Ухвала

від 05.03.2024 по справі 585/5072/23

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № № 585/5072/23

Номер провадження 1-кп/585/202/24

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

05 березня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду і м. Ромни матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Запорізької обл., м.Мелітополь, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, проживає у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого слюсарем-електриком ПрАТ «Тракторозапчастина», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30.11.2023 року за № 12023205500000467)

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно ч.2 ст. 4 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті1 цього Закону, на момент їх виникнення.

При цьому, на території України у зв`язку із військовою агресією рф введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який насьогодні не скасовано.

Відповідно до «Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.11.2022 року», Мелітопольска міська територіальна громада з 25.02.2022 року по даний час входить до території, на яких ведуться бойові дії.

Встановлено, що ОСОБА_2 у 2017 році разом із родиною: цивільною дружиною ОСОБА_6 , її донькою 2007 р.н., та власним сином, 2008 р.н., переїхав із зареєстрованого місця проживання у Запорізькій області: АДРЕСА_1 , до Сумської області у м.Ромни для постійного проживання, де з 2016 р. працевлаштувався на ПрАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина», де працює і до сьогодні, а його родина проживає у квартирі, виділеній підприємством безпосередньо ОСОБА_2 , як працівнику підприємства, за адресою: АДРЕСА_2 .

Станом на 24.02.2022 року і по цей час ОСОБА_2 із місця свого фактичного проживання із родиною у м.Ромни - не виїздив та достовірно усвідомлював, що він із родиною не підпадає під категорію осіб, визначених ст.1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» як внутрішньо переміщені особи.

У той же час ОСОБА_2 , 18.03.2023 року, діючи із прямим умислом, направленим на заволодіння, шляхом обману, коштами, що нараховуються у виді державної допомоги внутрішньо переміщеним особам, переслідуючи корисливий мотив, звернувся до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем свого фактичного проживання в м.Ромни Сумської області, тобто до Управління соціального захисту населення РМР Сумської області по бул.Шевченка, 8 та подав недостовірну заяву про взяття його на облік, як внутрішньо переміщену особу та надання йому допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

За результатами розгляду поданої ОСОБА_2 18.03.2023 р. заяви Управлінням соціального захисту населення РМР Сумської області було прийнято рішення від 19.03.2023 р. щодо призначення допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі з 01.03.2023 р. на загальну суму 2000 грн. щомісячно, яку ОСОБА_7 отримував до 30.11.2023 р.

Таким чином своїми діями ОСОБА_2 завдав Міністерству соціальної політики в особі Управління соціального захисту населення РМР Сумської області матеріальної шкоди на загальну суму 19000 грн.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям, у зв`язку із тим, що він у вчиненому щиро розкаюється, до початку судового розгляду відшкодував заподіяну матеріальну шкоду, наслідки закриття кримінального провадження із нереабілітуючих підстав йому відомі та зрозумілі.

Представник потерпілого - Управління соціального захисту населення РМР Сумської області підтвердила суду, що дійсно ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну його діянням, у розмірі 18000 грн., відшкодував на спеціальний рахунок Міністерства соціальної політики

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 у зв`язку з дійовим каяттям, на підставі ст. 45 КК України, посилаючись на те, що наявні підстави та умови для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає що клопотання обвинуваченого підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, за змістом ст.ст. 44, 45, 46 КК України за наявності підстав, передбачених ст. 45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов`язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», за наявності підстав, передбачених у ст. 45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч.1 ст.190, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.

Крім того судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підстави звільнення від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України, а також наслідки закриття провадження з цих підстав і після роз`яснення цих положень наполягав на закритті провадження з підстав, передбачених ст. 45 КК України.

Так, відповідно до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 45 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.1ст.190 КК України, належить до категорії кримінальних проступків.

Також в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, кримінальний проступок вчини вперше, після вчинення кримінального проступку щиро покаявся, активно сприяв його розкриттю, повністю відшкодував матеріальну шкоду.

Згідно п. 2 ч. 3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою ст. 284 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання обвинуваченої і вважає, що ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч.1ст.190 КК України, відповідно до вимог ст.45 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження відносно нього слід закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст.284КПК України та у відповідності до положень п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні, запобіжні заходи не застосовувались, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 284- 288, 374, 395 КПК України, на підставі ст. 45 КК України,суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст.45КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадженняпо обвинуваченню ОСОБА_2 ,у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, внесене в ЄРДР за № 12023205500000467- закрити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 7 днів з дня її проголошення до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_8 ЦВЄЛОДУБ