилось.
Суд визнав можливим розглядати справу у відсутність учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
На підставі ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення про задоволення позову, враховуючи визнання позову відповідачами, яке прийняте судом.
Обставини, викладені у позовній заяві підтверджуються письмовими доказами по справі.
Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 09.02.1983 року зареєстрована та фактично проживає в квартирі АДРЕСА_2 . Вказана вище квартира була передана позивачці на підставі виписки з протоколу засідання завкому від 30.10.1979 року, згідно виписки з наказу по «Красноарміському цукрозаводу» від 05.11.1979 року № 324 (а.с. 14 копія виписки з наказу, а.с. 15-19 копія будинкової книги, а.с. 27 архівна довідка).
Позивачкою був виготовлений технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 , відповідно до якого рік побудови 1950, площа загальна - 56,0 м2, площа жила 45,6 м2, квартира складається з коридору, кухні та двох житлових кімнат, самочинне будівництво відсутнє (а.с. 29-32 копія технічного паспорту).
Позивачкою були укладені договори про надання послуг з газопостачання, про надання послуг електрозв`язку, на вивезення твердих побутових відходів для обслуговування обєкта споживання за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 20-24 копії договорів).
Комунальним підприємством"Згурівськийкомбінат комунальнихпідприємств",як органомприватизації,було відмовленопозивачці ОСОБА_1 у передачіу власністьквартири заадресою: АДРЕСА_3 , у звязку із ненаданням ордеру на жиле приміщення (а.с. 25-26 копія ордеру).
Згурівською селищною радою видана довідка, що адресою розташування спірної квартири є АДРЕСА_1 (а.с. 28).
Позивачка ОСОБА_1 добросовісно, безперервно та відкрито володіє та користується квартирою, в якій проживає, доглядає за квартирою, несе витрати з її утримання, здійснює поточні та капітальні ремонти, оплачує комунальні послуги. Натомість, власник спірного майна цим майном не цікавиться, витрат з його утримання не несе.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.
За змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України, позивач має довести, окрім відкритості, безперервності і давності володіння нерухомим майном, щодо якого у нього відсутні підстави для володіння і набуття права власності, ще і інші обставини, які мають суттєве значення для справи, зокрема, добросовісність володіння.
Ознака добросовісності присутня у тому випадку, коли володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном (постанова Верховного Суду від 27.09.2018 року по справі № 571/1099/16-ц).
Отже, для застосування набувальної давності добросовісний набувач має довести, що майно, яким він заволодів, є чужим, тобто належить іншій особі, а у самого добросовісного набувача на момент заволодіння майном були відсутні передбачені законом підстави для набуття власності на нього і він не знав і не міг знати про це. До того ж, таке заволодіння має бути правомірним. Застосування до набувальної давності презумпції добросовісності не відповідає буквальному змісту ст. 344 ЦК, оскільки в силу ч. 5 ст. 12 ЦК презумпція добросовісності діє тоді, коли законом встановлені правові наслідки недобросовісного здійснення особою свого права (частини 1, 3 ст. 388 ЦК), тоді як ст. 344 ЦК вказує на правомірні дії щодо добросовісного заволодіння чужим майном.
Таким чином, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без правової підстави володіння чужим майном.
Пунктом 11Постанови ПленумуВССУ "Просудову практикув справахпро захистправа власностіта іншихречових прав"від 07.02.2014року №5передбачено,що право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння). Отже, встановлення власника майна є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК України).
Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Тобто відсутність реєстрації права власності на спірну земельну ділянку не перешкоджає визнанню за позивачкою права власності на неї за набувальною давністю.
Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, приймаючи визнання позову відповідачами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
В ході судового розгляду встановлено, що позивач ОСОБА_1 більше сорока років зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_2 . Володіння та користування позивачкою вказаною квартирою є відкритим та безперервним, а тому суд вважає за необхідне, визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_2 .
За клопотанням представника позивачки, суд не застосовує до відповідачів ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15,16,316,328,344 ЦК України,
ст.ст. 19,141,142,197,198,200,206,247,263,265,273 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Згурівський комбінат комунальних підприємств", Згурівської селищної ради про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 13 березня 2024 року.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Комунальне підприємство "Згурівський комбінат комунальних підприємств", адреса: вулиця Українська, будинок 10, селище Згурівка Броварського району Київської області, 07601, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04360296.
Відповідач: Згурівська селищна рада, адреса: вулиця Українська, будинок 10, селище Згурівка Броварського району Київської області, 07601, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04360296.
ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ
Суд | Згурівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2024 |
Оприлюднено | 14.03.2024 |
Номер документу | 117609422 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Згурівський районний суд Київської області
Хижний Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні