Рішення від 13.03.2024 по справі 332/3539/23

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3539/23

Провадження №: 2/332/114/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Божко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради», Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства, який в подальшому було уточнено.

Так, згідно уточнених позовних вимог позивач просить встановити факт батьківства ОСОБА_5 по відношенню до малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести зміни до актового запису № 264, складеного Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції від 10.06.2010 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши, що його батьком є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали спільно однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_2 . Дитину вона зареєструвала на своє прізвище, а тому актовий запис про народження, з її слів, був вчинений у відповідності ст. 135 СК України. У 2012 році вони почали проживати окремо, але ОСОБА_5 постійно спілкувався із сином, надавав їй кошти на утримання, відвідував на свята.

03 червня 2022 року ОСОБА_5 був мобілізований до Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_10 останній трагічно загинув під час виконання бойового завдання.

У зв`язку з викладеним та з метою отримання належних виплат ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною позовною заявою.

Позивач та її представник у судовому засіданні, яке було призначено на 15.02.2024, підтримали вимоги позовної заяви, просили їх задовольнити, з підстав, наведених у заяві. У судове засідання, яке було призначено на 13.03.2024, позивач та її представник не з`явилися, просили закінчити з`ясування обставин та перевірку доказів без їх участі та без фіксації. Проти прийняття заочного рішення не заперечували.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судові засідання неодноразово не з`являлися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу їх зареєстрованого місця проживання. Відзиву на позовну заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідачів не надходило. У зв`язку з чим, суд відповідно до положень ст. 178 ч. 8 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що з 2005 року вона знайома із ОСОБА_7 . Її чоловік ОСОБА_8 є хрещеним ОСОБА_9 . Сім`ями вони дружили. ОСОБА_10 із ОСОБА_11 проживали разом без реєстрації шлюбу приблизно 4 роки з 2008 року. У 2010 році у них народився ОСОБА_12 . ОСОБА_10 визнавав себе батьком ОСОБА_9 , однак офіційно його батьківство не було зареєстроване. Після того, як ОСОБА_10 із ОСОБА_11 розірвали відносини, ОСОБА_7 продовжив піклуватися про сина. У 2022 році ОСОБА_7 загинув.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснила, що вона є хрещеною матір`ю ОСОБА_9 . Тому всі свята дні народження святкували разом, часто була в гостях у ОСОБА_1 . ОСОБА_11 із ОСОБА_10 проживали разом у цивільному шлюбі приблизно 4 роки. У 2010 році у них народився син ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що із ОСОБА_7 разом працювали на Запорізькому вогнетривному заводі, товаришували, він є хрещеним батьком ОСОБА_9 . ОСОБА_10 із ОСОБА_15 разом проживали з 2008 року по 2012 рік. У них є спільна дитина - ОСОБА_12 . Після того, як ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перестали разом проживати, ОСОБА_10 продовжив піклуватися та допомагав синові.

Вислухавши вступне слово позивача та її представника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 10.06.2010 виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , батьками якого зазначені ОСОБА_16 та ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відомості про батька в свідоцтві про народження малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , внесені на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 26).

З актового запису про смерть № 421 від 07.10.2022 року вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Місце смерті: Україна, Херсонська область (а.с. 169).

На підтвердження факту батьківства ОСОБА_5 до малолітнього ОСОБА_2 , була проведена судово-біологічна експертиза. Згідно висновку експерта № 1976-МГ від 17.10.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 , може бути біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народженого громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Вірогідність того, що ОСОБА_5 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менш 99,99999% (а.с. 135-140).

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається із роз`яснень, даних в Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 128, ч. 1 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Частиною 1 ст. 135 СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України.

У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Враховуючи викладене, а також те, що запис про батька ОСОБА_2 вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, та те, що встановлення факту батьківства ОСОБА_5 до ОСОБА_2 породжує юридичні наслідки, надає заявниці можливість реалізувати право ОСОБА_2 на отримання соціальної допомоги у зв`язку з втратою годувальника, оформлення спадщини тощо, та те що, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, суд вважає за необхідне дану позовну заяву задовольнити.

Згідно з положеннями ст.134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130,135 Сімейного кодексу України, ст.ст. 263-265, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради», Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя.

Внести зміни до актового запису № 264, складеного Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції від 10.06.2010 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши, що його батьком є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Ю.І. Ретинська