Постанова

від 20.02.2024 по справі 17-14-01/1494

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. Справа№ 17-14-01/1494(703/4029/22)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Полякова Б.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника позивача адвоката Головчак О.В. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача адвоката Петруніної В.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 21.11.2023 (повне рішення складено 08.12.2023, суддя Дорошенко М.В..)

у справі №17-14-01/1494(703/4029/22)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Смілянські енергетичні мережі"

до ОСОБА_1

про стягнення 34863,45 грн. вартості необлікованої електричної енергії

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Cмілянські енергетичні мережі"

про визнання недійсним акта про порушення, визнання недоведеним факту порушення, визнання рішення комісії таким, що ухвалене на підставі недійсного акту про порушення, визнання неправомірними дії зі складення акту про порушення та про стягнення 10000,00 грн. моральної шкоди,

в межах справи № 17-14-01/1494

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго",

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.11.2023 у справі №17-14-01/1494(703/4029/22) первісний позов задоволено частково; судовий збір за подання первісного позову в сумі 2478,76 грн покладено на відповідача, а в сумі 2,24 грн - на позивача; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Смілянські енергетичні мережі" 34833,36 грн вартості необлікованої електричної енергії та 2478,76 грн судового збору; у задоволенні решти первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачка звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2023 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції в порушення ст.ст. 73, 78, 86, 236 ГПК України прийняв в якості доказу вчинення порушення відповідачем неправомірний акт про порушення та незаконне рішення комісії позивача про нарахування боргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 20.02.2024.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2023 залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2022 року в суд звернулось Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 34863,45 грн вартості необлікованої електричної енергії.

Як на підставу позову, позивач послався на обставини вчинення відповідачем порушення вимог п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), про що було складено акт про порушення № 001343 від 29.08.2022, а саме було встановлене самовільне підключення електропроводки до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку, шляхом підключення електропроводів на трубостійку житлового будинку, що можливо було виявити при контрольному огляді.

У зв`язку з виявленим порушенням позивач встановив обсяг в розмірі 6960 кВт/год необлікованої електричної енергії за період з 28.02.2022 по 29.08.2022 (за шість місяців) та визначив її вартість в сумі 34863,45 грн на підставі пп. 6 п. 8.4.2 та п. 8.4.13 ПРРЕЕ (протокол засідання комісії ПАТ "Черкасиобленерго" від 29.09.2022.

30 вересня 2022 року позивач рекомендованим листом надіслав відповідачці вимогу від 30.09.2022 №1277 про відшкодування збитків у розмірі 34863,45 грн разом з копією протоколу, розрахунком обсягу та вартості електричної енергії і рахунком на оплату.

27 жовтня 2022 року позивач повторно рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслав ОСОБА_1 вимогу від 27.10.2022 №1252 про відшкодування збитків у розмірі 34863,45 грн. з копією протоколу, розрахунком обсягу та вартості електричної енергії і рахунком на оплату. Згідно з повідомленням про вручення цього поштового відправлення ОСОБА_1 одержала його 02.11.2022.

Необліковану електричну енергію вартістю 34863,45 грн ОСОБА_1 не оплатила, що й стало причиною для подання ПАТ "Черкасиобленерго" первісного позову.

Таким чином, предметом первісного позову є матеріально-правова вимога про стягнення грошових коштів в сумі 34863,45 грн, а підставами - вчинення порушення відповідачем ПРРЕЕ із настанням зобов`язання сплатити обсяг електричної енергії, який визначається в залежності від вчиненого порушення, в даному випадку, за підпунктом 6 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.

ОСОБА_1 заявила зустрічний позов до ПАТ "Черкасиобленерго" з позовними вимогами про:

- визнання недійсним акту про порушення від 29.08.2022 №001343;

- визнання недоведеним факту порушення ОСОБА_1 підпункту 6 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії;

- визнання рішення комісії, оформленого протоколом від 29.09.2022 №001343, таким, що ухвалене на підставі недійсного акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії;

- визнання неправомірними дії відповідача зі складання акту від 29.08.2022 №001343;

- стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначила, що спірне рішення прийняте на підставі акта про порушення, який складений з порушенням вимог пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії та є недійсним. Факт порушення ОСОБА_1 Правил роздрібного ринку електричної енергії є недоведеним, дії представників ПАТ "Черкасиобленерго" щодо складання акта про порушення є неправомірними. При проведенні контрольного огляду засобів обліку електричної енергії і складанні акта про порушення представниками ПАТ "Черкасиобленерго" були допущені такі порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії:

- показники лічильника електричної енергії приходила знімати тільки одна контролерка, а в акті про порушення зазначено нібито були присутні дві особи;

- в рядку акта про порушення: "Цей акт складений" видно, що слово "контролер" зазначено не у множині, а в однині, прізвище другої особи дописане, оскільки написане меншими літерами і стисло, а слово "посвідчення" скорочене та не розміщене в рядку, тобто дописане;

- в рядку акта про порушення "порушено облік електричної енергії" зазначено, що ОСОБА_1 самовільно підключено електропроводку до мережі з порушенням схеми обліку шляхом підключення електропроводів на трубостійку житлового будинку, що можливо було виявити при контрольному огляді, але ОСОБА_1 не здійснювала таких дій, оскільки у свої 64 роки просто фізично не зможе підключитьсь до електромережі, тому що не розуміє як це можна зробити, бо не має ні відповідної освіти, ні знаряддя, ні фізичних навичків і ледь ходить ногами через проблеми з колінними суглобами;

- в пункті 1 акта про порушення "відомості про засоби вимірювання електричної енергії споживача на дату складення акта про порушення" зазначений номінальний струм 5-60, але жодних вимірювань в той день не відбувалось, пломби на лічильнику не перевірялись;

- в пункті 4 акта про порушення зазначені якісь дані вимірів на дату складення акту, але жодні вимірювання не проводились. Більш того, в цьому пункті зазначено про алюмінієвий провід, але в господарстві такого проводу не було. Також в цьому пункті зазначено, що споживач не надав доступу для проведення вимірів навантаження, але ж контролерка вільно пересувалась по будинку та по подвір`ю. Крім того, контролерка не вилучала зразків кабелю та не опломбовувала його при ОСОБА_1 ;

- в пункті 5 акта про порушення зазначено, що абонент не надав можливості обстежити всі струмоприймачі та не надав їх паспортні дані, однак контролерка мала вільний доступ до будинку та подвір`я;

- в пункті 9 акта про порушення "заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення порушення" записано - відсутні, тобто з цього виходить, що контролерка нічого не зробила для усунення порушення і залишила накинутий провід;

- в пункті 10 акта про порушення зазначено, що у ОСОБА_1 нічого не вилучалось, пакетів опломбованих немає, актів про пломбування немає, споживачу нічого не вручалось, але в рядку 4 зазначається про якийсь пакет з опломбованим кабелем та в додатках до акта зазначено опломбований пакет, що суперечить інформації внесеній в акт;

- в рядку акта про порушення з підписом ОСОБА_1 прізвище ОСОБА_2 записане не нею особисто. Під час того як контролерка щось складала чи писала був присутній ОСОБА_3 , який може підтвердити кількість контролерів, обставини спілкування з контролеркою і відсутність порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, але про це в акті про порушення чомусь не зазначено;

- в акті про порушення зображена схема електроживлення споживача нібито з порушенням, але для порівняння відсутня первинна схема електроживлення споживача. І в самому додатку до акта відсутня схема електроживлення, тому що споживач не підписав би її, оскільки 29.08.2022 схема не складалась;

- фотографії, які додані до позовної заяви, не можуть бути належним та допустимим доказом, оскільки на них відсутнє зафіксоване порушення, що встановлено за адресою: АДРЕСА_1 . На фотографіях не можливо зрозуміти що то за будинок, чи знаходиться він за вказаною адресою, чи є підключення електропроводів на трубостійку житлового будинку;

- в додатках до акта про порушення в слові "фотозйомка" є виправлення, але виправлення в акті про порушення не допускається.

Також ОСОБА_1 зазначила у зустрічному позові, що в порушення вимог пункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії акт про порушення був розглянутий комісією ПАТ "Черкасиобленерго" без виклику ОСОБА_1 і за відсутності у неї можливості надати заперечення чи пояснення. Рішення комісії ПАТ "Черкасиобленерго", оформлене протоколом від 29.09.2022 №001343, було прийняте на підставі недійсного акта про порушення із здійсненням незрозумілих нарахувань в сумі 34863,45 грн без направлення і розрахунку ОСОБА_1 . Внаслідок таких протиправних дій працівників ПАТ "Черкасиобленерго" ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода, яку вона оцінила у 10000 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи первісні позовні вимоги, та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, оцінивши акт про порушення від 29.08.2022 №001343 та додану до нього фотографію, показання свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , викладені у заявах свідків від 27.06.2023, від 12.07.2023 і від 11.08.2023 відповідно, з огляду на більшу вірогідність акта про порушення від 29.08.2022 №001343 і доданої до неї фотографії як доказу в порівнянні з показаннями названих свідків визнав обставини, викладені в цьому акті встановленими.

Як було зазначено вище, позов ґрунтується на вчиненні відповідачем порушення п. 8.4.2 ПРРЕЕ, про що було складено акт про порушення № 001343 від 29.08.2022, а саме було встановлене самовільне підключення електропроводки до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку, шляхом підключення електропроводів на трубостійку житлового будинку. Такі обставини підтверджуються фото та відео фіксацією, що була проведена працівниками позивача, та не спростовані відповідачем.

При цьому, недоліки акта про порушення не можуть бути підставою для спростування факту самовільного підключення до об`єктів електроенергетики, та як наслідок безоблікового споживання відповідачем електричної енергії, тобто споживання електричної енергії без засобів (в обхід) вимірювальної техніки.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Колегія суддів, з огляду на стандарт доказування "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що факт вчинення відповідачем порушення мав місце, що підтверджується фото фіксацією підключення до електромережі в обхід засобу обліку, а також відео фіксацією під час складання акту про порушення, коли відповідачка не заперечувала факт підключення до електромережі. В свою чергу, доводи відповідачки ґрунтуються лише на запереченні її попередньої поведінки щодо установлених у акті обставин.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права, а відтак належить відхилити апеляційну скаргу, залишивши без змін оскаржуване рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача у зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2023 у справі № 17-14-01/1494(703/4029/22) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.03.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Б.М. Поляков