Рішення

від 22.02.2024 по справі 910/16656/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2024Справа № 910/16656/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Відродження-2018"

до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Кроун"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київська міська рада;

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Первушина Наталія Юріївна

про скасування рішення про державну реєстрацію

за участі представників:

від позивача: Плахотнюк А.В., Безносик А.О.

від відповідача: Негода Є.В.

від третіх осіб: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обслуговуючий кооператив "Відродження-2018" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Кроун", в якому просив скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.02.2022 № 63454191 (номер запису про інше речове право 46701213) та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди за товариством з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Кроун" на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100 за адресою: проспект Правди, 102-А у Подільському районі м. Києва, припинивши вказане право Товариству з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Кроун".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

06.11.2023 через систему "Електронний суд" та 09.11.2023 засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київську міську раду; в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушину Наталію Юріївну.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 задоволено частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Кроун" про надання додаткового строку на подання відзиву на позовну заяву. Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Кроун" процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву до 20.12.2023 включно. В іншій частині клопотання відмовлено.

Протокольною ухвалою суду від 08.02.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 758/13088/21. Суд зауважив, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Разом із цим, відповідачем не доведено неможливості встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду в даній справі, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 758/13088/21 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Відродження-2018" про скасування запису про реєстрацію права власності від 18.10.2019 на об`єкт нерухомого майна нерухомого майна - незавершене будівництво по пр-ту Правди, 102-А у м. Києві, розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:91:312:0100.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на відсутності порушеного права позивача. До того ж указав, що державна реєстрація права власності за позивачем на об`єкт незавершеного будівництва здійснена всупереч вимогам закону. У той же час, саме відповідач є власником об`єкту незавершеного будівництва та має статус забудовника на спірній земельній ділянці. Одночасно відповідач наголосив на неправильно обраному позивачем способу захисту, зважаючи що позивач вважає себе правомірним власником об`єкта незавершеного будівництва.

У відповіді на відзив позивач послався на те, що умови договору оренди від 29.05.2003 не передбачали його поновлення. При цьому, наказом Міністерства юстиції України встановлено незаконність дій державного реєстратора - Первушиної Н.Ю., при реєстрації за відповідачем права оренди земельної ділянки.

Третя особа на стороні позивача в письмових поясненнях зазначила, що після закінчення дії договору оренди від 21.11.2003, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Кроун», Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі у власність чи користування спірної земельної ділянки. Також третя особа просила здійснювати розгляд справи за відсутності її представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.05.2003 Київською міською радою прийнято рішення № 486- 1646 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», згідно з пунктом 29 якого Товариству з обмеженою відповідальністю «БК «Кроун» передано в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,90 га для будівництва житлових будинків з збудованими приміщеннями соціальної сфери на перетині проспектів Правди та Радянської України у Подільському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

21.11.2003 на підставі рішення Київради від 29.05.2003 №486-2/646 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Кроун» та Київською міською радою укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., реєстровий номер №1136, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в книзі записів державної реєстрації договорів 03.12.2003 за № 85-6-00080.

Відповідно до пункту 1 договору в короткострокову оренду на 5 років Товариству з обмеженою відповідальністю «БК «Кроун» надано земельну ділянку площею 0,8517га, за кадастровим номером: 8000000000:91:312:0100, цільове призначення: для будівництва житлових будинків із вбудованими приміщеннями соціальної сфери, розташовану на перетині проспекту Правди та проспекту Радянської України в Подільському р-ні у місті Київ.

Згідно з пунктом 14 договору його дія припиняється у випадках, зокрема, закінчення терміну, на який його укладено.

У листі від 29.11.2023 № 05716-15804 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) до Управління захисту прав та інтересів територіальної громади міста Києва зазначено про те, що за даними Міського земельного кадастру дія договору від 21.11.2003 припинилась 03.12.2008 року.

Також у листі повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Кроун» зверталось до Київської міської ради з клопотаннями від 17.03.2009 № 01/0309 та від 14.10.2014 № 03 про поновлення Договору, за результатами розгляду яких Департаментом готувався проект рішення «Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 03.12.2003 № 85-6-00080 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціальної сфери на перетині просп. Правди та просп. Георгія Гонгадзе та внесення змін до нього» ПР-6540 від 10.02.2015. Водночас, рішення щодо вищевказаного проекту рішення Київською міською радою не приймалось. У свою чергу, Департаментом розглянуто заяву дозвільного характеру обслуговуючого кооперативу «Відродження-2018» від 10.02.2023 № 50005-007283063-031-03 щодо видачі рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на просп. Правди, 102-А у Подільському районі. Однак, документи додані до заяви від 10.02.2023 № 50005-007283063-031-03 повернуто через адміністратора дозвільного центру ОК «Відродження-2018», оскільки вже наявне зареєстроване право оренди вказаної земельної ділянки.

Так, 15.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Наталією Юріївною прийнято рішення № 63454191 (номер запису про інше речове право 46701213) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійснено на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрацію права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кроун» на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100 за адресою: пр-т Правди, 102-А у Подільському районі м. Київ.

Як слідує з листа від 29.11.2023 № 05716-15804, Департамент звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою стосовно скасування рішення від 15.02.2022 № 63454191. Листом Міністерства юстиції України від 08.05.2023 № 52412/849/7/33.2.2 повідомлено Департамент про те, що наказом Міністерства юстиції України від 11.04.2023 № 849/7 вказану скаргу залишено без розгляду по суті.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У cтатті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

На обґрунтування свого порушеного права ОК «Відродження-2018» послалося на те, що виступає власником розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100 об`єкту незавершеного будівництва, відтак рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.02.2022 № 63454191 щодо державної реєстрації права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Кроун" на спірну земельну ділянку порушуються права ОК «Відродження-2018».

Судом ураховано, що 22.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 49273486) про реєстрацію за позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, секція № 1 (кв. 1-203), загальний відсоток готовності об`єкта нерухомості - 95 відсотка за адресою: м. Київ, проспект Правди, будинок 102-А, який розташований на земельній ділянці під кадастровим номером: 8000000000:91:312:0100.

Відповідно до ч. 1 ст. 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації) було передбачено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються такі документи: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку); 2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів); 3) документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта.

За положеннями ч. 3 ст.27-1 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, здійснюється на підставі такого договору. Державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва на підставі рішення суду, що набрало законної сили, проводиться за правилами, визначеними частинами першою - третьою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має (постанови від 7 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (пункти 6.31-6.33) та від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц) (пункти 53-56)).

Судом ураховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 3 квітня 2019 року у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 54)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 54)).

Крім того, не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94)).

За змістом частини 1 статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Положеннями частини 3 статті 331 ЦК України встановлено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Об`єкт незавершеного будівництва за змістом частини третьої статті 331 ЦК України є сукупністю належних забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво) матеріалів, обладнання тощо, використаних у процесі будівництва. Статус об`єкта як нерухомого майна виникає з моменту завершення будівництва (близькі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 916/633/19, від 13.03.2019 у справі № 910/4032/18 і від 26.02.2020 у справі № 914/1658/15).

Державна реєстрація речових прав на об`єкт незавершеного будівництва не змінює визначеного частиною третьою статті 331 ЦК України статусу такого об`єкта як сукупності будівельних матеріалів та обладнання. Вона не звільняє забудовника від обов`язку після завершення будівництва (створення майна) ввести його в установленому порядку в експлуатацію та здійснити державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 914/2070/19).

Із долучених позивачем до позовної заяви довідок з Державного реєстру речових прав вбачається, що позивачем для прийняття рішення про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва подано: технічний паспорт, серія та номер: 0316-1, виданий 11.03.2016, видавник: ТОВ «АВС-БІЛД»; ухвала суду, серія та номер: 757/53710/18-к, виданий 22.05.2019, видавник: Печерський районний суд міста Києві; дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: 0593-Пд/Т, виданий 24.07.2008, видавник: Інспекція ДАБК м. Києва; довідка про відсоток готовності незавершеного об`єкта нерухомості, серія та номер: П-123/1, виданий 02.03.2016, видавник: ТОВ «АВС-БІЛД»; договір купівлі-продажу, серія та номер: б\н, виданий 22.04.2018, видавник: ТОВ «Управляюча компанія «КИЇВБУД» та ОК «Відродження-2018».

Як слідує з ухвали Печерського районного суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 757/53710/18-к, представник Київської міської ради звертався з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.03.2015 № 757/8885/15-к на майно, у кримінальному провадженні № 1201210060000120. За наслідками розгляду клопотання судом скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Литвиновою І.В. від 17 березня 2015 року, земельну ділянку площею 8517,29 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:91:312:0100), що розташована на перетині просп. Правди та просп Радянської України(зараз Георгія Гонгадзе) у Подільському районі м. Києва в частині: отримання від ПАТ «Київгаз», ПАТ «Київенерго»(ПрАТДТЕК Київські енергетичні системи, КП Київтеплоенерго) та ПАТ «Київводоканал» технічних умов на приєднання комплексу багатоквартирних будинків до мереж водопостачання, теплопостачання та електропостачання; розроблення проекту із землеустрою для завершення будівництва та обслуговування комплексу багатоквартирних житлових будинків на перетині просп. Правди та просп. Радянської України (зараз Георгія Гонгадзе) у Подільському районі м. Києва: розроблення та погодження з контролюючими органами державної влади проектної документації на будівництво комплексу багатоквартирних будинків на перетині просп. Правди та просп. Радянської України (зараз Георгія Гонгадзе) у Подільському районі м. Києва; внесення до розроблюваного детального плану території (детальний план території в межах просп. Правди, вул. Газопровідної, просп. Радянської України (зараз Георгія Гонгадзе та Свободи) забудову ділянки (кадастровий номер №8000000000:91:312:0100) відповідно до матеріалів розробленого ескізного проекту; отримання в користування на користь ОК «ВІДРОДЖЕННЯ-2018» за рішенням Київської міської ради земельної ділянки, що знаходиться на перетині просп. Правди та просп. Радянської України (зараз Георгія Гонгадзе) у Подільському районі м. Києва для будівництва та обслуговування комплексу багатоквартирних житлових будинків; отримання у відповідності до затвердженого детального плану території (Детальний план території в межах просп. Правди, вул. Газопровідної, просп. Радянської України (зараз Георгія Гонгадзе та Свободи) та намірів забудови ділянки (кадастровий номер № 8000000000:91:312:0100), розробленого ескізного проекту на перетині просп. Правди та просп. Радянської України (зараз Георгія Гонгадзе) Департаменту містобудування і архітектури видати містобудівні умови і обмеження. отримання в установленому порядку поштової адреси на об`єкт будівництва; отримання в установленому порядку дозволу на виконання будівельних робіт на перетині просп. Правди та просп. Радянської України (зараз Георгія Гонгадзе) у Подільському районі м. Києва; завершення будівництва та введення в експлуатацію комплексу багатоквартирних будинків на перетині просп. Правди та просп. Радянської України(зараз Георгія Гонгадзе) у Подільському районі м. Києва, та отримання в установленому порядку декларації про готовність об`єкту до експлуатації.

Разом із цим, в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 757/53710/18-к про задоволення клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.03.2015 № 757/8885/15-к, зазначено, що арешт на земельну ділянку площею 8517,29 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:91:312:0100) накладався в межах досудового розслідування в кримінальному провадженні № 1201210060000120 з метою збереження речових доказів, а також з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна.

У той же час, згідно з частиною 6 статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також судом ураховано, що 25.12.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КРОУН» («Сторона 1/Замовник») та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» («Сторона 2/Інвестор-Генпідрядник») було укладено Договір №КУ-40 про спільну діяльність, відповідно до п.1.1. якого Сторони погодили, що предметом договору є спільна діяльність сторін для досягнення спільної господарської мети, а саме: будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями соціальної сфери на земельній ділянці, що розташована перетині проспектів Правди та Радянської України у Подільському районі м. Києва (Об`єкт) та введення його в експлуатацію.

Положеннями п.п.2.1.1. Договору про спільну діяльність Сторони погодили, що Товариством з обмеженою відповідальністю Товариству з обмеженою відповідальністю «БК «КРОУН» зобов`язується внести внесок у спільну діяльність шляхом забезпечення відведення та оформлення права користування земельною ділянкою під будівництво Об`єкта та передати зазначену ділянку для будівництва за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.9.1.3. Договору про спільну діяльність сторони погодили, що Товариству з обмеженою відповідальністю «БК «КРОУН» підлягає передача 11% загальної площі вбудованих приміщень та 11% загальної площі квартир Об`єкта та 11% загальної площі гаражів (місць паркування автомашин) Об`єкта.

24.07.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «КРОУН» отримало дозвіл на виконання будівельних робіт №0593-Пл/Т, виданий Інспекцією ДАРБК в м. Києві на забудову земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:91:312:0100.

19.03.2010 між ТОВ «БК «Кроун» та ТОВ «Консоль ЛТД» укладено Протокол №1 поділу площ до Договору про спільну діяльність, відповідно до якого сторони погодили розподіл площ між сторонами з розрахунку 11% - ТОВ «БК «Кроун» та 89% - ТОВ «Консоль ЛТД».

18.07.2013 між ТОВ «БК «Кроун», ТОВ «Консоль ЛТД» та ТОВ «Київська будівельна компанія» укладено Додаткову угоду №2 (із подальшими змінами), відповідно до якої ТОВ «Київська будівельна компанія» прийнято у якості третього учасника спільної діяльності за Договором про спільну діяльність; визначено, що замовником будівництва є ТОВ «БК «КРОУН»; погоджено, що об`єкт незавершеного будівництва є спільною власністю учасників з урахуванням їх пропорційної участі в результаті спільної діяльності, жодна зі Сторін не має прав на одноособове оформлення у власність об`єкта незавершеного будівництва.

08.09.2014 між ТОВ «БК «КРОУН», ТОВ «Консоль ЛТД» та ТОВ «Київська будівельна компанія» укладено Додаткову угоду №3, якою Додаткову угоду №2 викладено в новій редакції.

Також, положеннями п.2.1. та п.2.3 Додаткової угоди №3 визначено, що ТОВ «БК «Кроун» має статус замовника будівництва, а також те, що жодна зі сторін не має прав на одноособове оформлення у власність об`єкта незавершеного будівництва.

Положеннями п.5, п.п.6.5.1. Додаткової угоди №3 сторони погодили, що ТОВ «БК «Кроун» отримує у власність нерухомість у розмірі 2174,17 кв.м. загальної площі квартир та загальної площі нежитлових приміщень, а саме: 1714,10 кв.м. загальна площа квартир, 460,07 кв.м. загальна площа нежитлових приміщень (офіси, майстерні, підвал, інше).

25.09.2015 між ТОВ «БК «КРОУН», ТОВ «Консоль ЛТД» та ТОВ «Київська будівельна компанія», ТОВ «Українська спілка будівельників» та ТОВ «Управляюча компанія «КИЇВБУД» укладено Додаткову угоду №4, відповідно до п.1 якої ТОВ ««Київська будівельна компанія» відступила свої права та обов`язки за Договором про спільну діяльність на користь ТОВ «Управляюча компанія «КИЇВБУД» у повному обсязі.

Як зазначав ОК «Відродження-2018», 23.04.2018 ним укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав забудовника ТОВ «Київбуд», а також дочірньої фірми ТОВ «МіськБудДевелопмент».

Однак, відповідний договір купівлі-продажу корпоративних прав від 23.04.2018 ОК «Відродження-2018» до матеріалів справи не долучений, доказів заміни забудовника на ОК «Відродження-2018» та прийняття останнім повного обсягу зобов`язань попереднього забудовника матеріали справи не містять.

При цьому, Договір про спільну діяльність від 25.12.2003 із додатковими угодами в судовому порядку недійсним не визнаний, доказів протилежного суду не надано. Відтак, до вказаного договору застосовується презумпція правомірності правочину, закріплена в статті 204 ЦК України.

Відповідно до частини 7 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (чинній станом на 23.04.2018) у разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється. У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.

Суд також ураховує, що дозвіл на виконання будівельних робіт від 24.07.2008 №0593-Пл/Т, виданий Інспекцією ДАРБК в м. Києві на забудову земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:91:312:0100 Товариству з обмеженою відповідальністю «БК «КРОУН».

У той же час, докази анулювання вказаного дозволу або внесення до нього змін у частині зміни замовника будівництва на ОК «Відродження-2018» у матеріалах справи відсутні.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав від 26.09.2023 за ОК «Відродження-2018» зареєстровано право власності на незавершене будівництво (загальний відсоток готовності об`єкта нерухомості - 95 відсотка) лише на секцію № 1 (кв. 1-203), за адресою: м. Київ, проспект Правди, будинок 102-А, який розташований на земельній ділянці під кадастровим номером: 8000000000:91:312:0100.

Однак, як слідує з пояснень представників сторін, спірний об`єкт будівництва за адресою: м. Київ, проспект Правди, будинок 102-А, налічує декілька секції.

При розгляді судом клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду в справі № 758/13088/21, судом досліджено наявну в матеріалах справи копію позовної заяви, де зазначено, що позивачем у справі № 758/13088/21 виступає особа, майнові права якої стосуються секції № 2 будинку за адресою: м. Київ, проспект Правди, будинок 102-А.

Суд зауважує, що учасниками справи не надано до матеріалів справи первинних документів щодо спірного будівництва на земельній ділянці під кадастровим номером: 8000000000:91:312:0100, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості дослідити та встановити відповідні обставини, зокрема, щодо розташування на спірній земельній ділянці під кадастровим номером: 8000000000:91:312:0100 лише зареєстрованої за ОК «Відродження-2018» секції № 1, як незавершеного будівництва, чи також й інших секцій будинку, права власності на які за ОК «Відродження-2018» не зареєстровано.

Дані обставини є суттєвими, оскільки ОК «Відродження-2018» пред`явлені позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації права оренди на всю земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100 за адресою: проспект Правди, 102-А у Подільському районі м. Києва, а не певної частини.

Відповідно до статті 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Розпорядження землями комунальної власності міста Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, у відповідності до статті 9 ЗК України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Частиною другою статті 16 Закону України «Про оренду землі» визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України унормовано, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

З аналізу наведених норм права слідує, що укладенню договору оренди земельної ділянки комунальної власності передує волевиявлення власника земельної ділянки (територіальної громади), яке реалізується шляхом прийняття відповідним органом місцевого самоврядування (як представником власника) рішення про передачу в оренду земельної ділянки, за умови дотримання особою, яка виявила бажання її одержати, певної процедури, яка визначена законодавством.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 909/485/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 32/563 (провадження № 12-172гс18) зазначила, що відсутність рішення ради про передачу в оренду земельної ділянки, тобто волевиявлення орендодавця на виникнення орендних земельних правовідносин, виключає можливість передачі цієї земельної ділянки в користування (оренду) шляхом укладення відповідного договору оренди. Аналогічний правовий висновок щодо застосування приписів статті 116 і частини першої статті 124 Земельного кодексу України при вирішенні спору про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки комунальної власності викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 17.01.2011 у справі № 35/390 (провадження № 3-66г10).

Як слідує з пред`явленого позову, ОК «Відродження-2018» оскаржує рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Кроун" земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100, вважаючи себе власником розташованого на вказаній земельній ділянці об`єкту незавершеного будівництва.

У той же час, матеріали справи не містять доказів надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100 в оренду.

Так, згідно з листом від 29.11.2023 № 05716-15804 Департаменту останнім розглянуто заяву дозвільного характеру ОК «Відродження-2018» від 10.02.2023 № 50005-007283063-031-03 щодо видачі рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на просп. Правди, 102-А у Подільському районі, однак документи повернуто через вже наявне зареєстроване право оренди вказаної земельної ділянки.

Крім того, Департаментом у листі від 29.11.2023 № 05716-15804 також повідомлено, що звернення інших фізичних чи юридичних осіб з клопотанням про відведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100 у власність, постійне користування чи оренду, яке відповідає вимогам Земельного кодексу України та оформлене згідно з вимогами Порядку, у Департаменті відсутні. Отже, після закінчення дії Договору, Київська міська рада не приймала жодних рішень щодо передачі у власність чи користування фізичним або юридичним особам земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100, що розташована за адресою: проспект Правди, 102-А у Подільському районі міста Києва.

Натомість, як зазначено судом вище, укладенню договору оренди земельної ділянки передує волевиявлення власника земельної ділянки, яке реалізується шляхом прийняття ним як відповідним органом рішення про передачу в оренду земельної ділянки, за умови дотримання особою, що виявила бажання її одержати, певної процедури, яка визначена законодавством.

Однак, у матеріалах справи відсутнє рішення органу місцевого самоврядування щодо вирішення питання про передачу в оренду ОК «Відродження-2018» земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100.

Суд зауважує, що спірна земельна ділянка перебуває в комунальній власності, відтак саме Київська міська рада має відповідні повноваження на розпорядження вказаною земельною ділянкою та здійснення захисту прав власника, зокрема, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права оренди.

Натомість, із матеріалів справи слідує, що ОК «Відродження-2018» лише мав намір отримати земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100 в оренду.

Разом із цим, ОК «Відродження-2018» станом на час подання даного позову до суду не виступав колишнім чи чинним орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100, у зв`язку з чим саме по собі скасування рішення про державну реєстрацію права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Кроун" на вказану земельну ділянку не призведе до прямого поновлення прав ОК «Відродження-2018», які останній прагнув захистити в межах даного позову.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 дійшла висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки.

Беручи до уваги встановлені судом обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності правових підстав для задоволення позову.

Суд також ураховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Обслуговуючого кооперативу "Відродження-2018" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 12.03.2024 року.

Суддя К.В. Полякова