Постанова

від 20.02.2024 по справі 910/10224/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. Справа№ 910/10224/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.02.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 (повний текст рішення складено 05.12.2023)

у справі № 910/10224/23 (суддя Стасюк С.В.)

за первісним позовом Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго»

про стягнення 233 487,54 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго»

до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»

про визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В :

В червні 2023 року Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» (надалі-відповідач) про стягнення пені та штрафу в сумі 233487,54 грн. за невиконання зобов`язань щодо своєчасної поставки товару по Специфікації №1 до Договору поставки №373 від 21.10.2022. та зобов`язати вчинити дії.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання умов специфікації № 1 до договору, 14.11.2022 позивачем було направлено заявку на поставку товару №143 від 14.11.2022 на електронну адресу ТОВ "Дарекс-Енерго" (office@darex.com.ua). У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказав обсяг поставки і терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказали в цій специфікації. ТОВ "Дарекс-Енерго" повинно було поставити товар по специфікації №1 до договору на загальну суму 248 391,00 грн. у строк до 14.12.2022 включно, однак, поставки товару відповідачем за первісним позовом здійснено не було. Відтак, у зв`язку з простроченням відповідачем за первісним позовом поставки товару, позивачем за первісним позовом у відповідності до п. 11.2. договору за період з 15.12.2022 по 31.05.2023 (зокрема, на 168 календарних днів) було здійснено нарахування пені в сумі 208 648,44 грн та штрафу в сумі 24 839,10 грн, які відповідно й просив суд стягнути з ТОВ "Дарекс-Енерго".

В серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання недійсним, з моменту укладення, договору поставки №383 від 21.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог відповідач за первісним позовом зазначив, що Чухно А.В., підписавши договір від імені відповідача, здійснив це поза межами своїх повноважень, оскільки керівником відповідача є Алтухов Д.Л., про що міститься інформація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладено на Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат».

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго».

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося 06.12.2023 (згідно поштового трекера на конверті) до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/10224/23 в частині відмови у задоволенні первісного позову АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» до ТОВ «Дарекс-Енерго» про стягнення 233487,54 грн., та прийняти в цій частині нове рішення, яким первісний позов у справі задовольнити повністю, а саме:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» на користь Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» за невиконання зобов`язання щодо своєчасної поставки товару по Специфікації № 1 до Договору поставки № 373 від 21.10.2022 пеню та штраф в загальній сумі 233487,54 грн., про що видати наказ.

- в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/10224/23 про відмову в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Дарекс-Енерго» до АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання недійсним договору - залишити без змін.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» на користь Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір в розмірі 3502,31 грн. за подання позовної заяви, про що видати наказ.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» на користь Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір в розмірі 5253,47 грн. за подання апеляційної скарги, про що видати наказ.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду про задоволення позову прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Скаржник зазначив, що згідно з Специфікацією № 1 від 21.10.2022р. до Договору, ТОВ «Дарекс-Енерго» зобов`язувалося поставити АТ «Марганецький ГЗК» товар: «дизельна електростанція DE-22 RS Zn» (1 піт.) на загальну суму 248391,00 грн. (з ПДВ), термін поставки - до 30 календарних днів з моменту письмового звернення Покупця. На виконання умов зазначеної специфікації позивач направив письмове підтвердження - заявку на поставку товару №143 від 14.11.2022р. на електронну адресу ТОВ «Дарекс-Енерго» (office@darex.com.ua), яка є підставою для поставки товару за цією специфікацією. При цьому, як вважає скаржник, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що в пункті 6 Специфікації № 1 до договору сторони чітко визначили, що - датою отримання ТОВ «Дарекс-Енерго» заявки є дата її відправлення АТ «Марганецький ГЗК» електронною поштою.

Також, позивач вважає необґрунтованим посилання відповідача на п. 15.3 договору, яким передбачено застосування електронного цифрового підпису, так як сторонами чітко було визначено порядок направлення письмової заявки на електронну адресу.

Крім того, скаржник вказує, що жодних документів про відповідність, передбачені технічними регламентами, дія яких поширюється на товар, зазначений в Специфікації № 1 до Договору, - «дизельна електростанція 1 DE-22 RS Zn» (код згідно УКТ ЗЕД - 8502118090), та які б давали підстави для звільнення від оподаткування ПДВ Відповідачем в адресу Позивача не надавалися. А товар «дизельна електростанція DE-22 RS Zn» (код згідно УКТ ЗЕД - 8502118090), зазначений в Специфікації № 1 до Договору, не відноситься з вищевказаним кодом УКТ ЗЕД до переліку товарів, визначених у Постанові КМУ від 09.11.2022р. № 1260, а тому посилання на зазначену Постанову КМУ є неправомірним та необґрунтованим.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/10224/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10224/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/10224/23.

28.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/10224/23.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці з 01.01.2024 по 19.01.2024, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №910/10224/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.01.2024 прийнято справу №910/10224/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л. Відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та призначено до розгляду на 20.02.2024.

12.02.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача (сформований в системі «Електронний суд» 12.02.2024), в якому останній заперечив проти задоволення апеляційної скарги, мотивуючи тим, що відповідно до п. 15.3 Договору укладення додаткових угод, додатків, змін, доповнень, актів та інших документів до Договору або на виконання цього Договору, обмін листами, повідомленнями, іншими документами між сторонами здійснюється: шляхом оформлення таких документів в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису, що відбиває як відбиток підпису, так і відбиток печатки сторін або шляхом оформлення таких документів на паперовому носії. Оформлення документів в паперовому вигляді (як тільки в паперовому, так і паралельно з оформленням електронних документів) здійснюється виключно за згодою сторін.

Оскільки виключно в Договорі сторонами погоджено яким чином має бути здійснено оформлення та обмін електронними документами, зокрема, й заявки на поставку товару, тому ризики та негативні наслідки, що виникли в результаті невірного оформлення такої заявки - несе особа, яка прийняла такі умови, тобто, AT "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат".

А тому, у Відповідача відсутній обов`язок з поставки товару у зв`язку з відсутністю заявки Позивача оформленої та направленої Відповідачу відповідно до визначених сторонами умов Договору.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №910/10224/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 прийнято справу №910/10224/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л. та призначено до розгляду на 20.02.2024.

У судове засідання 20.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду з`явились представники сторін.

Представник позивача надав пояснення по суті поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі на підставі доводів зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 21.10.2022 між Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - покупець), в особі заступника голови правління з економіки та фінансів Боднара Володимира Івановича, діючого на підставі довіреності №30/79 від 10.11.2021р., та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" (далі - постачальник), в особі Директора Чухно Андрія Володимировича, діючого на підставі Статуту, укладено договір поставки №373 за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару УКТ ЗЕД вказуються в специфікаціях (додатках) до договору (далі - товар), які є невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.1.2. договору постачальник і покупець підписанням цього договору заявляють і гарантують, що на дату підписання вони:

є дієздатною юридичною особою, яка має повне законне право та повноваження розпоряджатися своїм власним майном і грошовими коштами;

мають усі передбачені чинним законодавством та установчими документами повноваження на укладання та на виконання даного Договору;

її представник, який підписує даний Договір та Додатки до нього, має усі необхідні повноваження у відповідності до законодавства та установчих документів для того, щоб представляти Сторону та укласти від її імені даний Договір;

не вимагається будь-яких подальших/попередніх затверджень даного Договору та Додатків до нього;

мають усі необхідні дозвільні документи, ліцензії, майнові права для того, аби виконувати роботи, надавати послуги, відчужувати майно, які є предметом цього Договору. Вказані документи та права є чинними на момент укладення Договору;

підписуючи цей договір і виконуючи будь-які свої зобов`язання, і/або використовуючи будь-які свої права за цим договором і будь-які угоди, пов`язані з цим договором, не порушують яких-небудь законів, нормативних актів, судових рішень, наказів, розпоряджень, повноважень, угод або зобов`язань, які є дійсними для них і не завдають шкоди будь-яким правам третіх осіб або обмежень, встановлених щодо них;

зобов`язуються не пред`являти жодних претензій одна до одної щодо недійсності Договору та/або супровідних документів до нього, за умови що вони підписані особою, яка діє як представник Сторони, та скріплені печаткою Сторони.

Згідно з п.1.3 договору повноважними представниками Сторін, які мають право від імені відповідної Сторони підписувати цей договір з відповідними додатками, а також інші пов`язані з цим Договором документи є з боку постачальника Чухно А.В. директор, з боку покупця Алексєєнко О.М. - голова правління, Боднар В.І. - заступник голови правління з економіки та фінансів, діючий на підставі довіреності, Загребельний О.В. - заступник голови правління з комерційних питань, діючий на підставі довіреності.

Відповідно до п.2.1-2.2 договору детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в специфіка (додатках) до цього Договору. У Специфікаціях (Додатках) до Договору зазначаються також такі відомості про Товар: повне найменування Товару; код товару згідно з УКТ ЗЕД; виробник, країна походження Товару; одиниця виміру Товару; кількість кожного найменування (сорту, виду) Товару; загальна кількість Товару; якісні характеристики Товару (посилання ГОСТ, ТУ, ДСТУ, тощо); технічні характеристики Товару (посилання ГОСТ, ТУ, ДСТУ, технічну документацію тощо); ціна кожного найменування (сорту виду) Товару; загальна вартість Товару; комплектність, фасування Товару (при необхідності); позначення змісту і способу нанесення маркування на Товар; порядок оплати та форма розрахунків; умови поставки Товару За згодою Сторін в Специфікаціях (Додатках) до Договору можуть бути вказані також і інші відомості про Товар.

Між сторонами була узгоджена та підписана специфікація № 1 від 21.10.2022 (далі - специфікація № 1), яка у відповідності до п. 1.1. договору є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 3.1. договору постачальник зобов`язується поставити покупцю товар способом і на умовах, зазначених в специфікаціях (додатках) до цього договору.

За умовами п. 3.7. договору, датою поставки товару є - дата передачі товару постачальником покупцеві, яка зазначена в підписаній обома сторонами видатковій накладній, товарно-транспортній накладній.

Відповідно до п. 3.8. договору - зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються повністю виконаними в момент підписання сторонами договору акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю.

Пунктом 3.11. договору визначено, що дата поставки товару визначається в специфікації до договору.

Так, згідно з специфікації №1 від 21.10.2022 до договору, постачальник зобов`язувався поставити покупцю товар:

- "дизельна електростанція DE-22 RS Zn" (1 шт.) на загальну суму 248 391,00 грн. (з ПДВ), термін поставки - до 30 календарних днів з моменту письмового звернення покупця.

Умови поставки товару - DDP, склад AT "Марганецький ГЗК", м. Марганець, згідно Правилами Інкотермс 2010.

Відповідно до п.11.2 договору у разі порушення термінів поставки товару за цим договором покупець має право стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) Товару.

Згідно з п. 15.3 Договору укладення додаткових угод, додатків, змін, доповнень, актів та інших документів до Договору або на виконання цього Договору, обмін листами, повідомленнями, іншими документами між сторонами здійснюється: шляхом оформлення таких документів в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису, що відбиває як відбиток підпису, так і відбиток печатки сторін або шляхом оформлення таких документів на паперовому носії. Оформлення документів в паперовому вигляді (як тільки в паперовому, так і паралельно з оформленням електронних документів) здійснюється виключно за згодою сторін

Як вже зазначено вище, за умовами поставки товару "дизельна електростанція DE-22 RS Zn" сторонами обумовлено - DDP, склад AT "Марганецький ГЗК", м. Марганець, згідно Правилами Інкотермс 2010.

Згідно Правил Інкотермс (2010) термін DDP означає - "поставка зі сплатою мита" (... назва місця призначення). Термін "поставка зі сплатою мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару (який пройшов митне очищення для імпорту), без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Покупець зобов`язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі-продажу

Позивач за первісним позовом вказує, що на виконання умов специфікації № 1 до договору поставки, 14.11.2022 ним було направлено заявку на поставку товару №143 на електронну адресу ТОВ "Дарекс-Енерго" (office@darex.com.ua). У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказав обсяг поставки і терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказали в цій специфікації.

Так, на переконання позивача за первісним позовом, ТОВ "Дарекс-Енерго" повинно було поставити товар по специфікації № 1 до договору на загальну суму 248 391,00 грн. у строк до 14.12.2022 включно, однак, поставки товару відповідачем за первісним позовом здійснено не було.

14.02.2023 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача з претензією №257/1 від 10.02.2023, в якій вимагав за порушення зобов`язань з поставки товару сплатити пеню та штраф. Зазначене підтверджується фіскальним чеком від 14.02.2023, описом вкладення у цінний лист від 14.12.2023та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 14.02.2023. Проте, претензія позивача була залишена відповідачем без відповіді.

У зв`язку з простроченням відповідачем за первісним позовом поставки товару, позивач за первісним позовом, керуючись п. 11.2. договору, за період з 15.12.2022 по 31.05.2023 (зокрема, на 168 календарних днів) нарахував пеню в сумі 208 648,44 грн та штраф в сумі 24 839,10 грн, які відповідно й просить суд стягнути з ТОВ "Дарекс-Енерго".

ТОВ "Дарекс-Енерго" вказує про відсутність в нього обов`язку з поставки позивачу за первісним позовом товару, у зв`язку з відсутністю заявки АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" оформленої відповідно до вимог п. 15.3. договору та направленої відповідачу за первісним позовом.

В свою чергу, ТОВ "Дарекс-Енерго" звернулось із зустрічним позовом до АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання недійсним, з моменту укладення договору поставки № 373, обґрунтовуючи недійсність такого правочину тим, що він вчинений за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності у представника ТОВ "Дарекс-Енерго" (ч. 2 ст. 203 та ст. 241 Цивільного кодексу України), невідповідності волевиявлення учасників правочину їх внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України) та відсутності спрямованості правочину на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які у свою чергу кореспондуються зі ст. 628 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковий до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, укладаючи вищевказаний договір поставки та узгоджуючи товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару УКТ ЗЕД сторони вказали в специфікації, позивач та відповідач домовились, що поставка має здійснюватися постачальником тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки покупця).

При цьому, в специфікації, яка підписана обома сторонами, сторони домовились, що заявка покупця має направлятись рекомендованим листом та на електронну адресу постачальника e-mail: office@darex.com.ua з електронної адреси покупця info@gmail.com або pohilenko91@gmail.com і така заявка є підставою для поставки товару за цією специфікацією.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач за первісним позовом 14.11.2022 направив на електронну адресу відповідача office@darex.com.ua заявку на поставку товару №143 від 14.11.2022.

До позову позивачем було додано: скан-копію заявки на поставку товару № 143 від 14.11.2022 згідно специфікації договору; скрін-витяг, зі змісту якого вбачається направлення 14.11.2022 з електронної пошти pohilenko91@gmail.com на електронну пошту office@darex.com.ua 1 файл заявка.pdf.

Проте, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів апеляційного суду, що у відповідача за первісним позовом відсутній обов`язок з поставки товару, у зв`язку з відсутністю заявки АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" оформленої та направленої ТОВ "Дарекс-Енерго" відповідно до визначених сторонами умов договору, що обґрунтовано наступним.

Так, в п.15.3. договору Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" погоджено, що укладення документів на виконання цього договору, обмін листами, повідомленнями, іншими документами між сторонами здійснюється: шляхом оформлення таких документів в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису, що відбиває як відбиток підпису, так і відбиток печатки сторін або шляхом оформлення таких документів на паперовому носії. Оформлення документів в паперовому вигляді (як тільки в паперовому, так і паралельно з оформленням електронних документів) здійснюється виключно за згодою сторін.

І в силу вимог ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, враховуючи, що сторони самі визначили цей порядок, зазначені вимоги п.15.3 договору є обов`язковими для обох сторін, виключень з яких немає.

Згідно цього договору сторони використовують електронний цифровий підпис, підтверджений з використанням посиленого сертифіката ключа, отриманого в Акредитованому Центрі Сертифікації Ключів ПАТ КБ "ПриватБанк" або в іншому центрі сертифікації ключів, зазначених сторонами.

В той час, судом встановлено, що із наданих позивачем за первісним позовом у підтвердження факту направлення ТОВ "Дарекс-Енерго" заявки на поставку товару, не вбачається за можливе встановити, що вона підписана уповноваженою особою АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", як це передбачено п. 1.3. договору, з використанням електронного цифрового підпису, що відбиває як відбиток підпису, так і відбиток печатки позивача, підтвердженого з використанням посиленого сертифіката ключа, отриманого в Акредитованому Центрі Сертифікації Ключів ПАТ КБ "ПриватБанк", як це визначено сторона в п. 15.3. договору.

А тому, враховуючи розбіжності сторін в оформленні заявки на отримання товару, суд першої інстанції вірно застосував принцип "contra proferentem".

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).

Цей механізм закріплений у міжнародних актах, зокрема, відповідно до ст. 4.6 Принципів УНІДРУА, п. 1 ст. 11-8:103 Модельних правил європейського приватного права, ст. 5:103 Принципів Європейського договірного права, "у разі сумніву стосовно значення спеціально не узгодженої умови договору перевага надається тлумаченню, яке протилежне інтересам сторони, яка її запропонувала"

Саме споживчі договори, які укладаються на стандартних умовах, є пріоритетною сферою застосування принципу contra proferentem, який застосовується для тлумачення на користь споживача. Оскільки стандартні умови визначаються однією зі сторін договору, то вони не є результатом переговорів і в їх змісті не відображається реальна воля контрагентів.

Якщо умови договору формуються одним із контрагентів, то він повинен нести відповідальність за негативні наслідки, які викликані їх неясністю. Праву однієї зі сторін визначати умови договору повинен відповідати обов`язок забезпечувати зрозумілість таких умов. Якщо ж сторона не використала свій шанс, то негативні наслідки повинні стосуватися саме її, а не іншої сторони, яка не брала участі у формулюванні умов договору. Тобто правило contra proferentem варте розглядати і як санкцію стосовно недобросовісного контрагента, оскільки неясність може виникати через зловживання своїм становищем, умисне включення в договір двозначних формулювань з метою отримання вигоди Застосування правила contra proferentem у такому випадку є справедливим та обґрунтованим, що дає змогу захистити права слабшої сторони договору.

Отже, оскільки, специфікація є саме невід`ємною частиною договору, в той час, як виключно в договорі сторонами погоджено яким чином має бути здійснено оформлення та обмін електронними документами, зокрема, й заявки на поставку товару, то за таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що всі ризики та негативні наслідки, що виникли в результаті невірного оформлення такої заявки - несе особа, яка прийняла такі умови, тобто, АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Більше того, умовами п.6 специфікації №1 до договору поставки №373 від 21.10.2022 сторони погодили, що заявка покупця має бути направлена не тільки на електронну пошту постачальника ( з застосуванням електронного підпису як то визначено п.15.3 договору), а ще й рекомендованим листом. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів направлення заявки на адресу постачальника рекомендованим листом.

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що у відповідача за первісним позовом відсутній обов`язок з поставки товару, у зв`язку з відсутністю заявки АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" оформленої та направленої ТОВ "Дарекс-Енерго" відповідно до визначених сторонами умов договору.

І суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ТОВ "Дарекс-Енерго" на користь АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" пені та штрафу, оскільки, відповідач за первісним позовом не є таким, що порушив договірні зобов`язання та прострочив строк поставки товару, адже, перебіг такого строку для його поставки ще не розпочався.

Щодо вимог відповідача, викладених у зустрічному позові про визнання договору поставки №373 від 21.10.2022 недійсним судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст. 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України).

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно з ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

У зв`язку з наведеним суду слід виходити з того, що контрагент знає (або повинен знати) про обмеження повноважень представника юридичної особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абз. 2 ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному вебсайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, або якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №906/100/17, від 12.06.2018 у справі № 927/976/17.

За приписами ч. 1, 3 ст. 10 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, договір поставки № 373 від 21.10.2022 та специфікацію № 1 зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" підписаний Директором Чухно Андрієм Володимировичем, діючим на підставі Статуту, підпис якого скріплений печаткою товариства.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.10.2022 в розділі «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договору» зазначено Алтухова Дмитра Леонідовича як керівника, Чухно Андрія Володимировича (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо) як представника.

Крім того, 22.09.2022 АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" було отримано засобами електронної пошти повідомлення від ТОВ "Дарекс-Енерго" (скрін-витяг з електронної пошти за 22.09.2022 міститься в матеріалах справи), в якому було зазначено, що підписантом договору буде Чухно Андрій Володимирович, дані якого й були відображені в спірному договорі та специфікації №1.

Для вирішення питання щодо підписання первинних документів неуповноваженою особою, потрібно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру виконання договору, на підставі якого були оформлені спірні документи.

Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 6-62цс16, від 12.04.2017 у справі № 6-72цс17, підтримано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц та у постановах Верховного Суду від 25.01.2018 у справі № 658/580/16-ц, від 30.01.2019 у справі №127/7798/17, від 11.09.2019 у справі № 466/9251/13-ц, від 28.05.2020 у справі №608/969/13-ц.

Отже, Чухно Андрій Володимирович був наділений повноваженнями для укладення та підписання договору зі сторони ТОВ "Дарекс-Енерго" без будь-яких обмежень, доказів протилежного позивачем за зустрічним позовом не надано.

А тому, з огляду на викладене, посилання позивача за зустрічним позовом на вчинення правочину зі сторони ТОВ "Дарекс-Енерго" за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності у представника, не знайшли свого підтвердження, оскільки, спростовані викладеними вище обставинами.

Також не знайшли свого підтвердження і посилання позивача за зустрічним позовом щодо невідповідності волевиявлення учасників правочину їх внутрішній волі та відсутності спрямованості правочину на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами прострочення зобов`язання з боку відповідача, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу є необґрунтованими. Також, позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у представника ТОВ "Дарекс-Енерго" для підписання спірного договору поставки, а тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

Щодо інших аргументів відповідача колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що аргументи апеляційної скарги не спростовують висновки господарського суду міста Києва, а зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди позивача з ухваленим у справі судовим рішенням в частині відмови у задоволенні первісного позову Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" про стягнення 233 487,54 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/10224/23 слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/10224/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/10224/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат».

4. Матеріали справи №910/10224/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту постанови 08.03.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв